Рішення № 67310576, 16.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2017Справа №910/5520/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк"до Приватного Акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Життя" ;про стягнення 10 542, 58 грн. Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін: від позивача:Мацко Т.В. - представник за довіреністю;від відповідача:не з'явився.За клопотанням позивача, з метою з'ясування фактичних обставин справи та витребування від учасників судового процесу додаткових документів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ :

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Життя" (надалі - відповідач) про стягнення суми основного боргу в розмірі 6 656, 00 грн., пені у розмірі 2 675, 65 грн., 3 % річних у розмірі 232, 50 грн. та інфляційних втрат у розмірі 978, 43 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем виплати страхового відшкодування на користь позивача, як першочергового вигодонабувача, у відповідності до умов договору страхування № 280970/31/к/В5 від 02.04.2014 р. у зв'язку із настанням страхового випадку, передбаченого умовами зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.06.2017 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 розгляд справи відкладено на 16.06.2017 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2017 р. наполягав на позові, надав усні пояснення по справі.

Відповідач у судове засідання 16.06.2017 р. не з'явився, уповноважених представників не направив, відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що ухвала суду була надіслана судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки представник відповідача не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.06.2017 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк", яке виступило у якості кредитора та позичальником - ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 280970/31/к/В5 та останньому надано кредит у сумі 20 000, 00 грн.

Водночас, 02.04.2014 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Оранта-Життя" (надалі за договором - страховик), Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (надалі за договором - вигодонабувач) та ОСОБА_2 (надалі за договором - страхувальник, застрахована особа) було укладено договір страхування № 280970/31/к/В5 (програма Експрес-Захист") (надалі - договір), страховим випадком згідно з договором є смерть застрахованої особи, першочерговим вигодонабувачем, згідно з умовами договору страхування є Акціонерний банк "Експрес-Банк", а саме - 100% від суми заборгованості застрахованої особи за кредитним договором № 280970/31/к/В5 від 02.04.2014 р. на день настання страхового випадку, включаючи проценти, пеню, штрафи протягом останніх 3 місяців, виплата здійснюється у межах страхової суми, вказаної в договорі здійснюється одноразово у розмірі фактично неповернутого залишку по кредиту, страхова премія за цим договором страхування складає 480,00 грн. та сплачується одноразово.

Відповідно до п. 4 договору, при настанні випадку, який має ознаки страхового, вигодонабувач та родичі страхувальника повинні у строк 7 (сім) робочих днів, як тільки сі відомо, оповістити страховика про такий випадок. У разі прострочення терміну оповіщення, вигодонабувач повинен письмово обґрунтувати наявність на те поважних причин.

Факт сплати позивачем страхового внеску (страхової премії) згідно договору підтверджується платіжним дорученням № 5617 від 02.04.2014 р. на суму 480,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 980, 982 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та він вважається укладеним згідно частини 638 ЦК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування, згідно ст. 980 ЦК України, можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ч. 2. ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти зі страховиком договір на користь третьої особи, якій страхувальник зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Згідно положень ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката), страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про страхування", страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

У відповідності до ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 17.07.2015 р. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Позивач вказує на те, що про страховий випадок йому стало відомо 20.11.2015 р. від дружини померлого ОСОБА_2, що підтверджується службовою запискою за вих. № 10.69-225 від 20.11.2015 р., копія якої міститься в матеріалах справи.

26.11.2015 р. позивачем на адресу відповідача направлено заяву № 02-1709 про здійснення страхової виплати у сумі 6 656, 00 гри. у зв'язку з настанням страхового випадку-смерті застрахованої особи та як вбачається з листа відповідача № 1.1.3-4/389 від 15.12.2016 р., зазначена заява позивача була прийнята відповідачем до розгляду 02.12.2015 р. та останнім була розрахована страхова сума, яка склала 6 656, 00 грн. згідно з розрахунком (копії вищезазначених заяви та листа містяться в матеріалах справи).

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за договором страхування № 280970/31/к/В5 від 02.04.2014 р. шляхом внесення страхової премії, а відповідач, у свою чергу, не здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 6 656, 00 грн.

Доказів оплати вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно з положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 6 656, 00 грн. у відповідності до умов договору страхування № 280970/31/к/В5 від 02.04.2014 р. є обґрунтованими та позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг у строк, визначений умовами Договору, позивачем нараховано до стягнення:

- 3% річних у розмірі 232, 50 грн.

- інфляційні нарахування у розмірі 978, 43 грн.

Згідно положень ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки вимога про сплату страхового відшкодування була прийнята відповідачем 02.12.2015 р ., строк виконання зобов'язання настав 10.12.2015 р.

Згідно п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14) з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та 3% відсотків річних, судом встановлено, що розрахунок стягуваних сум було проведено позивачем вірно.

Таким чином, стягненню з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОРАНТА-ЖИТТЯ" підлягають 3 % річних у розмірі 232, 50 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 978,43 грн., в межах розміру заявлених позовних вимог.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Із положень ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочення платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.1. роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р., якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).

Враховуючи, що сторони у договорі страхування № 280970/31/к/В5 від 02.04.2014 р. не передбачили відповідальності у вигляді пені у разі прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 2 675, 65 грн. задоволенню не підлягають.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 979, 980, 985, 990 Цивільного кодексу України, ст.ст. ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОРАНТА-ЖИТТЯ" (04053, місто Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 7; код ЄДРПОУ 25635389), на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "ЕКСПРЕС-БАНК" (03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 25; код ЄДРПОУ 20053145) 6 656 грн. 00 коп. - основного боргу, 232 грн. 50 коп. - 3 % річних, 978 грн. 43 коп. - інфляційних втрат та 1 193 грн. 93 коп. - витрат по сплаті судового збору, видати наказ.

3. У позові в частині стягнення 2 675 грн. 65 коп. пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.06.2017 р.

Суддя Ю.О.Підченко