Ухвала суду № 67306489, 21.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7646/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Кривді В.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2016 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Атестаційної комісії № 6 ГУ НП у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на службі, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ГУ НП у м. Києві, Атестаційної комісії № 6 ГУ НП у м. Києві про:

визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії № 6 ГУ НП у м. Києві від 12.01.2016 про невідповідність займаній посаді ОСОБА_2;

визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП у м. Києві № 316 о/с від 19.04.2016 «Щодо особового складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність;

поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого сержанта поліції полку поліції особливого призначення № 1 ГУ НП у м. Києві;

стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.04.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2016 позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУ НП у м. Києві подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 01.06.2009 по 07.11.2015 ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

07.11.2015 наказом ГУ МВС України в м. Києві № 24 о/с позивача звільнено у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «к», у зв'язку з переходом у встановленому порядку на посаду поліцейського полку поліції особливого призначення № 1 ГУ НП у м. Києві з присвоєнням спеціального звання «старший сержант поліції», що підтверджується наказом від 07.11.2015 № 66 о/с «Щодо особового складу».

12.01.2016 після проходження позивачем атестування, Атестаційна комісія ГУ НП у м. Києві прийняла рішення, яким вирішила, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність.

19.04.2016 наказом ГУ НП у м. Києві № 316 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Вказані обставини стали підставою звернення ОСОБА_2 до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно ст. 58 Закону, призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

У відповідності до ст. 57 Закону, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з вимогами п.16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890 (далі Інструкція №1465), атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування; результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 12.01.2012 № 4312-VI "Про професійний розвиток працівників" атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закону України "Про професійний розвиток працівників" передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач пропрацював на посаді поліцейського полку поліції особливого призначення № 1 ГУ НП у м. Києві з присвоєнням спеціального звання «старший сержант поліції» менше одного року (більше 2 місяців), питання про призначення його на вищу посаду або переведення на нижчу посаду, притягнення його до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось. Отже, рішенням про призначення атестації працівника одразу ж після прийняття його на службу до поліції, безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення позивача на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є незаконним.

Що стосується посилання в Наказі від 07.11.2015 №66 о/с на призначення позивача на посаду в порядку переатестування згідно п. 9 та 12 р. ХІ Закону України "Про Національну поліцію" колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України та не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Натомість, як вбачається з норм ст. 57 Закону № 580-VІІІ, атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Так, підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

З огляду на вищевикладене та дослідивши зміст Наказу ГУ НП у м. Києві від 15.12.2015 № 11 «Про проведення атестування та створення атестаційний комісій» судом першої інстанції правомірно встановлено, що цей наказ не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VІІІ.

Натомість, відповідач вказує на мету атестування, як оцінку ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив службової кар'єри, що відповідає ч. 1 ст. 57 Закону № 580-VІІІ.

Однак, наведені підстави для призначення атестування колегія суддів оцінює критично, оскільки мета атестування, закріплена у ч. 1 згаданої статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VІІІ. Закон № 580-VІІІ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VІІІ.

Також, слід звернути увагу, що відповідно до п. 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного п. 15 цього розділу.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до п. 16 Розділу ІV Інструкції №1465, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Зміст викладених положень Інструкції №1465 свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду. Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.

Інструкція №1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним п. 16 Розділу ІV Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.

Згідно з п. 20-23 Інструкції, усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у п. 15 цього розділу.

Що стосується висновків атестаційної комісії про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з Протоколу засідання атестаційної комісії вбачається, що атестаційна комісія діяла з порушенням вимог ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 16 р. IV Інструкції №1465, не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо. Висновок (рішення) комісії є абсолютно немотивованим і не підтверджується жодними матеріалами чи доказами. Відомості про те, в чому саме проявляється невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді, у висновку відсутні та не встановлені в судовому засіданні.

Крім того, атестаційна комісія також не обговорювала питань можливості переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією, чим порушила вимоги ст. 13 Закону України Про професійний розвиток працівників. Протокол атестаційної комісії не містить мотивів, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення, зокрема, посилань на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність ОСОБА_2 оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про несумісність особи позивача посаді, яку він займає.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про службову невідповідність ОСОБА_2 не приймалось на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність позивача критеріям, визначеним п. 16 Розділу ІV Інструкції №1465.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 було протиправно звільнено зі служби в поліції, рішення (висновок) Атестаційної комісії № 6 ГУ НП у м. Києві від 12.01.2016 є необґрунтованим, а отже оскаржуваний наказ ГУ НП у м. Києві № 316 о/с від 19.04.2016 «Щодо особового складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність є протиправним та підлягає до скасування.

Як наслідок, ОСОБА_3 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді старшого сержанта поліції полку поліції особливого призначення № 1 ГУ НП у м. Києві.

Також апеляційна інстанція не може пристати на позицію апелянта щодо неправомірності позовних вимог в частині поновлення на роботі та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки зазначені вимоги по своїй суті є похідними від вимоги про скасування атестаційного висновку, а їх задоволення - відповідає меті судового захисту порушеного права позивача. Адже, визнання протиправним та скасування лише висновку атестаційної комісії не є належним та повним способом захисту порушених прав, оскільки наслідки такого висновку самі по собі не нівелюються.

Також апелянт посилається на те, що ОСОБА_3 дізнався про порушення своїх прав 21.01.2016, коли поставив підпис в атестаційному листі, позов до суду першої інстанції ним подано 19.05.2016, тобто з пропуском місячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 99 КАС України.

З даного приводу колегія суддів додає наступне.

Ч. 3 ст. 99 КАС України визначено, що… для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2016 позивача звільнено з посади наказом ГУ НП у м. Києві №316 о/с, тобто фактично рішення атестаційної комісії від 12.01.2016 реалізовано саме зазначеним наказом.

Саме по собі рішення атестаційної комісії та викладені в ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжують для ОСОБА_2, як працівника, певні правові наслідки. Вказане рішення є носієм доказової інформації про виявлені обставини та самостійно не тягне для працівника правових наслідків.

До 19.04.2016 включно позивач продовжував проходити службу та отримувати грошове забезпечення в ГУ НП в м. Києві, незважаючи на наявність рішення атестаційної комісії. Отже, правові наслідки для ОСОБА_2 породжує саме наказ ГУ НП в м. Києві від 19.04.2016 №316 о/с в частині звільнення останнього зі служби в поліції.

Отже, оскільки лише з часу видання наказу про звільнення (19.04.2016) відбулося порушення прав позивача у публічно-правовій сфері, то строк на звернення до суду почав обчислюватися саме з моменту ознайомлення ОСОБА_2 зі спірним наказом, тобто з 19.04.2016 р.

Таким чином, місячний строк позивачем не пропущено, а тому такі посилання апелянта є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову, а тому постанову суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено: 21.06.2017

Головуючий-суддя: І.В. Саприкіна

Судді: О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.