Постанова № 6730387, 19.10.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

19 жовтня 2009р. ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4953/09/0870

За позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, 69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12.

до: Українсько-Німецького спільного підприємства «Алкор», 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Алкорський, 3.

про стягнення 849,19грн.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

секретар судового засідання Ємельянова Г.В.

Представники сторін:

від позивача - Мамедов А.А. (довіреність № 08-033 від 08.01.2009р.)

від відповідача не прибув

02.09.2009р. до Запорізького окружного адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України, звернулося Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (далі по тексту позивач) з позовом до Українсько-Німецького спільного підприємства «Алкор» (далі по тексту відповідач або УНСП «Алкор») про стягнення з останнього 849,19 грн. заборгованості.

Ухвалою від 03.09.2009р. судом відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4953/09/0870 та призначено судове засідання на 22.09.2009р. На підставі ст. 128 КАС України, у звязку із неявкою до суду представника відповідача, розгляд справи відкладався до 19.10.09р.

Позивач у судовому засіданні 19.10.09р. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить задовольнити його у повному обсязі. Зокрема вказує, що у відповідача виникла заборгованість внаслідок нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 442,06 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків. У звязку з несплатою страхових внесків на момент розгляду спору. Заборгованість зросла та складає 849,19 грн.

Відповідач належним чином сповіщений про день і час розгляду справи, у судове засідання 19.10.09р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив.

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, судом здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

У засіданні 19.10.09р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та надані для огляду оригінали документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-німецьке спільне підприємство «Алкор» є юридичною особою та зареєстровано Вільнянською районною державною адміністрацією 06.08.97р.

Згідно з доказами, що надані позивачем, заборгованість відповідача по сплаті внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складає 849,19 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідач заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з УНСП «Алкор» 849,19 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з нормами ст. 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.01 № 2240-ІІІ (надалі Закон № 2240-ІІІ), загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у звязку із втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, повязаних з народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сімї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14.01.98 № 16/98-ВР, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи; страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду (частини 1, 2 ст. 22 Закону № 2240-ІІІ).

Згідно із ст. 1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування” від 11.01.01 № 2213-ІІІ, розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для роботодавців складає 2,9 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці” (108/95-ВР) та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно із п. п. 3.1.1 розділу 3 Інструкції “Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності” від 26.06.01 № 16 (надалі Інструкція), страхувальники-роботодавці, до кола яких належить і відповідач, повинні нараховувати також 0,5% від суми оплати праці найманих працівників, заробітна плата яких нижче прожиткового мінімуму (включно) та 1% від суми оплати праці найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму.

У відповідності з приписами ст. 23 Закону №2240-ІІІ, страхувальники-роботодавці перераховують страхові внески у встановлених розмірах шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 вищезгаданого Закону, страхувальник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати страхові внески.

Згідно з нормами п. 1 ст. 28 вказаного Закону, страховик (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) має право здійснювати перевірки правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 30 згаданого Закону, страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у т.ч. страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, або неповної їх сплати, страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За несвоєчасність сплати страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі 50% суми належних до сплати страхових внесків.

Згідно з пунктами 2, 4 ст. 30 зазначеного Закону, строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується. Право застосування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції фонду та його відділень, їх заступники.

Як свідчать матеріали справи, згідно з актом ревізії від 08.01.09р. № 2, відповідач має прострочену заборгованість перед відділенням Фонду, яка виникла внаслідок несвоєчасного перерахування до Фонду страхових внесків при виплаті заробітної плати у січні-травні 2007р., у результаті чого виникла недоїмка. На недоїмку нарахована пеня у розмірі 27,11 грн.

За результатами проведеної ревізії, позивачем прийнято рішення № 75 від 14.01.09р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 442,06 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказане рішення відповідачем в установленому законом порядку не оскаржувало ся, а отже є узгодженим.

У звязку з несплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати працівникам підприємства в період з 01.01.09р. по 01.07.09р., прострочена заборгованість збільшилася і складає 849,19 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача по внесках до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності також підтверджується Звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за І півріччя 2009р., у якому відповідач самостійно визначив суму заборгованості у розмірі 849,19 грн.

На час розгляду справи в суді відповідачем не надано доказів сплати 849,19 грн. суми заборгованості.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 849,19 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності судом визнаються обґрунтованими, заснованими на Законі, підтвердженими зібраними в справі доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до Українсько-Німецького спільного підприємства «Алкор» про стягнення 849,19грн , задовольнити.

2. Стягнути з Українсько-Німецького спільного підприємства «Алкор» (ЄДРПОУ 24913656, р/р 26077080360817 в ЗРУ ВАТ «Банк Фінанси та кредит», МФО 313731) заборгованість у розмірі 849,19 грн. (вісімсот сорок девять грн. 19 коп) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (р/р 37179200900001 в ГУДКУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20485413). Видати виконавчий лист.

П останова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 20.10.09р.

Суддя О.М. Нечипуренко