Рішення № 67299388, 21.06.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"21" червня 2017 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 червня 2017р. Справа 642/1071/17 Провадження №2/642/774/17

Суд у складі: Головуючого судді Євтіфієв В.М.;

Секретаря Пшенична Т.М.;

За відсутності позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_2», якій заявив про розгляд справи за їх відсутності, відповідача ОСОБА_3, повідомлену про день та час розгляду справи;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_2» до ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

В мотивуванні свої вимог позивач вказав, відповідно до укладеного договору №1/1764938 від 25.09.2015р., відповідачка отримав кредит у сумі 236385грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.85% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, строком до 24.09.2020р.

Згідно умов укладеного договору Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушенні зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 15.02.2017р. має заборгованість - 132784.81 грн.

Таким чином позивач на підставі вимог ст.1050 ЦК України вимагає:

- стягнути з відповідач на користь позивача заборгованість у розмірі 132784.81 грн. за кредитним договором.

Відповідач заперечень суду не надав.

Позивач на позові наполягав, що вказав в заяві наданої суду.

Дослідивши і оцінивши в сукупності докази матеріалів справи, судом встановлено:

Статтями 10, 11 ЦПК України визначено, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вказаних вимог закону, позивач наведеними доказами матеріалів справи доказано, укладення сторонами кредитного договору №1/1764938 від 25.09.2015р., згідно з умовами якого позивач надав кредит відповідачки на споживчі цілі у національній валюті України, у сумі 236385грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.85% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтвердженого копією договору та умовами договору. Строк дії договору визначений часом укладання договору та 24.09.2020р.

Отже, між сторонами виникли права та обовязку на підставі договору визначені ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредитні кошти (кредит) - позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За вимогами ст.ст. 11, 13 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори і інші правочини. Особа здійснює цивільні права і обовязки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Тому, позивач зобов'язання за договором виконав належним чином у вигляді наданого кредиту.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до договору, позичальник зобов'язаний повертати кредит щомісяця в строки визначені договором, тобто вчиняти дії в межах виконання договірних зобовязань.

Станом на 15.02.2017р. по договору кредиту є заборгованість відповідача перед позивачем а саме:

- 116783.84грн. - заборгованість за кредитом;

- 11340.63грн. прострочена заборгованість по кредиту;

- 389.46грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом у період з 25.01.2017р. по 31.01.2017р..

- 834.56 грн. заборгованість по відсоткам за період з 01.02.2017 по 15.02.2017;

- 3436.32 грн. прострочена заборгованість по відсоткам.

Отже, наявна заборгованість за кредитом відповідача свідчить про порушення прав позивача, що визначено ст..610 ЦК України.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язанні якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлену договором або Законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином наявна заборгованість по оплаті передбачених договором платежів свідчить про невиконання відповідачем своїх зобовязань по договору, що дає право вимоги позивача та звернення до суду за захистом своїх прав.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правої наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК Україи визначено: Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Статтею 1050 ЦК України визначено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Отже, сукупність доказів, щодо заборгованості відповідоча перед позивачем в межах виконання умов договору, яки свідчать про невиконання умов договору з боку відповідоча, згідно наданого розрахунку заборгованості відповідоча та відповідно до вказаних норм закону є підставою для задоволення вимог.

Керуючись ст.11, 15, 62,81, 169, 203, 213, 215, 226, ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_2» до ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором кредиту, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_2», м.Київ, вул..Пушкінська 42/4 р/р 37397840000001, МФО 300614, заборгованість за кредитним договором у сумі 132784.81 грн., судові витрати 1991.78грн., а всього стягнути 134776 (сто тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят шість)грн. 59коп.

Рішення суду може бути переглянуто судом який його ухвалив, за заявою ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення, яка повинна бути подана до Ленінського районного суду м.Харкова, протягом 10ти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення або отримання копії рішення особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.

Суддя: В.М.Євтіфієв