Ухвала суду № 67288549, 16.06.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

16 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Лященко Н.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року, в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поновлення порушених прав власника земельної ділянки і землекористувача та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відновлення порушеного права,

в с т а н о в и л а :

1 червня 2017 року (згідно з поштовим штемпелем на конверті) ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 125, 126, 152, 153 і пункту 7 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції від 2001 року), статей 316 - 319, 321, 373 Цивільного кодексу України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах вказаних вище норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України; далі - ЦПК України).

На підтвердження вищезазначених підстав перегляду судового рішення заявниця надала ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2014 року, 18 лютого 2015 року, 11 березня 2015 року та постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 травня 2016 року.

Водночас заявниця порушує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення, посилаючись на поважні причини його пропуску, зокрема на несвоєчасне отримання ухвали суду касаційної інстанції, а саме 28 лютого 2017 року.

Обговоривши вказане клопотання, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, третьої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 356 ЦПК України у разі пропущення строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Установлено, що ухвала суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, постановлена 21 грудня 2016 року.

Судові рішення, на які заявниця посилається на підтвердження підстав перегляду, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України, ухвалені 17 грудня 2014 року, 18 лютого 2015 року, 11 березня 2015 року та 18 травня 2016 року.

Таким чином, строк подання заяви про перегляд судових рішень (з урахуванням дати постановлення судових рішень, наданих для порівняння) сплинув 21 березня 2017 року.

Із заявою про перегляд судового рішення ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України 1 червня 2017 року.

Твердження заявниці про отримання ухвали суду касаційної інстанції 28 лютого 2017 року не можна вважати обґрунтованими, оскільки відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», доданої заявницею до заяви про перегляд судового рішення, кореспонденція з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ була особисто вручена ОСОБА_4 27 січня 2017 року, а тому вона не була позбавлена можливості звернутися до Верховного Суду України із заявою про перегляд судового рішення у передбачений процесуальним законодавством строк.

Відповідно до положень статті 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Оскільки заява про перегляд судового рішення подана ОСОБА_4 після спливу строку передбаченого статтею 356 ЦПК України і наведені доводи заявниці про причини пропуску процесуального строку не є поважними, тому за положеннями статті 72 цього Кодексу вказану заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись статтею 72, частинами першою, третьою та четвертою статті 356 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року відмовити.

Заяву ОСОБА_4 про перегляд зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко