Ухвала суду № 67288032, 19.06.2017, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7316/15-к

Провадження № 1-в/727/85/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого, судді Слободян Г.М., при секретарі судових засідань ОСОБА_1; за участю: прокурора Стрижаковського О.В.

представника ДУ Чернівецька виправна установа № 33 - ОСОБА_2 засудженого: ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці справу за клопотанням (заявою) засудженого ОСОБА_3 про його умовно дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України,- ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про умовно дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України, в якій просить звільнити його від відбування покарання умовно достроково. Посилається в клопотанні що він своєю сумлінною поведінкою довів своє виправлення, відбув 2/3 частини покарання і дисциплінарних стягнень не має, порушень режиму утримання не має.

Суд, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав доводи викладені в письмовому клопотанні про його умовно дострокове звільнення і вирішення даного питання відніс на розсуд суду; в наданих суду поясненнях не заперечував що мав три стягнення у вигляді догани, заохочень не мав.

Прокурор Стрижаковський О.В. заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 з підстав того, що останній за період перебування в ДУ УВП № 33 мав три стягнення, два із яких по виявленню в нього заборонених предметів, мав намір працевлаштуватися, однак в силу певних обставин, не реалізував своє право, посилався в доводах на те, що ОСОБА_3 не має постійного зареєстрованого місця проживання, а тому, вважав, що засуджений не довів своє виправлення.

Представник ДУ УВП № 33, за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в установі покарань № 33 ОСОБА_3 характеризується посередньо, мав три дисциплінарних стягнення у вигляді догани; мало місце і порушення засудженим режиму в установі відбування покарання, а тому заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_3 про його умовно дострокового звільнення.

Вивченням і дослідженням в судовому засіданні матеріалів особової відносно засудженого ОСОБА_3 П,А. судом встановлено, що останній, був затриманий 19.06. 2015 року в підозрі вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України; відносно нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; вироком Шевченківського райсуду м. Чернівці від 31.01. 2017 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.. 186 КК України та за даною статтею призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу залишено застосовану тримання під вартою; строк відбування покарання ОСОБА_3 було визначено відраховувати з 17.06. 2015 року - фактичного його затримання та на підставі п.5 ст. 72 КК України було зараховано засудженому ОСОБА_3А строк попереднього ув»язнення (початок строку 17. 06. 2015 року фактичного його затримання до набрання чинності даним вироком суду, із розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

18 травня 2017 року вищенаведений вирок суду першої інстанції від 31.01. 2017 року було апеляційною інстанцією скасовано з ухваленням нового вироку; разом з цим судом звертається увага, що в частині призначеного покарання судом першої інстанції відносно ОСОБА_3 вирок суду від 31.01.2017 року залишено в силі (а.с. 35 53).

Крім наведеного, за даними дослідженими матеріалами особової справи, за час перебування в установі виконання покарань №33 ОСОБА_3 мав порушення режиму тримання в установі, про що свідчать постанови про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани за висновками службових розслідувань (а.с. 97, 104 112).

Також дослідженими матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 не має в м. Чернівцях постійного зареєстрованого місця проживання, за даними картки форми 1 та даних адресного довідкового бюро (т.3 а.с. 96, 97) термін його реєстрації за адресою м. Чернівці вул. Барбюса, 6 закінчився в жовтня 2013 року; згідно даних Чернівецького наркологічного диспансеру (т.3 а.с. 99) на обліку з діагнозом: вживання алкоголю зі шкодою для здоров»я, на обліку в психіатричній лікарні не перебуває (дані т. 3 а.с. 104), має незадовільний стан здоров»я, що вбачається з відомостей Чернівецької установи виконання покарань № 33 від 21.10. 2016 року (т. 6 а.с. 2).

Отже, вищенаведене, а також детальний аналіз матеріалів особової справи відносно засудженого ОСОБА_3 свідчать, що останній хоча і відбув 2/3 строку призначеного йому судом покарання; не відбутий термін покарання його становить 27 днів, однак не довів свого виправлення в умовах відбування покарання не довів готовність до самокерованої поведінки.

Відповідно до ст. 537 КПК України, судом під час виконання вироків вирішуються ряд питань, серед яких питання: про відстрочку виконання вироку; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; про заміну не відбутої частини покарання більш мяким, тощо…., тобто виконання вироку це завершальна стадія кримінального процесу, в якій суд звертає до виконання вироки, ухвали і постанови, слідкує за приведенням їх до виконання, а також вирішує в установленому порядку питання, які виникають при виконанні судових актів. Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може застосовуватись до осіб, які відбувають покарання у виді: виправних робіт, обмеження або позбавлення волі на певний строк, а також до військовослужбовців, які засуджені до службових обмежень чи тримання в дисциплінарному батальйоні. З метою правильного застосування судами законодавства про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання….Пленум Верховного Суду України Постановою « Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш мяким» від 26 квітня 2002 року № 2, звертає увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш мяким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України. В постанові зазначається, що виконання призначеного судом покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому в його виконанні відпадає необхідність; саме з огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засуджених… З аналізу чинного законодавства і положень внутрішніх інструкцій та рекомендацій, розроблених на основі КВК України, під критеріями, в силу ч. 2 ст. 81 КК України, слід вважати, зокрема, під сумлінною поведінкою, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого-виховного впливу, тощо., тобто Засуджений довів готовність до самокерованої поведінки, аналіз його поведінки дає підстави зробити висновок, що особа готова до сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, готовий дотримуватися норм чинного законодавства…Вся вищевказана інформація відображається у характеризуючих засудженого даних і матеріалах особової справи. Важливою умовою для можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання повинно бути фактичне відбуття певної частини строку покарання, згідно ч. 3 ст. 81 КК України.

Згідно ст. 539 КПК України питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Відповідне клопотання подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання…за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання зупиняє її виконання.

Судом крім наведених установлених в засіданні обставин, з врахуванням наведених норм закону, приймається до уваги і те, що ОСОБА_3 в скоєному розкаявся, має незадовільний стан здоров»я і посередньо характеризується за місцем відбування покарання.

Таким чином, суд з врахуванням наведеного вище, поясненнґ засудженого ОСОБА_3, пояснення представника ДУ УВП № 33 та досліджених в сукупності детально матеріалів особової справи та доводів прокурора, вважає, що в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно дострокове звільнення від призначеного судом покарання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 17.02. ІНФОРМАЦІЯ_1 про його умовно дострокове звільнення від призначеного судом покарання, на підставі ст. 81 КК України відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя Слободян Г.М.