Рішення № 67287704, 21.06.2017, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1500/16-ц

Провадження номер № 2/0186/42/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С. С.

при секретарі Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравенської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Першотравенської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування.

З урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати за ним право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість проведеної оцінки майна в розмірі 1000,00 гривень, та витрати по сплаті судового збору, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала їй на праві спільної часткової власності, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Першотравенським МЖКП Павлоградського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля». Також, йому та колишній дружині ОСОБА_2, належить по 1/3 частині спірної квартири, кожному. Він є спадкоємцем першої черги, інших спадкоємців немає.

Він не звертався до нотаріуса з заявою для прийняття спадщини, оскільки вважав, що прийняв її після смерті матері, так як проживав разом з нею на момент смерті, утримував її, доглядав та надавав матеріальну допомогу.

На даний час він вирішив юридично оформити право на спадщину. Звернувшись до нотаріуса з заявою для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, так як він не надав оригінал правовстановлюючого документу на спірну квартиру.

Наскільки він знає, оригінал свідоцтва про право на житло знаходиться у його колишньої дружини ОСОБА_2, яка добровільно відмовляється його надати нотаріусу, що є для нього перешкодою для отримання свідоцтва про право на спадщину та набуття права власності на частину спірної квартири.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник за дорученням ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та прохали суд задовольнити позов.

Представник відповідача виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не з'явилась, направила суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Просить суд прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, надала суду заперечення відповідно до яких, вона, позивач та його мати приватизували квартиру АДРЕСА_1, в рівних частках, про що отримали свідоцтво про право на житло НОМЕР_1. На протязі їх сумісного життя з позивачем, між ними ніколи не виникало суперечок з приводу права власності на квартири. Частка кожного співвласника була зареєстрована в БТІ, і ніким зі співвласників квартири не оспорювалася і суперечок з цього приводу не виникало.

Після смерті матері позивача, ОСОБА_1 деякий час проживав з сім'єю у спірній квартирі, потім, замість того, щоб оформити спадщину, почав влаштовувати своє особисте життя. На протязі всього часу позивач забирав свої речі та документи, ішов до іншої сім'ї, потім знову повертався, потім знову йшов, але вже до іншої жінки. При такому способі життя, документ, а саме свідоцтво на право власності на житло могло зникнуть в тих сім'ях, де він проживав, так як у неї також його немає.

Розуміючи, що право власності на частку квартири, а також право на спадщину після смерті матері позивача є беззаперечним, у неї не було ніякої необхідності та сенсу приховувати свідоцтво про право власності на житло, яке було отримано ними з підстав приватизації.

Крім цього, свідоцтво про право власності на житло в порядку приватизації у випадку його втрати, знищення, поновляється тим органом, який його видав, а саме Першотравенським МЖКП на протязі 10 днів за заявою власника житла. Але позивач ніяким чином не вчинив жодних дій на отримання необхідних документів для прийняття спадщини.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 направляв їй повідомлення через УДППЗ «Укрпошта» не є доказом наявності свідоцтва про право власності на житло у неї та того, що вона в цьому перешкоджала позивачу. Вона не може надати того, чого не має.

Вона не заперечує проти права позивача на спадщину після смерті його матері, це його законне право, але вона заперечує проти його наміру роздрібнити квартиру на частки, що ускладнить в подальшому вирішення квартирного спору. Позивач не має коштів сплатити їй частку за квартиру, в свою чергу, вона також не має коштів сплатити позивачу частку за житло. У квартирі на даний час проживає їх син - інвалід, яким позивач не опікується та не цікавиться його життям.

Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання сторони не з'явилися надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на житло НОМЕР_1 від 19 січня 1999 року, виданого Першотравенським УЖКГ Павлоградського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля», є власницею 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, у віці 86 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Першотравенського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

За життя ОСОБА_3 спадковим майном не розпорядилась, заповіту не залишила.

Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3, відповідно до копії спадкової справи №43/2016, заведеної 26 березня 2016 року, є її син - позивач ОСОБА_1, який відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР (яка була чинною на час відкриття спадщини) прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживав разом зі спадкодавцем на момент її смерті та після її смерті користувався спадковим майном. Даний факт підтверджується актом №54 від 19 січня 2017 року та випискою з фінансово-особового рахунку від 18 січня 2017 року, виданими Приватним підприємством «Комунальщик-3».

22 березня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Першотравенського міського нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Однак постановою від 03 червня 2016 року приватний нотаріус Першотравенського міського нотаріального округу Баден А.Є. відмовила йому у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з ненаданням документів, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_3 на спадкове майно - 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Відповідно до ч.1 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини) при успадковуванні за законом спадкоємцями першої черги є у рівних частках діти (у тому числі усиновлені), подружжя та батьки померлого.

Згідно зі ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав у державну нотаріальну контору по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Вказані дії повинні бути здійснені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Враховуючи, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем першої черги є позивач ОСОБА_1, який фактично прийняв спадщину після померлої, так як проживав зі спадкодавцем на момент її смерті, та не відмовився від прийняття спадщини протягом шести місяців з дати її відкриття, суд приходить до висновку, що за позивачем необхідно визнати право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1, виданого 19 січня 1999 року Першотравенським УЖКГ Павлоградського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля», в порядку спадкування за законом.

Вирішуючи питання про судові витрати по справі, суд вважає за необхідне залишити їх за позивачем, так як ОСОБА_1 прохав суд стягнути дані витрати з відповідача ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що нею не було надано нотаріусу оригінал свідоцтва про право власності на житло, але в ході розгляду справи суду позивачем не було надано переконливих доказів того, що дане свідоцтво знаходиться саме у ОСОБА_2 Крім того витрати на оцінку спірного майна в розмірі 1000 гривень, позивачем не підтверджені належним чином. Так звіт про оцінку майна, а саме квартири АДРЕСА_1 було надано 21 листопада 2016 року ТОВ «Гарант Преміум Плюс», яке знаходиться за адресою м.Київ, вул.Автозаводська,7-Б/21, в той час як товарний чек, який позивач надав на підтвердження оплати ним послуг по оцінці нерухомості, видано ПП ОСОБА_8, м.Першотравенськ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першотравенської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 (загальна площа квартири 42,80 кв.м.) в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.С. Кривошея.