Ухвала суду № 67284962, 20.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

при секретарі: Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, треті особи: Перша Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и л а :

ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 25.01.2017 року відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, треті особи: Перша Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зняття арешту з майна .

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на неправильне застосування норм процесуального права. А саме, вважає, що заявлена вимога про зняття арешту з квартири, накладеного на підставі постанови слідчого, підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства. Оскільки будь-які процесуальні дії слідством не проводились, до кримінальної відповідальності ніхто не притягувався.

ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши надані матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, оскільки арешт на квартиру накладено постановою слідчого в межах кримінальної справи в порядку, передбаченому КПК України, тому заявлена вимога про зняття арешту з квартири підлягає вирішенню за правилами кримінального судочинства.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вирішуючи питання про відмову у відкритті провадження у справі, суд не звернув уваги на положення п. 9 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України від 13 квітня 2012 року, згідно з яким питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або судового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до дня набрання чинності цим Кодексом, та безпідставно послався на норму ст. 174 КПК України від 13 квітня 2012 року.

Так, за правилом ст. 126 КПК України від 28 грудня 1960 року, у редакції чинній на момент накладення арешту на спірну квартиру, в процесі розслідування кримінальної справи арешт може бути накладений на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії лише з метою забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

Вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження на новий розгляд.

Вимоги апеляційної скарги про направлення справи для продовження розгляду не підлягають задоволенню, оскільки судовий розгляд до вирішення питання про відкриття провадження у справі неможливий. Питання ж відкриття провадження не відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2017 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді