Постанова № 67284520, 19.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2017 р. Справа№ 910/15631/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Жовтий С.О. за посвідченням;

від позивача : не з'явився;

від відповідача: Козуб Б.Ю. за довіреністю №01.3.1-12/57-2017 від 25.04.2017; Гончаренко Є.С. за довіреністю №01.3.1-12/89-2016 від 22.12.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року

у справі № 910/15631/15 (суддя Комарова О.С)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

про стягнення 25 593 875,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.11.2015 року у справі №910/15631/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Державної авіаційної служби України суму основного боргу - 25 593 875,24 грн. Стягнуто з ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, також судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Коршун Н.М, суддів Алданової С.О., Дикунської С.Я.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 25.01.201.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/15631/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя Коршун Н.М., судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

25.01.2016 відповідачем було подано клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/15631/15 до набрання чинності рішення у справі № 826/810/16, що розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.01.2016 до 08.02.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/15631/15 до набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/810/16.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15631/15 у зв'язку із припиненням повноважень головуючого судді (судді - доповідача) Коршун Н.М. у зв'язку із звільненням у відставку.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2016 справу № 910/15631/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження, зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

23.03.2017 від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі з посиланням на те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 у справі №826/810/16 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2016.

Також 23.03.2017 від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що Верховним Судом України розглянуто аналогічний спір та зроблені висновки, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 поновлено провадження у справі, призначено розгляд справи на 03.05.2017.

03.05.2017 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 розгляд справи призначено на 29.05.2017.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.05.2017 до 19.06.2017, а також за клопотанням представників відповідача ухвалою суду від 29.05.2017 продовжено строк вирішення спору.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.06.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15631/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Представник позивача у судове засідання 19.06.2017 не з'явився, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується розпискою від 29.05.2017. Неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи.

Представники відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримали клопотання про припинення провадження у справі, оскільки даний спір є адміністративним, також просили повернути судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.

Прокурор у судовому засіданні щодо припинення провадження у справі послався на розсуд суду.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Прокуратурою міста Києва було розглянуто звернення Голови Державної авіаційної служби України №1.22-9861 від 29.05.2015 року щодо вжиття заходів представницького характеру про стягнення з відповідача заборгованості до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність (далі - Фонд).

Як вбачається з листа Державної авіаційної служби України № 1.22-9861 від 29.05.2015 року та наданих рахунків-фактур і звітів відповідача, йому було нараховано 25 593 875,24 грн. платежів до вищевказаного Фонду за здійснення авіаперевезень та відправки вантажу виконаних відповідачем за лютий 2014 року (частково) та січень-квітень 2015 року.

Так, позивачем на підставі звітів відповідача щодо діяльності згідно з ліцензією на провадження господарської діяльності з надання послуг із перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом відповідачу виставлено рахунки-фактури на сплату передбачених ст. 12 Повітряного кодексу України державних зборів на загальну суму 25 593 875,24 грн., а саме: рахунок-фактуру № 13 від 25.02.2015 на суму 7 042 525,65 грн., рахунок-фактуру № 31к від 25.02.2015 на суму 862 078,93 грн., рахунок-фактуру № 27 від 27.05.2015 на суму 4 527 637,94 грн., рахунок-фактуру № 46к від 31.03.2015 на суму 210 233,46 грн., рахунок-фактуру № 47к від 02.04.2015 на суму 181,68 грн., рахунок-фактуру № 23 від 23.04.2015 на суму 5 972 908,85 грн., рахунок-фактуру № 62к від 23.04.2015 на суму 221 274,17 грн., рахунок-фактуру № 26 від 25.05.2015 на суму 6 341 957,45 грн., рахунок-фактуру № 77к від 02.06.2015 на суму 415 077,11 грн. (копії зазначених рахунків-фактур наявні в матеріалах справи).

Звертаючись з даним позовом до господарського суду в інтересах держави, заступник прокурора міста Києва посилався на ст. 12 Повітряного кодексу України та стверджував, що відповідач не виконав зобов'язання по своєчасній оплаті державних зборів за лютий 2014 року (частково) та січень-квітень 2015 року.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції відповідач посилався на те, що відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Повітряного кодексу України збір, визначений п. 2 ч. 5 ст. 12 цього Кодексу, справляється до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюють справляння відповідних зборів відповідно до пункту 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Крім того, відповідач посилався на те, що позовна заява не місить жодного обґрунтування щодо настання строку сплати збору, а тому позовні вимоги є передчасними та не направлені на захист порушеного права. Відповідач також посилався на недоведеність факту отримання від пасажирів та вантажоперевізників сум зборів та розміру їх отримання, у зв'язку з чим, сума заявлена до стягнення є необґрунтованою та безпідставною. Разом з цим, відповідач стверджував, що спір у даній справі непідвідомчий господарському суд та заявлені позовні вимоги у даній справі мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства, з огляду на те, що виникли з податкових та бюджетних правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір підвідомчий господарським судам, а факт наявності боргу у відповідача перед позивачем, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. При цьому за змістом статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно з частиною першою статті 12 Повітряного кодексу України загальнодержавні витрати на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях здійснюються відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до положень частин 2-4 статті 12 Повітряного кодексу України загальнодержавні витрати на авіаційну діяльність - витрати, пов'язані із забезпеченням виконання основних завдань внутрішньої та зовнішньої державної політики в галузі цивільної авіації, у тому числі державного регулювання науково-технічної, економічної, фінансової, кадрової та соціальної політики щодо використання повітряного простору України, нормативно-правового забезпечення авіаційної діяльності, забезпечення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації.

Порядок використання коштів на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях визначається Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Фонд.

За змістом частини п'ятої статті 12 цього Кодексу надходженнями Фонду є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності, зокрема, за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України (пункти 3 і 4).

Забезпечення надходження та використання коштів Фонду здійснює уповноважений орган з питань цивільної авіації. Платежі, що підлягають сплаті до Фонду, є обов'язковими для всіх суб'єктів авіаційної діяльності. Перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, порядок використання коштів Фонду визначаються Кабінетом Міністрів України (частини 7-9 статті 12 Повітряного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998 року № 889), Фонд створюється при Державному департаменті авіаційного транспорту (Укравітранс) з метою фінансування заходів щодо забезпечення діяльності цивільної авіації в Україні відповідно до вимог Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та участі України у міжнародних авіаційних організаціях.

За змістом пунктів 2, 4 цього Положення Фонд утворюється за рахунок, зокрема, державних зборів, розмір яких затверджується Кабінетом Міністрів України, та які сплачуються юридичними і фізичними особами у розмірах згідно з додатком.

Пунктом 5 розділу ІІ "Експлуатація авіаційної техніки" додатку до Положення, яким визначено розміри державних зборів за надання державних послуг із сертифікації, реєстрації тощо, передбачено, що у разі видачі дозволів на експлуатацію повітряних ліній в межах України та/чи міжнародних повітряних ліній державний збір збільшується з розрахунку за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, у визначених розмірах, що стягуються зі споживача.

Частиною 2 статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать, зокрема, надходження до Фонду (пункт 43).

Положеннями статті 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено, що у загальному фонді Державного бюджету України на 2014 та 2015 роки до доходів належать, зокрема, надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України, а згідно з додатком № 1 до цих Законів в розділі "Інші надходження" значаться надходження до Фонду.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний збір, який надходить до Фонду, формує загальнодержавні витрати на авіаційну діяльність, здійснення яких проводиться відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України, та є обов'язковим для всіх суб'єктів авіаційної діяльності платежем за надання певних видів державних послуг, який перераховується до Державного бюджету України та є його складовою частиною.

Водночас згідно з наведеними нормами контроль за забезпеченням надходження та використання таких коштів Фонду покладено на уповноважений орган із питань цивільної авіації.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, органом державної влади, який організовує і є відповідальним за надходження державного збору до Фонду та його цільове використання, є Державна авіаційна служба України - позивач у справі.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 398/2011, Державіаслужба - центральний орган виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері цивільної авіації.

Положеннями статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої).

Отже, за ознаками, наведеними у зазначеній нормі, Державіаслужба охоплюється визначенням суб'єкта владних повноважень, здійснення яким владних управлінських функцій в межах наданих повноважень призводить до виникнення правовідносин, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Разом із тим слід зазначити, що за змістом положень статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у наведених у цій нормі спорах, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами: по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК, ГК, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. При цьому згідно із зазначеною нормою господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.

Натомість відповідно до частини першої, пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється саме на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Оскільки предметом спору у справі, яка розглядається, є стягнення суми державного збору, що є обов'язковим платежем до Державного бюджету України, позивач у правовідносинах, які склалися між сторонами у справі, виконує владну управлінську функцію з організації надходження цього платежу до відповідного бюджету, правові підстави вважати цей спір таким, що виник із господарських відносин, відсутні, а відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про підвідомчість зазначеного спору господарському суду та здійснив розгляд справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі №910/25212/14 за позовом Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про стягнення 5 375 609,13 грн. державного збору за послуги з перевезення пасажирів і вантажів за липень 2014 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Беручи до уваги вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" 25 593 875,24 грн. боргу зі сплати державного збору за надані послуги з перевезення пасажирів і вантажів повітряним транспортом не підлягає вирішенню в господарських судах України, а відтак провадження у справі №910/15631/15 підлягає припиненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Враховуючи те, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року підлягає скасуванню, у зв'язку із тим, що спір не підлягає розгляду у господарських судах України, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" підлягає частковому задоволенню в частині вимоги апелянта щодо скасування вказаного рішення.

Відповідно до частини третьої статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У разі припинення провадження у справі у апеляційній або касаційній інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 1-1 статті 80 ГПК України, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях. Про повернення сплаченої суми судового збору зазначається в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (п. 5.1. постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин судовий збір, сплачений Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення № 3010 від 13.11.2015 року у сумі 200 970 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України".

Керуючись ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 80, п. 3 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року у справі № 910/15631/15 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року у справі № 910/15631/15 скасувати.

3. Провадження у справі № 910/15631/15 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" - припинити.

4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4, код ЄДРПОУ 14348681) з Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 200 970 (двісті тисяч дев'ятсот сімдесят) грн., сплачений за платіжним дорученням № 3010 від 13.11.2015 року.

5. Матеріали справи №910/15631/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

Л.П. Зубець