Рішення № 67283420, 13.06.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/56/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2017 Справа № 908/639/17

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства “Акціонерна Страхова компанія “ІНГО УКРАЇНА”, 01054, м. Київ, вул. Воровського, 33

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО”, 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34

про стягнення 5 494,64 грн.

суддя Корсун Віталій Леонідович

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось приватне акціонерне товариство “Акціонерна Страхова компанія “ІНГО УКРАЇНА” (далі ПрАТ “АСК “ІНГО УКРАЇНА”) до товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (надалі ТОВ “СК “КРЕДО”) про стягнення збитків в сумі 5 494,64 грн.

29.03.17 автоматизованою системою документообігу суду визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.03.17 судом порушено провадження у справі № 908/639/17, якій присвоєно № провадження 17/56/17. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 24.04.17.

Ухвалою суду від 24.04.17 продовжено строк вирішення спору на 15 днів – до 13.06.17, розгляд справи № 908/639/17 відкладено на 30.05.17.

Ухвалою суду від 30.05.17 розгляд справи відкладено на 13.06.17.

24.04.17 до суду від ПрАТ “АСК “ІНГО УКРАЇНА” надійшло клопотання, в якому позивач просить суд розглянути даний спір без свого представника за матеріалами наявними у справі.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 13.06.17, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач свої вимоги обґрунтовував ст. 993, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 9, 27 Закону України “Про страхування”, положеннями Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. У своєму позові та у клопотанні (вх. № 0806/10810 від 24.04.17) зазначив, що 17.03.16 у м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, якого постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 31.03.16 визнано винним у скоєнні ДТП. Згідно рахунку від 21.03.16 № ІВР0000410 вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 склала 7 203,23 грн. Платіжним дорученням від 05.05.16 № 2520 позивачем, після вирахування суми що не підлягає відшкодуванню, на підставі наведеного вище рахунку, виплачено страхове відшкодування у розмірі 5 494,64 грн. Враховуючи, що цивільна правова – відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2 застрахована відповідачем згідно із полісом № АІ/8781244, позивачем було подано до відповідача заяву на виплату від 14.06.16 № 08674. Оскільки, відповідач вимоги позивача не виконав, страхове відшкодування в сумі 5494,64 грн. не сплатив, ПрАТ “АСК “ІНГО УКРАЇНА” просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві від 18.04.17 № б/н на позовну заяву. Зазначив, що без надання з боку позивача повної інформації щодо розрахунку виплаченого страхового відшкодування у ТДВ СК «КРЕДО» відсутні правові підстави для здійснення виплати страхового відшкодування в порядку регресу, а тому вважає. Що відповідачем правомірно призупинено страхову справу.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.15 між приватним акціонерним товариством “Акціонерна Страхова компанія “ІНГО УКРАЇНА” (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено договір № 310511589.15 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків.

Пунктом 2 договору визначено, що предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (ТЗ), зазначеним в п. 1 Договору (марка/модель: SUZUKI GRAND VITARA 2.0, кузов (шасі): JSAJTD54V00264536, рік випуску - 2008, реєстраційний № НОМЕР_4).

Строк дії договору з 00.00 год. 01.10.15 до 24.00 год. 30.09.16 (п. 5 договору).

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, 17.03.16 0 09:00:00 на просп. Червонозоряному в м. Києві (нова назва - проспект ОСОБА_4) відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_5, кузов (шасі) № JSAJTD54V00264536 (який належить ОСОБА_3Ф.), під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої транспортний засіб SUZUKI GRAND VITARA номерний знак НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження бокової нижньої правої частини, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 87671537 від 17.03.16 виданою УПС МВС у м. Києві.

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 31.03.16 у справі № 760/5280/16-п (яка набрала законної сили 12.04.16) ОСОБА_2, який 17.03.16 о 09 год. 00 хв. в м. Києві на проспекті ОСОБА_4, 53 керуючи автомобілем НОМЕР_7, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_8, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України.

На підставі повідомлення про страховий випадок від 17.03.16, заяви на виплату страхового відшкодування від 17.03.16, акту огляду транспортного засобу від 17.03.16, протоколу огляду транспортного засобу від 21.03.16 № 169, калькуляції СТО та рахунку від 21.03.16 № IBP0000410 на суму 7 203,23 грн., ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” складено страховий акт від 24.03.16 № 138585, відповідно до якого, ДТП від 17.03.16 кваліфіковано як страховий випадок та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 5 494,64 грн.

29.03.16 суб’єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕКЛІС» складено Звіт № 169 «Про оцінку автомобіля НОМЕР_9» на дату 21.03.16, згідно із висновком якого матеріальний збиток завданий власникові SUZUKI GRAND VITARA держномер АА 0251 НЕ в результаті його пошкодження при ДТП за розцінками сервісного центру ТОВ «Інтерциклон» (м. Київ) складає 6 684,06 грн.

05.04.16 позивачем платіжним дорученням від 05.04.16 № 2520 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) на підставі рахунку від 21.03.16 № IBP0000410 перераховано ТОВ «Інтерциклон» кошти на оплату ремонту автомобіля НОМЕР_10 ОСОБА_3 в сумі 5 494,64 грн.

Матеріали цієї справи свідчать, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_11, була застрахована в ТОВ «СК «КРЕДО» за договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8781244, яким передбачено ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого в сумі 50 000 грн. та франшизу - 0,00 грн.

14.06.16 ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», з метою отримання від відповідача виплаченого страхового відшкодування, звернулось до ТОВ «СК «КРЕДО» із заявою від 14.06.16 № 08674 про сплату 5 494,64 грн. страхового відшкодування.

Відповідач посилаючись на ненадання ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» пояснення щодо розрахунку страхового відшкодування у листі від 02.08.16 № Э.37.7.0.0/351 зазначив, що страхова справа по даному випадку тимчасово призупинена до отримання відповідного розрахунку.

Враховуючи, що відповідач кошти в сумі 5 494,64 грн. ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» не перерахував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір по суті спору суд виходив з наступного.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України, об’єкти страхування, види обов’язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

За змістом положень ст. 979 ЦК України та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Статтею 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про страхування» закріплено, що розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 договору страхування № 310511589.15, страховим випадком за договором є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі; стихійного лиха; падіння предметів, попадання каміння; протиправних дій третіх осіб; угону. Франшиза: за ризиком «Угон» та при повній загибелі - 12 500 грн.; при пошкодження скляних елементів та за всіма іншими страховими випадками - 500,00 грн.

Крім того, у наведеному п. 2 договору сторони узгодили, що виплата страхового відшкодування здійснюється з вирахуванням зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні (з урахуванням вимог п. 10.2.5. договору).

Згідно із п. 10.2.2. договору, страхове відшкодування виплачується в межах страхової суми: за вирахуванням розміру встановленої договором страхування франшизи (пп. 10.2.2.1.); пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ, визначених договором на дату події, якщо до договору страхування не внесені зміни відповідно до п. 15.7 цього договору та якщо страхова сума менша за гривневий розмір дійсної вартості ТЗ, визначений відповідно до цього договору на дату події, більше ніж на 20 % (п.п. 10.2.2.2.); при частковому пошкодженні ТЗ – в сумі, що не перевищує вартість відновлювального ремонту (п.п. 10.2.2.3.).

Відповідно до п.п. 10.2.3, 10.2.3.3. договору, при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування визначається страховиком на підставі документів, що підтверджують розмір збитку (рахунки СТО, калькуляції СТО чи страховика, висновок спеціаліста-автотоварознавця), за вирахуванням встановленої п. 2 договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми. При цьому, розмір збитків та умови виплати визначаються з урахуванням наведених нижче з урахуванням наведених нижче і зазначених у п. 2 Договору умов. Якщо ТЗ застрахований на умовах «виплата страхового відшкодування здійснюється за вирахуванням зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту ТЗ» згідно із п. 2 Договору, Страховик зменшує вартість запасних частин, деталей та обладнання ТЗ відповідно до Розділу 16. Правил страхування Страховика.

Оскільки страхова сума за договором страхування № 310511589.15 менша за гривневий розмір дійсної вартості ТЗ (згідно із звітом № 169 про оцінку автомобіля складеного на 29.03.16 ринкова вартість ТЗ – 334 090,80 грн.), визначений відповідно до цього договору на дату події, більше ніж на 20 %, то у відповідності із п.п. 10.2.2, 10.2.3. договору № 310511589.15, страхове відшкодування мало бути виплачено позивачем в межах страхової суми (250 000 грн.) на підставі документів, що підтверджують розмір збитку: за вирахуванням розміру встановленої договором страхування франшизи в сумі 500 грн.; пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ, визначених договором на дату події та в сумі, що не перевищує вартість відновлювального ремонту.

Як свідчить наявний в матеріалах цієї справи страховий акт № 138585 (складений позивачем 24.03.16), відповідно до умов страхування підлягає відшкодуванню 5 494,64 грн. Вбачається, що вказана сума вирахувана позивачем наступним чином: від суми 7 203,23 грн. (сума збитку згідно із рахунком ТОВ «Інтерциклон» № ІВР0000410) відраховано 500 грн. (франшиза) та виключено пропорцію (18,03 % - 1208,59 грн.), як таку, що не відноситься до страхового випадку.

Судом враховано, що оскільки ринкова вартість транспортного засобу на дату ДТП (21.03.16) визначена у звіті № 169 про оцінку автомобіля, складає 334 090,80 грн., то позивач мав виключити із страхового відшкодування 25,2 %, а не 18,03 %.

Жодних обґрунтувань та пояснень з приводу того, чому позивачем виключено із суми страхового відшкодування саме пропорцію (18,03 % - 1208,59 грн.), як таку, що не відноситься до страхового випадку, в матеріалах справи відсутні та суду станом на 13.06.17 не надані.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що позивач мав здійснити виплату страхового відшкодування за вказаним вище договором страхування в розмірі 5014,02 грн. ((7203,23 грн. – 500 грн.) х 25,2% = 5014,02 грн). Натомість, позивач прийняв рішення про виплату на користь страхувальника (Вигодонабувачу) страхового відшкодування в сумі 5 494,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.04.16 № 2520.

Преамбулою Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено, що цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Із системного аналізу положень наведеного Закону вбачається, що в момент укладення договору обов’язкового страхування страховик приймає на себе зобов’язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності. Тобто, приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов’язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Отже, позивач, виплативши страхове відшкодування на користь страхувальника за договором страхування № 310511589.15, отримав від останнього право вимоги до страхової компанії ТОВ «СК «КРЕДО», яка застрахувала відповідальність перед третіми особами винного у заподіянні шкоди у зазначеному вище ДТП (водія автомобіля марки CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_11, під керуванням ОСОБА_2О.).

У даному випадку позивач реалізував своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги (відповідної заяви) до відповідача, оскільки за договором страхування відповідальності останній надав згоду на прийняття обов’язку сторони боржника у деліктному зобов’язанні, якщо воно виникне.

Таким чином, ТОВ «СК «КРЕДО» має відшкодовувати позивачу збитки, що були завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди про яку зазначено вище.

Розглядаючи даний спір судом враховано, що при суброгації (тобто при переході права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика) до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування. Розмір страхового відшкодування в свою чергу має визначатися за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування. Якщо розрахунок здійснювався за іншими правилами, ніж зазначено у договорі страхування, то при визначенні розміру вимоги страховика, який підлягає задоволенню до заподіювача шкоди із суми, виплаченої страховиком страхувальнику, виключається виплата, не передбачена договором.

Вказане відповідає правовій позиції висловленій у судовій практиці Верховного Суду України щодо розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (спори щодо відшкодування збитків у порядку суброгації).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що розмір шкоди, який має бути відшкодований відповідачем позивачу складає 5014,02 грн., тобто у сумі виплаченій страховиком страхувальнику за виключенням виплати, яка не відповідає умовами договору страхування № 310511589.15.

Враховуючи, що відповідач суму страхового відшкодування в розмірі 5014,02 грн. позивачу не сплатив, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача в сумі 5014,02 грн. та про відмову в задоволені іншої частини позову через недоведеність.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про призупинення позивачу виплати страхового відшкодування до надання інформації щодо розрахунку суми страхового відшкодування із посилання на п. 36.2 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” судом відхиляються через необґрунтованість та безпідставність.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 1460,05 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь приватного акціонерного товариства “Акціонерна Страхова компанія “ІНГО УКРАЇНА” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) – 5014 (п’ять тисяч чотирнадцять) грн. 02 коп. страхового відшкодування та 1460 (одну тисячу чотириста шістдесят) грн. 05 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 20.06.17.

Суддя В.Л. Корсун