Рішення № 67283014, 12.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 166 068,40 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Фурманюк І.В. - довіреність № 75/12 від 19.04.17

від відповідача: Шляєв І.В. - довіреність від 17.05.17

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 166068,40 грн.

Ухвалою суду від 29.03.2017 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.04.2017. У судовому засіданні 26.04.2017 оголошено перерву до 29.05.2017.

Позивач 25.05.2017 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд також стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 3287, 70 грн. за накладною № 51093938, а всього штраф у розмірі 169336, 10 грн.

Відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства України, тому прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача 29.05.2017 подав клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 29.05.2017 строк розгляду справи продовжено до 13.06.2017.

У судовому засіданні 29.05.2017 було оголошено перерву до 12.06.2017.

Через канцелярію суду 12.06.2017 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у позові частково з огляду на наступне:

- за накладними №№ 50289339, 50260595, 51093938, 51093938, 50558543, 50502855, 50502863, 50747260, 50747278, 51082006, 51081990, 50752047 вантаж було прийнято зі станцій ДП "Донецька залізниця", та у зв'язку із значним руйнуванням залізничної інфраструктури на частині території Донецької залізниці, Укрзалізницею було внесено зміни до діючого порядку направлення вагонопотоків, що зумовило затримку у доставці вантажу;

- за накладними у вагонах №№ 50558162, 50502889, 50747203, 51079598 у вагонах перевозились провідники, що супроводжували вантаж;

- за накладною № 50888932 слідував локомотив іншого підприємства, а локомотив на думку відповідача не є вантажем;

- за накладною № 40686990 вагон з вантажем знаходився під митним оформленням, про що вказано в даній залізничній накладній, а тому строк доставки збільшується на 1 добу, а штраф відповідно зменшується з 1305, 80 грн. до 652, 90 грн.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 12.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладено договір перевезення вантажу до станції призначення Терни регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Відповідач, Залізниця). Договір перевезення оформлено шляхом складання залізничних накладних №№ 50289339, 50260595, 50558543, 50558162, 50502855, 50502863, 50502889, 50752047, 40686990, 50747260, 50747278, 50747203, 45167996, 50888932, 51082006, 510081990, 51079598, 51093938 (а.с. 14-31, 60).

Згідно ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту і відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються транспортними кодексами (статутами).

Питання, пов'язані з укладенням та виконанням договору перевезення, у тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 908 - 928 ЦКУ, статтями 306 - 315 ГКУ.

Згідно приписів ст. 2 Статуту, статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

У ч. 2 ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 307 ГК України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.2,3 ст.909 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8 ст. 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 5 Статуту передбачено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує, Правила перевезення вантажів та інші нормативні документи, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Так, пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, а також статтею 23 Статуту передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник падає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Згідно зі ст. 22 Статуту, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.

Пунктом 2.1 Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Відповідно до пункту 2.10 Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну.

Згідно Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної й дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4 Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом І, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Виходячи з зазначених вище норм законодавства, термін доставки вантажів визначається добами (24 години).

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил).

Вантаж, що прямував за вказаними накладними, було доставлено ПРАТ «ПІВНГЗК» (одержувачу) вже після закінчення встановленого терміну доставки, про що свідчать відповідні записи у залізничних накладних, а саме календарний штемпель видачі вантажу (графа 52).

Строки доставки вантажу, встановлені п.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, є граничними, за порушення яких законодавством України передбачені штрафи.

Статтею 116 Статуту передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 «Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів» зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 33, 59), штраф за несвоєчасну доставку вагонів складає 169336, 10 грн.

Дослідивши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, на відповідність приписам Статуту залізниць України, Правилам обчислення термінів доставки вантажу та матеріалам справи, а також врахувавши рекомендації Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 № 01-06/420/2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів", суд встановив таке.

Штраф у розмірі 2113, 60 грн., нарахований за несвоєчасну доставку вантажу за накладною № 45167996, відповідає вимогам чинного законодавства України, та є обґрунтованим.

Штраф у сумі 163334, 10 грн., нарахований позивачем за прострочення доставки вантажу за накладними №№ 50289339, 50260595, 51093938, 51093938, 50558543, 50502855, 50502863, 50747260, 50747278, 51082006, 51081990, 50752047, 50888932, в цілому, також відповідає вимогам чинного законодавства України, та є обґрунтованим.

Окрему оцінку слід надати розрахунку штрафу у розмірі 1587 грн. за накладною №50888932, якою перевозився локомотив на своїх осях.

Так, згідно з п.8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №866/508, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до абзацу третього пункту 1.6. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 року №04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу.

Отже, враховуючи вищенаведені норми, локомотив на своїх осях, який перевозиться залізницею за повним перевізним документом зі сплатою провізної плати, так само як і порожній власний вагон, є матеріальною цінністю та має статус "вантажу".

Разом з тим, слід звернути увагу на такі обставини.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом ч. 1 ст. 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, в який внесено зміни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 року №128-р, затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За накладними №№ 50289339, 50260595, 51093938, 51093938, 50558543, 50502855, 50502863, 50747260, 50747278, 51082006, 51081990, 50752047, 50888932 вагони прийнято до перевезення на станціях Каракуба, Харцизськ, Сартана, Велико Анадоль Донецької залізниці. Зі змісту вищевказаних накладних вбачається, що на станціях Донецької залізниці вантажі знаходились більше діб, ніж передбачено діб нормою доставки. Вищезазначені станції Донецької залізниці входять переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (Додаток 2 до розпорядження КМУ 07.11.14 №1085-р) АТО що триває на території Донецької та Луганської областях. У зв'язку із руйнуванням залізничної інфраструктури на частині території Донецької залізниці, Укрзалізницею було внесено зміни до діючого Порядку направлення вагонопотоків та план формування вантажних поїздів (Оперативна вказівка №20/ПФ від 09.07.15.).

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції Закону України від 02.09.2014 року також встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутній Сертифікат ТПП України, який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу за накладними №№ 50289339, 50260595, 51093938, 51093938, 50558543, 50502855, 50502863, 50747260, 50747278, 51082006, 51081990, 50752047, 50888932.

Разом з тим, пункт 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що кількість днів прострочення доставки вантажу є відносно незначною, враховуючи, що вантаж відправлявся зі станцій, які знаходяться на території де триває антитерористична операція (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, від 18.02.2015 № 128-р), суд вважає за необхідне за власною ініціативою зменшити пред'явлений до стягнення штраф у розмірі 161747, 10 грн. за накладними №№ 50289339, 50260595, 51093938, 51093938, 50558543, 50502855, 50502863, 50747260, 50747278, 51082006, 51081990, 50752047, 50888932 до 30000, 00 грн.

Такої ж правової позиції дотримується ВГСУ під час розгляду аналогічних спорів (див. Постанову ВГСУ від 21.06.16 у справі № 904/6145/15).

Штраф в розмірі 1305, 80 грн., нарахований позивачем за несвоєчасну доставку вантажу за накладною № 40686990, не відповідає вимогам чинного законодавства України. Так, позивачем при визначення кількості діб прострочення доставки вантажу, не було враховано, що за залізничною накладною № 40686990 вагон з вантажем знаходився під митним оформленням, про що вказано в залізничній накладній. В таких випадках, відповідно до п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, термін доставки збільшується на одну добу. А отже, період прострочки слід зменшити на цю добу. За розрахунком суду, штраф за несвоєчасну доставку вантажу за накладною № 40686990 складає 652,90 грн.

Штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 3255, 48 грн. за накладними №№ 50558162, 50502889, 50747203, 51079598, не відповідає вимогам чинного законодавства України та є необґрунтованим. Зі змісту накладних №№ 50558162, 50502889, 50747203, 51079598 вбачається, що згідно останніх у вагонах здійснювалось перевезення провідників та іншого персоналу, які здійснювали супроводження вантажу. При цьому тариф за перевезення розраховано залізницею за доставку саме фізичних осіб (без врахування вагонів на своїх осях).

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Провідники не є вантажем у розумінні положень Статуту залізниць України, а тому до перевезення фізичних осіб не застосовуються Правила перевезення вантажів та Правила обчислення термінів доставки вантажу. Перевезення провідників слід вважати різновидом пасажирських перевезень. А тому, відсутні підстави для нарахування штрафу, передбаченого статтею 116 Статуту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково у сумі 32766, 50 грн.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", судовий збір в за позовними вимогами про стягнення неустойки, які зменшені судом за власною ініціативою, слід покласти на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Решту судового збору, згідно положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, залишкову частину залишити на позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 307 Господарського Кодексу України, ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерне товариства "Українська залізниця"(03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023) штраф в розмірі 32766,50 грн. та 2491,51 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 19.06.2017