Ухвала суду № 67282545, 13.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року м. Київ К/800/6732/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року

у справі № 461/9981/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Павлика Івана Романовича

про визнання дій незаконними та скасування постанови, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Павлика І.Р., в якому просила:

- визнати дії щодо винесення постанови від 14.08.2015 року № 13-01-051/0021-0006 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360 грн. за порушення вимог ст. 188-6 КУпАП незаконними;

- скасувати постанови Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Павлика І.Р. від 14.08.2015 року № 13-01-051/0021-0006 та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-6 КУпАП.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 17 листопада 2015 року позов задоволено частково. Скасовано постанову Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Павлика І.Р. від 14.08.2015 року № 13-01-051/0021-0006 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівської області Павлика І.Р. від 14.08.2105 року № 13-01-051/0021-0006 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КУпАП, яке полягало у вчиненні перешкоди в проведенні перевірки.

Так, постановою старшого слідчого СВ Франківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області Федишин-Пилипів В.Р. при розгляді матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140080000126 від 19.01.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 КК України було постановлено здійснити перевірку в фітнес-центрі «Спартак» ФОП ОСОБА_1, що за адресою м. Львів вул. Мельника 18, з приводу виплати заробітної плати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншим працівникам, зокрема і звільнених.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що згідно протоколу від 14.08.2015 року № 13-01-051/0021, позивач, під час проведення її перевірки 10.08.2015 року, не надала необхідних документів для проведення такої, що унеможливило дослідити питання щодо виплати заробітної плати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Доказів оскарження постанови слідчого Франківського РВ ГУ МВСУ у Львівській області від 10.07.2015 року в порядку передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, позивачем не надано.

При цьому, вказана постанова слідчого про проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 від 10.07.2015 року надійшла на виконання до державного органу, яким є Територіальна державна інспекція з питань праці у Львівській області, і відповідно, останній зобов'язаний її виконувати та не може давати оцінку правомірності її винесення, оскільки порядок вчинення процесуальних дій слідчого, а також оскарження його процесуальних документів визначений Кримінально-процесуальним кодексом України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності дій Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівської області в частині прийняття оспорюваної постанови від 14.08.2015 року № 13-01-051/0021-0006.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

М.І. Мойсюк