Ухвала суду № 67282498, 13.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 червня 2017 року м.Київ К/800/15805/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу ДФС України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Робікон-Н» до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, ДФС України, Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Робікон-Н» звернулося з адміністративним позовом до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, ДФС України, Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, в якій, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з направлення форми 18-ОПП до Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області;

- скасувати запис від 20 листопада 2015 року №13341440017004917 Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області з внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- визнати протиправними та скасувати рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Робікон-Н» від 23 листопада 2015 року №127/15-229;

- зобов’язати Вишгородську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подати висновок про повернення на електронний рахунок ТОВ «Робікон-Н», ІПН 372426910082 в системі електронного адміністрування ПДВ №37516001148305 суми надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість з Державного бюджету України у розмірі 18834,10 грн. для виконання територіальному органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України відновити у системі електронного адміністрування ПДВ показник суми, на яку ТОВ «Робікон-Н», ІПН 372426926557 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 490613,50 грн. для можливості реєстрації без застосування штрафних санкцій наступних податкових накладних, виписаних ТОВ «Робікон-Н»: від 11 листопада 2015 року №9 - 10640 грн. (ПДВ 1773,33 грн.); від 17 листопада 2015 року №13 -2932380 грн. (ПДВ 488730,00 грн.); від 18 листопада 2015 року №14 - 397 грн. (ПДВ 66,17 грн.); від 23 листопада 2015 року №11- 264 грн. (ПДВ 44 грн.);

- зобов’язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ показник суми, на яку ТОВ «Робікон-Н», ІПН 372426910082 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 115778,66 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року позов задоволено частково, зокрема, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Робікон-Н» за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень Вишгородської районної державної адміністрації Київської області судовий збір у розмірі 1378 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року задоволено апеляційну скаргу Вишгородської районної державної адміністрації Київської області; постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року скасовано в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Робікон-Н» за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень Вишгородської районної державної адміністрації Київської області судовий збір у розмірі 1378 грн.; в решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року залишено без змін.

ДФС України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, надав правову оцінку рішенню суду першої інстанції в тій частині, що не оскаржувалась відповідачем, тобто вийшов за межі апеляційної скарги, чим порушив норми процесуального права.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2017 року касаційну скаргу ДФС України залишено без руху у зв’язку з ненаданням документа про сплату судового збору; надано строк до 31 травня 2017 року для усунення недоліків.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2016 року задоволено клопотання відповідача та продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги до 26 червня 2017 року.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2017 року відповідачем направлено до суду касаційної інстанції платіжне доручення від 29 травня 2017 року №553 про сплату судового збору в сумі 3307,20 грн.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно положень вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, судом апеляційної інстанцій здійснено розгляд апеляційної скарги Вишгородської районної державної адміністрації Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року в частині стягнення з Вишгородської районної державної адміністрації Київської області на користь позивача судового збору.

За результатами апеляційного розгляду апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з Вишгородської районної державної адміністрації Київської області на користь позивача судового збору, оскільки питання щодо правомірності дій, бездіяльності або рішень Вишгородської районної державної адміністрації Київської області судом не вирішувалось.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Підстави для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення визначені в ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 4 частини 1 якої підставами для скасування постанови та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і постанови суду першої інстанції; короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин; а також мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався; резолютивної частини із зазначенням: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження

З системного аналізу наведених процесуальних норм випливає, що суд апеляційної інстанції має надати оцінку судовому рішенню, яке переглядається.

При цьому, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд виходив з обґрунтованості доводів апеляційної скарги.

Частиною 3 ст.211 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.211, 213, п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДФС України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Робікон-Н» до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, ДФС України, Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Голяшкін