Ухвала суду № 67282340, 15.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 р.Справа № 818/296/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2017р. по справі № 818/296/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"

до Сумської митниці Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сумитеплоенерго") звернулось до суду з позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач, Сумська митниця), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 10.10.2016 р. № КТ-805000012-0014-2016.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 року по справі № 818/296/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" до Сумської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Скасовано рішення Сумської митниці Державної фіскальної служби України про визначення коду товару від 10.10.2016 р. № КТ-805000012-0014-2016.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код ЄДРПОУ 33698892) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці Державної фіскальної служби України (40020, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24, од ЄДРПОУ 39420037) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 року по справі № 818/296/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що взяття проб та зразків 08.09.2016 р. інспектором митного поста «Центральний» Сумської митниці ДФС було здійснено у повній відповідності до Порядку взаємодії митних органів із Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) та форми акта про взяття проб (зразків) товарів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 р. № 654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2012 р. за № 1071/21383 (далі по тексту - Порядок взаємодії), та складено акт відповідної форми про взяття проб (зразків) товарів. Проби відбиралися з кожного вагону працівниками TOB «Сумитеплоенерго» за присутності головного державного інспектора митного поста «Центральний» ОСОБА_1 відповідно до частини 6 статті 356 Митного кодексу України, та заступника директора по логістиці TOB «Сумитеплоенерго» ОСОБА_2, яким і було пред'явлено вагон з товаром до митного огляду. Взяття проб та зразків проводилось згідно з Методичними рекомендаціями (затверджені рішенням навчально-методичної ради ЦМУЛДЕР від 10.08.2012 р. № 11), що встановлюють порядок відбору проб кам'яного вугілля, антрацитів, горючих сланців та вугільних брикетів, що переміщуються транспортними засобами та надаються для здійснення митного контролю та подальшого митного оформлення. Було взято об'єднану пробу, що складалася з необхідної кількості точкових проб, що відбираються безпосередньо від партії палива і характеризують його середню якість. Вважає неправдивими показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, надані в суді першої інстанції, щодо обставин відбору зразків товару. Вказав, що розбіжності щодо місця взяття проб (зразків), наведені у постанові суду (згідно з актом взяття проб (зразків) товарів 08.09.2016 року зразки взяті на залізничній колії на території Залізничної колії на КД МППЖТ, м. Суми, пров. 3-й Заводський, 8, однак, під час розгляду справи встановлено, що товар знаходився на території ТОВ «Сумитеплоенерго» за адресою: м. Суми, вул. Залізнична, 10), свідчать лише про те, що декларант самостійно, без дозволу органу доходів і зборів перемістив товар із зони митного контролю, що знаходиться за адресою : м. Суми, провулок 3-й Заводський, 8, чим порушив норми ч.3 ст.325 МК України. Вказує, що надані Сумською митницею ДФС документи свідчать про те, що проби (зразки) відбиралися у двох примірниках - досліджуваному (аналітичному) та контрольному, зокрема, в акті про взяття проб (зразків) товарів від 08.09.2016 року зазначено, що відібрані проби (зразки) товару упаковано в поліетиленових пакетах - дві штуки, на упаковку накладено митне забезпечення - пломба 2/805/003, у висновку Харківського відділу з питань експертизи та досліджень вказано, що на дослідження надано 1 об'єднану пробу в 2-х примірниках. Таким чином, твердження суду щодо того, що митним органом було відібрано лише один зразок товару (не було відібрано контрольного зразка) є необґрунтованим. Пояснив, що за кодом УКТЗЕД 2701 12 (вугілля бітумінозне) класифікується вугілля з граничним вмістом летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) більш як 14% та з граничною теплотою згоряння (у перерахунку на вологу без мінеральну основу) не менше 5833 ккал/кг. Вказав, що згідно з висновком Харківського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС вміст летких речовин у пробі перевищує 14%, а відповідно до сертифікату лабораторії "INCOLAB" від 02.09.2016 р. № 1609052RUS Кu Рr. показник вищої теплоти згоряння на вологу безмінеральну основу складає 7534 ккал/кг. Враховуючи викладене, експертом при складенні висновку взято до уваги два показники, які є визначальними для класифікації у товарній позиції 2701 вугілля бітумінозного - як граничний вміст летких речовин (у перерахунку на суху без мінеральну основу), так і граничну теплоту згоряння (у перерахунку на вологу без мінеральну основу). При цьому, судом першої інстанції не взято до уваги розбіжностей зазначених показників у МД №805130000/2016/012090 від 08.09.2016 р. та у сертифікаті від 02.09.2016 р. № 1609052RUS Кu Рr. Враховуючи викладене, вважає, що відповідачем цілком обґрунтовано класифіковано ввезений позивачем товар за кодом УКТЗЕД 2701129000 та правомірно винесено оскаржуване рішення про визначення коду класифікації товару від 10.10.2016 № КТ-805000012-0014-2016.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 25.05.2017 року, вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 року по справі № 818/296/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях, та в судовому засіданні, призначеному на 25.05.2017 року, просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Вказав, що всупереч ч.2 ст.356 МК України керівником митного органу не було винесено вмотивоване письмове рішення про взяття проб товару, щодо якого відповідачем прийняте оскаржуване рішення про визначення коду УКТЗЕД, а відтак, посадова особа митного посту «Центральний» Сумської митниці ДФС, який 08.09.2016 року прибув на територію Сумської ТЕЦ «Сумитеплоенерго» за адресою : м. Суми, вул. Друга Залізнична, 10, не мав повноважень і правових підстав здійснювати взяття проб. Зазначив, що рішенням від 29.07.2016 р. №80513 0020 відповідач створив тимчасову зону митного контролю на залізничних коліях Сумської філії ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ» за адресою: м. Суми, пров. 3-й Заводський, буд.8. Проте, в запереченні на позов та в апеляційній скарзі вказано, що відповідачем відібрані проби зразків товару на TOB «Сумитеплоенерго» за адресою: м. Суми, вул. Друга Залізнична. буд.10, куди для відбору проб вугілля прибув працівник митного органу. Отже, в порушення порядку, встановленому ст.ст.187, 326 МК України, відповідачем не здійснювався відбір проб ні в зоні постійного, ні в зоні тимчасового митного контролю. Натомість, посадовою особою митниці направлено на дослідження не ідентифіковане вугілля, зразки якого відібрані з порушенням порядку на території Сумської ТЕЦ TOB «Сумитеплоенерго» за адресою: м. Суми, вул. Друга Залізнична. буд.10. Проте, вказана територія не є зоною митного контролю. З огляду на викладене. вважає, що висновок Харківського відділу з питань експертизи та досліджень ДФС, на підставі якого Сумською митницею ДФС прийнято оскаржуване рішення, є неналежним доказом, оскільки отриманий з порушенням порядку, встановленого Митним кодексом України.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 15.06.2017 року, не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибути з причини відсутності керівника митниці або виконуючого обов'язків керівника. Разом з тим, документів, які б підтверджували наведені обставини, надано не було. Крім того, зі змісту наданої до вказаного клопотання копії довіреності від 17.01.2017 року вбачається наявність у ОСОБА_4 повноважень на представлення інтересів митниці, довіреність дійсна протягом року, а тому не зрозуміло, яким чином відсутність керівництва митниці може вплинути на прибуття до суду повноважного представника. З огляду на викладене, клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 березня 2015 року між ТОВ "Сумитеплоенерго" та "Sonic Business LLP" укладений контракт купівлі-продажу товарів 1803-SN/ST (а.с. 20-31). Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується поставити Покупцю товар, а Покупець зобов'язується купити та оплатити товар - вугілля, який класифікується в товарних під категоріях 2701 11 0000, 2701 12 9000, 2701 190000. Товар поставляється партіями. Кожна партія товару визначається окремою специфікацією (п.1.1., 1.2 Контракту). Загальна кількість товару, яка поставляється по цьому Контракту, складає 80000 метричних тон. (п.1.3 Контракту). Ціна за одну метричну тону Товару, який поставляється по цьому Контракту вказується в Специфікаціях до Контракту (п.2 Контракту).

Для митного оформлення придбаної партії товару - вугілля кам'яне антрацит (марки Т 1 708 950 кг. з вмістом: загальна волога - 5.5%; зольність на робоче становище - 28.6 %; вихід летких речовин на робоче становище 9.4%. Фактичний показник нижньої теплоти згорання на робоче становище Ог(іг) - 5227 ккал/г, сіра загальна на робоче становище - 0,39 %, фракція - 0- 50 мм. (графа 31), код товару 27011100 (графа 33)) ТОВ "Сумитеплоенерго" подано до Сумської митниці тимчасову митну декларацію №805130000/2016/012090 від 08.09.2016 р. (а.с. 11-12).

В ході перевірки вищезазначеної поставки, з метою встановлення характеристик визначальних для класифікацій товарів за УКТЗЕД було проведено експертне дослідження та 29 вересня 2016 року Харківський відділ з питань експертизи та досліджень спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС надало висновок №142008800-0872 (а.с. 16-19). Відповідно до висновку (п.10) товар, що поставлявся, відноситься до вугілля бітумінозного, оскільки визначений вміст вологи у пробі становить (Wa)-2.0%+/-0,l%, визначений вміст золи у пробі становить (Аа) - 26,2%+/-0,1%; визначений вміст летких речовин в перерахунку на суху безмінеральну основу у пробі становить 14,9%+/-0,1%. Визначення виду (походження) вугілля, кількісного вмісту вуглецю та сірки, а також граничної теплоти згоряння на даний час не проводилися в зв'язку з відсутністю необхідного обладнання.

На підставі висновку експертного дослідження Сумська митниця 10.10.2016 року прийняла рішення №КТ-805000012-0014-2016 (а.с. 9-10) про визначення коду товару, поставленого по контракту купівлі-продажу товарів 1803-SN/ST від 18 березня 2015 року, а саме: відповідно до п.4 рішення Сумської митниці в графа 31 ВМД (Опис товару) зазначено: "Вугілля марки Т 0- 50 - 1 708 950 кг. Вміст летких речовин в перерахунку на суху безмінеральну основу (Vdaf) 14,9 %+/0,1%; вміст золи (Аа) - 26,2%+/-0,1%; вміст вологи (Wa)-2.0%+/-0,l%. По вмісту летких речовин в перерахунку на суху безмінеральну основу відноситься до вугілля бітумінозного; код товару (графа 33 ВМД): 2701129000".

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Сумитеплоенерго» звернулось до суду з даним позовом про його оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у спірних відносинах не забезпечено належне виконання митних формальностей щодо ідентифікації та лабораторних досліджень товару при спрацюванні відповідного профілю ризику автоматичної системи аналізу та управління ризиками, а саме не дотримано встановленої процедури відібрання зразків товару, що в подальшому вплинуло на достовірність висновку експертизи. Отже, за висновком суду першої інстанції,, відповідачем не підтверджено належними та допустимим доказами правомірність винесення спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД). Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України передбачено, що усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Частиною 3 статті 318 МК України встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно зі ст.356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону. Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки.

Взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, посадовими особами інших державних органів, а також декларантами або уповноваженими ними особами здійснюється спільно з посадовими особами відповідного органу доходів і зборів. Декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів (ч. 6, 7 ст. 356 МК).

Проби (зразки) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруться в мінімальній кількості у двох примірниках (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження (ч.13 ст. 356 МК).

Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч 17 ст. 356 МК)

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що митним органом було відібрано лише один зразок товару, чим порушено ч. 13 ст. 356 МК, оскільки контрольного зразка не було відібрано.

З наявної в матеріалах справи копії акту про взяття проб (зразків) товарів від 08.09.2016р. вбачається, що головним державним інспектором м/п «Центральний» у присутності брокера ТОВ «Реал 73» ОСОБА_3 взято проби (зразки) товару «вугілля кам'яне антрацит», виробник - ТОВ «Розріз «Червоний Вуглекоп» (Росія), в кількості 2 х 0,5 кг., відібрані проби (зразки) упаковано в поліетиленових пакетах - 2 шт. (а.с.98).

При цьому, колегія суддів відмічає, що відповідач, зазначивши в акті взяття проб (зразків) про те, що було взято дві проби, вказує, що на упаковку накладено митне забезпечення - одна пломба 2/805/003.

Вищезазначене ставить під сумнів факт відбору 08.09.2016 року саме двох окремих проб (зразків) товару.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що проби відбиралися працівниками TOB «Сумитеплоенерго» з кожного вагону.

За таких обставин, є незрозумілим, чому не було окремо запаковано та надано на експертизу зразок (пробу) вугілля з кожного вагону, якість яких може відрізнятися.

Наведені розбіжності не можуть бути усунуті інакше, ніж шляхом проведення повторного відбору проб (зразків) товару.

Колегія суддів зазначає, що допитаний судом першої інстанції свідок - ОСОБА_1 зазначив, що зразки товару ним відбиралися разом із працівником ТОВ "Сумитеплоенерго" ОСОБА_2, який разом із ним здійснював відбір зразків товару.

Разом з тим, допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_2 пояснив, що 08.09.2016р. ним не відбиралися зразки товару, жодні документи відносно спірної партії вугілля ним не підписувалися, на нього лише було покладено обов'язок щодо організації приходу працівника митного органу. Зазначив, що тривалий час митним органом при постачанні вугілля на підприємство на усне прохання відбиралося вугілля. Дійсно, 08.09.2016р. працівник митного органу ОСОБА_1 прибув на підприємство, за адресою м.Суми, вул. 2-га Залізнична, та зазначив, що необхідно набрати вугілля. Яке саме вугілля і в якій кількості ОСОБА_1 набирав, ОСОБА_2 пояснити не може. Допомагали йому працівники підприємства, прізвища яких він не пам'ятає.

Згідно з актом про взяття проб (зразків) товарів від 08.09.2016р. прізвища ОСОБА_2 та його підпис акт не містить.

Судом першої інстанції було допитано як свідка ОСОБА_6, яка, як брокер ТОВ "Реал73", склала разом із головним державним інспектором м/п "Центральний" акт про взяття проб (зразків) товарів від 08.09.2016р. і підпис якої зазначено в даному акті.

Так, ОСОБА_3 надала суду першої інстанції пояснення, в яких зазначила, що під час взяття проб товару вона присутня не була, пояснити в якому місці, кількості та де саме взяті проби товару не змогла. Зазначила, що працівник митного органу повідомив її, що поїде на підприємства взяти проби зразків товару, через кілька годин із незапломбованим мішком з вугіллям прибув до неї на підприємство, де в подальшому опломбував товар. Підписуючи акт про взяття проб (зразків) товарів від 08.09.2016р. вона повністю довіряла словам інспектора митного органу.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується факт належного відбору зразків товару, про що свідчить акт про взяття проб (зразків) товарів від 08.09.2016р.

Так, в акті зазначено, що проби зразків товару взяті на залізничній колії на тер. Залізничної колії на КД МППЖТ, м.Суми, пров.3-й Заводський, 8. Натомість матеріалами справи та показами свідків підтверджується, що 08.09.2016р. головний державний інспектор м/п "Центральний" ОСОБА_1 був присутній на території ТОВ "Сумитеплоенерго", яке знаходиться за іншою адресою - м.Суми, вул. 2-га Залізнична, 10. Належних та допустимих доказів відбору товару саме за адресою, зазначеною в акті від 08.09.2016р. (а.с.83), відповідачем до суду першої та апеляційної інстанцій не було подано.

Також жодними доказами не підтверджується факт того, що саме в присутності митного брокера ОСОБА_3 відбиралися зразки товару, в той час в судовому засіданні сама ОСОБА_3 заперечила факт своєї присутності при відборі. ОСОБА_6 в судовому засіданні взагалі не змогла пояснити, за якою адресою були відібрані проби зразків товару, враховуючи те, що згідно її свідчень вона не була присутня.

Вищевказані розбіжності щодо місця відібрання зразків ставлять під сумнів факт відібрання зразків саме того вугілля, що було придбане позивачем на підставі контракту № 1803-SN/ST від 18 березня 2015 року між ТОВ "Сумитеплоенерго" та "Sonic Business LLP", у місці його знаходження.

Посилання на те, що на підприємстві присутній був також ОСОБА_2, колегія суддів відхиляє, оскільки ані прізвища, ані підпису даної особи акт про взяття проб (зразків) товарів від 08.09.2016р. не містить. Сама присутність на підприємстві не є доказом того, що ця особа була уповноважена на відбір зразків та несе відповідальність за зміст будь-яких документів.

Таким чином, акт про взяття проб (зразків) товарів від 08.09.2016р. не відображає фактичні обставини, складено за участю особи, яка не була присутня, в її присутності не було здійснено відбір товару, дана особа підписала акт без фактичної присутності на такому відборі.

Крім того, враховуючи те, що відповідачами не доведено в якому саме місці та яке саме вугілля, з якої партії товару було відібрано, незабезпечення митним органом кількості у двох примірниках (досліджуваний та контрольний) партії товару, відібраної належним чином, за участю представників митного органу та ТОВ "Сумитеплоенерго", унеможливлює проведення повторної експертизи для визначення коду товару.

Такими діями митного органу не забезпечено належне виконання митних формальностей щодо ідентифікації та лабораторних досліджень товарів при спрацюванні відповідного профілю ризику автоматичної системи аналізу та управління ризиками, не підтверджено належними та допустимим доказами правомірність винесенні спірного рішення.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч.2 ст. 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки.

Між тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, керівником Сумської митниці ДФС України не приймалось вмотивоване письмове рішення про взяття проб товару, щодо якого Сумською митницею ДФС прийняте оскаржуване рішення про визначення коду товару.

Копії рішення про взяття проб товару відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 558 Митного кодексу України органи доходів і зборів при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч.4 ст.558 МК України правоохоронні органи зобов'язані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, яка виконує його обов'язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

У письмових запереченнях на позов відповідач зазначає, що Сумською митницею було отримано офіційну інформацію від правоохоронного органу щодо можливого переміщення товарів через митний кордон України з порушенням норм законодавства - лист УСБУ в Сумській області від 22.08.2016 року № 15078. У зв'язку з чим заступником начальника Сумської митниці ДФС - начальником управління боротьби з митними правопорушеннями було направлено службову записку начальнику митного поста «Центральний» Сумської митниці ДФС від 26.08.2016 року з проханням забезпечити, у разі подання до митного оформлення товару «вугілля» проведення перевірки відповідності опису товару у гр. 31 МД, та здійснювати додаткові заходи контролю, а саме, відбір зразків для направлення на дослідження до СЛЕД ДФС.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467, в пункті 14 якого міститься підстава, яка полягає в одержанні в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи.

Такі доручення обов'язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

У разі відсутності у письмовому дорученні усієї інформації, зазначеної в цьому пункті, таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний правоохоронний орган.

У разі невиявлення порушень митних правил під час проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення з підстави, передбаченої цим пунктом, такий огляд (переогляд) проводиться у строк, установлений частиною першою статті 255 Митного кодексу України.

Разом з тим, слід відмітити, що у листі УСБУ в Сумській області від 22.08.2016 року № 15078 ставилось питання про здійснення перевірки правомірності зміни станції призначення та отримувача товару, дотримання при цьому вимог «Конвенції про процедуру міжнародного митного транзиту під час перевезення вантажів залізничним транспортом із застосуванням накладної УМВС (СМГС)» та митних правил, з наданням відповідним чином завірених копій документальних матеріалів, які стали підставою для ввезення зазначеного вугілля на митну територію України та його подальшого транспортування вітчизняним суб'єктам господарювання.

Питання про дослідження якості вугілля та правомірності його кодування з УКТЗЕД у вищезазначеному листі не ставилось.

Враховуючи викладене, вищевказаний лист не свідчить про необхідність перевірки та зміни коду товару за УКТЗЕД, а службова записка від 26.08.2016 року заступника начальника Сумської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями, складена у зв'язку з надходженням вказаного листа та направлена начальнику митного поста «Центральний» Сумської митниці ДФС, не замінює собою рішення начальника митного органу про відібрання проб (зразків) товару.

Таким чином, посадова особа відповідача (головний державний інспектор митного посту «Центральний» Сумської митниці ДФС ОСОБА_1), який 08.09.2016 р. прибув на територію Сумської ТЕЦ TOB «Сумитеплоенерго» за адресою: м. Суми, вул. Друга Залізнична, буд.10 для взяття проб (зразків) товару, не мав повноважень і правових підстав здійснювати відбір проб (зразків) товару.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що класифікація позивачем ввезеного вугілля, митне оформлення якого здійснювалось за МД №805130000/2016/012090 від 08.09.2016 р., за УКТЗЕД 2701110000 (антрацит), а не за кодом 2701129000, як цього вимагав відповідач, не призвело до недоплати митних платежів до бюджету.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні підстави для ініціювання питання про зміну коду класифікації товару та винесення спірного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при визначенні коду класифікації товару за УКТЗЕД у спірному рішенні від 10.10.2016 р. № КТ-805000012-0014-2016, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень, правомірності прийнятого ним рішення від 10.10.2016 р. № КТ-805000012-0014-2016 належним чином не довів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Сумитеплоенерго" щодо визнання протиправним та скасування рішення Сумської митниці Державної фіскальної служби України від 10.10.2016 р. № КТ-805000012-0014-2016.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2017р. по справі № 818/296/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20.06.2017 р.