Ухвала суду № 67281442, 20.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5176/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Ганечко О.М.

суддів: Ісаєнко Ю.А.,Літвіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» - Бардіної Олени Олександрівни на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.17 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» до Державної служби України з безпеки на транспорті про встановлення відсутності компетенції, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про встановлення відсутності компетенції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.17 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимога про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень може бути заявлена лише у спорі між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а тому, даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Так, компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб'єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завдання суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, розв'язати законодавчі колізії, а також, усунути наслідки дублювання повноважень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Отже, спори, визначені п.3 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб'єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління. Також спори з приводу компетенції виникають у разі виявлення привласнення повноважень іншого суб'єкта владних повноважень або перевищення власних повноважень.

Пунктом 6 ч.4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що адміністративний позов може містити вимогу про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Отже, адміністративний позов, відповідно пункту 6 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, може містити вимогу про встановлення компетенції, однак, така вимога може мати місце лише у спорі між близькими за функціями суб'єктами владних повноважень, що виник з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у відкритті провадження в даній справі, зазначивши, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спори про встановлення компетенції, відповідно до пункту 3 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, є адміністративними, а тому звернення фізичної особи з такими вимогами не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись, ст.160, 167, 195,197,199, 202,205,206, 212, 254 КАС України , суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» - Бардіної Олени Олександрівни - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.17 року - скасувати.

Направити справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» до Державної служби України з безпеки на транспорті про встановлення відсутності компетенції для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в розмірі 1600 (тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Ганечко О.М.

Ісаєнко Ю.А.

Судді:

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Літвіна Н. М.