Вирок № 6728118, 13.11.2009, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

справа № 1-164/09

н омер рядка стат.звіту 46

 код суду 0707

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 листопада 2009 року                                                                                                 м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатськоі області в особі

головуючого -  судді  Камінського С.Е.

при секретарі Продан Р.І.,

з участю : прокурора Галая М.М.,

підсудного ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , 25 червня 1981 року

народження, українця, громадянина України,

уроженця с.Бистриця Мукачівського району,

жителя ІНФОРМАЦІЯ_1

Мукачівського району,  з  середньою спеціальною

освітою,  непрацюючого, одруженого, має на

утриманні одну неповнолітню дитину,  раніше не

судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2  КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 12 вересня 2008 року приблизно в 20 годин 20 хвилин, керуючи  автомобілем марки “Сузукі ОСОБА_5”, державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився в технічно-справному стані, рухаючись по вул.Підгорянській в м.Мукачеві зі сторони с.Кольчино у напрямку центра міста Мукачева, біля загальноосвітньої школи № 6  в зоні дії попереджувального знаку 1.33  “Діти” та пішоходного переходу, не забезпечив безпеку дорожнього руху під час появи в його полі зору малолітніх дітей без догляду за ними дорослих на лівому краю проїзжої частини дороги по ходу його руху, чим грубо порушив вимоги п.п.1.3, 1.4, 1.5, 12.1 та 12.3  Правил дорожного руху України.  Зокрема, ОСОБА_1 з врахуванням дорожньої обстановки, в межах безпечної швидкості руху не вжив заходів, щоб мати змогу постійно контролювати  рух транспортного засобу, при виникненні перешкоди та небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.  Внаслідок цього ОСОБА_1 скоїв наїзд на малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 були нанесені тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 22/2008 від 05.11.2008 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є в прямому причинно-наслідковому зв”язку з настанням смерті потерпілої ОСОБА_6.

Внаслідок даної  дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 були нанесені тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 715/2008 від 03.11.2008 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченому ст. 286 ч.2 КК України, визнав частково  і показав, що  12 вересня 2008 року приблизно в 20 годин він виїхав з дому з смт.Чинадієво  на автомобілі своєї дружини марки “Сузукі ОСОБА_5” і направлявся на залізничний вокзал в м.Мукачево, так як підвозив свого друга ОСОБА_8 на потяг. У автомобілі з ним на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_8, а на задньому сидінні знаходилася його дружина ОСОБА_9 Попереду нього на відстані 6-7 метрів їхав автомобіль “ВАЗ 2107” білого кольору, на зустрічній смузі автодороги також їхало багато автомобілів. Коли він проїхав білі загальноосвітньої школи № 6 по вул.Підгорянській, то по зустрічній смузі йому на зустріч їхав вантажний автомобіль з прицепом, так звана “фура”,  і він побачив як ззаді цієї “фури” на відстані двох-чотирьох метрів від його автомобіля відразу вибігли дві дівчинки. Він відразу загальмував, але вже нічого не міг вдіяти і автомобіль, яким він керував, лівою стороною бампера вдарив ОСОБА_6, друга дівчинка бігла позаду тримаючи першу за руку і коли він загальмував, то вона вдарилась у автомобіль. В той час він рухався  зі швидкістю 40-50 км/год. Він відразу відвіз на автомобілі, яким він керував ОСОБА_6 та її маму в Мукачівську ЦРЛ, а потім через приблизно 30 хв. її відвезли в обласну дитячу лікарню.

В судовому засіданні допитана в якості потерпілої  ОСОБА_2  показала, що 12 вересня  2008 року приблизно о 18 год. 20 хв.  вона разом з донькою пішла до знайомої ОСОБА_10, щоб покрасити останній волосся так як вона (ОСОБА_6С.) є перукарем. Будинок ОСОБА_10 розташований навпроти школи, її не було вдома, тому вона зачекала ОСОБА_10 на вулиці, бо вона була у ОСОБА_3. Згодом вони прийшли, ОСОБА_3 була з дітьми і спочатку діти гралися в будинку, а потім вийшли гратися на вулицю. Тоді вони сказали старшому сину ОСОБА_3 – ОСОБА_8, щоб він пішов подивитися де дівчата. Через 2-3 хвилини вони почули страшний удар і крик ОСОБА_7. На цей шум вони вибігли на вулицю, її дитина ОСОБА_6 лежала непритомна з лівої сторони автодороги, на тій стороні, де знаходиться школа. Автомобіль ОСОБА_1 знаходився на відстані 1 метр від дитини.   Також подала суду для приєднання до матеріалів справи копії накладної № 95 від 13.09.2008 року на суму 1500 грн.,  квитанції від 13.09.2008 року вартості ритуальних послуг на суму 135 грн., а також розрахунок майстра ОСОБА_11 вартості виготовлення надгробного пам”ятника від 06.04.2009 року на суму 30000 грн. Заявлений позов підтримує, просить призначити підсудному покарання відповідно до вимог закону.

Потерпіла  ОСОБА_3  показала, що 12 вересня  2008 року вони домовилися зустрітися з ОСОБА_2 у ОСОБА_10. ОСОБА_2 забрала свою доньку ОСОБА_6 зі школи і після 18 годин вони зустрілись. Вона (ОСОБА_3М.) була зі своїм старшим сином ОСОБА_12, а згодом її колишній чоловік привів доньку ОСОБА_7. Їхні діти спочатку гралися в будинку, а потім вийшли на вулицю. Тоді вона вийшла у двір так як боялася, що діти вийдуть на дорогу, взяла ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і пішла з ними гуляти до школи.  Згодом вона пішла в будинок за сигаретами, а дітей попросила погуляти. Через 2-3 хвилини вони почули сильний удар, налякавшись вибігли на вулицю. Вона відразу побачила свою доньку, яка лежала на бордюрі, голосно кричала і тремтіла, вона взяла її на руки і побачила ОСОБА_6, яка лежала досить далеко від неї. ЇЇ син ОСОБА_12 сказав їй, що ОСОБА_1  їхав на великій швидкості.  Тоді вони зразу сказали ОСОБА_1, щоб він відвіз ОСОБА_6 в лікарню, що той і зробив. Вона зі своєю донької поїхала в лікарню іншою автомашиною. Підсудний ОСОБА_1 приходив до її доньки ОСОБА_7 на день народження, приніс їй фрукти, 500 грн. і м”яку іграшку. Просить призначити підсудному покарання згідно закону.

Допитаний  в присутності педагога ОСОБА_13 та його матері ОСОБА_3  неповнолітній свідок ОСОБА_14 показав, що в  12 вересня 2008 року вони разом з мамою, сестрою ОСОБА_7 та дівчинкою ОСОБА_6 Ніколеттою гуляли. Згодом мама пішла за сигаретами, а його залишила приглянути за дівчатами, вони хотіли пити і він їх відпустив йти додому. Коли дівчата перебігали дорогу він бачив як їх збила автомашина, його сестру колесом, а ОСОБА_6 бампером. Дівчата перебігали дорогу на пішоходному переході тримаючись за руки, його сестра попереду, а ОСОБА_6 ззаду, його сестру ОСОБА_7 від удару трохи відкинуло вбік, а ОСОБА_6 відкинуло далеко в бік школи, від удару ОСОБА_6 кільки метрів летіла в повітрі.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 показав, що про факт ДТП йому відомо, що ОСОБА_1 їхав на автомобілі і збив двох дівчат. 12 вересня 2008 року йому зателефонувала дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_9, вона була заплакана і сказала, що сталася біда і її треба забрати з вул.Підгорянської в м.Мукачеві і відвезти в смт.Чинадієво за документами. Він не уточнював у неї  нічого, приїхав до місця ДТП приблизно в 21 годину, відвіз її в смт.Чинадієво, потім вони поїхала в дитячу лікарню, згодом вони дізнались, що дівчинка, яку збив автомобілем ОСОБА_1 померла.

Допитана свідок ОСОБА_9  показала, що вона є дружиною ОСОБА_1  12 вересня 2008 року вечером до них додому прийшов ОСОБА_8 і попросив, щоб її чоловік ОСОБА_1 відвіз його на залізничний вокзал в м.Мукачево, на що ОСОБА_1 погодився. Вони сіли в автомашину, ОСОБА_8 спереду, а вона на заднє сидіння. Вони їхала з швидкістю 40-50 км/год. Заїхавши на вул.Підгорянську в м.Мукачеві,  вона почула удар, ОСОБА_1 загальмував, вони вискочили з автомашини і вона побачила двох дівчаток, одна з яких лежала на тротуарі. Вона відразу зателефонувала ОСОБА_15 і попросила його, щоб під”їхав за нею на вул.Підгорянську і відвіз її додому за документами, ОСОБА_15 її на своєму автомобілі відвіз додому, вона забрала з дому страховий поліс і вони поїхали в лікарню, де її чоловіка освідчували на предмет вживання алкоголю.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 12 вересня 2008 року близько 08 год. 20 хв. вечора ОСОБА_1 на своєму автомобілі підвозив його на залізничний вокзал в м.Мукачево. Коли вони проїжджали в районі ЗОШ № 6 на дорогу вибігли дві дівчинки, після цього він почув стук, його відкинуло до лобового скла, автомобіль загальмував. Коли вони вийшли з автомобіля, то побачили, що на відстані одного метра від автомашини лежала дівчинка, до якої підбігла жінка, як виявилося це була мама дівчинки – потерпіла ОСОБА_2, вона взяла дівчинку на руки і понесла її у автомашину ОСОБА_1, після цього вони разом з потерпілою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відвезли дівчинку в Мукачівську ЦРЛ, звідки її автомашиною швидкої допомоги відвезли в дитячу лікарню.

Свідок ОСОБА_10 показала, що 12 вересня 2008 року вечером потерпіла ОСОБА_2 знаходилася у неї вдома, коли вони почули удар, то зразу вибігли на вулицю. Ніколетта лежала на землі на ділянці автодороги через три будинки від її будинку, а неподалік від неї стояв автомобіль “джип” марки “Сузукі”. ОСОБА_11 дитини стояв підсудний ОСОБА_1, до дівчинки підбігла потерпіла ОСОБА_2 і взяла її на руки, потерпіла ОСОБА_2 з дитиною сіли в автомашину ОСОБА_1 і він відвіз їх у лікарню.

Свідок ОСОБА_16 показала, що 12 вересня 2008 року приблизно о 20 год. 30 хв. вона проводжала до воріт свого гостя ОСОБА_17, який приносив їй молоко для дитини, вони стояли і розмовляли біля воріт, раптом вона почула сильний удар. Коли вона повернула голову, то побачила як в повітрі на висоті 1,6 метрів над землею летить дівчинка, вона пролетіла відстань 5-6 метрів, після чого вона впала на землю. Вона (ОСОБА_16І.) відразу побігла додому викликати телефоном швидку медичну допомогу і не бачила хто збив дівчинку.

Свідок ОСОБА_17 показав, що  12 вересня 2008 року приблизно о 20 год. 30 хв. він був у гостях у ОСОБА_16 Коли вони стояли на дворі та розмовляли, то він стояв спиною до вулиці і що там відбувалося не бачив. Коли ОСОБА_16 крикнула “дитина” він обернувся і побачив, що на землі лежала дівчинка, він підбіг до неї і подивився чи вона жива. До дитини підійшов чоловік і сказав “долбана фура”, потім дитину забрали. До нього підійшла ОСОБА_10 і попросила його, щоб він відвіз другу дівчинку в лікарню, на що він погодився. Дівчинка всю дорогу плакала. Коли вони приїхала в лікарню, він там побачив підсудного - водія автомашини, який збив дівчинку. Він розмовляв з кимось по телефону про “каміон”.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_18 показав, що виконував судову автотехнічну експертизу по даній справі і склав висновок № 2124/423 від 21.11.2008 року, за правильність якого він несе відповідальність. Розбіжності між результатами проведеної ним експертизи і результатами попередньої експертизи по даній справі, яку виконував інший експерт, можуть бути з причини різних вихідних даних, які надав слідчий.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_19 показав, що він виконував судово-медичну експертизу по даній справі і склав висновок № 22/2008. Вважає, що швидкість автомобіля, який вчинив наїзд на дівчинку ОСОБА_6 була значною. Основною причиною смерті дівчинки ОСОБА_6 був перелом спинного хребта.

Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, підтверджується, крім цього, наступними доказами :

Проведеною  судово-медичною експертизою,  відповідно до висновку якої № 22/2008 від 05.11.2008 року смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, настала внаслідок важкої поєднаної тупої травми голови, грудної клітини, черева, хребта, що проявилося  черепно-мозговою травмою, субарахноїдальним крововиливом, забоєм легень, розривом печінки, гемоперитоніумом 800 мл, переломом правої ключиці та ребер зправа, повним поперечним переломом хребта на рівні 2-го грудного хребця з пошкодженням спинного мозку, з послідуючим розвитком травматичного шоку, що і стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6  Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих  предметів по ударному механізму спричинення і механізму тертя (садна), з прикладанням значної фізичної сили, можливо при ДТП, що мала місце 12.09.2008 р.  Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв”язку з настанням смерті ОСОБА_6

(Т.1 а.с.78-80)

Судово-медичною експертизою,  згідно висновку якої № 715/2008 від 03.11.2008 року  у ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, виявлені тілесні ушкодження у вигляді ділянки зсаднення в чоло-тімяній області голови зправа, саден на правій щоці, підборідді зправа, на зовнішній поверхні правого плечевого суглобу, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, зовнішньої поверхні середньої третини правого стегна і правого колінного суглобу, забійної рани на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки у нижній третині, епіфізолізу дистального кінця правої великогомілкової кістки. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення при зіткненні легкового автомобіля з пішоходом і можуть вкладатися у дату ДТП, що мала місце 12.09.2008 р.  Вказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості.  

(Т.1 а.с.85-87)

Судовою автотехнічною експертизою № 2124/423 від 21.11.2008 року, відповідно до висновку якої,  в даній  дорожній ситуації, водій автомобіля марки «Сузукі ОСОБА_5», д.н. НОМЕР_1  ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду  на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7  шляхом  застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху. З технічної точки зору причиною даної ДТП стали дії водія автомобіля марки «Сузукі ОСОБА_5», д.н. НОМЕР_1  ОСОБА_1, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів для своєчасного гальмування  (Т.1 а.с.157-161).

Судовою  експертизою № 1699/341 від 30.09.2008 року технічного стану автомобіля марки «Сузукі ОСОБА_5», д.н. НОМЕР_1 , відповідно до висновку якої на момент огляду та експертного дослідження, а також до ДТП рельове керування, гальмівна система та система освітлення і світлової сигналізації цього автомобіля знаходилися в працездатному стані і могли виконувати свої функції (Т.1 а.с.105-112).

Також вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, підтверджується оглядом місця дорожньо-транспортної пригоди (Т.1 а.с.8-12), оглядом транспортного засобу (Т.1 а.с.90-100), відтворенням обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_1 розповів про оставини ДТП  і показав це на місці події (Т.1 а.с.139-152), а також іншими матеріалами справи.

В матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява потерпілої ОСОБА_3 про те, що вона ніяких матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 не має, матеріальні і моральні збитки їй компенсовані у повному обсязі (Т.1 а.с.190).

Заслухавши думку прокурора, допитавши потерпілих, свідків, експертів, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1  в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також спричинило  смерть потерпілого,  є доведеною.

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_1 є  активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_3

Обставин, що обтяжують покарання підсудного не вбачається.

При обранні виду і розміру покарання суд також враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, характеризуючі підсудного дані : за місцем проживання він характеризуються позитивно,  раніше несудимий, має на утриманні одну неповнолітню дитину, те, що він після вчинення ДТП з метою відвернути наслідки скоєного ненавмисно злочину на  автомобілі відвіз ОСОБА_6 з її мамою ОСОБА_2 до лікарні, а також всі обставини справи.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і є підстави для звільнення його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього  обов”язки.

Потерпілою ОСОБА_2 до підсудного заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 36000 грн. та моральної шкоди в розмірі 350000 грн., всього в розмірі 386000 грн. (Т.2 а.с.19, 20).

З матеріалів справи вбачається, що матеріальна шкода щодо якої потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов є обгрунтованою та підтверженою документально в розмірі 1500 грн., 135 грн. за ритуальні послуги, тобто в загальній сумі 1635 грн. (т.2 а.с.21). Решта  заявленої матеріальної шкоди, в яку включено витрати на облаштування поминок, тижньовин та сороковин в сумі 4365 грн.  документально не підтверджено, тому в цій частині задоволенню не підлягає. Також не підлягають до задоволення витрати, які у майбутньому будуть витрачені на виготовлення та встановлення надгробного пам”ятника у розмірі 30000 грн. оскільки ці затрати потерпілою ОСОБА_2 ще не понесенні, а розрахунок майстра про витрати на виготовлення та встановлення пам”ятника не містить необхідних реквізитів, тому не може бути прийнято судом як доказ понесених матеріальних витрат (Т.2 а.с.74).

В частині позовних вимог щодо моральної шкоди, враховуючи всі обставини справи, ненавмисність скоєння злочину, його наслідки, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення даного злочину потерпілій ОСОБА_2 спричинена моральна шкода, яка полягає в морально-психололічних стражданнях внаслідок смерті близької людини – своєї дитини ОСОБА_6, тому  цивільний позов про стягнення моральної шкоди необхідно задоволити частково в розмірі 60000 гривень.

Таким чином суд вважає, що необхідно стягнути з підсудного  ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 моральну та матеріальну шкоду в загальному розмірі 61635 грн.

Речовий доказ – автомобіль «Сузукі ОСОБА_5», д.н. НОМЕР_1 необхідно повернути власнику ОСОБА_9.

Судові витрати (вартість судових експертиз) підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1 в користь відповідної експертної установи.

На підставі наведеного, керуючись  ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому  покарання у вигляді позбавлення волі строком на п»ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на три роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_20 обов”язки, передбачені п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України : протягом іспитового строку не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання  та періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1. залишити попередній – підписку про невиїзд.

Цивільний позов задоволити частково і стягнути з ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 в користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_1  матеріальну і моральну шкоду в розмірі 61135 (шістдесят одна тисяча сто тридцять п”ять) гривень.

Речовий доказ – автомобіль «Сузукі ОСОБА_5», д.н. НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_9.

Судові витрати - вартість проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу  в розмірі 1216 (одна тисяча шістнадцять) гривень 16 копійок та автотехнічної експертизи в розмірі 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) гривні 25 копійок, а всього в загальній сумі 3040 (три тисячі сорок) гривень стягнути з ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5  в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Закарпатській області, м.Ужгород, вул.Грибоєдова, 2,  на розрахунковий рахунок 35224002000411 УДК в Закарпатській області, МФО 812016, код ЄДРПОУ 25575144.

На вирок суду може бути апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом п”ятнадцяти днів з наступного дня після його проголошення.

Головуючий                                                                                               Камінський С.Е.