Ухвала суду № 67279739, 06.06.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 В. П.

суддів: Семенюка К.М., Марчука В.Т.

при секретарі Тимчук А.В.

за участю прокурора Малик Н.В.

адвоката ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016260000000572 від 09.11.2016року за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26.05.2017р. щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, проживаючого за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області ОСОБА_4 задоволено та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів до 22 липня 2017 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обовязків, визначених КПК України визначенозапобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 000 грн.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.307 КК України, тяжкість правопорушення, в якому ОСОБА_3 підозрюється, конкретні обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного та прийшов до висновку про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки слідчим доведено, що підозрюваний може вчиняти дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокатом ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати зазначену ухвалу районного судута постановити нову ухвалу, якою обрати більш мякий запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання або домашнього арешту.

Кримінальне провадження №11-сс/794/131/17 Слідчий суддя: Волошин С.О.

Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач: Давній В.П.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що органом досудового розслідування не надано жодного допустимого та належного доказу наявності ризиків передбаченого положеннямист. 177 КПК України. Вважає, що органом досудового розслідування не було доведено наявність обставин, які вказують на недостатність застосування підозрюваному більш мякого запобіжного заходу для запобігання ризикам, передбаченим ст.177КПК України.

Обрана застава у розмірі 50000 грн. є непомірно великою сумою для його підзахисного.

Судом не було взято до уваги, що матеріальна шкода нікому завдано не було, підозрюваний має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання, має тісні соціальні звязки із родичами, у ОСОБА_3 відсутні документи для виїзду за кордон.

Зазначає, що підозрюваний є раніше не судимий і не притягувався раніше до кримінальної відповідальності, на утриманні перебуває дружина на двоє малолітніх дітей, а тому вважає, що утримання ОСОБА_3 під вартою є незаконним.

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, посилаючись на обставини в ній зазначені, прокурора, який просив ухвалу районного суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу, як необґрунтовану без задоволення, дослідивши матеріали провадження, вивчивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, включаючи наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по вказаних матеріалах, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга адвокатаОСОБА_2не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях національного законодавства, а саме в ст. ст.177,178,183 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост.178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органи досудового слідства підозрюють ОСОБА_3 у вчиненні умисного, корисливого, закінченого, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а в матеріалах справи є достатньо доказів для його обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Із врахуванням вищенаведеного та вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя виніс законне та обґрунтоване рішення, обравши ОСОБА_3 саме такий запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою.

А тому, на думку колегії суддів, необґрунтованими є посилання у апеляції на те, що ухвала слідчого судді не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Що стосується посилань апелянта на те, що органом досудового розслідування не надано жодного допустимого та належного доказу наявності ризиків передбаченого положеннямист. 177 КПК України, на думку колегії суддів, є такими, що не заслуговують на увагу і спростовуються матеріалами провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненого повторно, який відноситься до тяжкого кримінального правопорушення. Підозрюваний ОСОБА_3 вчинив два епізоди злочинної діяльності, в ході якої він купляв наркотичні засоби з метою збуту у невстановленої слідством особи. В ході його допиту в якості підозрюваного він від дачі будь-яких показань відмовився. Більше того, в матеріалах провадження міститься копія вироку Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14.04.2017 р., яким було визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України (незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, за попередньою змовою групою осіб) та призначено йому покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, тобто звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Однак, ОСОБА_3, будучи засуджений за вчинення злочину повязаного із незаконним обігом наркотичних засобів, належних висновків для себе не зробив та в період випробувального терміну знов став на шлях вчинення кримінального правопорушення повязаного із незаконним обігом наркотичних засобів.

Вищенаведені факти, а також те, що повне коло осіб причетних до скоєння даного злочину наразі органом досудового розслідування не встановлено, по справі не проведено ряд слідчих дій, на думку колегії суддів, може свідчити про те, що ОСОБА_3 з великою вірогідністю, перебуваючи на волі може вчиняти вплив на інших причетних до скоєння даного правопорушення осіб, а також свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Наведені вище докази, на думку колегії суддів, свідчать про те, що будь-які інші запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України та зазначених у клопотанні слідчого.

До того ж, ухвала слідчого судді передбачає менш суворий альтернативний запобіжний захід у виді застави в сумі 50000 гривень, який визначений слідчим суддею із урахуванням усіх обставин справи, а також даних про особу підозрюваного, а тому визначив заставу у розмірі наближеному до мінімального, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутності правових підстав для скасування судового рішення.

Викладені в ухвалі слідчого судді висновки не суперечать правовим позиціям, висловленим у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, на які посилається апелянт.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 422 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26.05.2017р. про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без зміни.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

ОСОБА_6 ОСОБА_1

Судді: К.М. Семенюк

ОСОБА_7

Копія вірна: суддя