Постанова № 67279375, 19.06.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2875/17

Провадження № 3/635/898/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., за участі прокурора Болотнікова В.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення не притягувався, працюючого начальником Бабаївського виробничого управління житлового-комунального господарства, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника Бабаївського виробничого управління житлового-комунального господарства, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час виконання повноважень посадової особи юридичної особи публічного права.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП повністю визнав та щиро розкаювався.

Прокурор під час судового засідання зазначив, що вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а враховуючи ту обставину, що правопорушник свою вину у вчиненому визнав та щиро розкаюється, просить накласти на правопорушення адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу передбаченого санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Крім цього, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтверджується дослідженим доказами: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією № 122/2017 від 29 травня 2017 року; копією наказу Бабаївського виробничого управління житлово-комунального господарства Харківського району №21 від 26.09.2013 «О переводе» (мовою оригіналу); копією рішення Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області ХХІІІ сесії VІ скликання «Про призначення на посаду начальника Бабаївського ВУЖКГ ОСОБА_1І.» від 26 вересня 2013 року; копією посадової інструкції №1 з охорони праці директора підприємства; роздруківкою з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; копією рішення Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області ХХ сесії ХХІІІ скликання «Про виділення відділу по наданню комунальних послуг населенню із складу виконкому селищної ради» від 31 грудня 2001 року; копією Статуту Бабаївського виробничого управління житлово-комунального господарства Харківського району, затвердженого рішенням Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області ХХ сесії ХХІІІ скликання від 31 грудня 2001 року; копією штатного розпису Бабаївського виробничого управління житлово-комунального господарства Харківського району.

Так, як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією № 122/2017 від 29 травня 2017 року, проведеною перевіркою Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України встановлено, що начальник Бабаївського виробничого управління житлово-комунального господарства ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування під час здійснення повноважень посадової особи юридичної особи публічного права.

Рішенням Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області від 31.12.2001 створене Бабаївське виробниче управління житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ 31873775) (надалі Управління), як юридична особа, яка заснована на комунальній власності Бабаївської селищної територіальної громади та підпорядковане виконкому Бабаївської селищної ради.

Статут Управління затверджений рішенням Бабаївської селищної ради та зареєстрований у встановленому порядку.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України - юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Виходячи з викладеного, Управління є юридичною особою публічного права.

Відповідно до рішення Бабаївської селищної ради від 26.09.2013 та наказу начальника Бабаївського ВУЖКГ від 26.09.2013 № 21 з 01.10.2013 року начальником Управління призначено ОСОБА_1 з умовами оплати праці згідно штатного розкладку.

В розділі IV статуту Управління зазначено компетенцію начальника управління, а саме:

-несе повну відповідальність за стан та діяльність ВУЖКГ;

-діє без довіреності від імені Управління, представляє його в усіх установах та організаціях;

-розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до чинного законодавства;

-укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків рахунки;

-затверджує положення про структурні підрозділи;

-несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Відповідно п.3 роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням НАЗК від 11.08.2016 № 3 (зі змінами та доповненнями) зазначено наступне. У цілях визначення субєктів, на яких поширюється дія Закону (відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону), під «посадовими та службовими особами інших державних органів» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обовязків) відповідного працівника.

Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Слід зазначити, що працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (лікар, вчитель тощо), виробничі (водій, швачка тощо) або технічні (друкарка, охоронник, оператор котельні тощо) функції, визнаються посадовими особами лише за умови, що разом із цими функціями, вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обовязки.

Працівники патронатних служб, інші працівники державних органів, які виконують функції з обслуговування, можуть відноситися до посадових та службових осіб відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону за умови відповідності зазначеним вище характеристикам.

При цьому, у цілях визначення субєктів декларування, згідно із Законом, слід застосовувати вужче тлумачення і вважати службовими, посадовими особами - субєктами декларування лише тих працівників, на яких покладено відповідні обовязки на постійній основі. Наприклад, наявність у посадовій інструкції працівника (спеціаліста, головного спеціаліста тощо) положення про те, що він може виконувати певні додаткові організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки на час відсутності керівника структурного підрозділу не є достатнім для того, щоб вважати такого працівника посадовою чи службовою особою, яка є субєктом декларування відповідно до Закону. Цей висновок не змінюється навіть в разі фактичного виконання таких обов'язків упродовж звітного періоду. Тобто в разі тимчасового виконання працівником організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на час відсутності керівника підрозділу у звітному періоді у нього не виникає обов'язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за цей період.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є субєктом, на якого поширюється дія цього Закону, отже і субєктом відповідальності за порушення вказаного Закону.

Відповідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті З цього Закону, зобовязані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

В 2017 році термін подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Законом України від 23.03.2017 №1975 «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» було продовжено до 01.05.2017.

Відповідно офіційних даних, оприлюднених на офіційному веб-сайті Націоналвного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 подав декларацію лише 18.05.2017 року тобто несвоєчасно.

Будь-яких поважних причин щодо пропуску терміну подання декларації ОСОБА_1 не надав.

Таким чином, 18.05.2017 начальник Бабаївського виробничого управління житлово-комунального господарства ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час виконання повноважень посадової особи юридичної особи публічного права, що є вчинення правопорушення, повязаного з корупцією передбаченого ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», при цьому суб'єктом правопорушень за цією статтею є особи, які відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, повязане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання, покладених на нього повноважень, має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно п.п.1 п.1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №958/29088 та із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 за № 1153/29283 і набрало чинності з 23.08.2016, Національне агентство з питань запобігання корупції (за текстом - НАЗК) визначило, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи.

Крім цього, зазначена у пункті 1 цього ж рішення декларація (повідомлення) подається згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Закон України «Про запобігання корупції», визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Частиною 1 статті 9 КпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив встановлені Законом України «Про запобігання корупції» терміни подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як наслідок вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КпАП України.

Згідно ст.34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1, є щире каяття.

Відповідно до ст.35 КУпАП обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.

При визначенні розміру стягнення, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, наявність щире каяття, суд знаходить можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 33, 40-1, ч.1 ст.172-6, п.4 ч.1 ст.213, ст.ст. 221, 256, 283-285 КпАП України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, працюючого начальником Бабаївського виробничого управління житлового-комунального господарства, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, працюючого начальником Бабаївського виробничого управління житлового-комунального господарства, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в дохід держави (реквізити для сплати: одержувач коштів - ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106 «Судовий збір») судовий збір у сумі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.

Розяснити ОСОБА_1, що у відповідності з вимогами ст.ст. 307, 308 КУпАП України, у разі несплати у добровільному порядку встановленого постановою розміру штрафу у пятнадцятиденний строк, штраф буде стягнуто у подвійному розмірі в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів зі дня проголошення постанови.

Суддя Я.А. Шинкарчук