
Справа № 685/1575/16-к
Провадження № 1-кп/685/13/17
В И Р О К
іменем України
20 червня 2017 року смт.Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Самойлович А. П.
за участі секретаря Дондель Т.В.
прокурора Майстера К.П.
обвинуваченого ОСОБА_1 та
його захисника Ліщук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь кримінальне провадження № 12016240240000246, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2016 року, про обвинувачення
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Коров'є Теофіпольського району Хмельницької області, проживає там же по АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не депутата, раніше судимого:
- 17 листопада 2016 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області за вчинення закінченого замаху, відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України, на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік 2 місяці;
-13 грудня 2016 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України, на 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
В ніч з 24 на 25 серпня 2016 року, ОСОБА_1, керуючись корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, розбивши скло у вікні з тильної сторони магазину потерпілого ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_2 проник всередину даного магазину, звідки таємно та повторно викрав 120 грн., які знаходилися всередині торгового залу в пластиковій коробці під прилавком, дві півлітрові пляшки пива Зіберт на суму 23,70 грн., дві пачки сигарет L&M loft на суму 36 грн., які знаходилися в ящику поруч із прилавком зліва, та 3 пачки жувальних гумок «Орбіт» на суму 31,50 грн., які знаходилися на скляній полиці. Всього ОСОБА_1 викрав у ОСОБА_3 майно на загальну суму 211,20 грн., чим заподіяв потерпілому шкоду на зазначену суму.
В ході судового розгляду ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, розкаявся та пояснив, що пізно ввечері, близько 2-3 години ночі, повертався мопедом з с. Семенів і підвіз додому в с. Червону Дубину свою знайому, яка проживає неподалік магазину потерпілого ОСОБА_4, і коли вона пішла додому, виникла думка пограбувати магазин. Для цього переліз через невелику огорожу, з тильної сторони розбив скло рукою, заліз всередину, звідки викрав 2 чи 3 пачки жуйок, 2 пляшки пива та 2 пачки сигарет, а також 120 грн. з коробки під прилавком, після цього таким самим способом вибрався з магазину та мопедом поїхав додому.
Потерпілий ОСОБА_3, 1965 року народження, пояснив, що займається підприємницькою діяльністю та здійснює торгівлю у магазині, який розташований на території власного домогосподарства. В ніч з 24 на 25 серпня 2016 року він не ночував дома, так як чергував на місцевому ставку. Близько 8 год. ранку приїхав додому і звернув увагу на скло, яке лежало в саду поблизу магазину, та побачив розбите скло, після чого викликав поліцію. За вказівкою поліцейських була проведена ревізія, за наслідками якої було виявлено нестачу товарів на суму 1378,00 грн. та 6000,00 грн. готівки, яка зберігалася в магазині. Під час проведення ревізії було взято вартість товарів станом на день останньої ревізії, яка проводилася 17 серпня 2016 року, до якої була додана вартість реалізації товарів, які надійшли за цей період, та сума виручки за цей період. Зазначив, що викрадені пиво та сигарети являються не предметом продажу, а є його особистими, яких придбав для власного споживання, оскільки не має ліцензії на продаж алкогольних та тютюнових виробів.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 25 серпня 2016 року з доданою планом-схемою, в ході огляду місця події за участю потерпілого було встановлено, що на території господарства, де проживає потерпілий зі своєю сім'єю, розташоване приміщення магазину, який стоїть окремо, територія огороджена парканом, однак вхідні ворота та хвіртка відсутні. Розташоване з тильної сторони магазину вікно пошкоджене, а саме, розбиті обидві шибки подвійного вікна магазину, петлі якого розташовані у верхній частині рами, уламки скла розташовані зовні та зсередини магазину. Придатних для ідентифікації слідів не було виявлено, порядок всередині не було порушено.
Судом не вбачається підстав для визнання даного протоколу недопустимим доказом з підстав проведення огляду слідчим Савчуком О.І., який не був уповноважений на здійснення досудового розслідування, про що було заявлено клопотання стороною захисту, оскільки відповідно до наданого стороною обвинувачення витягу з кримінального провадження № 12016240240000246 від 05 серпня 2016 року, слідчим визначений саме ОСОБА_5
В ході проведення слідчого експерименту обвинувачений показав на місці вчинення злочину, як проникав через розбите ним вікно всередину магазину, взяв 120 грн. з пластикової коробки, показав місця в магазині, де перебували 2 пляшки пива, 2 пачки сигарет та 3 пачки гумок, які взяв з собою, та через те саме вікно покинув приміщення магазину, що вбачається зі змісту протоколу слідчого експерименту від 06 грудня 2016 року з фототаблицями.
Вартість викраденого жувальних гумок підтверджується довідкою приватного підприємця ОСОБА_3, потерпілого по справі.
Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про недопустимість довідки самого потерпілого, наданої як приватним підприємцем, про вартість жувальних гумок, оскільки він здійснює підприємницьку діяльність з їх реалізації, що знайшло своє підтвердження в суді.
Вартість викраденого пива та сигарет підтверджується довідкою ФОП ОСОБА_6 від 12 червня 2017 року, яка була надана стороною обвинувачення в ході судового розгляду, оскільки в суді було встановлено, що сам потерпілий ОСОБА_3 не має дозволу на реалізацію пива та сигарет, а викрадені з приміщення його магазину пиво та сигарети є придбаними для власного споживання.
Оцінивши досліджені докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у викраденні в ОСОБА_3 грошей в сумі 120 грн., 2-х пляшок пива, 2-х пачок сигарет та 3-х пачок жувальних гумок на загальну суму 91,20 грн., вчиненому з проникнення в приміщення магазину, доведена і його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.
Вартість викраденого перевищує встановлену ч. 3 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 та п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» вартість майна у 133 грн. для кваліфікації крадіжки як дрібної, тому підстав для закриття провадження за недостатністю доказів для доведення його винуватості немає.
ОСОБА_1 22 березня 2016 року здійснив викрадення майна, за що був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України, тому вчинення злочину повторно також знайшло своє підтвердження.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про заподіяння йому шкоди на загальну суму 7378,грн., з яких нестача товарів на суму 1378,00 грн. та нестача готівки на суму 6000,00 грн., оскільки викрадення товару на суму понад 91,20 грн. та грошових коштів на суму понад 120 грн. виходить за межі висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, а тому, в силу ч. 1 ст. 337 КПК України, розгляду не підлягає.
При призначенні покарання судом враховано суспільну небезпечність вчиненого, особу винного, обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, що виразилося в усвідомленні в судовому засіданні протиправності вчиненого та щирому жалю з цього приводу, активно сприяв розкриттю злочину, що виразилося в добровільній участі в слідчому експерименті, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, направивши потерпілому 2000 грн. поштовим переказом, і наведені обставини пом'якшують покарання, він позитивно характеризується за місцем проживання, його мати хворіє та потребує довготривалого медикаментозного лікування з протипоказанням фізичної праці, що вбачається з довідки КЗ «Теофіпольський центр ПМСД» від 24 травня 2017 року № 30.
Факт відмови потерпілого від одержання направлених йому коштів, що він зазначив в ході судового розгляду, не перешкоджає визнанню факту добровільного відшкодування шкоди в якості обставини, що пом'якшує покарання.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів є призначення йому покарання у виді позбавлення волі.
Вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2016 року ОСОБА_1 засуджений за вчинення 28 серпня 2016 року закінченого замаху на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, тому покарання йому має бути призначене шляхом часткового складання в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 70 КК України.
Обставини справи, незначний розмір викраденого, спроба відшкодування заподіяної шкоди та особа обвинуваченого дають підстави суду вважати, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Даний злочин вчинений до винесення попередніх вироків, яким ОСОБА_1 засуджений до покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, а тому в даній ситуації відсутній факт порушення ним умов звільнення від відбування покарання з випробування, що не перешкоджає звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням за вчинення даного злочину.
Суд також враховує невеликий розмір предмету замаху на викрадення за вироком від 17 листопада 2016 року, який становить 840,85 грн.
Вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 грудня 2016 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, в силу ст. 71 КК України підлягає самостійному виконанню, оскільки цим вироком обвинувачений засуджений за злочини, вчинені 22 березня та 19 червня 2016 року, тобто до вчинення злочину за цим вироком.
Позов потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення вартості викраденого в сумі 211,20 грн., а також витрат потерпілого на ремонт розбитого скла в сумі 380 грн., що підтверджується накладною ФОП ОСОБА_7 від 26 серпня 2016 року.
Цивільний позов в частині стягнення решти матеріальної шкоди підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з непричетністю обвинуваченого до викрадення товарів та коштів, які виходять за межі висунутого обвинувачення.
Судом вбачаються підстави для часткового задоволення позовної вимоги потерпілого про стягнення грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Свої позовні вимоги потерпілий обґрунтовує психічними стражданнями внаслідок втрати значної суми грошей, призупиненням роботи магазину на період проведення ревізії та проведення слідчих дій, необхідність відволікатися від звичних занять та заняття підприємницькою діяльністю для звернення до юристів за консультаціями.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Суд вважає, що потерпілому було заподіяно душевні страждання внаслідок вчинення обвинуваченим викрадення його майна, тому, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди становить 1500 грн.
Оскільки свої позовні вимоги стягнення грошового відшкодування моральної шкоди потерпілий обґрунтовує психічними стражданнями внаслідок втрати значної суми грошей, тому його позов в частині стягнення решти суми моральної шкоди також підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з непричетністю обвинуваченого до викрадення товарів та коштів, які виходять за межі висунутого обвинувачення.
Сплачений потерпілим судовий збір з вимоги стягнення моральної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого пропорційно розміру задоволених вимог - 15 %.
Речові докази та судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком три роки шість місяців.
В порядку ч. 4 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2016 року, та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.
ОСОБА_1 відповідно до ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 грудня 2016 року щодо ОСОБА_1 відповідно до ст. 71 КК України виконувати окремо.
Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2123,20 грн. (Дві тисячі сто двадцять три гривні 20 коп.), з яких відшкодування викраденого в сумі 211,20 грн., відшкодування пошкодженого вікна в сумі 380,00 грн., грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 1500,00 грн. та повернення сплаченого при подачі позову судового збору в сумі 96,00 грн.
Залишити без розгляду решту позовних вимог потерпілого.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Хмельницької області через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копії вироку вручити сторонам негайно після його проголошення.
Головуючий: А. Самойлович
Судове рішення № 67275796, Теофіпольський районний суд Хмельницької області було прийнято 20.06.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 685/1575/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: