Ухвала суду № 67274710, 14.06.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4234/17

У Х В А Л А

про забезпечення позову

«14» червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.

при секретарі Папінко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи Третьої львівської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в :

13 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, третьої особи Третьої львівської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним.

Крім того, 13 червня 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить постановити ухвалу, якою зобовязати державного нотаріуса Третьої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 зупинити спадкову справу №137/2017 та заборонити видавати свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, яка померла 24 лютого 2017 року.

В обґрунтування цієї заяви покликається на те, що 24 лютого 2017 року померла ОСОБА_4, яка є її рідною сестрою. 16 травня 2017 року вона, ОСОБА_1, звернулася із заявою про прийняття спадщини у Третю львівську державну нотаріальну контору, на яку отримала відповідь, що ОСОБА_4 було складено заповіт на іншу особу. Вважає, що волевиявлення померлої ОСОБА_4 не можна вважати вільним та таким, що відповідало її волі, оскільки на момент підписання оспорюваного заповіту остання мала проблеми із психічним здоровям, а відтак не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Враховуючи викладене, а також той факт, що видача свідоцтва про право на спадщину може суттєво ускладнити виконання рішення суду, оскільки є передбаченою законом підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно. Вона, ОСОБА_1, вважає, що саме заборона видавати будь кому свідоцтва про право на спадщину є необхідним і достатнім видом забезпечення позову.

Учасники процесу в судове засідання 14 червня 2017 року не зявились.

У відповідності до ст.197 ЦПК України у звязку з неявкою всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись з поданою заявою, матеріалами справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та встановленням обовязку вчинити певні дії.

У роз'ясненні, які дані в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які

гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних

вимог.

Як зазначено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з роз'яснень даних в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відтак, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 151,152,153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву задовольнити.

Зобовязати державного нотаріуса Третьої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 зупинити спадкову справу №137/2017.

Заборонити державному нотаріусу Третьої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видавати свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, яка померла 24 лютого 2017 року.

Виконання даної ухвали доручити державному виконавцеві Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання.

Копії ухвали направити для відому сторонам по справі.

Стягувач: ОСОБА_1, 26 червня 1967р.н., проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;

Боржник: ОСОБА_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: ОСОБА_5