Рішення № 67273751, 15.06.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7349/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року Залізничний районний суд міста Львова у складі : головуючого судді Румілової Н.М., при секретарі Кіптіла В.М. за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ПАТ «ВіЕсБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 9.10.2015 року звернувся до суду з позовом, що був уточнений в судовому засіданні, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором KF 48474від 14.04.2008 року в сумі 25560 доларів США, що становить 540547,68 грн.; стягнути з ОСОБА_5, яка є солідарним боржником за зобов'язанням ОСОБА_4 по кредитному договору KF 48474від 14.04.2008 року на свою користь 25560,90 дол.США, що становить 540547,68 грн.; стягнути з ОСОБА_6, яка є солідарним боржником за зобов'язанням ОСОБА_4 по кредитному договору KF 48474від 14.04.2008 року на свою користь 25560,90 дол.США, що становить 540547,68 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити .

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причина неявки суду невідома.

Представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що сплив шестимісячний строк пред'явлення вимог до поручителів відповідно до ст.559 ЦК, та крім того, розрахунок пені здійснений в іноземній валюті, що не відповідає вимогам законодавства. Також вважає, що відсутні докази наявної простроченої заборгованості у позичальника ОСОБА_4, просив у позові відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, що приймали участь у справі , дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовьязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Частиною 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

Відповідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що 14 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем (правонаступник ВАТ «Електрон Банк») був укладений кредитний договір KF 48474, згідно якого позивачем надано відповідачу ОСОБА_4 кредит в розмірі 35200, 00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 14.04.2022 р. під 12.00% річних.

Відповідно до умов Договору п.5.2.9. позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти , а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку зобов'язання у наступних випадках: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш ніж на десять відсотків; утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір поруки №РО 93541 від 14 квітня 2008 року, згідно з умовами якого відповідач ОСОБА_6 є поручителем по зобов'язанням відповідача ОСОБА_4, та договір поруки №РО 93542 від 14 квітня 2008 року, згідно з умовами якого відповідач ОСОБА_5 є поручителем по зобов'язанням відповідача ОСОБА_4,

Позивач ПАТ «ВіЕсБанк» виконав свої зобов'язання за договором, відповідач ОСОБА_4свої зобов'язання не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_4 згідно наданого 20.05.2017р. суду банком розрахунку (арк.спр. 101 зв.) станом на час звернення до суду заборгованість по кредиту становить 22540,58 дол.США, нараховані та несплачені проценти за користування кредитними коштами складають 2054,54 дол.США , що разом становить 24595,12 дол.США , та що становить 639841,33 грн. (по курсу НБУ станом на 15.06.2017 р. за 1дол.США - 26,01грн.) Суд вважає, що зазначена сума підлягає стягненню, оскільки вона знайшла своє підтвердження в розрахунках банку. Відповідачем на підтвердження ствердження про відсутність заборгованість доказів не надано.

Крім того, позивачем була нарахована пеня за прострочення заборгованості у розмірі 965,78 дол.США.

Згідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня.

Оскільки нарахування пені позивачем здійснено в іноземній валюті, а вона має розраховуватись тільки у грошовій одиниці України - гривні і розмір її неможливо встановити, суд вважає, що у задоволенні вимоги про стягнення пені слід відмовити.

Крім того, судом також встановлено, що вимоги про дострокове погашення заборгованості не надсилались відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки суду не надані докази про зворотне. Так, відсутні поштові відмітки, повідомлення про відправлення 15.06.2015 року таких повідомлень та отримання їх відповідачами. А відтак, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителів - слід вважати поруки припиненими. Крім того, суд враховує, що за договорами поруки, кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником, як солідарні боржники, однак позивач пред'явив вимоги окремо до кожного поручителя про стягнення повного розміру заборгованості поручителя, що явно не відповідає умовам договорів. Тому з зазначених підстав суд відмовляє позивачу у стягненні коштів з ОСОБА_5, ОСОБА_6

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11, 209, 212, 214- 215, 218, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» заборгованість за кредитним договором KF 48474від 14.04.2008 року у розмірі 24595,12 дол.США , що становить 639841, 33грн. (по курсу НБУ станом на 15 червня 2017 р. за 1дол.США - 26,01грн.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» судовий збір у розмірі 8108,20грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів, з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення- протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Н.М.Румілова