Рішення № 67259247, 07.03.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.03.2017 Справа №905/1689/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мальцева М.Ю.

при помічнику судді Романцовій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ

до відповідача 1:. Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця

до відповідача 2: Державного підприємства Донецька залізниця

про стягнення 18266,07 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача 1: ОСОБА_1 довіреністю

від відповідача 2: не зявився

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення 18 266,07 грн. вартості недостачі вантажу.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1689/16 визначено суддю Ніколаєву Л.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.12.2015р. по залізничній накладній на групу вагонів № 50381250 у напіввагонах № 53138012, № 52797123, № 67273607 зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці вантажовідправником - ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відправлено вантаж - вугілля камяне (марка г-газове, ГР 0-100, вологість 7%) на адресу вантажоодержувача - ДТЕК «Зуївська ТЕС» (станція призначення Сороче Донецької залізниці), однак на станції проміжній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці та на станції призначення Сороче Донецької залізниці виявлено недостачу вантажу у вказаних напіввагонах, про що складені комерційні акти РА № 012267/200/3 від 04.12.2015р., БИ №570961/68 від 06.12.2015р., БИ № 570962/69 від 06.12.2015р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/1689/16.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2016р. клопотання ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Донецька залізниця» про заміну неналежного відповідача залишено без задоволення, залучено до участі у справі у якості іншого відповідача ДП «Донецька залізниця» (83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 68).

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.08.2016р. у справі №905/1689/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» 15197,15 грн. вартості недостачі вантажу, 1146,48 грн. судового збору. В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» відмовлено. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» до Державного підприємства «Донецька залізниця».

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. рішення господарського суду Донецької області залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016р. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2016 р. та рішення господарського суду Донецької області від 18.08.2016 р. у справі №905/1689/16 скасовано.

Справу №905/1689/16 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Мальцева М.Ю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2016р. справа №905/1689/16 прийнята до провадження судді Мальцева М.Ю.

31.01.2017р. через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення по справі.

21.02.2017р. через канцелярію суду від відповідача надійшли пояснення по справі та клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів, яке ухвалою суду від 21.02.2017р. задоволено.

07.03.2017р. представник позивача у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив.

Представник відповідача 1 у судове засідання зявився, надав пояснення по справі.

Відповідач 2, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

ВСТАНОВИВ:

31.12.2013 між ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) та ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (виконавець) укладено договір № 13-15/75-У, відповідно умов якого замовник зобов'язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця повязані зі збагаченням вугілля та прийняти концентрат, а виконавець - прийняти вугілля, здійснити його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику, в строки та на умовах визначених даним договором та/або специфікаціями.

Специфікацією від 30.11.2015 до договору сторони погодили поставку 143000 тн. вугілля для його збагачення виконавцем згідно з умовами договору; строк передачі (поставки) вугілля - грудень 2015 року; передача (поставка) вугілля здійснюється на умовах "СРТ залізнична станція "Добропілля" Донецької залізниці "Укрзалізниці", код станції 493102, в редакції "Інкотермс 2000", з врахуванням застережень, вказаних у договорі та даній специфікації; ПАТ "ДТЕК Добропілська ЦЗФ" зобовязалось прийняти вугілля, здійснити його збагачення на збагачувальній фабриці та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику, на умовах визначених у листах-заявках, в тому числі на адресу вантажодержувача - ДТЕК Зуївська ТЕС. Поставка концентрата здійснюється на умовах "DDP, місце призначення" залізнична станція "Ладижин" Одеської залізниці та/або залізнична станція Бурштин Львівської залізниці та/або залізничну станція "Енергодар" Придніпровської залізниці та/або залізнична станція "Добротвір" Львівської залізниці та/або залізнична станція "Сороче" Донецької залізниці в редакції "ІНКОТЕРМС-2000".

На виконання умов договору ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" за залізничною накладною на групу вагонів № 50381250 від 02.12.2015 зі станції Добропілля Донецької залізниці відправило на адресу ДТЕК "Зуївська ТЕС" на станцію призначення Сороче Донецької залізниці вугілля камяне марки г-газове (ГР 0-100, вологість 7%) в т.ч. у напіввагонах № 53138012 масою 70 000 кг, № 52797123 масою 69 000 кг, № 67273607 масою 69 000 кг.

За даними відправника, зазначених ним у залізничній накладній, вантаж - вугілля кам'яне марки г-газове (ГР 0-100, вологість 7%) завантажений навалом, зважувався на вагонних 150 тонних вагах (заводський №64), маса вантажу визначена відправником, завантаження на рівні борту, вантаж маркований однією повздовжньою бороздою катка ущільнювача, вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 4 гл. 1 ТУ.

При надходженні напіввагону № 53138012 на проміжну станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, 04.12.2015 був складений Комерційний Акт РА № 012267/200/3, в якому зазначено, що при контрольному переважуванні яке здійснювалось з повною зупинкою без відчеплення, двічі, на справних 150-тонних вагонних вагах станції Синельникове-1, держповірка ваг від 27.11.2015 фактично виявилось: навал, вугілля камяне; брутто 87 000 кг, тара по документу 23 700 кг, нетто 63 300 кг, що менше даних, зазначених в перевізному документі на 6 700 кг. Над 1-2 люками по ходу потягу виїмка довжиною 3,5 м на ширину вагона, глибиною 0,5 м. Над 6-7 люками по ходу потягу виїмка довжиною 3 м на ширину вагона, глибиною 0,5 м. Наявні сліди розкрадання. Вантаж маркований однією повздовжньою бороздою катка ущільнювача, на місці виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люки закриті, в технічному відношенні справний, протікання вантажу відсутнє.

При надходженні напіввагону № 53138012 на станцію призначення Сороче Донецької залізниці під час перевірки вантажу розходжень з комерційним актом РА № 012267/200/3 від 04.12.2015 не виявлено, про що в розділі Є зазначеного комерційного акту зроблено відповідний запис

На станції призначення Сороче Донецької залізниці 06.12.2015 також були складені Комерційні Акти БИ №570961/68 та БИ №570962/69 від 06.12.2015.

Комерційним актом БИ №570961/68 від 06.12.2015 встановлено, що при комісійному зважуванні вантажу на вагах вантажоодержувача ВВЕТ-150-К №0056 повірених 22.10.2015, по документу напіввагон № 52797123 брутто 93 000 кг, тара 24 000 кг, нетто 69 000 кг, фактично брутто 87 360 кг, тара 24 000 кг, нетто 63 360 кг, що менше документа на 5 640 кг. При огляді завантаження на рівні борту, маркування порушено, по ходу потягу по довжині 1-3 люків по всій ширині вагона заглиблення вантажу 800 мм, по довжині 6-7 люків по всій ширині вагона заглиблення вантажу 600 мм. Двері та люки закриті, протікання вантажу немає. Вагон технічно справний.

Комерційним актом БИ №570962/69 від 06.12.2015 встановлено, що при комісійному зважуванні вантажу на вагах вантажоодержувача ВВЕТ-150-К № 0056 повірених 22.10.2015, по документу напіввагон № 67273607 брутто 93 000 кг, тара 24 000 кг, нетто 69 000 кг, фактично брутто 90 880 кг, тара 24 000 кг, нетто 66 880 кг, що менше документа на 2120 кг. При огляді завантаження на рівні борту, маркування порушено, по ходу потягу по довжині 1-2 люків по всій ширині вагона заглиблення вантажу 700 мм. Двері та люки закриті, протікання вантажу немає. Вагон технічно справний.

Відповідно до ст. 909 ЦК України та 307 ГК України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За приписами ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України, наявна в матеріалах справи залізнична накладна № 50381250 від 02.12.2015р. свідчить про укладення між ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ (вантажовідправник) і залізницею (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ДТЕК Зуївська ТЕС.

Відповідні відомості у вказаній залізничній накладній свідчать, що завантаження вантажу у напіввагони здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обовязку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Із залізничної накладної вбачається, що вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно п. 4 гл. 1 ТУ, та відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу.

Отже, встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у напіввагони вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення і вантаж переданий до перевезення відповідачу. Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу позивачем, а тим більш щодо відсутності його маркування, відповідачем не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Згідно зі ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Як свідчать матеріали справи, при надходженні вантажу у напіввагоні № 53138012 на проміжну станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, а також вантажу у напіввагонах № 52797123, № 67273607 на станцію призначення Сороче Донецької залізниці залізницею складені комерційні акти РА № 012267/200/3 від 04.12.2015р., БИ №570961/68 від 06.12.2015р., БИ № 570962/69 від 06.12.2015р., в яких встановлені обставини недостачі вантажу у спірних напіввагонах, а також щодо наявності ознак втрати вантажу в процесі його перевезення, а саме у напіввагоні № 53138012 (над 1-2 люками по ходу потягу виїмка довжиною 3,5 м на ширину вагона, глибиною 0,5 м, над 6-7 люками по ходу потягу виїмка довжиною 3 м на ширину вагона, глибиною 0,5 м, порушення маркування), у напіввагоні № 52797123 (по ходу потягу по довжині 1-3 люків по всій ширині вагона заглиблення вантажу 800 мм, по довжині 6-7 люків по всій ширині вагона заглиблення вантажу 600 мм, порушення маркування), у напіввагоні № 67273607 (по ходу потягу по довжині 1-2 люків по всій ширині вагона заглиблення вантажу 700 мм, порушення маркування).

Господарський суд вважає, що такі обставини є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника.

Згідно до п. а) ч. 1 ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу вантажу залізниця відповідає у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

У ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України встановлено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2%.

Як встановлено судом, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем з урахуванням норми природної втрати 1 % маси нетто вантажу, та виходячи із вартості 1 тонни вугілля камяного марки г-газовий в розмірі 1475,45 грн. з ПДВ.

Між тим, зі змісту графи 20 залізничної накладної № 50381250 від 02.12.2015р. вбачається, що рівень вологості вантажу у спірних напіввагонах складає до 7%, а отже, вантаж зданий до перевезення у вологому стані, а тому, при визначенні розміру недостачі маси вантажу у спірних напіввагонах необхідно враховувати норму недостачі (суму норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) - 2%.

Згідно комерційних актів РА № 012267/200/3 від 04.12.2015р., БИ №570961/68 від 06.12.2015р., БИ № 570962/69 від 06.12.2015р недостача вантажу складає: у напіввагонах № 53138012 - 6700 кг; № 52797123 - 5640 кг; № 67273607 - 2120 кг.

За здійсненим господарським судом розрахунком нестача вантажу з урахуванням норми природної втрати (2%) та її вартість складає:

У напіввагоні № 53138012: недостача 5300 кг, вартість 7819,90 грн.

У напіввагоні № 52797123: недостача 4260 кг, вартість 6 285,42 грн.

У напіввагоні № 67273607: недостача 740 кг, вартість 1 091,83 грн.

Отже, загальна вартість недостачі вантажу становить 15197,15 грн.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Всі підприємства, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", реорганізовуються шляхом злиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.2 ст. 104 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" від 12.11.2014 № 604 на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.

Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

Частиною 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 4442-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення товариства залізничного транспорту загального користування відбувається за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів Товариства.

Відповідно до Закону № 4442-VI та на виконання його вимог постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Постанова № 200) утворено ПАТ «Українська залізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено й ДП «Донецька залізниця».

За змістом п. 5 Постанови № 200 Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

У межах своїх повноважень та на часткову зміну п. 5 Постанови № 200 Кабінет Міністрів України 12 листопада 2014 року прийняв Постанову № 604, якою установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до п. 5 зазначеної Постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 цієї Постанови.

Згідно з п. 2 Постанови № 604 комісії з утворення ПАТ «Українська залізниця» разом з Міністерством інфраструктури після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції доручено провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» згідно із законодавством.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено Статут ПАТ «Українська залізниця».

Згідно з п.п. 1, 2 Статуту ПАТ «Українська залізниця» є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, Постанови № 200; Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (п. 12 Статуту).

Товариство має у власності майно, внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження цим майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (п.п. 20, 21 Статуту).

Відповідно до п.п. 25, 26, 53, 54 Статуту засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами Товариства, крім функцій, зазначених у п. 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.

Державну реєстрацію ПАТ «Українська залізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року.

В Реєстрі міститься інформація про те, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, проте запис про припинення у реєстрі відсутній. Крім того, в Реєстрі містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ «Українська залізниця», серед яких зазначено ДП «Донецька залізниця». Водночас, у цьому Реєстрі наведено інформацію про здійснення зв'язку з юридичною особою, зокрема відомості про те, що правонаступництво ПАТ «Українська залізниця» щодо ДП «Донецька залізниця» настає згідно з Постановою № 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.

З вищенаведеного, свідчить, що спеціальним Законом №4442-VI визначено особливості утворення ПАТ «Українська залізниця», на виконання якого Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка здійснює на підставі цього Закону від імені держави функції вищого органу управління Товариством.

Зважаючи на викладене, питання правонаступництва ПАТ «Українська залізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами № 200 та № 604, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДП «Донецька залізниця» до ПАТ «Українська залізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника.

На виконання вказівок викладених в постанові Вищого господарського суду, щодо дослідження передавального акту ДП "Донецька залізниця" від 05.08.2015, який затверджений Міністром інфраструктури України, щодо всього майна, усіх прав та обовязків ДП «Донецька залізниця», ухвалами господарського суду було зобовязано сторін надати суду письмові пояснення з урахуванням обставин, зазначених в постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2016 року у справі 905/1689/16.

Сторонами було надано письмові пояснення, судом досліджено передавальний акт ДП «Донецька залізниця» від 05.08.2015р. щодо майна, усіх прав та обовязків ДП «Донецька залізниця», яке розташоване на території проведення АТО. Отже, майно ДП "Донецька залізниця", яке розташоване на території проведення АТО не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п.2 постанови КМУ від 12.11.2011 №604, отже не має підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки на ПАТ «Українська залізниця».

Відповідно до вищенаведеного, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» не є правонаступником Державного підприємства «Донецька залізниця» та юридичною особою, яка відповідальна за незбереження вантажу, який було відправлено за залізничною накладною №50381250 у напіввагонах №53138012, №52797123, №67273607. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України по справі 910/5096/16 від 08.02.2017р., про відсутність підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки ДП «Донецька залізниця» на ПАТ «Українська залізниця».

Приймаючи до уваги викладене, у задоволені позовних вимог ТОВ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» до ПАТ «Українська залізниця» слід відмовити.

Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст.ст.32,33,36,43,49,78,81-1, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, Донецька залізниця, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (85003, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472, р/р 26004962490458 в ПАТ ПУМБ, МФО 334851) 15197,15 грн. вартості нестачі вугілля та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1146,48 грн.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ до Державного підприємства «Донецька залізниця» відмовити.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Донецька залізниця».

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення

оголошено в судовому засіданні 07.03.2017 року.

Повне рішення складено 10.03.2017 року.

Суддя М.Ю. Мальцев