Постанова № 67257000, 08.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа№ 910/1489/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 р.

по справі № 910/1489/17 (суддя - Лиськов М.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мультитранс» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. товариство з обмеженою відповідальністю «Еска Капітал»

2. ОСОБА_3

3. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»

про відшкодування шкоди 193 556,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2017р. позов задоволено повністю. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультитранс» грошові кошти в сумі 193 556,00 грн. та судовий збір в сумі 2 903,07 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2017р. по справі №910/1489/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультитранс» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Відповідачем заявлено клопотання про залучення відповідача - фізичну особу - підприємця ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еска Капітал», ОСОБА_3, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» своїх представників, чи особисто, в судове засідання не направили, про причини суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників третіх осіб, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

07.06.2016р. близько 00:15 на 96 км траси Київ-Одеса сталося ДТП, під час якого гр. ОСОБА_3 на вантажному автомобілі НОМЕР_1 врізався на узбіччі в напівпричіп «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_8, який був в зчепленні з автомобілем НОМЕР_2, який за інерцією врізався в напівпричіп «KRONE SDC 27», д.н.з. НОМЕР_3, що був в зчепленні з автомобілем НОМЕР_4.

Внаслідок ДТП пошкоджено майно, яке належить ТОВ «Мультитранс», а саме: автомобіль НОМЕР_2.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.07.2016р. гр. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Згідно висновку судового експерта №126/16 від 15.06.2016р. вартість матеріальної шкоди, завданої позивачу становить вартості автомобіля НОМЕР_5 на дату ДТП (07.06.2016р.) і складає 243 026,06 грн.

Володільцем автомобіля НОМЕР_6 є ТОВ «Еска Капітал». 05.08.2016р. позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Еска Капітал» із претензією про відшкодування матеріальної шкоди.

Листом №080816/1 від 08.08.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю «Еска Капітал» повідомило товариство з обмеженою відповідальністю «Мультитранс» про те, що спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е RENAULT Premium 450,19 Т, д.н.з. НОМЕР_7 було придбано лізингоодержувачем та передано в користування за договором фінансового лізингу №280815/ФЛ-341 від 28.08.2015р. фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2.

Цивільно-правова відповідальність RENAULT Premium 450,19 Т, д.н.з. НОМЕР_7 була застрахована у публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Перша».

Згідно полісу №АІ/8252002 страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду завдану майну складає 50 000,00 грн.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи ліміт відповідальності, третя особа 3 відшкодувала позивачу матеріальну шкоду у розмірі 49 490,00 грн., з урахування розміру безумовної франшизи за полісом за шкоду. нанесену майну на одного потерпілого відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг» з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 2.7. договору фінансового лізингу ризики випадкової втрати та/або пошкодження Предмета лізингу, а також відповідальність за шкоду, що заподіяна третім особам під час користування (експлуатації) Предметом лізингу переходять до Лізингоодержувача з моменту підписання Акту прийому-перелачі Предмета лізингу в лізинг.

Акт прийому-передачі предмета лізингу сторонами підписано 04.09.2015р.

11.08.2016р. позивач направив на адресу відповідача претензію №196/16 про відшкодування збитків.

Відповідач відмовив позивачу у задоволенні вимоги, з посиланням на те, що на момент скоєння ДТП транспортним засобом RENAULT Premium 450,19 Т, д.н.з. НОМЕР_7 керував громадянин ОСОБА_3, який не перебуває у трудових відносинах із відносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, відповідач, маючи на відповідній правовій підставі транспортний засіб - RENAULT Premium 450,19 Т, д.н.з. НОМЕР_7, має відшкодувати шкоду.

Позивачем, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не наведено та не доведено належними та допустимими доказами, що на момент скоєння ДТП транспортний засіб RENAULT Premium 450,19 Т, д.н.з. НОМЕР_7 було передано на відповідній правовій підставі іншій особі.

Доказів укладення договору сублізингу матеріали справи не містять.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування рішення.

Клопотання про залучення відповідача задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

В силу ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Враховуючи обставини справи, відсутні підстави для залучення іншого відповідача, оскільки фізична-особа підприємець ОСОБА_4 не є зобов'язаною стороною у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2017р. у справі №910/1489/17.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2017р. у справі №910/1489/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/1489/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.Л. Яковлєв

О.В. Тищенко