Рішення № 67254510, 19.06.2017, Харківський районний суд Харківської області

19.06.17

Справа № 635/1296/17

Провадження № 2/635/1437/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шинкарчука Я.А.,

при секретарі судового засідання Желізовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором № б/н від 26.07.2011 у розмірі 49809,55 гривень та витрати зі сплати судового збору.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 26.07.2011 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. Банк зобовязання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У звязку з порушенням зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 31.01.2017 має заборгованість у розмірі 49809,55 гривень, яка складається згідно із наданим до позову розрахунком з наступного: 2085,87 гривень заборгованість за кредитом, 40495,61 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 4380,00 гривень заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень штраф (фіксована частина), 2348, 07 гривень штраф (процентна складова).

В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи не зявився, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності представника банку та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не зявилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, а також письмові заперечення проти позову, в яких вказала наступне. Відповідач не має боргових зобовязань перед позивачем. Належних доказів наявності боргу у відповідач позивачем не надано, а надані до суду розрахунок заборгованості, копія анкети позичальника, умови та правила надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою, виписка за період з 26.07.2011 по 31.01.2017, не можуть підтвердити факт існування боргу. Натомість, відповідач вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності, а саме, у звязку з тим, що право вимоги у позивача виникло ще з 26 листопада 2012 року, проте з позовом до суду він звернувся лише 2017 року. Відтак, відбувся пропуск встановленого трирічного строку позовної давності, у звязку з чим, суд згідно вимог ст. 267 ЦК України, має відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.07.2011 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписаною заявою з позивача відповідач підтвердив той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту позивача керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач при укладенні кредитного договору дав свою згоду щодо прийняття будь-яких розмірів кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою позивача.

Власник картрахунку зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг. При цьому, овердрафт (п.1.1.1.63 Умов та правил надання банківських послуг) короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Разом з тим, на підставі п. 1.1.5.2 Умов та правил надання банківських послуг, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписки про стан рахунку не звільняє клієнта від виконання його зобовязань за даним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у встановленому договором розмірі.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратами платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Статями 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав зобовязання за договором.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за договором відповідач станом на 31.01.2017 має заборгованість у розмірі 49809,55 гривень, яка складається згідно із наданим до позову розрахунком з наступного: 2085,87 гривень заборгованість за кредитом, 40495,61 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 4380,00 гривень заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень штраф (фіксована частина), 2348,07 гривень штраф (процентна складова).

Згідно ст.ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Укерїани; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання є неприпустимою.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу, суд приходить до висновку, що в даній частині позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Таким чином, за змістом статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, одночасне застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.

Натомість, умовами вище зазначеного кредитного договору передбачена пеня як вид цивільно-правової відповідальності за виникнення прострочених зобовязань за даним договором, а також сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором.

Тобто, в даному випадку має місце одночасне застосування штрафу та пені за одне й те саме правопорушення строків виконання грошових зобовязань, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України, та є підставою для відмови в позові в частині стягнення з відповідача штрафів.

В іншій частині суд знаходить позовні вимоги банка обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на проте, що належних доказів наявності боргу у відповідача позивачем не надано, а надані до суду розрахунок заборгованості, копія анкети позичальника, умови та правила надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою, виписка за період з 26.07.2011 по 31.01.2017, не можуть підтвердити факт існування боргу, у звязку з тим, що обґрунтування відповідача приведене в запереченні не спростовує приведеного вище та наданих до суду доказів.

Що ж стосується заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то суд вважає, що відповідні підстави для застосування строку позовної давності відсутні, з огляну на наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року (справа№6-14цс14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Судом встановлено, що останній платіж за договором відповідач здійснив 23 листопада 2012 року, що підтверджується з розрахунку банку та виписки по картрахунку.

У відповідності до наданої позивачем довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, строк дії картрахунку 5577212713534454 від 26.07.2011 клієнта ОСОБА_2 складає червень 2015 руко. Відтак, позивачем не було пропущено строк для звернення до суду з відповідним позовом.

З позовом до позивач звернувся 26 лютого 2017 року, тобто в межах строку позовної давності, у звязку з чим підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до платіжного доручення № BOОО7В187В від 17.02.2017 позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 800,00 гривень та платіжного доручення № BOОО7В187В від 17.02.2017 позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 16000,00 гривень

Враховуючи вищевказане з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2400,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - 322210427, яка зареєстрована за адресою: 62472, АДРЕСА_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за договором № б/н від 26.07.2011 у розмірі 46961 (сорок шість тисяч девятсот шістдесят одну) гривню 48 (сорок вісім) копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - 322210427, яка зареєстрована за адресою: 62472, АДРЕСА_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -