Ухвала суду № 67247935, 14.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/2225/16

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Романішина В.Л.,

при секретарі Вишневській А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області звернулась з адміністративним позовом, в якому просила стягнути заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 5398,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про наявність у відповідача узгоджених грошових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб у сумі 5398,96 грн., які ОСОБА_1 не сплачені.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 5398 (п'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 96 коп. до місцевого бюджету Великоолександрівської селищної ради (р/р 33216815700064 в ГУ ДКСУ у Херсонській області, код ОКПО 37920296, МФО 852010, код призначення платежу 18010900).

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення:

- відсутність у Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області права на звернення до суду щодо стягнення податкового боргу з фізичної особи, позовна заява підписана не уповноваженою особою;

- непідсудність даної справи Херсонському окружному адміністративному суду, фізична особа не може виступати в адміністративному судочинстві відповідачем, дані правовідносини не є публічно-правовими, а мають цивільно-правовий характер.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, яка розташована на земельній ділянці площею 580 кв. м за адресою: АДРЕСА_1

30.06.2016 р. контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 87453-0000, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 5398,96 грн., яке отримано відповідачем 21.07.2016 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

В подальшому внаслідок несплати грошових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб контролюючим органом направлено податкову вимогу від 30.08.2016 р. № 91077-21, яка отримана відповідачем 06.09.2016 р., та 29.12.2016 р. подано позов до суду про стягнення податкового боргу.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що узгоджені грошові зобов'язання не сплачено ОСОБА_1 у встановлений Податковим кодексом України строк, а відтак вони стали податковим боргом платника податків у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

За змістом частини 1 статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законодавство пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Водночас, питання правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, за якими відповідні грошові зобов'язання нараховані, не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень про донарахування відповідних зобов'язань не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Дана правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2013 р. по справі № К/9991/30233/12, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.05.2015 р. по справі № К/800/35558/14.

За змісту підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Приписами підпункту 54.3.3.3 пункту 54.3 статті .54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

На підставі пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За правилами пункту 56.2 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

За змістом пункту 56.3 статті 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

На підставі пункту 56.15 статті 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

У відповідності до пункту 56.17 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За правилами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За містом пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

На підставі пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За правилами пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Слід зазначити, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 р. № 87453-21, яким відповідачу нараховано грошові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб та яке отримано 21.07.2016 р., не оскаржувалось ОСОБА_1 ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а відтак набули статусу узгоджених.

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі - фізичні особи, сплачують плату за землю протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що ці узгоджені грошові зобов'язання не сплачено ОСОБА_1 у встановлений Податковим кодексом України строк, то вони стали податковим боргом платника податків у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

На виконання вимог статті 59 ПК України позивачем направлено відповідачу податкову вимогу від 30.08.2016 р. № 91077-21, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана платником податків 06.09.2016 р.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, оскільки визначені податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2016 р. № 87453-0000 грошові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб набули статусу податкового боргу, внаслідок чого на суму боргу відповідачу направлено податкову вимогу від 30.08.2016 р. № 91077-21, однак ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у повному обсязі не сплачена.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про відсутність у Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області права на звернення до суду щодо стягнення податкового боргу з фізичної особи, що позовна заява підписана не уповноваженою особою слід зазначити наступне.

Приписами пункту 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 19-1 ПК України визначено функції контролюючих органів, серед яких, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

У відповідності до пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Наказом ДФС України від 18.04.2016 р. № 330 затверджено Положення про Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Положення № 330), відповідно до п.1 якого Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області (далі - ОДПІ) з центром у м.Новій Каховці з Бериславським, Великолепетиським, Великоолександрівським, Верхньорогачинським, Високопільським, Горностаївським, Каховським, Нововоронцовським відділеннями є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС та Головному управлінню ДФС у Херсонській області. ОДПІ є органом доходів і зборів. ОДПІ забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

На підставі пункту 3 Положення № 330 серед основних завдань ОДПІ - контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів.

ОДПІ відповідно до покладених на неї завдань: здійснює адміністрування податків і зборів та інших платежів, єдиного соціального внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів; контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів; здійснює ведення обліку податків і зборів, платежів, єдиного внеску; здійснює погашення податкового боргу платника податків, а також стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників єдиного внеску; звертається до суду у випадках, передбачених законом (п.4 Положення № 330).

Пунктом 11 Положення № 330 передбачено, що начальник ОДПІ, в тому числі, підписує документи, пов'язані із реалізацією державної податкової політики.

За змістом пункту 87.11 статті 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Отже, Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, як територіальний орган ДФС України, яка забезпечує реалізацію повноважень органів доходів і зборів, в тому числі і на території Великоолександрівського району, стосовно адміністрування податків і зборів та контролю за своєчасністю, достовірністю і повнотою їх сплати, наділена правом на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи.

Право підпису позовної заяви, поданої в межах реалізації функцій контролюючого органу, Положенням № 330 надано начальнику Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, яким згідно наказу голови ДФС України від 08.12.2015 р. № 3881-о є ОСОБА_2

Адміністративний позов Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу підписано начальником ОДПІ ОСОБА_2, тобто належною посадовою особою.

Щодо доводів ОСОБА_1 про непідсудність даної справи Херсонському окружному адміністративному суду, про те, що фізична особа не може виступати в адміністративному судочинстві відповідачем, а дані правовідносини не є публічно-правовими, а мають цивільно-правовий характер, слід вказати таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 КАС України. Зокрема, згідно пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини 4 статті 50 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Таким чином, до адміністративної юрисдикції також відносяться спори, позивачем у яких є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява.

Тобто, позивач - Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції по веденню оперативного обліку податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів на підставі законодавства.

На підставі підпункту 20.19 пункту 201 статті 20, статті 19-1, пункту 87.11 статті 87 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду з позовами про стягнення податкового боргу з фізичних осіб.

Таким чином, держава наділила контролюючі органи правом на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, а тому в даному випадку позивач як суб'єкт владних повноважень, звертаючись до суду із позовною заявою, виконував владні повноваження.

Отже, спір за позовом органів доходів і зборів до фізичних осіб про стягнення податкового боргу відноситься до публічно-правових спорів.

Предметна підсудність адміністративних справ визначена статтею 18 КАС України, за приписами ч.1 якої місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України; продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України; затримання іноземців та осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця щодо виконання рішень органів (посадових осіб), крім судових рішень.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам; про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в своє чергу відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 236, є центральним органом виконавчої влади, а тому за предметною підсудністю дана справа підсудна саме Херсонському окружному адміністративному суду, а не місцевому суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у справі справі "Проніна проти України" (Заява N 63566/00) нагадав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 821/2225/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 19 червня 2017 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Г.В. Семенюк

Суддя: В.Л. Романішин