Ухвала суду № 67247230, 01.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року м. Київ К/800/32439/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛ ФРУТ ГРУП» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування карток, рішень,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЛ ФРУТ ГРУП» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування карток відмови № 500060006/2015/00083 від 17.10.2015 року, № 500060006/2015/00084 від 17.10.2015 року, № 500060703/2015/00149 від 09.12.2015 року, та рішень про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000050/2 від 17.10.2015 року, № 500060006/2015/000051/2 від 17.10.2015 року, № 500060703/2015/000044/2 від 09.12.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 року, залишеною без змін Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року, адміністративний позов було задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано картки відмови Одеської митниці ДФС № 500060006/2015/00083 від 17.10.2015 року, № 500060006/2015/00084 від 17.10.2015 року, № 500060703/2015/00149 від 09.12.2015 року, а також визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000050/2 від 17.10.2015 року, № 500060006/2015/000051/2 від 17.10.2015 року, № 500060703/2015/000044/2 від 09.12.2015 року.

У касаційній скарзі Одеська митниця ДФС, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Одеської митниці ДФС задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІЛ ФРУТ ГРУП» та Компанією «ALTUN GIDA MADD. IHR. ITH. NAK. VE TIC. LTD. STI.» (TURKEY) було укладено зовнішньоекономічний контракт № ALTUN/DIL/0309.

Відповідно до п 2.1, 2.3 вищезазначеного Контракту ціна на продукцію встановлюється за умовами поставки та фіксується в Специфікаціях або Інвойсах. Поставка товару здійснюється на підставі 100% передплати, або за окремою домовленістю протягом 90 днів з моменту митного оформлення продукції в режимі «Імпорт».

У межах зазначеного контракту Компанія «ALTUN GIDA MADD. IHR. ITH. NAK. VE TIC. LTD. STI.» (TURKEY) зобов'язалася поставити, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЛ ФРУТ ГРУП» прийняти та оплатити товар відповідно до Інвойсу № 326945 від 11.10.2015 року та Інвойсу № 326944 від 11.10.2015 року, зокрема, грейпфрут свіжий, у кількості: вага брутто - 22 050 кг, вага нетто - 20 225 кг, на загальну суму 12 135 доларів США (0,60 долара США за 1 кг), умови поставки CІP - Одеса, по кожному Інвойсу.

17.10.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АУТ» (яке діє на підставі договору-доручення № 3 на надання брокерських послуг від 03.04.2015 року) до митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС було подано митну декларацію № 500060006/2015/009222, відповідно до якої митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною контракту та складає 12135 доларів США.

На підтвердження задекларованої митної вартості декларант надав документи, які підтверджують вартість товару, а саме: уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії 50007И № 0012177 від 16.10.2015 року; міжнародну автомобільну накладну (СMR) б/н від 13.10.2015 року; книжку МДП №XW.78708158 від 14.10.2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 326945 від 11.10.2015 року; зовнішньоекономічний контракт № ALTUN/DIL/0309 від 03.09.2015 року; договір про надання послуг митного брокера № 3 від 03.04.2015 року; сертифікат про проходження товару форми А №FF 0014764 від 11.10.2015 року; звіт про зважування б/н від 16.10.2015 року; копію митної декларації країни відправлення № 15220400ЕХ004519 від 13.10.2015 року, та ін.

Також, 17.10.2015 року декларантом було подано до митного органу митну декларацію № 500060006/2015/009223, відповідно до якої митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною контракту та складає 12135 доларів США та документи, які підтверджують вартість товару, а саме: уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії 50007И № 0012172 від 16.10.2015 року; міжнародну автомобільну накладну (СMR) б/н від 13.10.2015 року; книжку МДП № XW.78708161 від 13.10.2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 326944 від 11.10.2015 року; зовнішньоекономічний контракт № ALTUN/DIL/0309 від 03.09.2015 року; договір про надання послуг митного брокера № 3 від 03.04.2015 року; сертифікат про проходження товару форми А № FF 0014774 від 11.10.2015 року; звіт про зважування б/н від 16.10.2015 року; копію митної декларації країни відправлення № 15220400ЕХ004529 від 13.10.2015 року,

За митними деклараціями № 500060006/2015/009222 та № 500060006/2015/009223 від 17.10.2015 року у митного органу спрацювали профілі ризику програмного комплексу АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів та під час перевірки документів митним органом встановлені розбіжності в поданих документах, а саме: у п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту № ALTUN/DIL/0309 від 03.09.2015 року вказано, що поставка товару здійснюється на підставі 100% переплати або по окремій домовленості з відстрочкою платежу на 90 днів, проте в інвойсах №326945, №326944 від 11.10.2015 року відсутні умови оплати та до митного оформлення документи які підтверджують передплату за товар не надавалися.

Оскільки, подані декларантом документи містили розбіжності, Одеською митницею ДФС 17.10.2015 року були складені картки відмови в прийнятті зазначених митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00083, № 500060006/2015/00084 та рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000050/2 та № 500060006/2015/000051/2, відповідно до яких митну вартість товару було визначено за 6 (резервним) методом.

Декларантом були заповнені та подані до Одеської митниці ДФС нові митні декларації № 500060006/2015/009230, № 500060006/2015/009231, в яких митна вартість товару визначена за резервним методом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із частиною 3 статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. При цьому, подані документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Судами також встановлено, що 29.09.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІЛ ФРУТ ГРУП» та Компанією «HESEME GIDA TASIMACILIK TEKSTIL ITH.IHR.SAN. VE TIC.LTD.STI» (TURKEY) було укладено зовнішньоекономічний контракт № HESEME/DIL/2909, відповідно до умов якого Компанія «HESEME GIDA TASIMACILIK TEKSTIL ITH.IHR.SAN. VE TIC.LTD.STI» (TURKEY) зобов'язалася поставляти, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЛ ФРУТ ГРУП» прийняти та оплатити товар відповідно до Інвойсу № 29277 від 02.12.2015 року, зокрема, абрикоси сушені, на загальну суму 26400 доларів США (1,1 долара США за 1 кг), умови поставки CIF-ILYICHEVSK.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «АУТ» до митного органу було подану митну декларацію № 500060703/2015/011941 та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

За результатами перевірки наданих документів митним органом виявлено розбіжності, а саме: згідно із п. 7.2 контракту № HESEME/DIL/2909 від 29.09.2015 року передача товару здійснюється за правилами Інкотермс 2000, хоча на даний час діють правила Інкотермс 2010, умови поставки товару CIF Іллічівськ, але вантаж прибув до м. Одеси, в Інвойсі № 29277 від 02.12.2015 року мова йдеться тільки про картонні ящики, в той час як про ціну піддонів інформація, яка впливає на митну вартість товарів, відсутня.

09.12.2015 року Одеською митницею ДФС було складена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060703/2015/00149 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060703/2015/000044/2, відповідно до якого митну вартість товару визначено за резервним методом.

Позивач в позовній заяві зазначає, що «INCOTERMS 2000» введені в дію 01.01.2000 року і є чинними, а тому сторони зовнішньоекономічного контракту мають право посилатися у договорі на зазначені правила та послалися на них за взаємною згодою сторін.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що будь-якого обмеження на використання цих правил не встановлено, та факт зазначення цих правил в контракті не впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Крім того, за умовами поставки товару за контрактом № HESEME/DIL/2909 від 29.09.2015 року товар поставляється на умовах CIF, які передбачають пакування товару, необхідне для його перевезення, а тому вартість упаковки товару вже закладена у ціну товару та відповідно інвойсу від 02.12.2015 року № 29277 складає 1,1 долара США за 1 кг абрикосу сушеного.

Стосовно посилання відповідача про невідповідність даних про умови поставки товару, слід зазначити, що товар поставлений за умовами поставки CIF ODESSA, хоча в декларації зазначені умови поставки CIF ILYICHEVSK, оскільки, поставка вантажу первинно планувалася на поромі, що прибуває до Іллічівського морського торгівельного порту, однак, у зв'язку із затримкою порому вантаж (абрикос сушений) був завантажений на інше судно, яке прибуло до Одеського морського торгівельного порту.

На підтвердження зазначених обставин позивач надавав до суду лист постачальника від 09.12.2015 року, в якому зазначено, крім вищевикладених обставин, що на ціну товару факт завантаження його на інше судно не вплинув та умови поставки CIF ODESSA і CIF ILYICHEVSK є рівнозначними.

Крім того, позивачем визначена митна вартість абрикосу сушеного за ціною 1,95 долар США на підставі висновку експерта № 20-58/11-2015 від 06.11.2015 року, тобто, за ціною більшою, ніж зазначена в інвойсі.

Враховуючи вищезазначене, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз