Ухвала суду № 67246849, 13.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 р.Справа № 820/584/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «АЗЧ Постач» до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення, -

В с т а н о в и л а:

06 лютого 2017 року позивач приватне підприємство «АЗЧ ПОСТАЧ» (далі - ПП «АЗЧ ПОСТАЧ», підприємство) звернулось із позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі - Митниці) про скасування рішення Митниці про коригування митної вартості від 05 січня 2017 року № 102000010/2017/000001/17 (далі - Рішення) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05 січня 2017 року № 102110001/2017/00002 (далі - Картка відмови).

В обґрунтування позовних вимог ПП «АЗЧ ПОСТАЧ» послалося на те, що на підтвердження митної вартості товару воно надало митному органу всі необхідні та наявні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару та її складові, тому позивач вважає безпідставним та неправомірним обґрунтування відповідачем неможливості провести відповідне обчислення митної вартості товару відповідно до ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК України).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року адміністративний позов ПП «АЗЧ ПОСТАЧ» задоволений.

Рішення суду вмотивовано неправомірністю висновків Митниці про необхідність надання підприємством додаткових документів на підтвердження відомостей щодо складових заявленої митної вартості товару.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Митниця, посилаючись на порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ПП «АЗЧ ПОСТАЧ» в задоволені позову.

Скаржник зазначає про відсутність (ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) підстав для посилання на лист Міністерства доходів і зборів України від 07 травня 2014 року. Також скаржник зазначає, що судом залишені поза увагою вимоги ст. 49 ч. 1 та ч. 2, ст. 53, ст. 54 ч. 5, ст. 58 МК України. За твердженнями скаржника на момент митного оформлення підприємством не виконані вимоги ч. 2 ст. 52 МК України, а саме, - не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а тому останнім у повному обсязі не виконані вимоги ч. 2 ст. 53 МК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, згідно положень ст. 200 КАС України слід залишити без змін, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що Рішення та Картка відмови прийняті відповідачем у зв'язку із розмитненням поставленого позивачу 05 січня 2017 року компанією CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD (Китай) товару - «шина бензопили», «бензокоса». Вказаний товар поставлений на виконання зовнішньоекономічного контракту від 02 вересня 2016 року № АВ2916 (далі - Контракт), укладеного між компанією CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD (продавець) і ПП «АЗЧ ПОСТАЧ» (покупець) /а.с. 25-30/.

Відповідно до Контракту на адресу ПП «АЗЧ ПОСТАЧ» згідно зі специфікацією від 21 листопада 2016 року б/н до Контракту та інвойсу від 16 листопада 2016 року № BTCN2016614 компанія CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD здійснила поставку шин бензопили у кількості 38 600 шт., загальною вартістю 26 634,00 доларів США за партію товару вагою (нетто) 25 208 кг (вага брутто - 26 945 кг) та бензокос у кількості 2 шт., загальною вартістю 18 доларів США за партію товару вагою (нетто) 13 кг (вага брутто - 15 кг).

Відповідно до ст. 3 Контракту № AB2916 від 02 вересня 2016 року, поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.

Партія товару, яку було поставлено на виконання умов Контракту та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство "Національні традиції" звернулася до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсом № BTCN2016614 від 16 листопада 2016 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "ІНКОТЕРМС-2010". Тобто, CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Товар, визначений інвойсом, передано перевізнику ТОВ "АЛІДАРТ", що підтверджується коносаментом, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером ООLU3777440, як і вказано в інвойсі № BTCN2016614 від 16 листопада 2016 року та пакувальному листі до нього.

Зазначений товар заявлено до митного оформлення шляхом подання 05 січня 2016 року електронної митної декларація № ІМ 40 ДЕ №102110001/2017/010018, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, вказавши в декларації ціну товару, зазначену в інвойсі № BTCN2016614 від 16 листопада 2016 року з додаванням витрат на транспортування. Митна вартість зазначеного товару визначена позивачем за основним (першим) методом, виходячи з ціни контракту /а.с. 31-33/.

З метою розмитнення вказаного товару позивач подав відповідачу: контракт № AB2916 від 02 вересня 2016 року; інвойс № BTCN2016614 від 16 листопада 2016 року; пакувальний лист до інвойсу № BTCN2016614 від 16 листопада 2016 року; видаткову накладну № 0000002016614 від 16 листопада 2016 року; відвантажувальну специфікацію № BTCN2016614/100614-1 від 21 листопада 2016 року; міжнародну товарно-транспортну накладну № 2900 від 04 січня 2017 року; коносамент № D0116110802 від 21 листопада 2016 р.; калькуляцію № ВТСN2016614/01 від 02 грудня 2016 року; звіт про оцінку майна № 05-07/01/02 від 04 січня 2017 року; листи CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD; листи Приватного підприємства "АЗЧ ПОСТАЧ"; прайс-листи /а.с. 25-102/.

Після розгляду документів, поданих позивачем для митного оформлення товарів, Митницею винесено Рішення про коригування митної вартості товарів від 05 січня 2017 року №102000010/2017/000001/1 /а.с. 17-18/.

За результатами проведеного контролю Митницею виявлено ризик можливого заниження митної вартості, враховуючи наступне: звіт про оцінку майна від 04 січня 2017 року № 05-07/01/02 поданий в неповному обсязі, що не дає можливості перевірити ціноутворення; калькуляція собівартості на товари від 02 грудня 2016 року № BTCN2016614/01 надана не виробником товарів WUYI HAOYUAN HARDWARE PRODUCTS Co., а постачальником CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD та дійсна на період з 15 серпня 2016 року по 14 жовтня 2016 року, в той час як відвантаження товару здійснено 21 листопада 2016 року; прайс-лист від 03 листопада 2016 року № MW93 не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція; не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митницею сформовано повідомлення щодо необхідності здійснення перевірки правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Окрім того, відповідач виявив розбіжність у документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості, що унеможливлює, на його думку, застосування першого методу визначення вартості товару - за ціною договору.

Позивачу запропоновано надати: цінову інформацію щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну територію України.

За результатами перевірки митної декларації, у зв'язку з ненаданням позивачем цінової інформації, а також поданням документів, які містять неповні відомості про митну вартість товару, Митницею прийнято Картку відмови від 05 січня 2017 року № 102110001/2017/00002 /а.с. 19-22/.

Згідно з ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПП «АЗЧ ПОСТАЧ», колегія суддів зазначає, що позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідачу надано усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість вантажу, надані документи не містять розбіжностей та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

Як убачається з інвойсу № BTCN2016614 від 16 листопада 2016 року, товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) «ІНКОТЕРМС-2010», у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення до порту призначення (фрахт). Крім цього, умови поставки не передбачають обов'язку страхування товару.

Стосовно подання позивачем звіту не у повному обсязі, колегія суддів зауважує, що в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України відповідач не позбавлений був права витребувати у декларанта такий звіт у повному обсязі.

Щодо калькуляції собівартості на товари, наданої постачальником CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD, яка дійсна на період з 15 серпня 2016 року по 14 жовтня 2016 року, колегія суддів зазначає, що Контракт від 02 вересня 2016 року № AB2916 укладений між позивачем та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LRD в межах строку дії цієї калькуляції.

Крім цього, судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом суми митної вартості, а саме розбіжностей між рівнем заявленої митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або побідних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості товару за резервним методом та відмови ПП «АЗЧ ПОСТАЧ» у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту)

Таким чином, апеляційна скарга Чернігівської митниці ДФС задоволенню не підлягає, а судове рішення з огляду на положення ст. 200 КАС України, слід залишити без змін.

Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 94 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 11, 94, 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, ст.ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19 червня 2017 року.