Ухвала суду № 67245414, 12.06.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/11918/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Джуги С.Д. і ОСОБА_1,

при секретарі: Терпай С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 11 травня 2017 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11 травня 2017 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

ОСОБА_2 просить скасувати цю ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. Доводить про невідповідність висновків суду обставинам справи. Указує, що заявник оскаржує договір позики від 26 березня 2014 р., договір іпотеки від 26 березня 2014 р. і виконавчий напис нотаріуса, що був чинений на підставі вказаних договорів, у звязку з чим дію указаного виконавчого напису необхідно зупинити до вирішення цивільної справи, предметом якої є оскарження вищевказаних правочинів. Зазначає, що на даний час здійснюються заходи з примусового виконання виконавчого напису шляхом реалізації нерухомого майна, яке належить заявнику та на яке було накладено арешт із метою задоволення вимог стягувача. Указує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до подвійного стягнення заборгованості як на підставі позовних вимог кредитора в судовому порядку так і на підставі виданого виконавчого напису.

У письмових запереченнях представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну, а ухвалу залишити без змін як законну.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню із вирішенням питання по суті, з таких мотивів.

Згідно з положеннями ст. 151 ч.1, 152 ч.1 п.6 ч.3 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Позов може забезпечуватися зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як видно з матеріалів справи між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 було укладено договір позики від 26 березня 2014 р. і договір іпотеки від 26 березня 2014 р.

09.12.2016 р. за заявою ОСОБА_2 і ОСОБА_4 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу був учинений виконавчий напис № 2514, на підставі якого здійснено звернення стягнення на будівлю кафе-бару загальною площею 238,8 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Волошина, 135, смт. Чинадійово Мукачівського району.

27 грудня 2016 р. заступником начальника відділу Мукачівського РВ виконавчої служби Головного територіального управління юстиції було винесено постанову про арешт майна боржника згідно якої накладено арешт на нерухоме майно будівлю кафе-бару загальною площею 238,2 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Волошина,135, смт. Чинадійово Мукачівського району.

ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом про визнання недійсним договору позики від 26 березня 2014 р., договору іпотеки від 26 березня 2014 р. і визнання недійсним виконавчого напису від 09.12.2016 р., реєстровий № 2514, вчинений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Тобто, заявником оскаржується, зокрема, той документ, на підставі яких було здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки та, відповідно, винесено постанову про арешт майна боржника.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.

Отже, наявність постанови про арешт майна боржника та заборони відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику у контексті оскарження боржником у судовому порядку договорів і виконавчого напису може призвести до дисбалансу сторін у спорі, оскільки та сторона, на користь якої було вчинено виконавчий напис у рамках виконавчого провадження, може розпорядитися і відчужити спірне майно в рахунок погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У контексті наведеного колегія суддів дійшла висновку, що існує реальна можливість відчуження оспорюваного майна, що при умові оскарження договорів і виконавчого напису нотаріуса на підставі якого відкрито виконавче провадження може призвести до негативного наслідку для заявника у випадку задоволення її позовних вимог, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151 ч.1, 152 ч.1 п.6, 312 ч.1 п.2, 314 ч.1 п.6, 315, 317, 319 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. 2. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 11 травня 2017 року скасувати. 3. Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити. 4. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документу виконавчого напису від 09.12.2016 року, реєстровий № 2514, вчиненого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, на підставі якого здійснено звернення стягнення на будівлю кафе-бару загальною площею 238,2 кв. м, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Чинадійово, вул. Волошина, буд. 135, до набрання судовим рішення у справі законної сили. 5. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: