Постанова № 67240427, 15.06.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2017 рокум. ПолтаваСправа №816/549/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.

та представників сторін:

від позивача - Овсепян А.Г., Теймуразян Л.Ф.,

від відповідача - Тур Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (22525915) - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24.12.97 №999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи, з освоєння та розробки родовищ" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (22525915) - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24.12.97 №999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи, з освоєння та розробки родовищ" (надалі - позивач, НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" від 20.01.2017 №0000421402, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем: "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконані зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, 21081000" у розмірі 1436099,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на незгоду з висновками контролюючого органу щодо порушення НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження валютної виручки при виконанні експортних контрактів з компанією "CLARESHOLM MARKETING LTD" (Британські Віргінські острови). Зазначив, що НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" здійснило всі залежні від нього дії щодо виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами, зокрема, шляхом надіслання контрагенту претензій від 05.07.2016 №№21-25. Звертав увагу на те, що датою зарахування валютної виручки вважається дата її надходження на відповідний валютний рахунок у банку, а відповідач у ході перевірки не з'ясував того, коли на валютний рахунок НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" у ПАТ КБ "Приватбанк" надійшли кошти від компанії "CLARESHOLM MARKETING LTD". До того ж, стверджував, що відповідачем безпідставно не враховані положення частини п'ятої статті 254 Цивільного кодексу України в частині перенесення строків, останній день яких припадає на вихідний день.

Відповідач позов не визнав, у наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" повністю. При цьому посилався на обставини, встановлені позаплановою виїзною документальною перевіркою позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства, відображені у акті перевірки від 26.12.2016 №619/16-31-14-02-08/403739509.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову /т. 1, а.с. 212-215/.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області у період з 06.12.2016 по 19.12.2016 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 02.11.2015 по 06.12.2016, результати якої оформлені актом від 26.12.2016 №619/16-31-14-02-08/403739509 /т. 1, а.с. 9-31/.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта", як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24.12.97 №999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи, з освоєння та розробки родовищ", вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження валютної виручки у ході виконання експортних контрактів з компанією "CLARESHOLM MARKETING LTD" (Британські Віргінські острови). Загальна сума несвоєчасної отриманої валютної виручки за твердженням контролюючого органу становить 2029841,25 дол. США /т. 1, а.с. 32/.

На підставі даних висновків перевірки відповідачем 20.01.2017 сформовано податкове повідомлення-рішення форми "С" №0000421402, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем: "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконані зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, 21081000" у розмірі 1436099,53 грн /т. 1, а.с. 36, 33-34/.

За результатами звернення позивача зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення до ДФС України рішенням контролюючого органу від 31.03.2017 вих. №6695/6/99-99-11-01-02-25 скаргу платника податків залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін /т. 1, а.с. 37-39/.

Не погоджуючись із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Водночас частиною четвертою згаданої статті передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, розрахунки за операціями з експорту у спірний період мали здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Перевищення зазначеного строку потребує висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта", як відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24.12.97 №999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи, з освоєння та розробки родовищ", (продавець) та компанією "CLARESHOLM MARKETING LTD" /Британські Віргінські острови/ (покупець) укладено ряд контрактів щодо купівлі-продажу карбаміду марки Б (ДСТУ 7312:2013), а саме: від 02.11.2015 №4 /т. 1, а.с.68-73-76/, від 02.11.2015 №11 /т. 1, а.с. 84-96/, від 10.11.2015 №16 /т. 1, а.с. 116-124/, від 10.11.2015 №17 /т. 1, а.с. 130-138/, від 13.01.2016 №24 /т. 1, а.с. 144-156/.

На виконання умов контракту від 02.11.2015 №4 позивач 21.03.2016 за ВМД №500010003/2016/003586 відвантажив продукцію загальною вартістю 480422,16 дол. США /т. 1, а.с. 77-79/. Граничний строк проведення розрахунків (надходження валютної виручки) - 19.06.2016. Натомість, валютна виручка у розмірі 480422,16 дол. США надійшла на рахунок позивача у ПАТ КБ "Приватбанк" 24.06.2016, що підтверджено копією виписки по рахунку 26036173078002 /т. 1, а.с. 66/.

За контрактом від 02.11.2015 №11 позивачем 14.03.2016 здійснено відвантаження продукції за ВМД №110010000/2016/001447 загальною вартістю 168964,20 дол. США /т. 1, а.с. 97-99/. Граничний строк проведення розрахунків (надходження валютної виручки) - 12.06.2016. Натомість, валютна виручка у розмірі 168964,20 дол. США надійшла на рахунок позивача у ПАТ КБ "Приватбанк" 24.06.2016, що підтверджено копією виписки по рахунку 26036173078002 /т. 1, а.с. 66/.

На виконання умов контракту від 10.11.2015 №16 позивач 16.03.2016 за ВМД №500010003/2016/003267 відвантажив продукцію загальною вартістю 682939,558 дол. США /т. 1, а.с. 125-127/. Граничний строк проведення розрахунків (надходження валютної виручки) - 14.06.2016. Натомість, валютна виручка у розмірі 682939,56 дол. США надійшла на рахунок позивача у ПАТ КБ "Приватбанк" 24.06.2016, що підтверджено копією виписки по рахунку 26036173078002 /т. 1, а.с. 66/.

За контрактом від 10.11.2015 №17 позивачем 16.03.2016 здійснено відвантаження продукції за ВМД №500010003/2016/003268 загальною вартістю 376816,094 дол. США /т. 1, а.с. 139-141/. Граничний строк проведення розрахунків (надходження валютної виручки) - 14.06.2016. Натомість, валютна виручка у розмірі 376816,09 дол. США надійшла на рахунок позивача у ПАТ КБ "Приватбанк" 24.06.2016, що підтверджено копією виписки по рахунку 26036173078002 /т. 1, а.с. 66/.

На виконання умов контракту від 13.01.2016 №24 позивач 09.03.2016 за ВМД №110010000/2016/001291 відвантажив продукцію загальною вартістю 107128,68 дол. США /т. 1, а.с. 157-159/. Граничний строк проведення розрахунків (надходження валютної виручки) - 07.06.2016. Натомість, валютна виручка у розмірі 107128,68 дол. США надійшла на рахунок позивача у ПАТ КБ "Приватбанк" 24.06.2016, що підтверджено копією виписки по рахунку 26036173078002 /т. 1, а.с. 66/.

Крім того, за контрактом від 13.01.2016 №24 позивач 15.03.2016 за ВМД №110010000/2016/001463 відвантажив продукцію загальною вартістю 104203,72 дол. США /т. 1, а.с. 166-168/, а за ВМД №110010000/2016/001460 - вартістю 109366,84 дол. США /т. 1, а.с. 173-175/. Граничний строк проведення розрахунків (надходження валютної виручки) - 13.06.2016. Натомість, валютна виручка у розмірі 213570,56 дол. США (104203,72 дол. США + 109366,84 дол. США) надійшла на рахунок позивача у ПАТ КБ "Приватбанк" 24.06.2016, що підтверджено копією виписки по рахунку 26036173078002 /т. 1, а.с. 66/.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами відповідача, що у спірних відносинах має місце порушення 90-денного строку здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Доказів отримання позитивного висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків у сфері ЗЕД за вищеописаними зовнішньоекономічними операціями позивач не надав.

За приписами частин шостої та сьомої статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Окрім того, відповідно до частини другої статті 4 названого Закону, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Однак, позивачем ні на перевірку, ані в ході розгляду справи судом не надано доказів наявності форс-мажорних обставин, з якими була б пов'язана неможливість проведення розрахунків у визначені законом строки. Так само, позивачем не надано доказів звернення до судів з позовною заявою про стягнення з компанії "CLARESHOLM MARKETING LTD" заборгованості.

Посилання позивача на надіслання контрагенту претензій від 05.07.2016 №№21, 22, 23, 24, 25 /т. 1, а.с. 40-49/ суд вважає безпідставними, адже в силу наведених вище положень частини другої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" підставою для зупинення перебігу строку розрахунків у сфері ЗЕД є звернення до суду, а не ведення претензійної роботи. До того ж, позивачем не надано доказів фактичного надіслання та вручення зазначених претензій контрагенту, а самі претензії складені вже після надходження 24.06.2017 коштів на рахунок позивача.

Стосовно посилань позивача на положення частини п'ятої статті 254 Цивільного кодексу України, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до вказаної норми, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Разом з цим, частиною другою статті 1 Цивільного кодексу України визначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Суд зауважує, що порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті урегульовано спеціальним законом, а тому до спірних відносин положення Цивільного кодексу України не застосовуються.

Згідно з пунктом 3.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 цієї Інструкції.

За змістом пункту 1.1 названої Інструкції, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

А відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Аналіз наведених норм права є підставою для висновку про те, що строки здійснення розрахунків в іноземній валюті обчислюються у календарних днях, до цих відносин не застосовуються положення частини п'ятої статті 254 Цивільного кодексу України та в разі порушення таких строків пеня нараховується за кожен календарний день прострочення платежу.

Щодо тверджень позивача про помилкове визначення контролюючим органом дат оформлення митних декларацій №№3586, 3267 та 3268, суд встановив таке.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, митне оформлення товарів здійснювалось у електронній формі.

Згідно з абзацом 2 пункту 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Суд зауважує, що залучені до матеріалів справи копії митних декларацій №№3586, 3267 та 3268 містять відмітки митного органу про завершення митного оформлення за датою, що врахована відповідачем у розрахунку пені до спірного податкового повідомлення-рішення (№3586 - 21.03.2016, №№3267 та 3268 - 16.03.2016) /т. 1, а.с. 77, 125, 139/.

Водночас відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу проставлено на примірниках митних декларацій, роздрукованих позивачу з електронної форми вже після завершення митного оформлення товарів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно розрахував розмір пені за порушення позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Згідно з приписами частини четвертої, п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

На виконання даних законодавчих приписів суд, ухвалами від 03.05.2017, 16.05.2017 та 30.05.2017, витребував від Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" відомості про дати фактичного надходження коштів у валюті від компанії - нерезидента "CLARESHOLM MARKETIING LTD" (Британські Віргінські острови) на користь Договору про спільну діяльність від 24.12.97 №999/97 - уповноважена особа Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (22525915) в рахунок оплати за поставлені у березні 2016 року товари за контрактами від 02.11.2015 №4, від 02.11.2015 №11, від 10.11.2015 №16, від 10.11.2015 №17, від 13.01.2016 №24.

Копії зазначених ухвал суду надіслані на юридичну (вул. Грушевського, 1д, м. Київ 01001) та фактичну (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094) адреси Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" та отримані останнім.

Однак, на дату розгляду справи відповідні докази до суду не надійшли.

Суд врахував, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, відповідно до принципу змагальності кожна зі сторін повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності підтверджено правомірність доводів контролюючого органу про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що стали підставою для прийняття спірного рішення.

Натомість позивачем у ході судового розгляду справи на надано належних та допустимих доказів на спростування доводів відповідача та підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" повністю.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (22525915) - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24.12.97 №999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи, з освоєння та розробки родовищ" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 20 червня 2017 року.

Суддя О.О. Кукоба