Постанова № 67238151, 16.06.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2866/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД.» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2016 року № 0001901401, № 0001891401,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД.» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «Велес-Агро ЛТД.») звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.12.2016 року № 0001901401, № 0001891401.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі висновків акту від 16.12.2016 року № 3368/15-54-14-01/31427962 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» код за ЄДРПОУ 31427962, з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період 01.04.2016 по 30.09.2016 р., валютного та іншого законодавства, за період з 01.04.2016 по 30.09.2016 р.», відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.12.2016 року № 0001901401, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 863310 грн. та № 0001891401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 301 393,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 1 534 262, за штрафними (фінансовими) санкціями - 767 131 грн.). Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача у судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала, відносно розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, письмових заперечень на позов не подала.

Відповідно до вимог ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що в період з 22.11.2016 року по 12.12.2016 року на підставі направлень, виданих ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 21.11.2016 року № 420/15-54-14-01, № 421/15-54-14-02, від 29.11.2016 року № 434/15-54-13-04, посадовими особами відповідача на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ, відповідно до наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 21.11.2016 року № 589 «Про проведення позапланової виїзної перевірки», проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства, за період з 01.04.2016 року по 30.09.2016 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 16.12.2016 року № 3368/15-54-14-01/31427962 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» код за ЄДРПОУ 31427962, з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період 01.04.2016 по 30.09.2016 р., валютного та іншого законодавства, за період з 01.04.2016 по 30.09.2016 р.», відповідно до висновку якого перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, на загальну суму ПДВ 863310 грн., у вересні 2016 року та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1534262 грн. за серпень 2016 року (а.с. 18-55 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.12.2016 року № 0001901401, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 863310 грн. та № 0001891401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 301 393,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 1 534 262, за штрафними (фінансовими) санкціями - 767 131 грн.) (а.с. 56-57 том 1).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» оскаржило їх у судовому порядку, вимагаючи скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з акту перевірки підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача: про неправомірне формування позивачем податкового кредиту на загальну суму 2 397 572 грн. із сум коштів, сплачених за операціями з наступними постачальниками товарів та послуг: ТОВ «Бетраст», ТОВ «Рессет», ТОВ «Лакатош», ТОВ «Ольвіпромторг», ТОВ «Міталтех», ТОВ «Маро-Макс».

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, згідно вимог Податкового кодексу України платник податків не має права включати до складу податкового кредиту суми податку не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-ХІУ на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, обов'язковою умовою для визнання та врахування витрат при обчисленні об'єкта оподаткування є здійснення цих витрат в межах провадження господарської діяльності та підтвердження цих витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, в акті перевірки відповідач посилається на те, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит на загальну суму 2 397 572 грн. із сум коштів, сплачених за операціями з наступними постачальниками товарів та послуг: ТОВ «Бетраст», ТОВ «Рессет», ТОВ «Лакатош», ТОВ «Ольвіпромторг», ТОВ «Міталтех», ТОВ «Маро-Макс», а саме на відсутність факту отримання товару, оплати за отриманий товар та відсутність первинних бухгалтерських документів у зазначених покупців. При цьому, жодних зауважень в акті перевірки про те, що позивачем не отримало ТМЦ від зазначених постачальників та не сплачено за нього кошти не має. До того ж в акті перевірки інспектор наголошує, що станом на дату складання акту відповідно до системи «Перегляд результатів співставлення АІС «Податковий блок» розбіжностей зі всіма постачальниками відсутні.

Суд з даними висновками не погоджується, виходячи з наступного.

Як встановлено під час перевірки та судом, згідно договору поставки № 01032016 від

01.03.2016 року, укладеному ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» з ТОВ «БЕТРАСТ», Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах Договору (п.п. 1.1 Договору). Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Продукцію по ціні і в кількості, згідно підписаних специфікацій або накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п.п. 2.1 Договору). Продавець поставляє Покупцю Продукцію у відповідності до норм «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом СРТ - склад «Покупця» (п.п. 2.6 Договору). Право власності до Покупця переходить на дату підписання видаткової накладної (п.п 2.7 Договору).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманим від ТОВ «БЕТРАСТ», були відображені позивачем у відповідних реєстрах податкових накладних за червень 2016 року та включено до складу податкового кредиту Додатку №5 до Декларацій з податку на додану вартість за червень 2016 року ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» у сумі 226108 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» у червні 2016 року згідно Договору поставки № 01032016 від 01.03.2016 року, отримано від ТОВ «БЕТРАСТ» товар з номенклатурою: Лист 7мм ст. АС-5, Лист 8 ст09Г2С, Смуга 8*50, Лист г/к 3,0 ст3, Смуга 16*45 ст45, Лист 6мм ст. АС- 5, Лист 12мм ст АС-5, Лист 6мм ст. АС-5, Лист 10 мм ст. АС-5, Лист 8 мм ст. АС-5, Лист 8 мм ст. АС-5, Болт 10*45 потай, Штуцер кутник з гайкою кл.24, Шайба 12, Сальник 60*85, Сальник 55*75, Манжета 80*105, Гідроциліндр Ц 80.40.200.01.72, Гайка М-12, Гайка М-10, Болт 6*35, Болт 24*120, Болт 16*70, Болт 16*120, Болт 12*45 потай, Болт 12*40.

У бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті», Дт 6442 «Податковий кредит», Кт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Дт201 «Сировина та матеріали», Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 202 «Придбані напівфабрикати та комплектуючі».

В подальшому списання відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231 «Виробництво», Кт 20 «Виробничі запаси», Дт 26 « Готова продукція», Кт 231 «Виробництво», Дт 90 «Собівартість реалізації», Кт 26 «Готова продукція».

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»: станом на 01.06.16. Кт сальдо = 1254780,68 грн.; станом на 30.06.16. Кт сальдо = 2348538,98 грн.

Поставка товару відбувалась власними силами постачальника та за власний рахунок постачальника. Розрахунки з зазначеним постачальником за отриману сировину проводились у безготівковій формі на умовах відстрочення платежу.

Згідно договору поставки від 19.07.2016 року №19072016, укладеного ТОВ «Велес Агро ЛТД.» з ТОВ «РЕССЕТ», Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах Договору (п.п. 1.1. Договору). Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Продукцію по ціні і в кількості, згідно підписаних специфікацій або накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору). Продавець поставляє Покупцю Продукцію у відповідності до норм «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом СРТ - склад «Покупця» (п. 2.6 Договору). Право власності до Покупця переходить на дату підписання видаткової накладної (п. 2.7 Договору).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «РЕССЕТ», відображені позивачем у відповідних реєстрах податкових накладних за серпень 2016 року та включено до складу податкового кредиту Додатку №5 до Декларацій з податку на додану вартість за серпень 2016 року ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» у сумі 826 771 грн.

ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» у серпні 2016 р. згідно Договору поставки від 19.07.2016 року №19072016, отримано від ТОВ «РЕССЕТ» товар з номенклатурою: Лист 6 мм ст. АС-5, Труба 63,5*8, Квадрат 40*40 ст45, Квадрат 45*45 ст45, Труба 60*40*4, Лист г/к 2,0 ст3, Лист 6мм ст. АС-5, Саморіз 3,5*13, Саморіз 3,5*40, Хомут мет. 16-25/9 мм черв., Шайба 6, Шайба пруж 10 шт, Шайба пруж 24, Шайба пруж 30, Болт 20*70, Болт 24*90, Болт 30*100, Гвинт М 12*60, Гайка М 18, Заклепка 4,8*10, Зуб пружинний БПУ-00,01, Кільце круглого перетину 038-046-46-2-2, Кільце ст. внт. 62, Шина прикочуюючого колеса, Гідроциліндр Ц50.25.320, Гідроциліндр Ц 80.40.400.04, Гідроциліндр Ц 63.30.200-4.11, Гідроциліндр Ц 80.40.250.01.72, Лист 10 мм ст. АС-5, Труба 150*100*8 09 Г2С, Труба 120*120*8, Труба 76*6 ст. 20, Труба 70*50*5, Труба 300*300*18 09Г2С, Труба 60*40*4, Лист 20, Кільце позиційне, Кільце ст. зовн.- А60, Штифт 914 6.0/12, Штуцер кутник з гайкою кл.24, Болт 16* 150, Болт 20*65, Болт 24*150, Болт 24*170, Болт 8*20, Болт М 8*40, Болт 10*110, Болт М 12*100 (потай) шт, Болт М 16*1,5*180 шт, Втулка натяжна 50/45*25, Гайка М-10, Гайка М 4 нерж. Шт, Гайка М-8, Гровер 20, Заклепка 6*16 шт, Заклепка 6x18, Замок КПЕ у зборі, Клямка важелів мет. нерж., Лист 1 мм, Лист 25, Лист г/к 4,0 ст 3, Лист г/к 6,0 ст3, Шланг селітро-зерновий д.40, Шина прикочуючого колеса, Шайба регулювальна М 60*75*3, Шайба регулювальна М 30*42*2,5, Шайба пруж 20, Шплінт 3,2*32, Ланцюг ПР- 12,7-1820-1, Ланцюг В-1 16*56, Шплінт 8 з кільцем, Шплінт 2/25, Шайба 8*24 збільшена, Лист 6мм ст. АС-5, Труба 180*75*7 ст. 09Г2, Труба 219*8, Труба 150*55*7 ст.20, Труба 114*3,5 ст.3, Труба 89*22 ст. 20, Гідроциліндр Ц 100.40.280.07.7, Гідроциліндр Ц 90.40.280.07.1, Гідроциліндр Ц80.40.200.04.12, Манжета 56*80*13, Меблевий газовий амортизатор АЕ01 серія 03, Меблевий газовий амортизатор АЕ01 серія 03, Меблевий газовий амортизатор АЕ01 серія 02, Рукав ВТ д.12 (М22*1.5) L=600, Меблевий газовий амортизатор АЕ01 серія 04, Сальник 25*47, Сальник 60*85, Гідроциліндр Ц50.25.320, Гідроциліндр Ц 80.40.400.04, Гідроциліндр Ц 80.40.250.01.72, Гідроциліндр Ц 80.40.200, Гайка М 76*2, Гайка М 27, Гайка М-10, Болт М 6*90, Болт 24*180, Болт 27*100, Болт 10*110, Болт М 20x80 потай, Болт 20*100, Болт 12* 150, Автошина 10.0/75-15.3 без камери, Шайба пруж 30, Шайба пруж 27, Шайба 6, Шайба 27, Саморіз 3,5*13, Кран 1/2, Контргайка М6, Ланка перехідна П-ПР-19,05, Клямка важелів мет. нерж., Заклепка 4,8*10, Круг Д 70,Круг Д 45, Круг Д 250, Лист 10 мм ст. АС-5, Штуцер кутник з гайкою кл.24, Гайка М 18, Контргайка М 20, Ланцюг ПР-12,7-1820-1, Штифт М 8*14, Шплинт 8*65, Шланг селітро - зерновий д.40, Саморіз 4,8*35, Рукав ПВХ 16мм, Рукав високого тиску 1500 мм, Рукав ВТ д.12 (М22*1.5) L=600, Рукав L 1000, Кільце дистанційне КА-5- 03.101, Гідроциліндр Ц 63.32.200.01, Гідроциліндр Ц 63.30.200-4.11, Болт 30*240, Гідроциліндр МЦ 100.40.200.4.44, Гідроциліндр Ц 100/40*800-4.44 (1115), Болт 12*100, Болт 12*65, Болт 24*120, Болт 24*300, Шина прикатуючого колеса, Гідроциліндр Ц80.40.200.04.12, Хомут мет. 16-25/9 мм черв., Хомут затяжний нержавіюча сталь 32-50, Хомут затяжний нержавіюча сталь 16-25, Сальник 60*85, Манжета арм. 35*58*10, Кільце упорне на ПД, Кільце ст внт-А55, Кільце ст. внт. 62, Колесо в зборі 20*8.00-10, Болт 16*140, Болт 20*70, Болт М 8*60, Болт М 10*35 (потай) шт, Гвинт 6*12,Винт М 16*90 шт, Гідроціліндр Ц 100.50.320,Хомут нерж 32-50/9 мм черв,Лист 6мм ст. АС-5,Труба 18*2 ст.20.

У бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті», Дт 6442 «Податковий кредит», Кт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Дт 201 «Сировина та матеріали», Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 202 «Придбані напівфабрикати та комплектуючі», Дт 209 «Інші матеріали».

В подальшому списання відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231 «Виробництво», Кт 20 «Виробничі запаси», Дт 26 « Готова продукція», Кт 231 «Виробництво», Дт 90 «Собівартість реалізації», Кт 26 «Готова продукція».

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»: станом на 01.08.16 Кт сальдо = 961260 грн., станом на 31.08.16 Кт сальдо = 4951333,08 грн.

Поставка товару відбувалась власними силами постачальника та за власний рахунок постачальника. Розрахунки з зазначеним постачальником за отриману сировину проводились у безготівковій формі на умовах відстрочення платежу.

Згідно договору поставки №ЛА-0000001 від 06.06.2016 року, укладеному ТОВ «Велес Агро ЛТД.» з ТОВ «ЛАКАТОШ», Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах Договору п.п. 1.1 Договору). Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Продукцію по ціні і в кількості, згідно підписаних специфікацій або накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п.п. 2.1. Договору). Продавець поставляє Покупцю Продукцію у відповідності до норм «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом СРТ - склад «Покупця» (п.п. 2.6 Договору). Право власності до Покупця переходить на дату підписання видаткової накладної (п. 2.7 Договору).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від ТОВ «ЛАКАТОШ», позивачем відображені у відповідних реєстрах податкових накладних за серпень 2016 року та включено до складу податкового кредиту Додатку №5 до Декларацій з податку на додану вартість за серпень 2016 року ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» у сумі 497 461 грн.

ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» у серпні 2016 року згідно Договору поставки №ЛА-0000001 від 06.06.2016 року, отримано від ТОВ «ЛАКАТОШ» товар з номенклатурою: Круг Д 85, Смуга 10*50 ст 3, Смуга 30*50 СТ 65Г, Лист г/к 5,0 стЗ, Труба 32*4, Лист 6мм ст. АС-5, Лист г/к 8 ст3, Лист г/к 3,0 ст3, Труба 100*100*8 09Г2С, Труба 80*80*6 ст.09Г2С, Круг Д 10, Круг Д 10,83 ст. 35, Круг Д 90, Лист 14 мм сталь 3, Лист 16 09Г2С, Труба 100*100*8 09Г2С, Лист 8 мм ст. АС-5, Смуга 32*60, Лист 10 мм ст. АС-5, Шестигранник 36, Труба 93*11, Кутник 140, Смуга 16*45 ст45, Труба 108*3,5 ст.3, Смуга 9*60 ст. АС-5, Труба 60*40*4, Лист 20,Круг Д 90,Круг Д 85, Круг Д 60, Круг ф70 ст.35, Лист 25, Лист 7 ст 45Г, Шестигранник 22 ст.45.

У бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті», Дт 6442 «Податковий кредит», Кт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Дт 201 «Сировина та матеріали», Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 202 «Придбані напівфабрикати та комплектуючі».

В подальшому списання відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231 «Виробництво», Кт 20 «Виробничі запаси», Дт 26 « Готова продукція», Кт 231 «Виробництво», Дт 90 «Собівартість реалізації», Кт 26 «Готова продукція».

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»: станом на 01.08.16 Кт сальдо = 2387994,42 грн., станом на 31.08.16 Кт сальдо = 1593586,08 грн.

Поставка товару відбувалась власними силами постачальника та за власний рахунок постачальника. Розрахунки з зазначеним постачальником за отриману сировину проводились у безготівковій формі на умовах відстрочення платежу.

Згідно договору поставки №ОЛ-0000003 від 08.02.2016 року, укладеному ТОВ «Велес Агро ЛТД.» з ТОВ «ОЛЬВІПРОМТОРГ», Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах Договору (п.п. 1.1 Договору). Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Продукцію по ціні і в кількості, згідно підписаних специфікацій або накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п.п. 2.1. Договору). Продавець поставляє Покупцю Продукцію у відповідності до норм «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом СРТ - склад «Покупця» (п.п. 2.6 Договору). Право власності до Покупця переходить на дату підписання видаткової накладної (п. 2.7 Договору).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від ТОВ «ОЛЬВІПРОМТОРГ», позивачем відображені у відповідних реєстрах податкових накладних за серпень 2016 року та включено до складу податкового кредиту Додатку №5 до Декларацій з податку на додану вартість за серпень 2016 року ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» у сумі 199 209 грн.

ТОВ «Велес Агро ЛТД.» у серпні 2016 року згідно Договору поставки № ОЛ-0000003 від 08.02.2016 року, отримано від ТОВ «ОЛЬВІПРОМТОРГ» товар з номенклатурою: Смуга16*45 ст45, Труба 89*10 ст.20, Труба 21*2,5, Труба 70*12, Труба 89*5 ст.20, Труба 180*30 ст. 20, Труба нерж 38*1, Труба 89*9 ст.20, Труба 180*25 ст.20, Кутник 100*100*8, Швелер10, Кутник 63*63, Лист 6мм ст. АС-5, Шестигранник 24 ст.45 (калібр.), Труба нерж. ст. д 42*4, Труба 89*10 ст.20, Труба 80*80*8 09Г2с, Труба 108мм, Лист 2,Смуга 8*50, Труба 57 мм, Труба 100*60*6 ст.20, Труба 60*40*4, Лист 12мм ст АС-5,Шестигранник 17, Круг Д 28, Шестигранник 36, Лист 10 ст09Г2С, Труба 100*100*8 09Г2С, Шестигранник 22 ст.45, Лист г/к 8 стЗ, Труба 100*100*10 ст.09Г2С, Труба 70*50*6 ст.09Г2С,Труба 60*40*4, Труба 100*100*8 09Г2С, Труба 80*80*6 ст.09Г2С, Труба 63,5*8, Труба 42*10, Труба 100*60*6 ст. 09Г2С, Лист 16 мм сталь АС-5, Квадрат 45*45 ст 45, Труба нерж 38*1, Лист 8 мм ст. АС-5, Труба 80*80*6 ст.09Г2С, Лист 10 мм ст. АС-5, Труба 219*8, Лист 10 мм ст. АС-5, Круг Д 90, Круг Д 60, ст.45 (калібр.), Лист 14 мм сталь 3, Труба 108мм, Лист 10 мм ст. АС-5, Лист 10 ст 09Г2С, Лист 11 ст3, Лист г/к 6,0 ст3.

У бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті», Дт 6442 «Податковий кредит», Кт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Дт 201 «Сировина та матеріали», Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 202 «Придбані напівфабрикати та комплектуючі».

В подальшому списання відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231 «Виробництво», Кт 20 «Виробничі запаси», Дт 26 « Готова продукція», Кт 231 «Виробництво», Дт 90 «Собівартість реалізації», Кт 26 «Готова продукція».

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»: станом на 01.08.16 Кт сальдо = 2184639,12 грн., станом на 31.08.16 Кт сальдо = 398386,08 грн.

Поставка товару відбувалась власними силами постачальника та за власний рахунок постачальника. Розрахунки з зазначеним постачальником за отриману сировину проводились у безготівковій формі на умовах відстрочення платежу.

Згідно договору поставки №МІ-0000001 від 16.06.2016 року, укладеному ТОВ «Велес Агро ЛТД.» з ТОВ «МІЛАТЕХ», Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах Договору (п.п. 1.1 Договору). Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Продукцію по ціні і в кількості, згідно підписаних специфікацій або накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п.п. 2.1. Договору). Продавець поставляє Покупцю Продукцію у відповідності до норм «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом СРТ - склад «Покупця» (п.п. 2.6 Договору). Право власності до Покупця переходить на дату підписання видаткової накладної (п. 2.7 Договору).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від ТОВ «МІЛАТЕХ», позивачем відображені у відповідних реєстрах податкових накладних за серпень 2016 року та включено до складу податкового кредиту Додатку №5 до Декларацій з податку на додану вартість за серпень 2016 року ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» у сумі 562 369 грн.

ТОВ «Велес Агро ЛТД.» у серпні 2016 року згідно Договору поставки № МІ - 0000001 від 16.06.2016 року, отримано від ТОВ «МІТАЛТЕХ» товар з номенклатурою: Лист 7мм ст. АС-5, Труба 42*7 ст.45, Труба 8, Труба 180*75*7 ст.20, Труба 25*4,5 ст. 35, Труба 100*60*6 ст.20, Труба 80*80*7, Труба 100*100*10 ст.09Г2С, Труба 40*40*2, Труба 40*8 ст 20, Труба 100* 100*8, Труба 108мм, Труба 121*14 ст.35, Труба 180*180*8 ст.09Г2С, Труба 21*5, Труба 35*2 ст 20, Лист г/к 2,0 ст3, Лист г/к 10, Труба 120*120*8, Труба 40*40*3, Труба 38*2 ст. 3, Труба 80*80*8 09Г2с, Смуга 12*50 ст 09Г2С, Смуга 8*50, Шестигранник 24 ст.45 (калібр.), Шестигранник 36, Смуга 30*50 ст. АС-5, Смуга 25*40 ст45, Лист 16 мм сталь АС- 5, Лист 10 мм ст. АС-5, Лист 6мм ст. АС-5, Лист 10 мм ст. АС-5, Лист г/к 2,0 ст3, Лист г/к 8 ст3, Лист г/к 4,0 ст 3, Лист г/к 3,0 ст3, Труба 100*100*8 09Г2С, Труба 219*8, Труба 21*4, Труба 150*55*7 ст.20, Лист г/к 6,0 ст3, Труба 50*9, Лист 16 09Г2С, Труба 63,5*8, Лист 16 мм сталь 45, Труба 21*2,5, Труба 100*60*6 ст. 09Г2С, Шестигранник 50, Труба 168*20 ст.20, Труба 70*11 ст. 35, Труба 42*7 ст.45, Лист г/к 2,0 ст3, Лист 12 мм сталь 65Г, Кутник 63*63, Труба 152*30 ст.20,Кутник 63*63*5 ст.3.

У бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті», Дт 6442 «Податковий кредит», Кт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Дт 201 «Сировина та матеріали», Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 202 «Придбані напівфабрикати та комплектуючі».

В подальшому списання відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231 «Виробництво», Кт 20 «Виробничі запаси», Дт 26 « Готова продукція», Кт 231 «Виробництво», Дт 90 «Собівартість реалізації», Кт 26 «Готова продукція».

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»: станом на 01.08.16 Кт сальдо = 3774751,32 грн., станом на 31.08.16 Кт сальдо = 1782155,64 грн.

Поставка товару відбувалась власними силами постачальника та за власний рахунок постачальника. Розрахунки з зазначеним постачальником за отриману сировину проводились у безготівковій формі на умовах відстрочення платежу.

Згідно договору поставки №260816 від 26.08.2016 року, укладеному ТОВ «Велес Агро ЛТД.» з ТОВ «МАРО-МАКС», Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах Договору (п.п. 1.1 Договору). Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Продукцію по ціні і в кількості, згідно підписаних специфікацій або накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п.п. 2.1. Договору). Продавець поставляє Покупцю Продукцію у відповідності до норм «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом СРТ - склад «Покупця» (п.п. 2.6 Договору). Право власності до Покупця переходить на дату підписання видаткової накладної (п. 2.7 Договору).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від ТОВ «МАРО-МАКС», позивачем відображені у відповідних реєстрах податкових накладних за серпень 2016 року та включено до складу податкового кредиту Додатку №5 до Декларацій з податку на додану вартість за серпень 2016 року ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» у сумі 85 654 грн.

ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» у серпні 2016 року згідно Договору поставки №260816 від 26.08.2016 року, отримано від ТОВ «МАРО-МАКС» товар з номенклатурою: Труба 150*100*10 09Г2С.

У бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті», Дт 6442 «Податковий кредит», Кт 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками», Дт 201 «Сировина та матеріали», Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 202 «Придбані напівфабрикати та комплектуючі».

В подальшому списання відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231 «Виробництво», Кт 20 «Виробничі запаси», Дт 26 « Готова продукція», Кт 231 «Виробництво», Дт 90 «Собівартість реалізації», Кт 26 «Готова продукція».

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»: станом на 01.08.16 Кт сальдо відсутнє, станом на 31.08.16 Кт сальдо = 513926,28 грн.

Поставка товару відбувалась власними силами постачальника та за власний рахунок постачальника. Розрахунки з зазначеним постачальником за отриману сировину проводились у безготівковій формі на умовах відстрочення платежу.

На підтвердження реальності господарських операцій за вищезазначеними договорами позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договори поставки, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, видаткові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, накладні - вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, сертифікати відповідності на виготовлену продукцію, специфікації номенклатур, каталог виготовленої продукції, сертифікати якості, витяги з реєстру податкових накладних, витяг з журналу довіреностей, виписка з банку по рахунку.

При цьому, як зазначив позивач, ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» є одним із найбільших виробників сільськогосподарської техніки в Україні, а також експортером в інші країни. Відомий в усьому аграрному секторі через засоби масової інформації (журнал Агробізнес Україна, Партнер Агро, Вісник податкової служби, газети Вісник Фермер України, Агроснаб Чернозем'я та ін.).

Підприємство володіє усіма необхідними ресурсами для здійснення виробничої діяльності: трудові ресурси близько 400 осіб, власні та орендовані офісні і складські приміщення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дор., 253. Будівля офісу, складу та виробничих приміщень є власністю ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» згідно свідоцтва на право власності № 019887 від 20.06.2002 року, № 019888 від 20.06.2002 року видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради, а також згідно рішення засновника № 3 від 19.09.2013 року. Площа власних приміщень позивача складає 19537,35 м.кв, з них 1007,8 м.кв - складські та 18529,55 м.кв - виробничі. Також площа орендованих складських та виробничих приміщень складає 4798,6 м.кв. згідно договорів оренди № 1/01 від 30.01.2015 року, № 25/1 від 25.06.2015 року з Заводом «Продмаш». Є в наявності власні та орендовані транспортні засоби. Протягом 2016 року підприємство модернізувало та збільшило свої виробничі потужності за рахунок кредитних коштів, а саме: придбання сучасного устаткування та ще одного виробничого цеху. Балансова вартість основних засобів станом на 31.03.2017 року складає 38 710 448,69 грн. З них: будівель та споруд -11 949 246,00 грн.; машин та обладнання (крім офісного) - 26 132 147,46 грн.; транспортних засобів - 11 817,03 грн.; виробничого і господарського інвентарю - 502 840,41 грн. Земельна ділянка - 114 397,79 грн.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем та наявними в матеріалах справи доказами, а саме сертифікатами відповідності на виготовлену продукцію, специфікаціями номенклатур, каталогом виготовленої продукції, сертифікатами якості.

Так, як встановлено судом, в бухгалтерському обліку ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» на підставі первинної документації, видаткових накладних, отриманих від контрагентів, в бухгалтерських регістрах відображено надходження сировини (матеріалів) та їх подальше використання. Приймання-передача вантажу відбувалася на складі ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» комірником в присутності представника відділу забезпечення по видатковій накладній, про що свідчить підпис на обох екземплярах накладних про отримання товарно-матеріальних цінностей. На кожну особу, яка приймає вантаж, виписувалось доручення, про що є запис в книзі реєстрації доручень. До суду надано оборотну відомість по бух. рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», за період, що перевірявся, сформовану вибірково з постачальниками, перелік яких зазначається в акті перевірки та знімається податковий кредит. Загальна сума поставок за відповідний період складає 43 960 976, 60 грн., в тому числі ПДВ (20 %) складає 7 326 829,44 грн., що значно більше за суму податкового кредиту 1 534 262 грн., яку знімає відповідач в ході перевірки. Тобто, значна частина податкових накладних, отриманих від зазначених постачальників, визнається правомірно включеною до податкового кредиту, а деякі суми вибірково виключаються перевіряючими. Хоча, як встановлено судом, всі господарські операції проводились на підставі одного договору з конкретним постачальником і підтверджені наявністю абсолютно ідентичних документів. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що усі операції по закупці сировини та матеріалів та виготовленню з них готової продукції, були дійсно виконанні, що повністю підтверджуються вищезазначеними первинними документами.

При цьому, відповідач не надав обґрунтованого пояснення с приводу того, чому саме під час перевірки вибірково знімається декілька місяців по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами позивача, а весь інший період взаємовідносин вважається дійсним та жодних зауважень з цього приводу не виникає, хоча поставка ТМЦ відбувалась по тим самим первинним документам та на тих самих умовах поставки. До перевірки були надані первинні документи, що відповідають усім вимогам чинного законодавства, та підтверджують законність дій позивача при формуванні податкового кредиту.

Суд наголошує, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також чинне законодавство не передбачає обов'язку для суб'єктів господарювання перевіряти умови здійснення господарської діяльності їх контрагентами (наявність матеріальної технічної бази та трудових ресурсів, земельних ділянок, правильність ведення бухгалтерського обліку та сплати податків, подання звітів про обсяги виробленої сільськогосподарської продукції, постійне знаходження за місцем реєстрації) та не передбачає відповідальності платника податків за дії третіх осіб за відсутності вини платника. Зазначена правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України № К/800/14770/15 від 20.05.2015 року, № К/9991/44826/12 від 05.10.2015 року.

При цьому, як зазначає позивач, товариство, слідуючи принципу належної обачності, в межах своїх прав та можливостей перевіряло правосуб'єктність своїх контрагентів.

З огляду на викладене, суд вважає, що твердження відповідача про нереальність господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами не відповідають дійсності, суперечать обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

Так, у разі, якщо контрагенти ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» не виконали своїх зобов'язань зі сплати ПДВ, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ та віднесення витрат по взаємовідносинам з таким контрагентом до складу витрат у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та своїх витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.09.2008 року по справі за № 21-500во08.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі № 1112/11/13-10 від 20 липня 2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначив, що для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість встановленню та перевірці, зокрема підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

При цьому, в листі «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. Вищий адміністративний суд України зазначив, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідачем в акті перевірки не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме ТОВ «Велес-Агро ЛТД.», як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності свого контрагента (контрагента контрагента).

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.

Також, слід зазначити, що обставини, встановлені у податковій інформації, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Такої ж думки дотримується і Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 17.02.2015 року (К/800/55977/14).

При цьому суд зазначає, що при вирішення податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів купівлі-продажу та поставки, товари не були фактично поставлені.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Окрім того, слід відзначити, що відсутність у контрагента трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо).

Податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначав про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства. В обґрунтування висновків в акті перевірки податковим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

Податковим органом не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Отже, з огляду на зазначені обставини, а також приймаючи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, правильним є його висновок, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Згідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-ХІУна даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, обов'язковою умовою для визнання та врахування витрат при обчисленні об'єкта оподаткування є здійснення цих витрат в межах провадження господарської діяльності та підтвердження цих витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Оскільки ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення платником податків законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності, суд приходить до висновку, ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» правомірно сформовано податковий кредит на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Крім того, у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.2010р. у справі №21-573во10 та від 31.01.2011р. у справі №21-47а10, Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо і контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне" відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Вказані обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Таку ж думку висловив і Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 02.09.2010р. по справі №07/5012а (та ін.), та, в свою чергу, зазначив, що право платника податку на додану вартість на податковий кредит не ставиться в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

До того ж, зазначена позиція узгоджується і з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява №3991/03), Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд наголошує, що ДПІ на підставі лише отриманої від інших ДПІ інформації фактично визнало правочини між ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» та його контрагентами, такими, що укладені без мети реального настання правових наслідків, жодним чином не обґрунтувавши якою нормою чинного законодавства України вона керувалась при цьому.

Відсутність такого обґрунтування, є порушенням наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745, «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», відповідно до якого у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. У частині 2 статті 234 ЦК України прямо вказано, що фіктивний правочин визнається недійсним саме судом.

У Листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.09.2011 р. № 7319, вказано, що особливу увагу слід звернути на припис акта цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, тобто в законі, а не у акті перевірки податкової інспекції, визначаються підстави для визнання будь-якого правочину нікчемним. В іншому випадку правочин недійсним повинен визнаватися у судовому порядку.

Статтею 228 Цивільного Кодексу передбачено умови нікчемності правочину. Зокрема, цією статтею встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом встановлено, що усі укладені договори між ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» та ТОВ «Бетраст», ТОВ «Рессет», ТОВ «Лакатош», ТОВ «Ольвіпромторг», ТОВ «Міталтех», ТОВ «Маро-Макс» у повній мірі відповідають вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України щодо його змісту, жодне положення договору не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушує будь-чиїх прав.

Вищевикладені обставини підтверджують той факт, що ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» не було допущено порушення вимог Податкового кодексу України під час формування податкового кредиту за рахунок господарських відносин з ТОВ «Бетраст», ТОВ «Рессет», ТОВ «Лакатош», ТОВ «Ольвіпромторг», ТОВ «Міталтех», ТОВ «Маро-Макс».

Таким чином, доводи контролюючого органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і фіктивності угод, укладених між останнім та вищезазначеними контрагентами не приймаються судом як не підтверджені належними та допустимими доказами, і повністю спростовуються матеріалами справи.

Також суд зазначає, що посилання в акті перевірки на те, що первинна транспортна документація відноситься до первинних документів на основі яких ведеться бухгалтерський облік, із посиланням на наказ Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 року № 228/253 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» та на наказ Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України № 488/346 від 29 грудня 1995 року, не відповідає дійсності, так як відповідні накази були скасовані Державним комітетом статистики України, Міністерством транспорту та зв'язку України наказом № 507/1059 від 03 листопада 2006 року.

Дотримання затвердженого наказом Міністерства транспорту «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, зокрема, вимоги наявності ТТН під час перевезення вантажу є обов'язковим для перевізників та підставою для розрахунків з організаціями-перевізниками.

Суд зазначає, що ТОВ «Велес-Агро ЛТД.» не був замовником транспортної послуги, не заключав договори з транспортними організаціями, а тому окрема послуга по перевезенню не надавалась, поставка ТМЦ відбувалась за рахунок постачальників позивача. Перевезення ж власними силами не вимагає складання ТТН та не може бути підтвердженням витрат з придбання матеріалів, а первинним документом, що підтверджує перехід права власності є накладна (акт здачі - прийняття робіт), виписана продавцем та оформлена згідно ст.9 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» також згідно умов Закону України «Про автомобільний транспорт» і Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009 року затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполучені.

Так згідно з п. 2 вищезазначеного Переліку встановлено, що для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідно мати: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Відтак відсутність товарно-транспортних накладних не є самодостатнім аргументом, що свідчить про фіктивність операцій чи просто порушення податкового законодавства. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К/800/31054/13 від 14.01.2014 року.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2016 року № 0001901401, № 0001891401, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД.» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2016 року № 0001901401, № 0001891401 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 22.12.2016 року № 0001901401, № 0001891401.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД.» (код ЄДРПОУ 31427962) сплачений судовий збір у розмірі 47 470 грн. 55 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов