Постанова № 67237291, 08.06.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року №810/1605/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СлаВа" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СлаВа" (далі - позивач, Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області( далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2017 форми "В3" №0001901007 (далі - оспорюване рішення).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ГУ ДФС при проведені перевірки Товариства не було дотримано норми Податкового кодексу України, що призвело до зазначення в акті камеральної перевірки, помилок та хибних висновків, які стали підставою для винесення оспорюваного рішення, а тому вважає, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник відповідача позову не визнав, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, а також повідомив, що при винесенні оспорюваного рішення ГУ ДФС діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС 22.03.2017 відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України) в порядку статті 76 та підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України проведено камеральну перевірку поданої податкової звітності з податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю "СлаВа" за звітний (податковий) період - січень 2017 року.

За результатами даної перевірки складено Акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Товариство з обмеженою відповідальністю "СлаВа" податковий номер 31292488 за січень 2017 року № 541/12-02/31292488 від 22.03.2017 (далі - Акт перевірки), який Товариство отримало поштовим відправленням 28.03.2017.

В Акті перевірки зазначено про порушення Товариством пункту 200.4 статті 200 ПК України, оскільки позивачем у таблиці 2 додатку 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) не зазначено суму податку, фактично сплаченого у звітному періоді постачальникам товарів/послуг, або до Державного бюджету України на суму ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування в розмірі 478 000 грн. за січень 2017 року, а тому перевіряючий дійшов висновку про завищення (таблиця 2.2) позивачем суми від'ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню.

ГУ ДФС 18.04.2017 на підставі Акту перевірки прийнято оспорюване рішення, яким Товариству відмовлено в бюджетному відшкодуванні в розмірі 478 000,00 (чотириста сімдесят вісім тисяч) гривень за порушення вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України.

Товариство, не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки та з оспорюваним рішенням, оскільки вважає, що останні не ґрунтуються на реальних фактах і положеннях чинного податкового та іншого законодавства України, звернулось з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Товариство з обмеженою відповідальністю "СлаВа" податковий номер 31292488 за січень 2017 року оформлені Актом перевірки.

Під час перевірки було встановлено, що згідно поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року (вх.№9022993642 від 20.02.2017 року) Товариство задекларувало суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 478 000 грн. (р.20.2.1 декларації з ПДВ). Також встановлено, що сума ПДВ, яка задекларована до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сформована за рахунок від'ємного значення, яке виникло у січні 2017 року.

Згідно з пунктом 200.1 статі 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 4 п.5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 29.01.2016 №159/28289 (зі змінами та доповненнями) платники податку, які відповідно до ст.200 розділу V ПК України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації додаток 3 (Д3) та додаток 4 (Д4).

Згідно з листом Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17 "Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість": "З урахуванням внесених змін нова редакція додатків 2 та 3 передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.

Деталізація від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість. При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ".

Отже, у таблиці 2 додатку 3 до декларації надається розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України. Підтвердженням фактичної сплати від’ємного значення суми податку, заявленої до бюджетного відшкодування є відображення цієї суми у графі 6 таблиці 2 додатку 3 до декларації з ПДВ.

При цьому, Товариством у таблиці 2 додатку 3 до декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року відображені періоди, суми від’ємного значення, та фактична сплата тих звітних періодів, які враховані до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (згідно додатку 2 до декларації).

Суми від’ємного значення, заявлені до бюджетного відшкодування за січень 2017 року в суми 478 000 грн. платником у графі 6 таблиці 2 додатку 3 до декларації з ПДВ не зазначені.

Тобто, від’ємне значення, відображене підприємством у додатку 3 (Д3) у сумі 1551432 грн. (фактично сплачено 1150013 грн.) є сумою від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ДПВ).

Таким чином, в порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України, сума податку, заявлена Товариством до бюджетного відшкодування в розмірі 478000 гривень за січень 2017 року не підтверджена фактичною сплатою у звітному податковому періоді постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, та не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність прийняття ГУ ДФС оспорюваного рішення, у зв'язку з чим вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.