Ухвала суду № 67236902, 11.05.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 травня 2017 року Житомир Справа № 806/924/17

Категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Ткачук А.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Зотова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, зобов'язання відшкодувати середній заробіток за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, зважаючи на заяву про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати рішення/висновок атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання ОСОБА_3 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 199 о/с від 29.08.2016 про звільнення його зі служби в органах поліції; поновити на посаді інспектора Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області та зобов'язати відповідача відшкодувати йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду, у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду. Мотивуючи можливість задоволення заявленого клопотання вказував, що з рішенням атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо його невідповідності займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність позивач ознайомився 18.08.2016, відтак строк оскарження зазначеного рішення закінчився 18.09.2016. Строк оскарження наказу № 199 о/с від 29.08.2016, на думку представника відповідача, закінчився 29.09.2016, оскільки 29.08.2016 позивач повинен був дізнатися про існування спірного наказу про його звільнення з органів поліції. Після 29.08.2016 ОСОБА_3 на службу не виходив, грошового забезпечення не отримував, а тому не міг не знати, що його було звільнено з органів поліції саме з 29.08.2016.

Представник позивача в судовому засіданні щодо задоволення заявленого клопотання заперечував. Указав, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, так як до теперішнього часу з наказом про звільнення ОСОБА_3 ніхто не ознайомлював, трудову книжку не видали, не провели остаточного розрахунку при звільненні. На неодноразові звернення до відповідача про надання інформації щодо достовірності його звільнення та неправомірних дій посадових осіб ГУНП в Житомирській області відповіді не отримано.

Заслухавши думку представників сторін, перевіривши доводи клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Установлено, що 12 серпня 2016 року Атестаційною комісією № 11 ГУПН в Житомирській області проведено співбесіду із ОСОБА_3. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та з урахуванням результатів тестування, Атестаційною комісією прийнято рішення про те, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

29 серпня 2016 року, на підставі висновку атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 12 серпня 2016 року, начальником Головного управління Національної поліції в Житомирській області прийнято наказ № 199 о/с "По особовому складу", яким, відповідно до Закону України "Про національну поліцію", звільнено зі служби в поліції за п. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 лейтенанта поліції ОСОБА_3, інспектора Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, з 29 серпня 2016 року.

Не погодившись із висновком атестаційної комісії та звільненням зі служби в поліції, позивач 23 березня 2017 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання рішення атестаційної комісії та наказу про звільнення протиправними та їх скасування, поновлення на посаді, зобов'язання відшкодувати заробіток за час вимушеного прогулу.

В силу приписів пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) служба в поліції віднесена до публічної служби.

Згідно зі ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до положень частини 3 наведеної статті КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Статтею 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно зі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Вирішальним моментом щодо визначення строків звернення до суду є встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

У відповідності до положень Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року N 1465 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за N 1445/27890, далі - Інструкція, атестаційний лист, у якому міститься висновок атестаційної комісії про невідповідність особи поліцейського займаній посаді підлягає виконанню шляхом видання наказу про звільнення з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

Пунктом 25 згаданої Інструкції визначено, що поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис.

У частині першій статті 233 Кодексу законів про працю України закріплено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Таким чином, моментом початку перебігу строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення/висновку атестаційної комісії визначається дата ознайомлення особи з рішенням (висновком) атестаційної комісії, а з вимогами про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - день вручення (ознайомлення) поліцейському копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Наведений висновок узгоджується із позиціями Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладеними в постановах від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" та від 29.09.2016 № 11 "Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації".

Як видно із копії атестаційного листа лейтенанта поліції ОСОБА_3 висновок атестаційної комісії: "4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції, через службову невідповідність" від 12.08.2016 відображений в розділі ІV атестаційного листа. Із указаним висновком позивач ознайомлений 18 серпня 2016 року, про що свідчить його підпис на листі (а.с. 28, зворот) і не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 23.03.2017 (надійшов до суду 23.03.2017) в частині пред'явленої позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення атестаційної комісії відповідача про службову невідповідність поданий представником позивача до суду після закінчення місячного строку звернення до суду з таким позовом, встановленого КАС України.

При цьому в судовому засіданні представником позивача жодних обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування рішення атестаційної комісії відповідача наведено не було, доказів на підтвердження наявності підстав, які перешкоджали своєчасному звернення до суду, також не надано.

Відтак, позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в частині визнання протиправним і скасування рішення атестаційної комісії необхідно залишити без розгляду.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

У позові, заяві про уточнення позовних вимог, а також у судовому засіданні представник позивача зазначав, що з наказом про звільнення ОСОБА_3 досі не ознайомлений, трудову книжку йому видано не було, остаточний розрахунок при звільненні з ним не проведено. Номер, дата та зміст спірного наказу стали відомі після виконання відповідачем вимог ухвали суду від 24.03.17 у даній справі.

Жодних аргументів і доказів у спростування вказаного матеріали справи не містять.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що повідомлення про звільнення та про необхідність у найкоротший термін прибути до управління кадрового забезпечення ГУНП в Житомирській області для отримання трудової книжки направлено ОСОБА_3 30.08.2016, а в подальшому листом від 30.12.2016 проінформовано позивача про таке направлення, так як жодних доказів вручення ОСОБА_3 кореспонденції із такими листами суду надано не було.

Твердження представника відповідача про те, що одним із доказом своєчасного повідомлення позивача про його звільнення є те, що він не виходив на роботу з серпня 2016 року, суд до уваги не приймає.

При цьому суд відмічає, що початок перебігу строку звернення до суду працівника, в даному випадку поліцейського, з позовом про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, у разі його незгоди із таким звільненням, законодавцем пов'язано із обов'язком роботодавця вручити копію наказу про звільнення або видати трудову книжку такому працівнику. Відсутність у працівника наказу про звільнення та/або трудової книжки, на думку суду, є дійсними істотними перешкодами та труднощами, що заважають звернутись до суду у межах встановленого строку, з відповідним позовом.

Також слушно вказати, що в позові та в інформаційному запиті (повторно) від 22.12.2016 позивач і його представник посилалися на те, що ОСОБА_3 не виходив на роботу внаслідок отримання вказівки від начальника карного розшуку Черняхівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУПН в Житомирській області про те, що його звільнено. На запитання, на яких підставах його звільнено, позивачу надано відповідь, що його повідомлять про це після отримання наказу про звільнення.

В судовому засіданні представник позивача зазначав, що на його запити про надання інформації стосовно дійсності цих фактів відповіді відповідача на його адресу та адресу позивача не надходили.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними і скасування наказу № 199 о/с від 29.08.2016, поновлення на посаді, зобов'язання відшкодувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, подано до Житомирського окружного адміністративного суду в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даній справі щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді та зобов'язання відшкодувати середній заробіток за час вимушеного прогулу відсутні підстави для застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбачені статтею 100 КАС України, а також підстави для залишення позовної заяви без розгляду, передбачені пунктом 9 частини 1 статті 155 цього Кодексу, в протилежному випадку, буде порушено право позивача у доступі до правосуддя, що передбачене ст. 6 КАС України.

Разом з цим, суд ураховує правові висновки Європейського суду з прав людини, висловлені у рішенні по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Golder v.the United Kingdom» від 21.02.1975), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення «Guerin v. France» від 29.07.1998) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення «Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998).

З огляду на наведені обставини, суд клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду задовольняє частково.

Керуючись статтями 99, 100, 133, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Клопотання представника Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в частині визнання протиправним і скасування рішення атестаційної комісії залишити без розгляду.

У задоволенні решти клопотання відмовити.

Ухвала в частині залишення позовної заяви без розгляду набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. У частині відмови в задоволенні решти клопотання представника відповідача ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Ю. Романченко

залишення позовних вимог без розгляду в частині позовних вимог