Постанова № 67236693, 10.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 р. Справа № 804/3944/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства житлово-комунального господарства «Віра» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства житлово-комунального господарства «Віра», в якому просив стягнути кошти у банках, які обслуговують КП ЖКГ «Віра» юридична адреса 52513, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Вільне, вул.Леніна (Центральна), 140 код ЄДРПОУ 35061224 на користь Державного бюджету України заборгованість перед бюджетом у розмірі 37 792,1 грн.: на рахунок №31113029700281, отримувач платежу УДКС України у Синельниківському районі Дніпропетровської області, код 37916515, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012 за кодом бюджетної класифікації 14010100 податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 37 792,1 грн.

В обґрунтування предявлених позовних вимог зазначалося, що у Комунального підприємства житлово-комунального господарства «Віра» наявний податковий борг в сумі 37 792,1 грн., який виник внаслідок нарахування пені, відповідно до ст.129 ПК України в автоматичному режимі в результаті несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобовязання.

Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Згідно п. 3 ч. 5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

При цьому ч.3 цієї статті встановлено десятиденний строк з дня одержання відповідачем копії ухвали про відкриття скороченого провадження у справі на подання останнім заперечень проти позову у цій справі, або його визнання.

Протягом встановленого терміну відповідачем не були подані заперечення проти позову та необхідні документи або заява про визнання позову.

Зважаючи на приписи п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку скороченого провадження за наявними у справі доказами, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у Комунального підприємства житлово-комунального господарства «Віра» наявний податковий борг в сумі 37 792,1 грн., який виник внаслідок нарахування контролюючим органом пені, у відповідності до ст.129 ПК України за період з 01.07.2015 р. по 31.05.2016 р. в автоматичному режимі в результаті несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобовязання, а саме: 31.12.2015 р. пеня в сумі 36 636,09 грн., яка нарахована на грошове зобов'язання по декларації №9051128930 від 18.08.2013 року на суму 69931,19 грн. за період з 02.09.2013 року по 30.12.2015 року; 31.12.2015 р. пеня в сумі 419,83 грн., яка нарахована на грошове зобов'язання по декларації №9028704417 від 19.09.2013 року на суму 707,0 грн. за період з 01.10.2013 року по 30.12.2015 року; 31.12.2015 року пеня в сумі 326,11 грн., яка нарахована на грошове зобов'язання по декларації №9065579759 від 17.10.2013 року на суму 570,0 грн. за період з 31.10.2013 року по 30.12.2015 року; 28.01.2016 року - пеня в сумі 274,34 грн., яка нарахована на грошове зобов'язання по декларації №9077163373 від 19.11.2013 року на суму 482,0 грн. за період з 02.12.2013 року по 27.01.2016 року; 28.01.2016 р. пеня в сумі 91,55 грн., яка нарахована на грошове зобов'язання по декларації №9082089731 від 19.12.2013 року на суму 167 грн. за період з 31.12.2013 року по 27.10.2016 рік; 28.01.2016 року пеня в сумі 44,18 грн., яка нарахована на грошове зобов'язання по декларації №9088090784 від 19.01.2014 року на суму 109,0 грн. за період з 31.01.2014 року по 27.01.2016 рік.

Відтак сума, яка підлягає сплаті складає у розмірі 37 792,1 грн.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України , податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковим боргом відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 цього Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Приписами п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом виставлено податкову вимогу від 02.09.2013р. №617-04 про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу на суму 72248,52грн.

У звязку із тим, що податковий борг після виставлення вищевказаної податкової вимоги відповідачем погашено не було, нова податкова вимога на підставі п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України відповідачу не виставлялася.

На момент звернення позивача до суду податковий борг відповідача непогашений і не списаний.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем субєктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобовязанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують це підприємство, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183-2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства житлово-комунального господарства «Віра» про податкового боргу задовольнити.

Стягнути кошти у банках, які обслуговують Комунальне підприємство житлово-комунального господарства «Віра» (юридична адреса 52513, Дніпропетровська область Синельниківський район, с.Вільне, вул.Леніна (Центральна), 140 код ЄДРПОУ 35061224) на користь Державного бюджету України заборгованість перед бюджетом у розмірі 37 792,10 грн. (тридцять сім тисяч сімсот девяносто дві грн.,10 коп.) на рахунок №31113029700281, отримувач платежу УДКС України у Синельниківському районі Дніпропетровської області, код 37916515, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012 за кодом бюджетної класифікації 14010100.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу, з урахуванням приписів ч. 8 ст. 183-2 цього Кодексу, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровській окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1