Ухвала суду № 67227450, 19.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4437/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Станкевича В.А.

суддів Сидоренко І.П.

ОСОБА_2

при секретарі Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Альфа-Банк», фізичної особі підприємця ОСОБА_4, фізичної особи підприємця ОСОБА_5, про захист прав споживачів, розірвання договору, визнання кредитного договору недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року, -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до ПАТ «Альфа-Банк», фізичної особі підприємця ОСОБА_4, фізичної особи підприємця ОСОБА_5, про захист прав споживачів, розірвання договору, визнання кредитного договору недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.12.2013р. дві невідомі раніше позивачу особи задзвонили позивачу у двері його квартири та представились працівниками корпорації «Віконні системи».

Вони провели із позивачем бесіду та запропонували йому послуги з виготовлення та монтажу вікон та двері. Вони також повідомили, що у разі якщо він погоджується укласти договір на виготовлення та постачання конструкцій з ПВХ - профіля (далі - конструкції), корпорація надасть йому послуги зі значними знижками. Вони надали позивачу купони на знижку та повідомили, що сьогодні останній день, коли можливо отримати додаткову знижку, а тому йому невідкладно необхідно укласти договір що надасть позивачу знижку до існуючої знижки за купоном і таким чином сумісна знижка буде складати біля 50% від вартості вказаних послуг.

З метою укладення договору на встановлення вікон, позивач прибув за адресою м. Одеса, вул. Добровольського, будинок 92, де саме і знаходився офіс цієї корпорації. Так, 13.12.2013р. між позивачем та ФОП ОСОБА_4 були обговорені умови укладення Договору № CQ-1142-L DSL про надання послуг з організації робот з постачання та наданню у власність ПВХ конструкцій (надалі - Договір).

Позивач стверджував, що оскільки він мав проблеми з зором, то представник ФОП ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_4 зачитав йому зазначений Договір та засвідчив, що позивачу буде надана знижка та сума до сплати за цим Договором буде складати 3 440,00 грн. Позивачу також було розяснено про можливість розстрочення платежу. Для укладення Договору № CQ-1142-L DSL про надання послуг з організації робот з постачання та наданню у власність ПВХ конструкцій та Угоди розстрочення платежу представники корпорації попросили позивача залишити паспорт і довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також сплатити перший внесок у розмірі 1 000,00 грн.. Оскільки позивач мав при собі лише 900,00 грн., то він передав у рахунок наступних платежів за Договором на надання послуг суму у розмірі 900,00 грн..

Паспорт і Довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також оригінал підписаного їх керівником ФОП ОСОБА_4 Договору про надання послуг та Угоду про розстрочення платежу позивачу обіцяли передати пізніше.

У той же день 13.12.2013р. у вечері позивачу був направлений представник корпорації - ОСОБА_4, який зробив заміри та повідомив, що за 25 днів з моменту укладення Договору позивачу будуть надані зазначені у Договорі послуги з виготовлення та монтажу металопластикових конструкцій, а документи він може отримати на наступний день.

Через деякий час, позивач засумнівався в намірах представників виробника та зателефонував за їхнім номером, та повідомив, що він відмовляється від виготовлення ними конструкцій. На наступний день, позивач прийшов до офісу цієї «корпорації» і попросив віддати йому паспорт та Довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру та ще раз повідомив, що відмовляється від їх послуг і просив не укладати із ним ніяких Договорів і Угод.

Однак документи позивачу не повернули і обіцяли виконати послуги якісно та надати безпроцентну розстрочку. В звязку з чим, позивач надав письмову заяву про відмову від їх послуг і пояснив, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» він може відмовитись від ще не наданої послуги і відмовитись від товару. Але ніякої реакції з боку персоналу не було. Крім того, документи позивачу не повернули, а повідомили, що його документи знаходяться у ФОП ОСОБА_4.

Декілька днів позивач сподівався отримати від свої документи, але йому подовжували відмовляти. Лише 16.12.2013р. позивач отримав свій паспорт і довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру з підписаними і посвідченими оригіналами Договору на надання послуг за № CQ-1142-L DSL від 13.12.1013 та Кредитним договором № 401560055 від 13.12.2013р., укладеним між позивачем та ПАТ «АЛЬФА-БАНК» та ксерокопію документа - графіка платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Позивач ще раз заявив про відмову від договору та повернення йому сплачених 900 гривень, проте йому відмовили.

Позивач стверджував, що всі Договори особисто він не підписував і на цих Договорах взагалі не його підпис. За твердженням позивача, про укладання договору споживчого кредиту взагалі йому не було повідомлено ані в усній, ані у письмовій формі, як того вимагає закон.

Позивач вважав, що при укладанні Договору споживчого кредиту між позивачем та відповідачем ПАТ «АЛЬФА- БАНК» не були додержані вимоги ст. 203 ПК України, а тому даний Договір слід визнати недійсним.

На підставі викладеного, позивач просив розірвати договір про надання послуг з виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій № CQ-1142-L DSL від 13.13.2012 року, укладений між ним та ФОП ОСОБА_4, стягнути з ФОП ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 900,00 гривень, а також визнати кредитний Договір № 401560055 від 13.12.2013 недійсним з моменту його укладення.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також пояснив, що він бажав розірвати договір про надання послуг з виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій № CQ-1142-L DSL від 13.13.2012 року, укладений між ним та ФОП ОСОБА_4, але йому відмовили в цьому. Він також не укладав з ПАТ «Альфа-Банк» будь-якого кредитного договору, а коли дізнався про його наявність написав заяву про відмову від кредиту, проте йому пояснили, що кошти за договором були вже перераховані. В звязку з чим, банк погодився на розірвання договору проте, якщо він поверне всі кошти. Позивач також пояснив, що вікна у його квартиру ніхто не встановлював, кошти також йому не повернули. Він вважає, що між ОСОБА_4 та працівником ПАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_6 була зловмисна домовленість направлена на заволодіння коштами, користуючись його документами.

Представник ПАТ «Альфа-Банк» позовні вимоги не визнав та підтвердив, що між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 401560055 від 13.12.2013р.. При цьому даний договір був укладений з метою забезпечення оплати ОСОБА_3 отриманого від ФОП ОСОБА_5І, товару металопластикових вікон. Оскільки банку були надані всі необхідні документи, то банком була здійснена оплата вартості товару.

ФОП ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, про розгляд справи неодноразово повідомлявся за адресою, яка є в матеріалах справи, проте кореспонденцію за місцем фактичного проживання не отримує.

ФОП ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Альфа-Банк», фізичної особі підприємця ОСОБА_4, фізичної особи підприємця ОСОБА_5, про захист прав споживачів, розірвання договору, визнання кредитного договору недійсним задоволений частково.

Розірваний договір про надання послуг з виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій CQ-1142L від 13.12.2013р., укладений між ОСОБА_3 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму у розмірі 900 гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання недійсним кредитного договору № 401560055 від 13.12.2013р., який був укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 залишений без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Держави судовий збір у розмірі 640 гривень.

В апеляційній скарзі ставиться питання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межax доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином колегія суддів перевіряє законність рішення суду першої інстанції тільки в частині не задоволення позовних вимог позивача.

Судом встановлено, що 13.12.2013р. між позивачем та ФОП ОСОБА_4 був укладений Договір № CQ-1142-L DSL про надання

послуг з організації робот з постачання та наданню у власність ПВХ конструкцій. (а.с. 7)

Відповідно до п.1.1., 1.4., 2.1., 2.2 умов договору ОСОБА_3 замовив, а ФОП ОСОБА_4 зобовязався виконати роботи з поставки та передання у власність замовника ПВХ конструкції, площею 7,55 кв.м.. Вартість виробів становить 3875 гривень, а сума завдатку становить 900 гривень.

Відповідно до 3.2. договору Виконавець повинний бути передати у власність Замовника Вироби у термін 25 днів, після повної оплати вартості послуг.

В рахунок виконання договору ОСОБА_3 передав ФОП ОСОБА_4 кошти у розмірі 900 гривень, що підтверджується чеком від 13.12.2013р. (а.с. 12)

В позовних вимогах позивач посилався те, що він не укладав кредитний договір № 401560055 від 13.12.2013р.. з ПАТ «Альфа-Банк», а підписи в договорі йому не належать, хто саме вчинив його підпис від його імені він не знає, проте може лише здогадуватись, що це дії працівника банку ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

Між тим з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір № 401560055 від 13.12.2013р.. (а.с. 75-77)

Згідно п.п., 2, 2.1. договору Банк надає Позичальнику суму у розмірі 6 356 гривень 38 копійок.

Відповідно до п. 2.5 Договору кредит надається Позичальнику для оплати/ часткової оплати товарів згідно з переліком (надалі - «Товар»), що вказаний у специфікації № НОМЕР_1 від 13.12.2013р. у загальній сумі 5 975 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень) шляхом безготівкового перерахування грошових кошті» на поточний рахунок ФОП ОСОБА_7 (надалі «Продавець» № 2600106092178 у ПАТ КБ «ПриватБанк» МФО 328704, код ЄДРПОУ НОМЕР_2).

Пунктом 5 договору встановлено, що підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що він попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредиту, утому числі з вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значенням абсолютного подорожчання Кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, в тому числі інформація надання якої передбачене нормами Закону України «Про захист прав споживачів» та нормативними документами НБУ, а також з Загальними умовами споживчого кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», затвердженими розпорядженнями ПАТ «Альфа-Банк» № 1824 від 15 липня 2013р., йому роз'яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з яким він цілком згодний, що (2) він отримав свій примірник нього Договору, що складається з першого та другого Розділів та додатків до нього в дату його укладення.

Крім того, ПАТ «Альфа-Банк» було складено графік платежів та розрахунок сукупності вартості кредиту, а також заповнено анкету позичальника на отримання кредиту (а.с. 76-77)

Підставою для укладення договору була також специфікація товару № 401560055 від 13.12.2013р. від ФОП ОСОБА_5, в якій було вказано тип товару «вікна, двері», вартість товару 5 975 гривень.

Від імені банку даний документ був підписаний ОСОБА_6, а також нею був підписаний документ від імені представника торгової організації, з поставленням печатки ФОП «Наукової Яни Іванівни». Крім того, в матеріалах кредитної справи є також рахунок від ФОП «Наукової Яни Іванівни», на металопластикові вікна «Lider», вартістю 5975 гривень. (а.с. 79)

Позивач стверджував, що при укладанні Договору споживчого кредиту між позивачем та відповідачем ПАТ «АЛЬФА- БАНК» не були додержані вимоги ст. 203 ПК України, оскільки підписи в договорі йому не належить, хто саме вчинив його підпис від його імені він не знає.

Ухвалою суду першої інстанції від 01.02.2016р., за клопотання позивача було призначено по справі судову-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На виконання експертного дослідження були поставлені питання:

1.Чи виконаний підпис на кредитному договорі № 401560055 від 13.12.2013р., який був укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 у графі «позичальник» перед прізвищем «Ракша Сергій Володимирович» ОСОБА_3 чи іншою особою?

2.Чи виконаний підпис на «графіку платежів та розрахунку супної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг» від 13.12.2013р., у графі «позичальник» перед прізвищем «Ракша Сергій Володимирович» ОСОБА_3 чи іншою особою?

3.Чи виконаний підпис у «анкеті-заявці на отримання кредиту» від 13.12.2013р., у графі перед прізвищем «Ракша Сергій Володимирович» ОСОБА_3 чи іншою особою?

Однак проведення експертизи не було здійснено, оскільки позивач відмовився сплачувати вартість експертизи.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ч. 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не доведений факт відсутності його підпису в кредитному договору і в додатках до кредитного договору та не надано суду належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження того, що він не укладав спірний кредитний договір, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відсутні підстави для визнання зазначеного кредитного договору недійсним.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання недійсним кредитного договору № 401560055 від 13.12.2013р., який був укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Що стосується заперечень викладених в апеляційній скарзі, то вони або спростовуються матеріалами справи, або не є підставою для скасування рішення суду.

Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: І.П. Сидоренко

ОСОБА_2