Рішення № 67227242, 12.06.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/14121/16-ц

Провадження №2/521/1185/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі - Малиш О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва,-

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.06.2015 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю. ОСОБА_2 усунено перешкоди у користуванні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_1, за свій рахунок знести самочинно збудований будинок загальною площею 120 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Водночас, зазначеним рішенням суду задоволено у повному обсязі позов Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання особи знести самочинно збудований будинок. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про визнання права власності на ? частину споруд, розташованих на земельній ділянці та визначення порядку користування земельною ділянкою, відмовлено у повному обсязі.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08.10.2015 року скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.06.2015 року в частині задоволених вимог ОСОБА_2 та Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради та ухвалене у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.04.2016 року відхилено касаційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, рішення апеляційного суду Одеської області від 08.10.2015 року залишено без змін.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08.10.2015 року встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою самовільно, без відповідних дозвільних документів здійснила самочинне будівництво житлового будинку площею 120 кв.м.

Таким чином, відповідач самовільно захопив земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Одеси та самочинно побудував житловий будинок загальною площею 120,00 кв.м.

Згідно з договором на право забудови від 18.10.1940 року площа земельної ділянки, яка виділялась під забудову за адресою: АДРЕСА_1 становить 608 кв.м.

Крім того, інженером - геодезистом ОСОБА_3 визначено, що будинок збудований ОСОБА_1 на земельній ділянці площею 227,15 кв.м., яка знаходиться за межами першовідведення та червоної лінії, правові підстави користування нею відсутні.

Отже, двоповерховий житловий будинок загальною площею 120 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, збудований відповідачем без належним чином отриманого та затвердженого проекту на будівництво, без жодних дозвільних документів, в порушення чинного законодавства України, на самовільно зайнятій земельній ділянці, чим порушено права територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Зазначене підтверджується також актом начальника відділу за самочинним будівництвом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 08.04.2010 року, в якому зазначено, що гр. ОСОБА_1 без отримання відповідних документів на проведення будівельних робіт здійснено самочинне будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1

Позивач стверджує, що будівництво спірного житлового будинку здійснювалось відповідачем ОСОБА_1 до 2010 року, проте до теперішнього часу зазначений спірний будинок в експлуатацію не введений.

Відповідно до листа управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 25.12.2015 року № 01-11/4907 генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, суспільних і приватних інтересів. Генеральним планом м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року № 6489-VІ, передбачено значне розширення вул. Пестеля під магістраль Південь - Північ ІІ.

Оскільки внесення змін до генерального плану міста Одеси не є можливим на даний час, єдиним способом поновлення прав територіальної громади міста Одеси є знесення самочинно збудованого будинку.

Просить суд зобов'язати ОСОБА_1 власними силами і за свій рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку загальною площею 120 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з відповідача судові витрати на користь Одеської міської ради у розмірі 1378,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, але просила суд справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, про що 12.06.2017 року представником позивача було надано заява (вхід. 25320).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені в установленому законом порядку. Суд, у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Предметом спору у даній цивільній справі є самовільно зайнята земельна ділянка територіальної громади м. Одеси на якій збудовано новий житловий будинок загальна площа якого становить 120 кв.м. Вказаний житловий будинок збудовано поблизу із земельною ділянкою на якій розташована належна ОСОБА_1 ? частина домоволодіння по АДРЕСА_1, але будівництво здійснено на окремій земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Одеси.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно із ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, чинне законодавство не визнає самочинне будівництво об'єктом правового захисту, крім передбаченого ч. 3 ст. 376 ЦК України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва в разі звернення до суду з позовом відповідного органу є або знесення такого будівництва або проведення відповідної його перебудови. Право на звернення до суду з таким позовом закон надає, зокрема, і відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що власниками домоволодіння по АДРЕСА_1, в рівних частках, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

ОСОБА_2 набула у власність ? частину домоволодіння по вул. Пестеля у м. Одесі на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону від 11.09.1992 року, після смерті чоловіка ОСОБА_5

ОСОБА_1 набула у власність ? частину домоволодіння по вул. Пестеля у м. Одесі на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону від 20.01.1995 року, після смерті матері ОСОБА_6

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.06.2015 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю. ОСОБА_2 усунено перешкоди у користуванні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, шляхом зобов'язання ОСОБА_1, за свій рахунок знести самочинно збудований будинок загальною площею 120 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.9-11)

Водночас, вищезазначеним рішенням суду задоволено у повному обсязі позов Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання особи знести самочинно збудований будинок. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про визнання права власності на ? частину споруд, розташованих на земельній ділянці та визначення порядку користування земельною ділянкою, відмовлено у повному обсязі.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08.10.2015 року скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.06.2015 року в частині задоволених вимог ОСОБА_2 та Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради та ухвалене у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог (а.с.12-14).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.04.2016 року відхилено касаційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, рішення апеляційного суду Одеської області від 08.10.2015 року залишено без змін (а.с.15-16).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08.10.2015 року встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право а спадщину є співвласниками в рівних частках (кожній з них по частині) житлового будинку з надвірними господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 923 кв.м.

Крім того, у вищезазначеному рішенні встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою самовільно, без відповідних дозвільних документів здійснено самочинне будівництво житлового будинку площею 120 кв.м.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи та особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Актом начальника відділу за самочинним будівництвом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 08.04.2010 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 без отримання відповідних документів на проведення будівельних робіт здійснено самочинне будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1

Згідно з листом департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 06.12.2016 року № 0119/2510/2-09-04 за результатами обстеження новозбудованого домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 побудувала будинок, загальною площею 120 кв.м. за межами першовідведення, в зв'язку з чим ОСОБА_1 самовільно використовує земельну ділянку орієнтовною площею 100 кв.м., яка належить територіальній громаді м. Одеси.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2017 року № 83518740 по АДРЕСА_1 нерухомості не зареєстровано, тому земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до листа управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 25.12.2015 року № 01-11/4907, який спрямований на ім'я ОСОБА_1, генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, суспільних і приватних інтересів. Генеральним планом м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року № 6489-VІ, передбачено значне розширення вул. Пестеля під магістраль Південь - Північ ІІ. (а.с. 18)

Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2017 року № 83518740 вбачається, що по АДРЕСА_1 нерухомості не зареєстровано.

Відповідно до частини 2 статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

У п. 5 цієї ж постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що у випадку порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст. 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельної ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (ч.4. ст. 376,391 ЦК).

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша ст. 15 ЦК України, частина перша ст. 3 ЦПК України).

Як вбачається з позовної заяви, Одеська міська рада вказує, що проведене будівництво житлового будинку здійснено відповідачем без затвердження в установленому законом порядку проектної та відповідної дозвільної документації на будівництво, об'єкт не введений в експлуатацію, тому таке будівництво вважається самочинним та тягне за собою відповідальність за законом. Протиправні дії відповідача (про самочинне захоплення земель для будівництва) порушують не тільки публічний порядок, а й права територіальної громади м. Одеси щодо володіння, користування ат розпорядження комунальною власністю.

З огляду на наведене, суд вважає можливим відновити порушенні права територіальної громади м. Одеси та приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку загальною площею 120 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Судові витрати, які понесені Одеської міської ради при подачі позову в сумі 1378,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 130, 208, 209, 212, 213-215, 217, 223-225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

Позовну заяву Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 власними силами і за свій рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку загальною площею 120 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення ухвалене й надруковано у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.

Головуючий суддя Леонов О.С.