Рішення № 6721883, 03.03.2009, Маневицький районний суд Волинської області

                                Номер справи: 2-117

                            Категорія: 47

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня  2009 року         Маневицький районний суд Волинської обалсті в складі:

головуючого-судді                 Покидюка М.В.

при секретарі                     Каращук В.С.

з участю представника прокуратури     ОСОБА_1

відповідачки                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом прокурора Маневицького району в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2009 року прокурор Маневицького району в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернувся в суд  з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Свої вимоги обґрунтував тим, що рішенням суду від 30 березня 2004 року ОСОБА_2, як мати одиночка, позбавлена батьківських прав щодо своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно наказу директора Володимир-Волинської школи-інтернату № 173 від 10 квітня 2004 року неповнолітнього сина відповідачки зараховано до складу вихованців школи.

Згідно сімейного законодавства України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і не звільняється від цього обов’язку особа, позбавлена батьківських прав.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, але мінімальний розмір аліментів на одну дитину  не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Влаштування дитини до закладу охорони здоров’я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням. Якщо батьки не беруть участі в  утриманні дитини, влаштованої  до державного або комунального закладу охорони здоров’я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися за особовий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідачка будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Посилаючись на зазначені обставини прокурор просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 аліменти на утримання її неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення  ним повноліття, з перерахуванням аліментів на його особовий рахунок.

В судовому засіданні  помічник прокурора Матюк А.М. позовні вимоги, з підстав викладених в позовній заяві, підтримав повністю, пояснив, що оскільки відповідачка не надає матеріальної допомоги на утримання свого неповнолітнього сина, який знаходиться в державному навчальному закладі, просить стягнути з неї аліменти в розмірі, який вказаний в позовній заяві і перерахувати їх на особовий рахунок дитини в банку.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги прокурора визнала, пояснила, що вона по можливості надає матеріальну допомогу синові, але оскільки прокурор просить стягнути з неї аліменти на утримання дитини то вона проти цього не заперечує.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду, відповідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 цього Кодексу передбачено,  що до обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, відносяться: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини, згідно вимог ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особи, позбавлені батьківських прав.

В даному випадку, відповідно до ч. 2, 3 ст. 193 цього Кодексу, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров’я , навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

За рішенням суду аліменти можуть перераховуватись на особовий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

В судовому засіданні, дослідженим судом, рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 30 березня 2004 року встановлено, що ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав щодо своєї неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Про те, що ОСОБА_3 на даний час є неповнолітніми, доведено, дослідженою судом, копією свідоцтва про його народження серії 1-ГЮ № 148605 від 9 квітня 2003 року, в якій знайшов своє підтвердження зазначений факт.

Поясненнями сторін, витягом з наказу № 173 від 10 квітня 2004 року «Про зарахування до складу вихованців школи», листом Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів № 1125 від 21 листопада 2008 року підтверджено, що неповнолітній ОСОБА_3 зарахований вихованцем даної школи, а ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на його утримання, а тому директор школи з цим листом звернувся в прокуратуру з клопотанням про вирішення про стягнення з неї аліментів на утримання сина.

В судовому засіданні поясненнями сторін, іншими, дослідженими судом, доказами встановлено, що відповідачка по стану здоров’я спроможна  надавати допомогу на утримання своєї дитини, а тому у суду є всі підстави стягнути з неї на користь  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 січня 2009 року та до досягнення ним повноліття, перерахувавши аліменти на особовий рахунок ОСОБА_3 в Державному ощадному банку України.

З відповідачки в дохід держави, відповідно вимог ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню 51 гривня судового збору та на рахунок 312132599700287, Банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, ідентифікаційний код одержувача 21740422, одержувач коштів Маневицький район Держбюджет  22050000,  призначення платежу «За ІТЗ  до Маневицького районного суду, ОСОБА_4Ю.» 7 гривень 50  копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Маневицьким районним судом.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 166, 180 – 183, 193 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов підлягає до повного задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 січня 2009 року та до досягнення ним повноліття.

Аліменти перераховувати на рахунок № 126534 на ім’я ОСОБА_3 у Володимир-Волинському відділенні № 10002/097  ВАТ «Державний ощадний банк України».

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та на рахунок 312113259700287, Банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, ідентифікаційний код одержувача 21740422, одержувач коштів Маневицький район Держбюджет 22050000, призначення платежу «За ІТЗ до Маневицького районного суду, ОСОБА_2В.» 7 (сім) гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Маневицьким районним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 259 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

            Суддя: