Ухвала суду № 67215624, 13.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 752/3966/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Колдіна О.О. Суддя - доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

13 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 11 грудня 2014 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19 травня 2014 року про призначення державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи і постраждалому 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва призначити ОСОБА_1 державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи та постраждалому 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, згідно положень ст.ст.49, 50, 54, 55, 56, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20 вересня 2010 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, в якому відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва залишено без задоволення, постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 11 грудня 2014 року залишено без змін.

18 квітня 2017 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, в якій останній просив надати роз'яснення мотивувальної частини ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року стосовно розміру його пенсії, яка стосується періоду з 20 вересня 2010 року і щомісячно, включаючи день прийняття ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, чи лише до внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28 грудня 2014 року; а також чи має мотивувальна частина рішення суду преюдиційне значення при вирішенні інших справ за участю тих самих осіб (в даному випадку за ст.267 КАС України про судовий контроль за судовим рішенням) чи суд під час судового контролю не зобов'язаний враховувати мотивувальної частини ухвали Київського апеляційного адміністративного суду, який вирішував спір по суті.

Вказана заява мотивована тим, що правонаступник відповідача - Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснило призначення ОСОБА_1 пенсії не у відповідності до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що була чинною на час подачі позивачем заяви від 20 вересня 2010 року, а в редакції вказаного Закону зі змінами від 28 грудня 2014 року, тобто чинного на час виконання рішення суду, оскільки відповідач керується лише резолютивною частиною судового рішення, в якому не зазначено розмір пенсії, та чинним Законом, чим також керується управління Державної виконавчої служби територіального управління юстиції у м.Києві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Дослідивши текст вказаної вище ухвали, колегія суддів вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.

Із змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що позивачу зрозуміла суть судового рішення, однак, не зрозумілий порядок та механізм виконання судового рішення, що виключає можливість його роз'яснення в порядку ст.170 КАС України.

Посилання заявника на те, що відповідач керується резолютивною частиною судового рішення та чинним Законом не може бути прийнята колегією суддів апеляційної інстанції, як обставина, відповідно до якої зазначене рішення є незрозумілим.

Згідно п.п.12, 13 ч.1 ст.3 КАС України постанова - письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову; ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанцій також вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.

Крім того, згідно п.п.2, 12 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» постанова - письмове рішення суду в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову (пункт 12 частина перша статті 3 КАС України), тобто є вирішення судом спору по суті. Рішення суду апеляційної інстанції повинні відповідати приписам статей 205, 206, 207 КАС України і викладаються у формі постанови або ухвали.

У відповідності до п.19 вказаної постанови за правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.

Це питання розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення. Під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду. Тому суди повинні враховувати, що є неприпустимим роз'яснення судового рішення, ухваленого суддею одноособово, судом у колегіальному складі. Так само є неприпустимим роз'яснення судового рішення, ухваленого судом у колегіальному складі, суддею одноособово.

За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.

Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Виходячи з аналізу положень ст.170 КАС України, роз'яснення рішення суду допускається у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Разом з тим, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року вирішено вимоги апеляційної скарги у даній справі, за наслідками розгляду якої постанову суду першої інстанції, якою вирішено спір по суті, залишено без змін.

Тобто, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року не було прийнято як таке рішення по суті позовних вимог чи нове рішення, яке може бути незрозумілим особам, яких воно стосується. Більш того, виконанню буде підлягати саме рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи заявника є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року.

Керуючись ст.ст.160, 170, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 19 червня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.