Постанова № 67214847, 14.06.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р.Справа № 923/103/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.,

ОСОБА_1

секретар судового засідання Селиверстова М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 14.06.2017р.:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт

на рішення господарського суду Херсонської області

від 04 квітня 2017 року

по справі № 923/103/17

за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України

до відповідача Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт

про стягнення 59885,66 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 14.06.2017р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04.04.2017р. по справі №923/103/17 (суддя Немченко Л.М.) задоволено позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт про стягнення 59885,66 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто 59885,66 грн. заборгованості та 1600 грн. витрат по сплаті судового збору з посиланням на те, що у відповідача виникли договірні грошові зобовязання перед позивачем за надані послуги із забезпечення доступу Портового оператору до Причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації відповідно до умов договору від 11.01.2016р. № 4Р/1-П-ХЕФ-16 про забезпечення доступу Портового оператору до причалу(ів), крім того, судом першої інстанції вказано, що позивач правомірно при виставленні рахунків керувався тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство Херсонський морський торговельний порт, в якій відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 04.04.2017р. по справі №923/103/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи це тим, що при судом першої інстанції не були досліджені і зясовані всі обставини, що мають істотне значення, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2017р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів.

06.06.2017р. від Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив(заперечення) на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення, а також клопотання про залучення до участі в судовому розгляді для надання пояснень щодо предмету спору посадової особи позивача начальника розрахункового центру Херсонської філії ДП Адміністрація морських портів України ОСОБА_3

У судовому засіданні 07.06.2017р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Представник відповідача у судове засідання 14.06.2017р. не зявився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з розписки Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2016р. між Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація, позивач) та Державним підприємством Херсонський морський торговельний порт (Портовий оператор, відповідач) укладено договір про забезпечення доступу Портового оператору до причалу(ів) № 4Р/1-П-ХЕФ-16 (далі - договір), за п. 1.1 якого Адміністрація зобовязується забезпечити доступ Портового оператора до причалу(ів) №№2,3,4,5 (надалі - Послуга), що перебуває у господарському віданні Адміністрації, а Портовий оператор зобовязується сплатити Адміністрації за доступ до причалу(ів). Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором навантажувально- розвантажувальних робіт на причалі(ах) у межах його(їх) паспортних довжини та ширини (далі - експлуатація причалу(ів).

За положеннями п.1.4 договору господарська діяльність Портового оператора здійснюється з обовязковим дотриманням вимог Зводу звичаїв морського порту, Обовязкових постанов по морському порту Херсон, Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, правил пожежної та санітарної безпеки, інших документів щодо експлуатації та технічної експлуатації гідротехнічних споруд та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. п.п.2.2.1, 2.2.2 договору Адміністрація має право вимагати здійснення своєчасної та повної оплати за Послугу відповідно до умов цього Договору, отримувати плату за забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) протягом всього строку дії цього договору.

Згідно з п.п.2.3.2, 2.3.9 договору Портовий оператор зобовязаний користуватись Послугою доступу до Причалу(ів), на умовах встановлених даним Договором та чинним законодавством України, здійснювати оплату за забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) в порядку та на умовах визначених цим Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 3.1 встановлено, що нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів), що перебуває у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541. Для нарахування плати Портовий оператор надає до розрахункового центру Адміністрації протягом 2 робочих днів після завершення звітного місяця інформацію та документи, передбачені Додатком 2 до цього Договору (а в електронній формі - до 1 числа місця, наступного за звітним). Розрахунковий центр Адміністрації складає у двох примірниках Акт наданих послуг та рахунок за надані послуги за звітний місяць протягом 3 робочих днів з дня отримання від Портового оператора документів та інформації, передбачених Додатком 2до цього договору.

За положеннями п. 3.4 договору оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом 15 (пятнадцяти) банківських днів з дати отримання від Адміністрації рахунку на оплату послуг. Датою надання послуг вважається дата оформлення документів визначених у Додатку № 2. (Редакція згідно Протоколу узгодження розбіжностей до Договору про забезпечення доступу Портового оператору до причалу(ів) № 4Р/1-П-ХЕФ-16 від 14.01.2016р.).

Відповідно до п.п.6.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за цим договором на умовах, викладених у цьому договорі, і відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п.п.6.4. договору за порушення Портовим оператором термінів оплати, вказаних у цьому договорі, Адміністрація має право стягнути з Портового оператора пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Оплата пені і штрафу не звільняє Портового оператора від обовязку сплатити суму заборгованості (Редакція згідно Протоколу узгодження розбіжностей до Договору про забезпечення доступу Портового оператору до причалу(ів) № 4Р/1-П-ХЕФ-16 від 14.01.2016р.).

Договір підписано з Протоколом розбіжностей та Протоколом узгодження розбіжностей від 14.01.2016р.

Як свідчать матеріали справи, на виконання п.3.1 договору відповідачем позивачу була надана інформація для виставлення рахунків, з зазначенням назви вантажу, кількості вантажу який перевантажувався на судно РАSНА (прапор - Острови Кука), а саме: інформація для виставлення рахунку за вих. № 03-25/236 від 01.06.2016р. (Додаток № 2 до договору), підписана обома сторонами договору; акт завантаження судна від 29.05.2016р.

Згідно з п.1.1 договору позивачем була надана спеціалізована послуга відповідачу (доступ портового оператора до причалу відповідно до виду та кількості вантажу, який пройшов через причал у процесі навантаження на борт судна РАSНА (прапор - Острови Кука)) та нарахована плата з застосуванням тарифів, визначених згідно із п. 2 р. І ОСОБА_3, визначеними додатком № 2 до наказу Міністерства інфраструктури України Про затвердження тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України від 18.12.2015р. №541.

За результатом нарахування, позивачем виставлено рахунок на сплату від 03.06.2016р. № 12055 та направлено відповідачу разом з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4262 від 31.05.2016р. на суму 59885,66 грн. з ПДВ.

23.06.2016р. за вих. №3-25/266 відповідач звернувся до Херсонської філії ДП АМПУ з вимогою анулювати рахунок №12055 від 03.06.2016р. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4262 від 31.05.2016р. в звязку з тим, що вантаж не був відправлений на експорт та буде відвантажено на склад ДП ХМТП.

08.09.2016р. за вих. № 3-25/385 відповідач повернув позивачу вищезазначений рахунок та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з посиланням на анулювання відправки вантажу та некоректне застосування експортної ставки.

Матеріали справи свідчать, що позивачем відмовлено відповідачу в анулюванні вищезазначеного рахунку № 12055 від 03.06.2016р. та акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 4262 від 31.05.2016р. з причини відсутності правових підстав. Про відмову анулювання вищезазначеного рахунку на оплату та акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) ДП ХМТП повідомлено листом від 28.09.2016р. № 26-14-19/275, яким, зокрема зазначено, що згідно з п.2 р. II наказу Міністерства інфраструктури України Про затвердження тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України від 18.12.2015р. №541 ставки до ОСОБА_3 застосовуються із коефіцієнтом 0,5 до транзитних вантажів, каботажних вантажів, порожніх контейнерів, та вантажів Міноборони, при цьому вказано, що оскільки відповідачем не надано документи, які б підтверджували відношення заявленого вантажу до випадків, при яких застосовується коефіцієнт 0,5, анулювання рахунків є неможливим.

28.09.2016р.за вих. № 26-26-06/254 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити останнього суму заборгованості у розмірі 59885,66 грн. у строк 10 календарних днів з моменту отримання даного листа. Факт надсилання та отримання претензії відповідачем підтверджується відміткою останнього про отримання 28.09.2016р. та присвоєння вх. №4218/01-24.

04.10.2016р. за вих. № 26-14-24/294 позивачем повторно направлено відповідачу вищезазначені рахунок та акт здачі-прийняття робіт для оплати.

07.10.2016р. за вих. № 18-25/337 відповідач надав відповідь на претензію, в якій зазначив, що завантажений 29.05.2016р. металобрухт на т/х Разка у кількості 5999,842 тон не був відправлений на експорт (коносаменти, маніфести анульовані) та 05.07.2016р. був вивантажений в ДП ХМТП, а вимога щодо сплати рахунку в повному обсязі без застосування коефіцієнту 0,5 є безпідставною та необґрунтованою.

Позивач, вважаючи, що відповідач ухиляється від виконання умов договору № 4Р/1-П-ХЕФ-16 від 11.01.2016р., звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" 59885,66 грн. заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про забезпечення доступу Портового оператору до причалу(ів), який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що позивач надав відповідачу послуги за умовами договору загальною вартістю 59885,66 грн., що підтверджується інформацією для виставлення рахунку за вих. № 03-25/236 від 01.06.2016р. (Додаток № 2 до договору), підписаної обома сторонами договору, актом завантаження судна від 29.05.2016р. та актом вивантаження судна від 05.07.2016.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, перевантажувальні-розвантажувальні роботи на судні "РASHA" були організовані Портовим оператором відповідача на підставі прав, визначених договором про забезпечення доступу Портового оператору до причалу від 11.01.2016р.

Таким чином, в силу зазначених норм та умов договору від 11.01.2016р. у відповідача виникли договірні грошові зобовязання перед позивачем за надані послуги із забезпечення доступу Портового оператору до Причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації.

Відповідно до умов договору сторони погодили, що сторони при розрахунках керуються тарифами, визначеними наказом Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015р. № 541, на підставі чого позивачем і було здійсненого розрахунок.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилань відповідача на те, що вантаж, який було навантажено на борт судна "РASHA", не було відправлено за межі митної території України у режимі експорту, що є підставою для анулювання рахунку та акту здачі-прийняття, оскільки в інформації для виставлення рахунку за вих. № 03-25/236 від 01.06.2016р. (Додаток № 2 до договору), яка була підписана обома сторонами, зазначено документ - коносамент, що підтверджує проведення експортної операції. Крім того, судова колегія вказує, що укладений між сторонами договір та наказ Міністерства Інфраструктури України, який визначає відповідні тарифи, не містять посилань на можливість анулювання фактично наданих послуг та скасування сторонами дій, здійснених в процесі виконання договору.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовуються матеріалами справи і не підлягають задоволенню.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Херсонської області від 04.04.2017р. по справі №923/103/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П о с т а н о в и в :

Рішення Господарського суду Херсонської області від 04.04.2017р. по справі №923/103/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 19.06.2017р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Головей В.М.