Постанова № 67213838, 14.06.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р.Справа № 915/1646/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Діброви Г.І.,

Лисенко В.А.;

При секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

За участю представників сторін:

Від ПАТ "Дельта Банк"- Матвєєв В.Ю., довіреність № б/н , від 20.03.17;

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 - не з'явилась;

Фізична особа-підприємця ОСОБА_4 - не з'явився;

від Національного Банку України - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м.Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2016

у справі №915/1646/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» - Кадирова Владислава Володимировича, м.Київ

до відповідачів:

1. Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м.Миколаїв;

2. Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, м.Миколаїв

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний Банк України, м.Київ

про стягнення 357 030,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (Далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (Далі - ФОП ОСОБА_8.), як боржника, та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (Далі - ФОП ОСОБА_3.), як поручителя, про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в сумі 357030,40 грн., а саме: 123182,43 грн. заборгованості за простроченим кредитом; 104963,67 грн. заборгованості по процентам; 46084,50 грн. заборгованості по комісії; 35992,89 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1852,80 грн. трьох процентів річних від суми простроченого кредиту; 30208,03 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів; 1555,01 грн. трьох процентів річних від суми прострочених процентів; 13190,71 грн. пені за несвоєчасне повернення комісії.

Позов мотивовано невиконанням зобов`язань ФОП ОСОБА_8 за кредитним договором від 18.02.2008 № 4/МС/К-08-ПЗУ2, право вимоги за яким банк придбав за договором передачі активів та кредитних зобов`язань від 30.06.2010 за №2258.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2016 (суддя - Коваль С.М.) позов задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Дельта Банк» грошові кошти у сумі: 123182,43 грн. - основний борг; 104963,67 грн. заборгованість по простроченим відсоткам; 5998,15 грн. пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 47025,00 грн. сума заборгованості за комісією; 2151,78 грн. пеня за несвоєчасне повернення комісії; 252,36 грн. 3% річних від суми прострочених процентів. В іншій частині позовних вимог відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_3 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати і припинити провадження по справі №915/1646/15.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2016 по справі №915/1646/15 скасовано, провадження у справі №915/1646/15 припинено на підставі п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", не погоджуючись з прийнятою постановою, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №915/1646/15 скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №915/1646/15 скасовано. Справу №915/1646/15 направлено до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

В даній постанові Вищого господарського суду України зазначено, що припиняючи провадження у справі щодо всієї заявленої позивачем суми, апеляційний господарський суд не дослідив матеріально-правову вимогу позивача у справах №915/1646/15 та №5016/1382/2012(10/48) , не перевірив, чи заявлені до стягнення у справі №915/1646/15 сума заборгованості є ідентичною заявленій сумі у справі №5016/1382/2012(10/48), та чи співпадають періоди вказаних сум. Судом залишено поза увагою, що предмети позову у справах №915/1646/15 та №5016/1382/2012(10/48) різняться. Апеляційний господарський суд мав перевірити, стосовно яких сум співпадає рішення господарського суду від 17.09.2012 у справі №5016/1382/2012(10/48) із вимогами по справі №915/1646/15, та припинити провадження у справі лише в цій частині.

В частині позовних вимог, які не входили до предмету позову у справі №5016/1382/2012(10/48), апеляційному господарському суду слід було переглянути справу на предмет підставності заявлених позовних вимог та перевірити законність і мотивування рішення місцевого господарського суду.

При цьому суду слід було оцінити можливість застосування ст.35 ГПК України щодо встановлених у рішенні господарського суду від 17.09.2012 обставин припинення поруки.

Висновки апеляційного господарського суду та скасування рішення господарського суду першої інстанції в повному обсязі є передчасними.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2016, ФОП ОСОБА_3 зазначила, що справа за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором №4/МС/Л-08-ПЗУ2 від 18.02.2008 вже раніше розглядалась Господарським судом Миколаївської області. За наслідками розгляду справи прийняття рішення суду по справі № 5016/1382/2012 (10/48) від 17.09.2012, яким рішення позовна заява ПАТ «Дельта Банк» про стягнення суми боргу задоволена частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 суму боргу за договором №4/МС/Л-08-ПЗУ2 від 18.02.2008 в розмірі 153639,63 грн; В частині стягнення в солідарному порядку боргу з другого відповідача ФОП ОСОБА_3 - відмовлено.

З огляду на зазначене, апелянт просить оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області скасувати, а провадження по справі - припинити.

29.05.2017 від позивача на адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечував проти доводів апеляційної скарги з огляду на її необґрунтованість та безпідставність.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені ним письмово та наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення - без змін.

Відповідачі та представники третьої особи в судове засідання не з'явились, не повідомивши суду завчасно про причини неявки. Про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлені належним чином.

Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутності не з'явившихся учасників судового процесу за наявними в справі матеріалами, оскільки явка сторін не була визнана обов'язковою, а повний текст постанови направляється сторонам у встановленому порядку.

За приписами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2008 між ТОВ "Укрпромбанк" та ФОП ОСОБА_4 (Позичальник) укладено кредитний договір № 4/МС/К-08-ПЗУ2 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до цього договору, які є невід'ємною частиною кредитного договору (надалі -"Кредитний договір"), за яким Банком було надано Позичальнику кредит в грошовій формі в розмірі 285000 грн., а Позичальник зобов'язався в порядку, передбаченому Кредитним договором, повернути кредит до 15.02.2013, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 14,2 % річних, а у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, Позичальник зобов'язався сплатити у строки, передбачені п.4.6. Кредитного договору, проценти з розрахунку 26 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення (п. 4.6. Договору кредиту), а також сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі, передбачену п. 1.1. цього Кредитного договору, яка становить 940 грн. 50 коп.

Кредит Позичальнику надавався на поповнення обігових коштів.

Відповідно до умов п. 4.2. Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються за період з дня надання Кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за Кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування та сплата процентів за користування Кредитором здійснюються у валюті Кредиту. Комісія за управління кредитом нараховується в розмірі, передбаченому п. 1.1. Кредитного договору, щомісячно протягом терміну кредитування.

Нарахування процентів позивачем здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення Кредиту (п. 4.3. Кредитного договору).

Умовами п. 4.4 визначено, що сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного.

Згідно з п.8.1 Кредитного договору, у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії за управління кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.10.1. Кредитного договору, Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін скріплення їх підписів печатками та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

В забезпечення виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_4 за вищевказаним Кредитним договором між ТОВ «Укрпромбанк» та ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №4/МС/К-08-ПЗУ2-01 від 18.02.2008.

Умовами п.4 Договору поруки визначено, що Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

30 червня 2010 року ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Укрпромбанк" та Національним Банком України з метою захисту інтересів Держави та повернення коштів виданих НБУ під рефінансування укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, зареєстрований за №2258 від 30 червня 2010 року приватним нотаріусом Соколовим О.Є.

На підставі вказаного договору позивач набув право вимагати замість ТОВ «Укрпромбанк» від ФОП ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором №4/МС/К-08-ПЗУ2 від 18.02.2008, а також по всім договорам забезпечення

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ФОП ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до відповідачів про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 4/МС/К-08-ПЗУ2 від 18.02.2008 в розмірі 357030,40 грн., з яких 123182,43 грн. - заборгованість за кредитом, 104963,67 грн - заборгованість по процентам, 46084,50 - заборгованість по комісії, 35992,89 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1852,80 грн. - трьох процентів річних від суми простроченого кредиту, 30208,03 грн. - пені за несвоєчасне повернення процентів, 1555,01 грн. - трьох процентів річних від суми прострочених процентів, 13190,71 грн. - пені за несвоєчасне повернення комісії.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Вказані вимоги кореспондуються з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України ).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачена можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення - права вимоги). Згідно ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини, що склалися між сторонами по справі регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення першого параграфа цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення звернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті цього Кодексу.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено проценти за кредитним договором, а також визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Обов'язковою умовою для застосування відповідальності за неналежне виконання особою взятих на себе грошових зобов'язань, а також 3% річних та інфляційних втрат є наявність прострочення боржником виконання такого зобов'язання.

Як зазначалося раніше, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, яка станом на 18.08.2015 становила 357030,04 грн. (згідно позовної заяви).

При цьому, в наданому до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором зазначено період нарахування пені, 3% річних та комісії з 17.02.2015 по 18.08.2015. ( т.1 а.с. 52)

До суми позову в розмірі 357030,40 грн. позивачем включено заборгованість за кредитом в розмірі 123182,43 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 у справі №5016/1382/2012(10/48) судом було частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 4/МС/К-08-ПЗУ2 від 18.02.2008; стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь позивача 153639,63 грн. боргу, в іншій частині позову відмовлено. (т.2 а.с. 16-17)

Як встановлено вищевказаним рішенням місцевого господарського суду неналежне виконання ФОП ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 27.06.2012 року становить 153639,63 грн., в тому числі:

· заборгованість за кредитом - 123182,43 грн.;

· пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 3263,81 грн.;

· сума заборгованості за відсотками - 15663,32 грн.;

· пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 657,40 грн.;

· заборгованість за комісією - 10345,50 грн.;

· пеня за несвоєчасне повернення комісії - 527,17 грн.

Крім того, вказаним рішенням встановлено, що договір поруки № 4/МС/К-08-ПЗУ2 від 18.02.2008, укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ФОП ОСОБА_3 припинився на підставі ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки відбулася зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшилася його відповідальність.

З огляду на зазначене, судом було відмовлено у стягненні з ОСОБА_3 заявленої позивачем заборгованості у сумі 153639,63 грн. за кредитним договором № 4/МС/К-08-ПЗУ2 від 18.02.2008.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній, адміністративній справ, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальні обставин є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки істинність, встановлена у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Таким чином, обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 у справі №5016/1382/2012(10/48), яке набрало законної сили, мають преюдиціальне значення і не потребують повторного доказування.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами про той же предмет, і з тих же підстав.

Суд першої інстанції помилково не звернув увагу на наявність вищевказаного рішення і задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 123182,43 грн. солідарно з обох відповідачів.

Судова колегія в цій частині рішення суду першої інстанції скасовує з припиненням провадження по справі в частині стягнення з відповідачів по справі суми основного боргу в солідарному порядку в розмірі 123182,43 грн. на підставі п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивачем по справі було надано уточнений розрахунок позовних вимог, який судом апеляційної інстанції перевірено та визнано обґрунтованим і доведеним матеріалами справи в частині стягнення заявлених сум до боржника за кредитним договором ФОП ОСОБА_4, у зв'язку з тим, що договір поруки з ФОП ОСОБА_3 є припиненим.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича до ФОП ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню в сумі 131611,58 грн., з яких: заборгованість за процентами - 87038,44 грн., пеня за несвоєчасне повернення процентів - 6230,79 грн., 3% відсотки річних від суми заборгованості за процентами - 405,47 грн., заборгованість за комісією - 35739 грн., пеня за несвоєчасне повернення комісії - 2197,88 грн. за період з 17.02.2015 по 18.08.2015.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

З огляду на зазначене, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_4 вищевказаної суми грошових коштів.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 49, п. 2 ч.1 ст. 80, ст.ст. 99, 101-103, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2016 по справі №915/1646/15 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2016 по справі №915/1646/15 скасувати частково.

Припинити провадження по справі №915/1646/15 в частині стягнення солідарно з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 суми основного боргу в розмірі 123182,43 грн.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» - Кадирова Владислава Володимировича до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 357030,04 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м.Київ, вул. Щорса, 36Б, код ЄДРПОУ: 34047020, МФО: 380236, п/р 373910011 в АТ «Дельта Банк») заборгованість в сумі 131611,58 грн., з яких заборгованість за процентами - 87038,44 грн., пеня за несвоєчасне повернення процентів - 6230,79 грн., 3% відсотки річних від суми заборгованості за процентами - 405,47 грн., заборгованість за комісією - 35739 грн., пеня за несвоєчасне повернення комісії - 2197,88 грн.

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» - Кадирова Владислава Володимировича в задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 102 236,03 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31218206783002, в ГУДКС в Миколаївській області, УДКС в м. Миколаєві, код платежу - 22030001, призначення платежу - судовий збір, код 03499980) судовий збір в розмірі 1981,52 грн.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати наказ.

В іншій частині рішення Господарського суду Миколаївської області 18.04.2016 по справі №915/1646/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

В.А. Лисенко