Постанова № 67213350, 15.06.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017 року Справа № 904/288/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача )- Кузнецової І.Л.,

суддів Дарміна М.О., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, представник, довіреність № 14-416юр. від 12.10.2016 р.,

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 24.01.2017 р., ОСОБА_3, представник, довіреність № б/н від 03.01.2017р.,

розглянувши апеляційну скаргу колективного підприємства "Кривбасруденергопром" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. у справі №904/288/17

за позовом публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

до колективного підприємства "Кривбасруденергопром", м. Кривий Ріг

про стягнення 877639грн.07 коп.

та

за зустрічним позовом колективного підприємства "Кривбасруденергопром", м.Кривий Ріг

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг

про стягнення 1119038 грн.88коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. у справі №904/288/17 (суддя Кеся Н.Б.) первісний позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "АрселорМіттал Кривий Ріг" задоволено частково, з колективного підприємства (далі-КП) "Кривбасруденергопром" на користь позивача стягнуто неустойку в сумі 357005грн.72коп., в решті в первісному позові відмовлено, в задоволенні зустрічного позову КП "Кривбасруденергопром" про стягнення з ПАТ"АрселорМіттал Кривий Ріг" витрат в сумі 1119038грн.88коп., пов"язаних з виконанням договору, відмовлено;

- задовольняючи частково первісний позов, господарський суд виходив з обставин щодо несвоєчасного виконання відповідачем зобов"язань за договором №3475 від 07.09.2015р. в частині поставки обумовленого цим договором товару, щодо припинення зобов"язань сторін з 14.04.2016р. внаслідок відмови покупця від товару та безпідставного нарахування ним неустойки за несвоєчасну поставку з вказаної дати, щодо пропуску позивачем скороченого строку позовної давності, у зв"язку з чим, неустойка має нараховуватися за період з 17.01. по 13.04.2016р., а також щодо недоведення позивачем обставин по наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків та ненадання ним доказів в обґрунтування таких обставин;

- при відмові в задоволенні зустрічного позову господарський суд зазначав, що предметом зустрічного позову фактично є збитки підприємства, а також, що у справі відсутні обставин, які свідчать про неправомірну поведінку відповідача за цим позовом, як одного з елементів цивільного правопорушення;

- не погодившись з прийнятим рішенням, КП"Кривбарсуденергопром" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, відмовити в задоволенні первісного позову повністю та задовольнити зустрічний позов про стягнення з відповідача на користь підприємства 1119038грн.88коп. витрат;

- у поданій скарзі йдеться про те, що приймаючи рішення у справі, господарський суд допустив виправлення його резолютивної частини, оскільки в судовому засіданні 02.03.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, згідно з якими: в задоволенні первісного позову відмовлено, з відповідача на користь позивача стягнуто 135229грн.44коп. збитків; в задоволенні зустрічного позову відмовлено, про те, що під час ознайомлення 09.03.2017р. представником підприємства з матеріалами справи була встановлена відсутність в них протоколу судового засідання та вступної і резолютивної частин рішення, які були оголошені в судовому засіданні, що свідчить про порушення ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України та п.2.4 Інструкції з діловодства в господарських судах України, про порушення господарським судом строків складання, оформлення та оприлюднення рішення, передбачених, у тому числі, Законом України "Про доступ до судових рішень" та Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки рішення від 02.03.2017р. із вступною та резолютивною частинами відсутнє в Реєстрі, рішення повне від 02.03.2017р. надіслано судом до Реєстру 09.03.2017р., зареєстроване 10.03.2017р., оприлюднено 14.03.2017р., в той час як всі рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх внесення, про те, що в зустрічному позові підприємство вказувало на те, що договір №3475 від 07.09.2015р. за своєю правовою природою є змішаним договором, включає в себе окремі положення купівлі-продажу товару, продажу товару в кредит, поставки товару та підряду, про хибні висновки господарського суду відносно неможливості ідентифікувати продукцію, зображену на кресленнях з тією, що зазначена у замовленні відповідача та відсутності в договорі жодної істотної умови підряду, про доведення факту виготовлення підприємством 20 штук валів валків шляхом подання доказів, які доводили увесь технологічний процес із залученими підприємством сторонніми підрядними організаціями, між тим, ці докази не були належним чином досліджені господарським судом, про те, що висновки господарського суду базуються лише на доводах та припущеннях позивача за первісним позовом, про те, що положення п.10.9 договору в частині відшкодування покупцем витрат продавця у разі відмови від продукції збігаються з положеннями ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України, відмова від договору є тотожною розірванню і позивач за первісним позовом, внаслідок відмови від виконання своїх зобов"язань за договором №3475, повинен відшкодувати підприємству понесені витрати по виготовленню 20 штук валів валків, які фактично складаються з вартості робіт, здійснених як самим підприємством, так і третіми особами;

- позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2015р. між ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (покупцем) та КП "Кривбасруденергопром" (продавцем) укладено договір №3475, на підставі якого продавець зобов"язався поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до специфікацій, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах договору.

Згідно з п.2.2. договору ціна продукції, яка поставляється покупцю, є договірною і вказується для кожної позиції у специфікаціях, що є невід"ємними частинами договору.

Відповідно до п.3.2 договору поставка продукції продавцем здійснюється після надання покупцем письмового замовлення на поставку.

П.3.5 договору передбачено, що продавець сповіщає покупця про готовність до поставки продукції телефоном або електронною поштою не пізніше чим за 72 години до дати поставки.

За умовами п.3.6 договору на момент прибуття продукції на склад покупця продавець має надати покупцю: рахунок-фактуру, накладну, оригінал або копію документа, що підтверджує якість продукції.

Відповідно до п.7.1 договору у випадку прострочення поставки продукції проти строків, обумовлених в договорі, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 0.3 процента від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення.

Згідно з п.7.2 договору у випадку прострочення поставки продукції в повному обсязі або частково більше чим на один календарний місяць і при відсутності взаємної угоди про зміну строків поставки покупець має право відмовитися від прийняття і оплати такої продукції та придбати її в кількості і номенклатурі, у відношенні якої мало місце прострочення поставки, у будь-якого іншого продавця, а також стягнути з продавця заздалегідь визначені сторонами збитки в розмірі 10 процентів вартості відповідної продукції. Збитки за цим пунктом сплачуються продавцем понад неустойку, передбачену п.7.1 договору.

П.10.4 встановлено, що договір вступає в дію з 03.09.2015р. і діє по 31.12.2016р. або до належного виконання сторонами своїх зобов"язань в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.

П.10.9 договору передбачено, що у разі відмови від продукції покупець повинен відшкодувати усі понесені на момент отримання продавцем повідомлення про відмову фактично доведені витрати продавця, пов"язані з виконанням договору.

Сторонами підписана специфікація №1 від 07.09.2015р. до договору, в якій останніми узгоджені найменування продукції її кількість, одиниці виміру та вартість.

За вказаною специфікацією поставці підлягали: вал валка лівий ч.АВ145-0800-013 в кількості 6 штук, вал валка правий ч.АВ145-0800-014 в кількості 6 штук, вал валка правий ч.4п50-1373 в кількості 4 штуки та вал валка лівий ч.4п50-1374 в кількості 4 штуки, загальна вартість продукції 1352294грн.40коп..

Як умови поставки сторонами узгоджені ДДР, Кривий Ріг (склад покупця), строк поставки до 30.12.2015р., оплата по факту поставки з відстрочкою платежу до 10 календарних днів.

На виконання умов договору покупець здійснив замовлення на поставку продукції №4500171563 від 08.09.2015р..

Найменування продукції, обсяги замовлення, дата поставки та вартість продукції, перелічені у замовленні співпадають з відповідними даними, визначеними сторонами у специфікаціях №1 від 07.09.2015р. до договору.

Відповідач порушив зобов"язання за договором, в установлені специфікацією строки продукцію не поставив.

Листом №03-4042 від 14.04.2016р. (т.3, а.с.63) позивач повідомив відповідача про те, що згідно з специфікацією №1 від 07.09.2015р. до договору №3475 від 07.09.2015р. продавець мав поставити покупцю в строк до 30.12.2015р. вал валка лівий ч.АВ145-0800-013 в кількості 6 штук та вал валка правий ч.АВ145-0800-014 в кількості 6 штук.

На момент підписання листа вал валка лівий ч.АВ145-0800-013 в кількості 6 штук не поставлений, вал валка правий ч.АВ145-0800-014 в кількості 5 штук були доставлені покупцю, але у зв"язку з невідповідністю їх умовам договору повернуті продавцю.

Одночасно позивач зазначив, що у зв"язку з невиконанням постачання валів в строки та в кількості, узгоджені у специфікації, подальше виконання продавцем свого обов"язку по поставці вищевказаних валів втратило інтерес для покупця і він відмовляється від прийняття виконання зобов"язання продавцем з подальшого постачання вищевказаних валів.

Викладені обставини слугували визначальними для нарахування позивачем згідно з п.7.1 договору неустойки в розмірі 0.3 процента від вартості непоставленої продукції за період з 31.12.2015р. по 30.06.2016р..

Сума неустойки за розрахунком позивача складає 742409грн.63коп..

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не допускається. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч.1, 2 ст.598 Кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом..

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема. сплата неустойки.

Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобовязань за договором №3475 від 07.09.2015р. в частині своєчасної поставки продукції, ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог за первісним позовом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 357005грн.72коп., розрахунок якої виконано за період з 17.01.2015р. по 13.04.2016р..

При цьому господарський суд вірно встановив, що позивачем пропущений строк позовної давності по вимогах про стягнення неустойки за період з 31.12.2015 по 16.01.2016р.р., оскільки звернення з позовом здійснено ним 17.01.2017р. та вірно послався на те, що позивачем не заявлено про наявність поважних причин такого пропуску.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Стосовно вимог первісного позову про стягнення з відповідача збитків в сумі 135229грн.44коп., розмір яких розраховано на підставі п.7.2 договору як 10 процентів від вартості непоставленої продукції слід зазначити, що позивачем не доведені обставини понесення ним фактичних збитків у вказаній сумі, належні та допустимі докази в обґрунтування цих обставин не надані.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову в цій частині, господарський суд правильно встановив, що передбачений п.7.2 договору розмір збитків є лише обмежуючим показником для реальних збитків сторони договору, наявність яких необхідно підтверджувати належними та допустимими доказами. При відсутності фактичних збитків підстави для застосування положень п.7.2 договору також відсутні.

Правомірно не прийняті господарським судом як обґрунтовані і аргументи позивача по визначенню вказаної суми не як збитків, а штрафу, оскільки положення ст.22 Цивільного Кодексу України дозволяють відшкодовувати збитки у розмірі, який визначається договором або законом. Таким чином, умови укладеного між сторонами договору щодо розміру збитків не суперечать положенням цивільного законодавства, в той же час застосування відповідальності у вигляді штрафу п.7.2 договору не передбачає.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення господарського суду в цій частині відсутні.

Також, КП"Кривбасруденергопром" подало зустрічний позов про стягнення з ПАТ"АрселорМіттал Кривий Ріг" витрат в сумі 1119038грн.88коп., понесених в результаті відмови останнього від прийняття та оплати продукції, виготовленої за договором №3475 від 07.09.2015р..

Згідно з зустрічною позовною заявою вказана сума витрат складається з вартості робіт технологічного процесу виготовлення 8 штук валів валків 4п50-1373, 4п50-1374 та вартості робіт технологічного процесу виготовлення 12 штук валів валків ч.АВ145-0800-013, ч.АВ145-0800-014, а також з вартості матеріалу по загальній кількості валів 20 штук, використаного інструменту, транспортних витрат, фонду оплати праці, нарахувань на фонд оплати праці та з амортизаційних нарахувань.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, господарський суд посилався на те, що в позові фактично йдеться про збитки підприємства, на те, що в матеріалах справи відсутні докази неправомірної поведінки відповідача за цим позовом, як складової частини правопорушення, а також на можливість відшкодування понесених підприємством витрат лише у випадку безпідставної немотивованої відмови покупця від продукції продавця, однак відповідач відмовився від продукції з вини позивача і ця відмова передбачена умовами договору.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження обставин справи.

У даному випадку, відмова відповідача від частини продукції внаслідок несвоєчасного виконання позивачем зобов"язань з поставки цієї частини продукції і являється безпідставною тому, що не кореспондується з можливістю подальшого виконання стооронами обов"язків за договором при умові відсутності відмови від договору в цілому.

При цьому звертає увагу на себе той факт, що одностороння відмова покупця від договору передбачена п.10.8 договору.

Так, згідно з п.7.2 договору у випадку прострочення поставки продукції в повному обсязі або частково більше чим на один календарний місяць і при відсутності взаємної угоди про зміну строків поставки, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такої продукції та придбати її в кількості і номенклатурі, у відношенні якої мало місце прострочення поставки, у будь-якого іншого продавця.

Відповідно до п.10.9 договору №3475 від 07.09.2015р. у разі відмови від продукції покупець повинен відшкодувати усі понесені на момент отримання продавцем повідомлення про відмову фактично доведені витрати продавця, пов"язані з виконанням договору.

Отже, при визначенні наслідків безпідставної відмови покупця від продукції суд має виходити з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв"язку з виконанням договору.

Відшкодування витрат, пов"язаних з виконанням договору має місце при виконанні продавцем обов"язку по їх доведенню в установленому порядку.

Ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.43 Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем за зустрічним позовом листом №03-4042 від 14.04.2016р. здійснена відмова від валів валків ч.АВ145-0800-013, ч.АВ145-0800-014 в кількості 11 штук, при умові загальної кількості валів, що підлягали поставці 20 штук.

Враховуючи підтверджені матеріалами справи витрати позивача за зустрічним позовом по 11 валах з токарської чорнової обробки, токарської чистової обробки, фрезерної обробки, нарізки зубів і пазів шпон, шліфування зубів, шліфування шийок, конусних поверхонь та витрати на придбання матеріалу колегія суддів вважає достатніми підстави для задоволення зустрічного позову в частині стягнення з відповідача 356202грн..

Така сума витрат визначена колегією суддів, виходячи з вартості відповідних видів робіт, вказаних у таблиці 2 зустрічної позовної заяви та представлених в матеріалах справи договорів, укладених позивачем з відповідними контрагентами на придбання матеріалів, зокрема, сталі та на виконання ними цих робіт, що вбачається з специфікацій, які є невід"ємними частинами договорів (т.1, а.с.71-81), а також при врахуванні наявних в матеріалах справи копій платіжних документів на оплату позивачем вартості придбаного матеріалу та виконаних робіт (т.2, а.с.155-179) . Сума вартості матеріалів та робіт визначені з урахуванням податку на додану вартість.

В решті в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, оскільки документальні докази в підтвердження виконання інших етапів технологічного процесу, їх вартості та вартості використаного інструмента, транспортних витрат, витрат на оплату фонду праці та амортизаційних нарахувань позивачем не надані.

Посилання позивача на лист №РО2/17-08 від 25.04.2016р. з повідомленням про находження продукції за договором на складі підприємства колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки докази поставки відповідачу інших валів валків в кількості 9 штук в матеріалах справи відсутні.

Доводи позивача про замовлення у відповідача перепусток для поставки продукції є необґрунтованими тому, що представлені в матеріалах справи електронні замовлення не містять посилань на підстави замовлення (поставка продукції, тощо), конкретні види продукції, їх кількість та на договір.

Лист позивача про узгодження графіку поставки продукції з визначення інших строків поставки, ніж узгоджено сторонами у специфікації має односторонній характер, зміни до договору у відповідній частині сторонами не внесені.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не позбавлений права виконати умови договору в частині поставки 9 штук валів валків відповідачу, або вирішити це питання в судовому порядку.

Колегія суддів вважає вірними підстави, з яких господарський суд не погодився з твердженнями позивача по наявності в договорі, укладеному сторонами ознак договору підряду.

Ст.837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Умови укладеного між сторонами договору №3475 від 07.09.2015р., у тому числі специфікація №1 до договору, не містять підрядних зобов'язань.

Посилання позивача за зустрічним позовом на виправлення господарським судом резолютивної частини рішення документально не підтверджено, відсутність протоколу судового засідання та резолютивної частини не може впливати на правильність вирішення спору по суті, дата направлення судового рішення до Реєстру - 09.03.2017р. є вірною, оскільки таке направлення здійснюється не пізніше наступного дня за днем оформлення рішення судом в повному обсязі. Оформлення рішення здійснено господарським судом 07.03.2017р., а наступним був святковий день.

Керуючись ст. ст.101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2017р. у справі №904/288/17 скасувати частково;

- зустрічний позов задовольнити частково;

- стягнути з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь колективного підприємства "Кривбасруденергопром" 356202грн. витрат, пов"язаних з виконанням договору та 5343грн.03коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ;

- в решті в зустрічному позові відмовити;

- в інших частинах рішення господарського суду залишити без змін;

- стягнути з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь колективного підприємства "Кривбасруденергопром" 5877грн.33коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя М.О.Дармін

Суддя І.М.Подобєд

Повна постанова складена 16.06.2017р.