Вирок № 67213269, 08.06.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1888/17-к

н.п. 1-кп/415/385/17

ВИРОК

Іменем України

"08" червня 2017 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Шевцова В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240000644 від 30.03.2017 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не інваліда, не судимого, працюючого керуючим магазину «Рінгоо», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч. 3 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідно до наказу директора ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» № 1388к 02.12.2013 року був призначений на посаду керуючого магазином «Рінгоо» відділу роздрібної торгівлі регіону Донбас, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, пр. Перемоги, 117.

Згідно «Посадової інструкції керуючого магазином» ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4», з якою ОСОБА_1 був ознайомлений під розпис 02.12.2013, у своїй роботі він зобовязаний забезпечувати:

- п.4.1. навчання нового персоналу, контроль за роботою продавців, безперебійну роботу магазину;

- п.4.2. створення необхідних умов для підбору та ознайомлення з товаром, що зацікавив покупця, контроль за відсутністю порушення правил торгівлі.

- п.4.7. прийом товару у салоні, підготовку товару для продажу.

- п.4.9. здійснення контролю за збереженням товарів, торгового обладнання та інших матеріальних цінностей; обслуговування клієнтів на касі та ведення касової документації; у випадку покупки проводити розрахункові операції у повну суму покупки (надання послуги) через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів чи із застосуванням розрахункових книжок та видавати покупку; оформлювати товарний чек, технічний паспорт, (інші документи) на товар, що має гарантійний строк.

- п.4.10. відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному Х - звіті РРО ( а при використанні розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня); заздалегідь програмувати в РРО найменування та ціну товарів (послуг), а також ураховувати кількість реалізованих товарів (послуг) шляхом реєстрації факту їх продажу в РРО (пробивати фіскальний чек); вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, продаючи тільки товари, відображені в обліку.

- п.4.11. оформлювання, ведення, зберігання документів та звітності.

- п.4.12. проведення в кінці робочого дня інкасації грошових засобів.

- розділ 6, згідно якого ОСОБА_1 є матеріально відповідальною особою і несе відповідальність за втрату, пошкодження та нестачу товарів, грошових коштів (виручки) та інших матеріальних цінностей у відповідності до чинного законодавства.

Згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 02.12.2013 року, укладеного між ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_1, останній є матеріально-відповідальною особою вказаного підприємства.

Однак, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді керуючого магазином «Рінгоо», обіймаючи посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, будучи матеріально-відповідальною особою скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:

Так, період часу з 17.06.2016 року по 07.11.2016 року ОСОБА_1, будучи службовою особою, маючи умисел на привласнення чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в силу наданих йому повноважень по розпорядженню підзвітним майном, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, реалізовував покупцям мобільні телефони та планшети, кошти за які до каси магазину не вносив та відомості про реалізацію товарів та отримання прибутків у денний Х - звіт розрахункових операцій та розрахункову книжку не відображав. Одночасно з цим, ОСОБА_1, з метою приховування скоєного ним викрадення грошових коштів, маючи в силу своїх службових повноважень доступ до внутрішньої мережі «1-С: Підприємство», складав віртуальні накладні на переміщення реалізованих раніше товарів до інших обєктів ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4», а саме:

- 17.06.2016 мобільного телефону Prestigio PSP 3530 imei 355370072562190, вартістю 2599 гривень;

- 04.10.2016 інтернет-планшету Bravis NB74 imei 353769359779314 вартістю 1499 гривень;

- 11.10.2016 мобільного телефону Samsung SM-J 510 H Blak, imei 358161072345927, вартістю 5499 гривень;

- 21.10.2016 мобільного телефону Prestigio PSP 3508 imei 359718073723995, вартістю 1899 гривень;

- 01.11.2016 мобільного телефону Bravis A 501 imei 355456071761857, вартістю 1799 гривень;

- 07.11.2016 мобільного телефону Huawei Y5 II imei 863063031260411, вартістю 2999 гривень.

В результаті вказаних дій, ОСОБА_1, будучи матеріально відповідальною особою, шляхом зловживання службовим становищем, привласнив грошові кошти ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» на загальну суму 16294 гривні, якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» майнову шкоду на вказану суму.

В період часу з 20.11.2016 року по 23.12.2016 року ОСОБА_1, будучи службовою особою, маючи умисел на привласнення чужого майна, повторно шляхом зловживання своїм службовим становищем, в силу наділених йому повноважень по розпорядженню підзвітним майном, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, реалізовував покупцям мобільні телефони та планшети, кошти за які до каси магазину не вносив та відомості про реалізацію товарів та отримання прибутків у денний Х - звіт розрахункових операцій та розрахункову книжку не відображав. Одночасно з цим, ОСОБА_1, з метою приховування скоєного ним викрадення грошових коштів, маючи в силу своїх службових повноважень доступ до внутрішньої мережі «1- С: Підприємство», складав віртуальні накладні на переміщення реалізованих раніше товарів, а саме:

- мобільний телефон Bravis Major imei 355619066102391, вартістю 599 гривень, реалізований 17.12.2016;

- мобільний телефон Huawei Y5 II imei 862311034500932, вартістю 2999 гривень, реалізований 01.12.2016;

- мобільний телефон Lenovo A 2020 imei 867801024952007, вартістю 2499 гривень, реалізований в термін часу з 20.11.2016 року по 23.12.2016;

- мобільний телефон Nous NS 6 imei 867539009612614, вартістю 2349 гривень, реалізований в термін часу з 20.11.2016 року по 23.12.2016;

- мобільний телефон Prestigio PSP 5502 imei 359112070012695, вартістю 2099 гривень, реалізований 17.12.2016;

- мобільний телефон Samsung SM-A 510 F Blak, imei 358804073265988, вартістю 8999 гривень, реалізований 24.11.2016;

- мобільний телефон Samsung SM-J 500 H Blak, imei 35811078651093, вартістю 4299 гривень, реалізований в термін часу з 20.11.2016 року по 23.12.2016;

- інтернет-планшет Bravis NB74 imei 353769364392996 вартістю 1499 гривень, реалізований 15.12.2017;

- модем Huawai EC 5321 серійний номер 202020828 вартістю 1099 гривень, реалізований в термін часу з 20.11.2016 року по 23.12.2016;

- модем Huawai EC 5321 серійний номер 202038986 вартістю 1099 гривень, реалізований в термін часу з 20.11.2016 року по 23.12.2016;

- модем Huawai EC 5321 серійний номер 202063499 вартістю 1099 гривень, реалізований в термін часу з 20.11.2016 року по 23.12.2016;

В результаті вказаних дій, ОСОБА_1, будучи матеріально відповідальною особою, повторно, шляхом зловживання службовим становищем, привласнив грошові кошти ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» на загальну суму 28639 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст.191 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень у вільній формі відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, завдану шкоду не відшкодував у звязку з важким майновим становищем, в судовому засіданні просив його пробачити та суворо не наказувати.

Представник потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона на даний час являється керуючою магазином «Рингоо», який належить ТОВ «ОСОБА_3 груп», який розташований за адресою: м. Лисичанськ, пр. Перемоги, 117. Раніше керуючим цим магазином був ОСОБА_1, який характеризувався за місцем роботи лише з позитивної сторони. Однак, при проведенні інвентаризації в магазині, де на той час був керуючим ОСОБА_1, в якій вона особисто приймала участь, була виявлена недостача на суму приблизно 70000 гривень. В той же день ОСОБА_1 визнав свою провину і повернув частину недостачі в сумі 24000 гривень і залишився борг у сумі 44933 гривень, який на даний час він не відшкодував. Цивільні позови підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, щодо призначення покарання посилалася на розсуд суду, при цьому зазначила, що на призначенні суворого покарання не наполягає.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі обвинувачений та представник потерпілого, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, шляхом зловживання своїм службовим становищем, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 191 КК України.

Крім того, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене повторно, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 191 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів;

- особу винного, який працює, має постійне місце проживання, не одружений, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно (том 2 а.с.49), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (том 2 а.с.47,48), раніше не судимий (том 2 а.с.46), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги, передбачені ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, беручи до уваги, що останній вчинив умисні, корисливі злочини, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ч.2 ст.191 КК України) та тяжких злочинів (ч.3 ст.191 КК України), при цьому згідно примітки до статті 45 КК України є корупційними злочинами, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, повязаного з ізоляцією від суспільства - у виді обмеження волі, а також із застосуванням додаткового покарання, зазначеного у санкції ч.2, ч.3 ст. 191 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, відповідно до положень ст. 55 КК України.

При цьому, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, наявності обставин, що помякшують покарання обвинуваченого та відсутністю обставин, що його обтяжують, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого, повне визнання вини останнім та активне сприяння розкриттю злочину, поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження, який, вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно, в судовому засіданні, зробивши для себе належні висновки, вибачався за вчинене, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, надав правдиві свідчення, які повністю викривають його у вчинених злочинах, внаслідок вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не настало, враховуючи думку представника потерпілого, яка просила суд не призначати обвинуваченому суворе покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 мінімальну міру покарання у виді обмеження волі, передбачене санкціями ч. 2 ст. 191, ч.3 ст.191 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимогист.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, які відповідно до примітки ст. 45 КК України відносяться до корупційних злочинів, підстави для застосування до обвинуваченого приписів, передбачених ст. ст. 69, 75 КК України відсутні.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Представником потерпілого ОСОБА_2 до початку судового розгляду в порядку, передбаченому ст. 128 КПК України було заявлено цивільні позови про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» (розрахунковий рахунок № 26006052607500 в Філії «Розрахунковий Центр» ПриватБанк, МФО 320649, код ЄДРПОУ 35040775) майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в сумі 44933 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільні позови ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» про відшкодування майнової шкоди визнав у повному обсязі.

Вирішуючи питання про заявлені ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» цивільні позови суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особі, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду предявити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю чи частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою яка її завдала.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовних заявах, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки винність обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає встановленою у судовому засіданні і доведеною повністю, а розмір майнової шкоди в сумі 44933 гривень, підтверджений висновками судово товарознавчих експертиз, надані суду і наявні в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмова в цивільному позові.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.

Оскільки майнова шкода, завдана кримінальним правопорушенням потерпілому не відшкодована, цивільний позов потерпілого задоволено в повному обсязі, з метою забезпечення цивільного позову у даному кримінальному провадженні, підстав для скасування арешту майна на квартиру, розташовану за адресою: м. Лисичанськ, вул. К. Лібкнехта, 27/42, яка належить обвинуваченому ОСОБА_1, накладеного ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 27.03.2017 року (том ІІ а.с. 194), суд не вбачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1:

- судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/249д від 22.03.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ (том 2 а.с.193) складає 439 (чотириста тридцять девять) грн. 80 коп., та судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/342д, що згідно довідки НДЕКЦ (том 4 а.с. 145) складає 527 (пятсот двадцять сім) грн. 76 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-інтернет планшет Bravis NB74 imei 353769359779314 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 (том 2 а.с.110) підлягає поверненню ОСОБА_6;

-мобільний телефон Bravis А 501 imei 355456071761857 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7 (том 2 а.с.126) підлягає поверненню ОСОБА_7;

-мобільний телефон HUAWEI Y 5 II imei 863063031260411 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_8 (том 2 а.с.141) - підлягає поверненню ОСОБА_8;

-оптичні носії, диски DVD-R про дзвінки, здійснені за допомогою телефонів Bravis А 501 imei 355456071883214, Lenovo A 2020 imei 867801024952007 та Prestigio PSP 3530 imei 355370072562190, які згідно постанови слідчого приєднані до матеріалів кримінального провадження підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон Prestigio PSP 3508 imei 359718073723995 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_9 (том 2 а.с.167) - підлягає поверненню ОСОБА_9;

-документи, згідно з протоколом огляду документів від 29.03.2017 року (том 2 а.с. 204), які згідно постанови слідчого приєднані до матеріалів кримінального провадження (том 2 а.с. 205) підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон Bravis Major imei 355619066102391 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_10 (том 4 а.с.96) підлягає поверненню ОСОБА_10;

-мобільний телефон HUAWEI Y 5 II imei 862311034500932 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_11 (том 4 а.с.129) - підлягає поверненню ОСОБА_11;

-мобільний телефон Samsung 510 F imei 358804073265988 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_12 (том 4 а.с.140) - підлягає поверненню ОСОБА_12;

-документи, згідно з протоколом огляду документів від 05.04.2017 року (том 4 а.с. 121), які згідно постанови слідчого приєднані до матеріалів кримінального провадження (том 4 а.с. 167) підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження;

-документи, згідно з протоколом огляду документів від 19.04.2017 року (том 4 а.с. 177), які згідно постанови слідчого приєднані до матеріалів кримінального провадження (том 4 а.с. 178) підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження;

-оптичні носії, диски DVD-R про дзвінки, здійснені за допомогою телефонів imei 35911207001269, imei 355370072562190, imei 355456071883214, imei 867801024952007, які згідно постанови слідчого приєднані до матеріалів кримінального провадження підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 1 (один) рік;

за ч.3 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Цивільні позови ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинених злочинів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» (розрахунковий рахунок № 26006052607500 в Філії «Розрахунковий Центр» ПриватБанк, МФО 320649, код ЄДРПОУ 35040775) майнову шкоду, завдану внаслідок кримінальних правопорушень в сумі 44933 (сорок чотири тисячі девятсот тридцять три) гривні.

Захід забезпечення кримінального провадження арешт майна на квартиру, розташовану за адресою: місто Лисичанськ, вул. К. Лібкнехта, 27/42, яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності № 14805, виданого Лисичанською міською радою 26.12.2005 року, який полягає у забороні її знищення та відчуження з метою забезпечення цивільного позову у даному кримінальному провадженні залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) процесуальні витрати за проведення:

- судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/249д в сумі 439 (чотириста тридцять девять) грн. 80 коп.,

- судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/342д в сумі 527 (пятсот двадцять сім) грн. 76 коп., а всього на загальну суму 967 (девятсот шістдесят сім) грн. 56 коп.

Речові докази:

-інтернет планшет Bravis NB74 imei 353769359779314 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 повернути ОСОБА_6;

-мобільний телефон Bravis А 501 imei 355456071761857 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7 повернути ОСОБА_7;

-мобільний телефон HUAWEI Y 5 II imei 863063031260411 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_8 - повернути ОСОБА_8;

-оптичні носії, диски DVD-R про дзвінки, здійснені за допомогою телефонів Bravis А 501 imei 355456071883214, Lenovo A 2020 imei 867801024952007 та Prestigio PSP 3530 imei 355370072562190, які згідно постанови слідчого приєднані до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон Prestigio PSP 3508 imei 359718073723995 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_9 - повернути ОСОБА_9;

-документи, згідно з протоколом огляду документів від 29.03.2017 року, які згідно постанови слідчого приєднані до матеріалів кримінального провадження зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон Bravis Major imei 355619066102391 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_10 повернути ОСОБА_10;

-мобільний телефон HUAWEI Y 5 II imei 862311034500932 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_11 - повернути ОСОБА_11;

-мобільний телефон Samsung 510 F imei 358804073265988 та документи до нього, які згідно постанови слідчого знаходяться на зберіганні у ОСОБА_12 - повернути ОСОБА_12;

-документи, згідно з протоколом огляду документів від 05.04.2017 року, які згідно постанови слідчого приєднані до матеріалів кримінального провадження зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документи, згідно з протоколом огляду документів від 19.04.2017 року, які згідно постанови слідчого приєднані до матеріалів кримінального провадження зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-оптичні носії, диски DVD-R про дзвінки, здійснені за допомогою телефонів imei 35911207001269, imei 355370072562190, imei 355456071883214, imei 867801024952007, які згідно постанови слідчого приєднані до матеріалів кримінального провадження зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору і потерпілому.

Суддя: М.М. Старікова