Рішення № 67212627, 13.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/8853/16-ц

апеляційне провадження № 22-ц/796/3417/2017 головуючий у 1-й інстанції: Антонова Н.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Головачова Я.В.

суддів:Вербової І.М., Шахової О.В.

при секретарі Горак Ю.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича про визнання незаконним нотаріальних дій та визнання недійсними свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя, за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_5 Після його смерті 13 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Марченко О.І. заведена спадкова справа, а 25 квітня 2013 року на підставі наказу ГУЮ у місті Києві № 229/6 ПН КМНО Сікуцьким О.А. в порядку заміщення ПН КМНО Марченко О.І. було прийнято спадкову справу для подальшого провадження. 28 травня 2013 року вона отримали від відповідача листи № 92 від 21 травня 2013 року; № 97 від 22 травня 2013 року; №127 від 10 червня 2013 року про передачу спадкової справи та видачу на її ім'я свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя.

Зазначала, що 12 червня 2013 року вона звернулася до відповідача з проханням надати їй свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя щодо об'єктів нерухомого майна, проте відповідач повідомив їй про те, що він передав ці свідоцтва її сину ОСОБА_7 на підставі виданої нею довіреності від 27 березня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Марченко О.І., якою вона уповноважила ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на оформлення спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті її чоловіка.

Ознайомившись із змістом вказаної довіреності вона помітила, що в довіреності внесені зміни (закреслення слів та дописки), які були відсутні на час її видачі. У зв'язку з чим того ж дня вона скасувала вказану довіреність.

Посилаючись на те, що правовстановлюючими документами на нерухоме майно незаконно заволоділи стороні особи проти її волі та вона позбавлена права розпоряджатися належним їй майном на власний розсуд позивач просила визнати незаконними дії відповідача щодо прийняття від ОСОБА_8, який діяв від її імені на підставі довіреності від 27 березня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Марченко О.І., яка мала дописки та інші не застережені видавником документа виправлення, заяв про видачу на її ім'я свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя, а також визнати недійсними свідоцтва про право власності на частку нерухомого майна у спільному майні подружжя.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано незаконним нотаріальні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького О.А. щодо прийняття від громадянина ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності від 27 березня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І., за реєстровим № 450, яка мала дописки та інші не застережені видавником документа виправлення, наступних заяв про видачу на ім'я ОСОБА_3 свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя, а саме: заява за реєстровим № 21 від 21 травня 2013 року на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 та Ѕ частину від 12/100 частин квартири АДРЕСА_2; заява за реєстровим № 22 від 22 травня 2013 року на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1; заява за реєстровим № 28 від 10 червня 2013 року на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0, 1412 га, АДРЕСА_1. Визнано недійсними свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, видані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О.А. на ім'я ОСОБА_3 за заявами ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності від 27 березня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І., за реєстровим № 450, а саме: свідоцтво за реєстровим № 1202 від 21 травня 2013 року на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 ; свідоцтво за реєстровим № 1206 від 21 травня 2013 року на Ѕ частину від 12/100 частин квартири АДРЕСА_2; свідоцтво за реєстровим №1213 від 22 травня 2013 року на Ѕ частину квартири АДРЕСА_5; свідоцтво за реєстровим № 1217 від 22 травня 2013 року на Ѕ частину житлового будинку № АДРЕСА_6; свідоцтво за реєстровим № 1459 від 10 червня 2013 року на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0, 1412 га, АДРЕСА_1.

У поданій апеляційній скарзі приватний нотаріус КМНО СікуцькийО.А., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_9 в інтересах Сікуцького О.А. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Інші особи, які беруть участь у справі, в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер чоловік позивачки ОСОБА_5, у зв'язку з чим 13 вересня 2011 року приватним нотаріусом КМНО Марченко О.І. була заведена спадкова справа щодо майна спадкодавця.

27 березня 2012 року позивачем на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_7 була видана довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом КМНО Марченко О.І., на оформлення спадкових прав позивача на майно спадкодавця; оформлення, отримання та подання необхідних документів для оформлення та отримання свідоцтв про право на спадщину; оформлення, отримання та подання всіх необхідних документів для переоформлення грошових коштів у банківських установах; після оформлення спадкових прав на майно проведення їх державної реєстрації; на представництво її інтересів. Також у довіреності був зазначений перелік прав, які були надані повіреним.

28 березня 2013 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які діяли від імені позивача, звернулися до приватного нотаріуса КМНО МарченкоО.І. із заявою про внесення виправлення до довіреності, яка посвідчена 27 березня 2012 року, а саме: "власності на частку у спільному майна подружжя" та "отримувати свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя".

На підставі вказаної заяви приватним нотаріусом КМНО Марченко О.І. внесені виправлення у довіреність, яка видана позивачем 27 березня 2012 року на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_7, викресливши слова "на спадщину на майно" та замінивши їх на "власності на частину у спільному майні подружжя", а також дописавши "отримувати свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя".

На підставі наказу №229/6 Головного управління юстиції у місті Києві "Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса КМНО Марченко О.І." в порядку заміщення останньої, 25 квітня 2013 року приватним нотаріусом КМНО Сікуцьким О.А. прийнято спадкову справу для подальшого провадження.

На підставі заяв ОСОБА_8, поданих від імені ОСОБА_3, від 21 травня 2013 року, від 22 травня 2013 року та від 10 червня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О.А. були видані наступні свідоцтва про право власності: свідоцтво за реєстровим № 1202 від 21 травня 2013 року на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4; свідоцтво за реєстровим № 1206 від 21 травня 2013 року на Ѕ частину від 12/100 частин квартири АДРЕСА_2; свідоцтво за реєстровим №1213 від 22 травня 2013 року на Ѕ частину квартири АДРЕСА_5; свідоцтво за реєстровим № 1217 від 22 травня 2013 року на Ѕ частину житлового будинку № АДРЕСА_6; свідоцтво за реєстровим № 1459 від 10 червня 2013 року на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0, 1412 га, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу І "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 Закону України "Про нотаріат", а також перевіряє його дієздатність та обсяг наданих йому повноважень. Дійсність нотаріально посвідченої довіреності перевіряється нотаріусом за Єдиним реєстром довіреностей, за винятком довіреностей, які посвідчено або видано за кордоном компетентними органами іноземних держав, за умови їх легалізації уповноваженими органами. За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса. У разі наявності сумнівів щодо обсягу повноважень уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної або юридичної особи, від імені якої діє представник.

Як убачається із матеріалів справи, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О.А. було прийнято до свого провадження (у зв'язку із зупиненням нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марченко О.І.) спадкову справу № 12/2011 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5.

У матеріалах спадкової справи містилася довіреність від 27 березня 2012 року, відповідно до якої ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_8 та ОСОБА_7 бути її представниками перед третіми особами з питань, зокрема, оформлення її спадкових прав на майно після смерті її чоловіка ОСОБА_5; оформлення, отримання та подання необхідних документів для оформлення та отримання свідоцтв про право на спадщину; після оформлення спадкових прав на майно проведення їх державної реєстрації; на представництво її інтересів тощо.

Отже, зі змісту виданої ОСОБА_3 довіреності чітко випливає, що вона видана ОСОБА_8 щодо оформлення всіх спадкових прав позивачки на майно спадкодавця. При цьому будь-яких застережень щодо неможливості подання ним заяв про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також отримання відповідних свідоцтв довіреність не містить.

Крім того, дописки та інші виправлення, які наявні у виданій довіреності були застережені підписом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марченко О.І., яка вчиняла відповідну нотаріальну дію.

Оскільки сама довіреність не була в установленому законом порядку визнана недійсною, то у даному випадку діє презумпція правомірності одностороннього правочину (ст. 204 ЦК України).

За таких обставин у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького О.А. не було підстав для відмови ОСОБА_8 у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі відповідних свідоцтв про право на спадщину.

Підстав, передбачених ст. 1301 ЦК України, для визнання недійсними виданих свідоцтв про право на спадщину, з урахуванням обставин, якими обгрунтовувався позов, також немає.

Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного спору, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про задоволення позову через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О.А. витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 606 грн. 32 коп.

Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволені позову ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу СікуцькогоОлександра Анатолійовича про визнання незаконним нотаріальних дій та визнання недійсними свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького ОлександраАнатолійовича витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 606 грн. 32 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: І.М. Вербова

О.В. Шахова