Ухвала суду № 67212338, 15.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/11845/16-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/2916/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 53 15.06.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії суддів Коцюрби О.П., Суханової Є.М., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, третя особа: генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника - ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2017 рокупозов ОСОБА_2 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, третя особа: генеральний директор національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді лектора ( екскурсовода ) відділу екскурсійної та методичної роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 30 листопада 2016 року.

Стягнуто з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 32354,45 грн. та вирішено питання стягнення судового збору.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що звільнення позивача відбулось з порушенням трудового законодавства, оскільки не було отримано згоди профспілки на її вивільнення.

Також суд враховує, що у поданному до суду протоколі засідання профкому містилось обґрунтування такої відмови.

Відповідач не виконав свого обовязку та не запропонував позивачу всі вакансії, що відповідають вимогам та є в установі, врахувавши при цьому освіту, кваліфікацію, досвід.

Посилання представників відповідача щодо відсутності підтвердження знання іноземної мови, суд до уваги не бере, оскільки посадова інструкція містить вимогу про знання мови, а не наявність лише диплому.

При розгляді справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про наявність знань іноземної мови в інших працівників, оскільки з поданих протоколів вбачається, що уточнювали лише про наявність документального підтвердження, а не вільне володіння мовою.

Оскільки звільнення позивача здійснене з порушенням норм законодавства про працю, позивач відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 235 КЗпП України підлягає поновленню на роботі з виплатою середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки про середню заробітну плату ОСОБА_2, виданої Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником від 05 грудня 2016 року, середньоденна заробітна плата становить 409,55 грн.

З 30 листопада 2016 року по 24 березня 2017 року кількість робочих днів складала 79.

Таким чином, розмір середньої заробітної плати за цей період складає 32354,45 ( 79 х 409,55 ) грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Суд, зясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ОСОБА_2 у 1974 році закінчила повний курс Київського педагогічного інституту ім. О.М. Горького та отримала диплом з відзнакою, серії БІ №581908 ( а.с. 16 ).

З 29 серпня 1979 року вона перебуває у трудових відносинах із Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником, де працювала на посадах старшого наукового співробітника, завідувача сектору роботи з лекторами екскурсоводами, а з 11 серпня 2015 року обіймає посаду лектора екскурсовода відділу екскурсійної та методичної роботи ( а.с. 12-13 ).

Наказом №691 Міністерства культури України від 16 серпня 2016 року затверджено новий штатний розпис Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 01 липня 2016 року ( а.с. 42 ).

В свою чергу, наказами генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника від 25 серпня 2016 року №273-о та №274-о введено в дію штатний розпис Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 01 липня 2016 року і створено комісію для визначення переважного права на залишення на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє вивільнення з роботи, відповідно ( а.с. 43, 44 ).

Згідно протоколів засідання комісії для визначення переважного права на залишення на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє вивільнення з роботи від 28 вересня, 24 листопада 2016 року, ОСОБА_2 проінформувала членів комісії про відсутність у неї підтверджуючого документа про знання іноземної мови та зазначала, що її цікавить робота в екскурсійному відділі, могла би працювати на посаді провідного лектора ( екскурсовода ) на декретній посаді.

Вказала, що вважає російську мову іноземною і вона за освітою - філолог ( а.с. 45-47, 48-50 ).

У посадовій інструкції провідного лектора-екскурсовода відділу екскурсійної роботи, затвердженій генеральним директором Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника від 25 серпня 2016 року, зазначені кваліфікаційні вимоги до останнього, відповідно до яких, на посаду лектора-екскурсовода призначається особа, яка має вищу освіту історико-філологічного або культурно-мистецького напряму та володіє однією або більше іноземними мовами ( а.с. 53-55 ).

Відповідно до штатного розпису Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 01 липня 2016 року було введено 2 штатних одиниці провідних лекторів ( екскурсоводів ) та 2 штатних одиниці організаторів екскурсій І категорії відділу екскурсійної роботи ( а.с. 59-66 ).

Наказом Міністерства культури України №506 від 06 липня 2016 року затверджено та введено в дію з 01 липня 2016 року структуру Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, що додана до наказу ( а.с. 117 ).

З штатного розпису з 01 травня 2016 року Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника вбачається, що у відділі екскурсійної та методичної роботи були такі посади у відповідній кількості: начальник відділу - 1, лектор (екскурсовод) 8, провідний лектор (екскурсовод) -10, організатор екскурсій І кат. 1 та технік 1 категорії - 3 ( а.с. 132-139 ).

Відповідно до інформаційної довідки Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника від 13 березня 2017 року №02/36-33, станом на 30 листопада 2016 року, у відділі екскурсійної роботи ( на момент звільнення ОСОБА_2 ) у відділі були в наявності такі вакантні посади: провідний лектор ( екскурсовод ) на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_4, з переведенням на яку надав згоду ОСОБА_5 01 грудня 2016 року, провідний лектор ( екскурсовод ) на період відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_6, з переведенням на яку надала згоду ОСОБА_7 24 листопада 2016 року ( а.с. 143 ).

При цьому, 28 вересня 2016 року Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником ОСОБА_2 письмово попереджено про наступне вивільнення та запропоновано посади прибиральника, садівника, техніка І кат. АГВ ( а.с. 14 ).

На ньому вона здійснила запис про те, що повний перелік посад на момент введення в дію штатного розпису, які мали бути запропоновані позивачу з урахуванням досвіду, стажу роботи та кваліфікації позивача, для ознайомлення не надані.

Окрім того зазначено, що запропоновані посади не відповідають досвіду, стажу роботи ( 37 років ) та кваліфікації позивача ( там же ).

24 листопада 2016 року ОСОБА_2 запропоновано посади фахівця І категорії 0,5, фахівця ІІ категорії - 0,25 відділу виготовлення та реалізації виробів ужитково-декоративного мистецтва, 0,25 фахівця І категорії відділу музейно-освітньої роботи, контролера квитків, від яких позивач відмовилась з посиланням на стаж роботи, фаховий рівень ( а.с. 15 ).

15 листопада 2016 року генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника - ОСОБА_3 звернувся до первинної профспілкової організації із поданням за №04/25-595 щодо надання згоди на звільнення з посади лектора ( екскурсовода ) відділу екскурсійної та методичної роботи ОСОБА_2 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України ( а.с. 18 ).

Згідно рішення №11-пф від 25 листопада 2016 року, профком первинної профспілкової організації Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника виступив проти звільнення ОСОБА_2, яка є досвідченим працівником з тривалим стажем роботи в заповіднику 37 років, є спеціалістом високої кваліфікації, працювала на посадах екскурсовода, старшого наукового співробітника, завідувача сектору, лектором ( екскурсоводом ).

Одна з перших розробила та застосувала варіант екскурсії українською мовою, у 1991 році здійснила переклад українською мовою всієї документації відділу та частково документації заповідника, популяризувала заповідник на телебаченні та радіо і т.і. ( а.с. 17 ).

Витяг рішення профкому первинної профспілкової організації 28 листопада 2016 року направлено генеральному директору Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника ОСОБА_3 ( а.с. 18 ).

Незважаючи на це, наказом №429-о від 30 листопада 2016 року ОСОБА_2, лектора ( екскурсовода ) відділу екскурсійної та методичної роботи, із займаної посади звільнено у звязку із скороченням штату, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відмову первинної профспілкової організації визнано вважати необґрунтованою ( а.с. 30 ).

Названий наказ того ж дня зареєстрований у журналі реєстрації наказів ( а.с. 106 ).

Не погоджуючись із звільненням із роботи, ОСОБА_2 20 грудня 2016 року звернулась до суду із зазначеними позовними вимогами ( а.с. 1-9 ).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, обґрунтовано прийшов до переконання про незаконність звільнення позивача із роботи із огляду на відсутність погодження на це первинної профспілкової організації, відмова якої була обґрунтованою, та невиконання відповідачем обовязку щодо працевлаштування ОСОБА_2 на роботі на наявні в установі вакантні посади з урахуванням її професії.

Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд, з точки зору суду другої інстанції, правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і прийшов до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, з додержанням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 40, 42, 43, 49-2, 232, 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, та ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.

При визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції також вірно визначив його розмір в 32354,45 грн. із врахуванням його середньоденного розміру ( а.с. 21 ), Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою №100 Кабінету Міністрв України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року.

А тому, доводи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 39, 43 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» , ст.ст. 40, 42, 42-1, 43, 49-2, 233, 235, 236 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 27, 38, 57, 59, 60, 63, 64, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки повністю спростовуються зазначеними доказами та доводами, викладеними судом другої інстанції, які відносяться ним до числа належних, допустимих і достовірних по змісту згідно положень ст.ст. 58-59, 212 ЦПК України.

Посилання апелянта на те, що профспілкою не було враховано усіх фактичних даних та не було надано власне правове обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення позивача, повністю спростовується матеріалами справи, зокрема, витягом з протоколу №11-пф засідання профкому первинної профспілкової організації від 25 листопада 2016 року, де, на переконання апеляційного суду, викладено обгрунтоване рішення про відмову у наданні згоди на звільнення із роботи позивача у повній відповідності до положень чинного законодавства, зокрема, ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» ( а.с. 52 ).

Інші обставини, зазначені апелянтом, зокрема, про те, що судом не враховано скорочення чисельності та штату працівників, зокрема, посади «Лектор екскурсовод», посадові інструкції до нових посад доповнено новими кваліфікаційними вимогами володіння іноземною мовою, позивач не підтвердила факт володіння іноземною мовою, незясування всіх обставин справи, відсутність правового обґрунтування відмови профспілкової організації на звільнення позивача із роботи, відсутність у штатному розписі «відділу екскурсійної та методичної роботи», на переконання апеляційного суду та у силу викладеного, не спростовують висновок місцевого суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог у частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення зазначеного середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Посилання суду першої інстанції на норми цивільного права, окрім КЗпП України, на переконання апеляційного суду, не є підставою для зміни чи скасування зазначеного судового рішення у відповідності до положень ст. 303 ЦПК України, оскільки допущені ним описки можливо виправити у відповідності до положень ст. 219 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, третя особа: генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника - ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: А.С. Сержанюк

Судді: О.П. Коцюрба

ОСОБА_8