Постанова № 6719886, 14.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-11991/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

з участю

представника позивача Дюміна А.О.

представника відповідача Петросяна Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.07.2009 року № 0000552341/0 та 0000562341/0, суд

                                                                                                                                                                           В С Т А Н О В И В:                                                                                                                                                                                              Позивач Закрите акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник» (далі позивач або підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач або податковий орган) про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 20.07.2009 року № 0000552341/0 та 0000562341/0.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Актом перевірки від 07.07.2009 року за № 1995/23-3/31534348 було виявлено, порушення п.п.7.7.1,7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р., не відкориговане залишок від’ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень – грудень 2008 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 9381318 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000252341/0 від 19.03.2008 року, що було винесене за наслідками перевірки за період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року (акт перевірки від 06.03.2008 року № 328-23-3/31534348), податковий орган визначив суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 6644666,00 грн., та штрафну санкцію у розмірі 3322333,00 грн., та усього 9966999,00 грн.

На підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» від 13.03.2008 року № 407/23-511-1/31534348, відповідачем відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000022342/0 від 19.03.2008 року визначена сума з податку на додану вартість у розмірі 1 33341 658,00 грн. та штрафну санкцію у розмірі 536663,00 грн., та усього 1878321,00 грн.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями від 13.03.2008 року, 26 березня 2008 року позивач оскаржив їх до Донецького окружного адміністративного суду. До сьогодні рішення в зазначеній справі судом не прийняте.

В позовній заяві позивач посилається на абз. 2 п.п. 5.2.4 Закону України «Про податок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року та на Тимчасовий порядок відображення в обліку сум податкових зобов’язань, визначених податковими органами, щодо яких платники податків розпочав процедуру судового оскарження, затвердженого листом ДПА України від 26.03.2003 року № 4839/7/19-3117, відповідно до яких сума донарахованих податкових зобов’язань виключається контролюючим податковим органом із обліку та вважається не узгодженою до моменту прийняття рішення судом. Відповідач у порушення вимог зазначених нормативних актів, не виключив суми донарахованих податкових зобов’язань, що були оскаржені підприємством, із обліку, та донарахував податкові зобов’язання з податку на додану вартість за період з жовтня 2007 року по грудень 2008 року на суму 9381318,00 грн., та штрафні санкції на суму – 4690659,00 грн., а усього – 14071977,00 грн. (податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року 0000562341/0).

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000562341/0 таким, що не відповідає діючому законодавству.

Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог, щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000552341/0, позивач вказав, що цим податковим повідомлення рішенням та на підставі акту перевірки від 07.07.2009 року податковим органом було визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 1519230,60 грн.

На думку відповідача, та як це вказано в акті перевірки, в порушення п.п. 5.4.6, п. 5.4, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334//94, до складу валових витрат підприємством були включені витрати у вигляді страхових платежів за договорами добровільного страхування комерційного ризику у сумі 3000001,77 грн.

З цими висновками податкового органу позивач не згоден, оскільки, п.п. 5.4.6 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено включення до складу валових витрат будь-яких витрат зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної школи, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов’язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров’я або інших ризиків, пов’язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов’язковість якого не передбачена законодавством або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Договором добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 24/09/08 ГМС–ОТВ від 24.09.2008 року укладеному між Акціонерним страховим товариством закритого типу «Дніпроінмед» та Закритим акціонерним товариством «Горлівський машинобудівник», встановлено, що предметом договору – страхування є відповідальність Страхувальника, як виробника продавця продукції перед Покупцем на випадок поставки неякісної продукції Покупцю. Страховим ризиком в цьому договорі є настання відповідальності Страхувальника, як виробника та/або продавця продукції за якість продукції перед Покупцем. Об’єктом страхування є майновий інтерес Страхувальника. Отже, виходячи з норм ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», можно зробити висновок, що витрати у вигляді страхових платежів за договорами добровільного страхування комерційного ризику правомірно були включені до валових витрат підприємства.

Так, відповідно до декларації з податку на прибуток за 2008 рік скориговані валові витрати в сумі 267487908 грн., гранична сума витрат зі страхування згідно п.п. 5.4.6 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» становить 13374395, 00 грн. (267487908 грн. * 5%), сума витрат зі страхування по рядку 04.12 декларації за 3 квартал 2008 року складає 3013752 грн., тобто в межах 5%.

З зазначених підстав, вважають податковим органом неправомірно було винесене податкове повідомлення рішення № 0000552341/0 від 20.07.2009 року

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про відмову від позовних вимог в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000552341/0 на суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 786363,00 грн. ,та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 732867,60 грн., усього 1519230,60 грн.

Ухвалою суду від 12 серпня 2009 року, провадження в частині позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000552341/0 на суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1519230,60 грн., було закрито.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги в частині, щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0000562341/0 підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог позивача, щодо неправомірності повідомлення – рішення від 20.07.2009 року № 0000562341/0 заперечував, посилаючись при цьому на те, що за результатами планової виїзної перевірки за період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року та за грудень 2007 року Горлівською об’єднаною державною податковою інспекцією були встановлені порушення п. 3.1.2, п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.6 п. 7.3 пп. 7.4.1 п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п. 11.44, ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року. Підприємством до складу податкового кредиту за вересень 2007 року віднесено податок на додану вартість по операціям з придбання шихтових зливок легованої сталі, які звільнені від оподаткування, що призвело до завищення від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26 «Декларації з податку на додану вартість»). Позивачем за періоди з жовтня 2007 року по грудень 2008 року не було відкориговано залишок від’ємного значення (ряд. 26 Декларації) з урахуванням тих порушень, що були виявлені під час проведення зазначених перевірок, що і призвело до заниження податку на додану вартість, у зв’язку із чим податковим органом було винесене спірне податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити позивачу у зазначеній частині позовних вимог, вважає відповідач при винесенні спірного повідомлення-рішення діяв у межах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне:

Горлівською об’єднаною державною податковою інспекцією було проведено планову перевірку Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», за період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року (акт перевірки від 06.03.2008 року № 382-23-3/31534348), було встановлено порушення п. 3.1.2. п. 3.1 ст. 3 п.7.3.6 п. 7.3 п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п. 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємство до складу податкового кредиту у вересні місяці 2007 року віднесло податок на додану вартість по операціям з придбання шихтових зливок легованої сталі, які звільненні від оподаткування, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 6644666,00 грн.

З 21.02.2008 року по 05.03.2008 року знов була проведена перевірка Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» за грудень 2007 року (акт перевірки від 13.03.2008 року № 407/23-511-1/31534348) та виявлені порушення п.6.1, ст.6 п.п. 7.4.1, п.п 7.4.3, п.7.4, п.7.4 п.п. 7.5.2. п.7.5. п.7.7.1 п.п.7.7.2а), п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту за листопад 2007 року віднесено податок на додану вартість по операціям з придбання шихтових зливок легованої сталі, які звільненні від оподаткування, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1341658,00 грн.

На підставі акту перевірки від 06.03.2008 року № 382-23-3/31534348 податковим органом було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000252341/0 від 19.03.2008 року із визначенням податкового зобов’язання на суму – 6644666,00 грн., штрафні санкції на суму – 3322333,00 грн., та усього – 9966999,00 грн.

На підставі акту перевірки від 13.03.2008 року № 407/23-511-1/31534348 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022342/0 від 19.03.2008 року із визначенням податкового зобов’язання на суму – 1341658,00 грн., штрафні санкції на суму - 536663,00 грн., та усього - 1878321,00 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями податкового органу, позивач 26 березня 2008 року оскаржив їх до Донецького окружного адміністративного суду. На сьогоднішній день, рішення по вказаній справі не прийнято судом.

Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року, процедура адміністративного оскарження закінчується: … день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Державною податковою адміністрацією України був розроблений Тимчасовий порядок відображення в обліку сум податкових зобов'язань, визначених податковими органами, щодо яких платники податків розпочали процедуру судового оскарження", затверджений листом ДПА України від 26.03.2003 року № 4839/7/19-3117, що визначає дії податкових органів у частині ведення обліку розрахованих (донарахованих) податковими органами сум податкових зобов'язань та штрафних санкцій (далі - податкові зобов'язання), оскаржених платниками податків у судовому порядку.

Так відповідно до п.1 цього порядку, щодо сум податкових зобов'язань, фактично рознесених до карток особових рахунків на момент отримання Тимчасового порядку та оскаржених платниками податків після 22.02.2003 р., по яких на дату звернення платника до суду не настав граничний строк їх сплати, виконуються такі дії.

Такі суми мають бути виключені з обліку у термін не пізніше п'яти робочих днів від дня отримання Тимчасового порядку датою проведення такого виключення. Виключення з обліку здійснюється за допомогою операції "Виключено з обліку у зв'язку із судовим оскарженням основного платежу" або "Виключено з обліку у зв'язку із судовим оскарженням штрафної (фін.) санкції".

Отже, податковий орган в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Тимчасового порядку, донарахував підприємству податкове зобов’язання, що вважається неузгодженим, та яке повинно було бути виключене із обліку до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.           

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно були донараховані податкові зобов’язання з податку на додану вартість та вважає, що є усі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 20.07.2009 року №0000562341/0.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції від 20.07.2009 року №0000562341/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14 вересня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 19 вересня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.