Ухвала суду № 67196595, 14.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року м. Київ К/800/24458/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 31 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області про зобов'язання провести донарахування пільгової пенсії,

В С Т А Н О В И Л А :

27.01.2016р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області про зобов'язання провести донарахування пільгової пенсії за віком за період з 24.08.2006р. (дати досягнення ним 55-річного віку) по 17.03.2009р. (дати, з якої відповідно до постанови Богодухівського районного суду Харківської області від 17.06.2009р. йому нараховується та виплачується така пенсія), одночасно заявивши й клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 10.02.2016р. в задоволенні вищевказаного клопотання було відмовлено, а адміністративний позов залишено без розгляду, проте ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016р. рішення суду першої інстанції скасовано в зв'язку з неповним дослідженням й врахуванням при його прийнятті обставин, що мають значення для вирішення питання поновлення пропущеного ОСОБА_4 строку звернення до суду, й направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 31.05.2016р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016р., в задоволенні заяви ОСОБА_4 про поновлення строку звернення до суду відмовлено, а позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України в зв'язку з пропуском встановленого ч.2 ст.99 КАС України строку звернення до суду.

Не погоджуючись з ухвалами судів, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив й просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено ч.2 ст.5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При цьому, сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Судами встановлено, що 18.03.2009р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області щодо відмови йому у нарахуванні пільгової пенсії за віком та зобов'язання пенсійного органу провести таке нарахування відповідно до його трудового стажу, що дає право на пільгову пенсію, й постановою суду від 17.06.2009р. дії відповідача по відмові у нарахуванні позивачеві пільгової пенсії визнано протиправними та зобов'язано УПФУ в Богодухівському районі провести ОСОБА_4 нарахування пільгової пенсії з 18.03.2009р. відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

17.02.2010р. позивач звернувся до начальника Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі з заявою від 11.02.2010р., в якій просив донарахувати йому пенсію з 24.04.2006р. по 18.03.2009р., проте, листом відповідача від 22.02.2010р. №1243-02/04 у здійсненні такого донарахування було відмовлено.

Отже, як правильно зазначили суди, звертаючись в лютому 2010 року до пенсійного органу з питання здійснення донарахування пенсії, позивач в будь-якому випадку був обізнаним про порушення свого права.

Разом з тим, в період часу з 22.02.2010р. по 27.01.2016р. (майже шість років) ОСОБА_4 до суду з позовом не звертався.

Що ж до посилань позивача як на поважність причин пропуску строку звернення до суду на те, що він не є фахівцем у галузі права, а тому не був обізнаним про наявність у нього права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з часу досягнення 55-річного віку (24.08.2006р.), а не з часу звернення з відповідним позовом до суду, в зв'язку з чим про порушення свого права він дізнався лише 18.11.2015р, отримавши відповідну консультацію фахівця, то, як правильно зазначили суди та вже вказувалось в цій ухвалі, про порушення свого права позивач був обізнаний принаймні в лютому 2010р., коли звертався до пенсійного органу за здійснення донарахування пенсії з 24.08.2006р.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів про пропуск позивачем строку звернення до суду, відсутність підстав для визнання причин пропуску ним цього строку поважними, а отже й про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Зокрема, посилання позивача на розгляд та вирішення судом першої інстанції питання поновлення пропущеного ним строку звернення до суду в судовому засіданні без відкриття провадження у справі, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, натомість, як вже зазначалось, за наслідками дослідження питання дотримання (пропуску) ОСОБА_4 строку звернення до суду й наявність підстав для його поновлення суд першої інстанції постановив законну ухвалу, залишену без змін апеляційним судом, про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.210,220,222,223,224,230,231 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 31 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: Пасічник С.С.

Стародуб О.П.

Штульман І.В.