Постанова № 67195857, 13.06.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2017 року Справа № 904/271/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: заступник начальника відділу правового забезпечення роботи Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області ОСОБА_1, довіреність № 314 від 31.10.2016

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № А/11-267 від 06.12.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 у справі № 904/271/17

за позовом Фонду державного майна України, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування", м. Дніпро

про стягнення частини чистого прибутку у розмірі 1 174 500, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" про стягнення з останнього частини чистого прибутку у розмірі 1 174 500, 00 грн. до Державного бюджету України, доходної статті бюджетної класифікації: "Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність", по коду класифікації доходів бюджету 21010500, на відповідний рахунок з обліку надходжень до державного бюджету, відкритий в органах Державної казначейської служби за місцем знаходження платника.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 року у справі № 904/271/17 (суддя Ярошенко В.І.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" частину чистого прибутку у розмірі 414 199, 17 грн. до Державного бюджету України, доходної статті бюджетної класифікації: "Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність", по коду класифікації доходів бюджету 21010500, на відповідний рахунок з обліку надходжень до державного бюджету, відкритий в органах Державної казначейської служби за місцем знаходження платника; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" на користь Фонду державного майна України витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 212, 99 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що на виконання Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 228 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" відповідач мав сплатити Фонду державного майна України, як органу, що здійснює управління корпоративними правами держави, що перебувають у сфері його управління, якій належали 35,2655% акцій Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування", за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2015 році 414 199, 17 грн., проте, доказів сплати дивідендів, нарахованих на корпоративні права держави, відповідач не надав, наявність боргу у сумі 414 199, 17 грн. не спростував. В решті заявлених позивачем вимог (щодо решти суми) суд відмовив з тих підстав, що держава володіє лише частиною акцій ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування", а саме у розмірі 35,266 %, відповідно їй має сплачуватись не вся сума чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів (75%), а частина, з урахуванням пропорції кількості акцій, належних державі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, позивач просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що до 01.12.2016 року за державою обліковувався пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" у розмірі 35,2655% статутного капіталу зазначеного товариства. За доводами позивача, одночасно з обовязком акціонерного товариства прийняти рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів державі, законодавчо встановлені також гарантії отримання державою частки чистого прибутку на випадок, якщо акціонерне товариство не прийме такого рішення в цьому разі акціонерне товариство все одно повинно сплатити на користь держави частину чистого прибутку, розмір якого має визначатись з урахуванням відповідного базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів. У разі коли акціонерне товариство з державною часткою в статутному капіталі не приймає рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів державі, у тому числі не встановлює, яка частка чистого прибутку буде спрямована на виплату дивідендів, то ці обставини не звільняють акціонерне товариство від виплати частини чистого прибутку на користь держави у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 228 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави". В цьому випадку обовязок виплати частини чистого прибутку виникає на підставі безпосередньо Закону, а не рішення загальних зборів акціонерів, при цьому замість загальних зборів саме Закон визначає, із якої частки чистого прибутку має вираховуватись належна державі сума дивідендів. Позивач посилається на ті обставини, що загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" не були проведені в строк, визначений законодавством, рішення про виплату дивідендів та їх розмір не прийнято, а тому, на думку позивача, товариство зобовязано сплатити до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік. Відтак, позивач вважає, що відповідно до даних фінансової звітності Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" за 2015 рік (з уточненнями за результатами аудиту) товариство повинно сплатити до Державного бюджету України частину чистого прибутку у розмірі 1 174 500, 00 грн. Разом з тим, як стверджує позивач, судом першої інстанції не в повній мірі досліджено норми абзацу восьмого частини пятої статті 11 Закону України "Про управління обєктами державної власності", відповідно до яких господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету саме частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, а не дивіденди пропорційно державній частці в статутному капіталі товариства, як було визначено судом. Позивач звертає увагу, що дивіденди та частина чистого прибутку є двома різними платежами.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить врахувати його доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, який подавався до суду першої інстанції. Отже, відповідач заперечує проти апеляційної скарги з тих підстав, що за приписами Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства; кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів; дивіденд є частиною чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу; за акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що частина чистого прибутку від діяльності відповідача має розподілятись між акціонерами товариства у повній відповідності до кількості належних їм акцій. На думку відповідача, постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 23.03.2016 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" затверджений не сам розмір чистого прибутку акціонерного товариства, який має сплачуватись на користь держави, а розмір чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів; із цього розміру має вираховуватись безпосередньо сума дивідендів в залежності від кількості акцій, що належать державі. Стосовно 2015 року встановлено, що на виплату дивідендів має спрямовуватись не весь чистий прибуток акціонерного товариства, а лише 75%. Оскільки розмір чистого прибутку відповідача за результатами 2015 року становить 1 566 000, 00 грн., за доводами відповідача, на виплату загального фонду дивідендів всім акціонерам товариства згідно з затвердженим базовим нормативом має бути спрямовано 75% від цієї суми, тобто 1 174 500, 00 грн. Разом з тим, оскільки держава в собі Фонду державного майна України володіла не всіма акціями відповідача, а лише їх частиною (35, 266%), їй, відповідно, має сплачуватись не вся сума чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, а лише з урахуванням пропорції кількості акцій, що належать державі; дана сума складає 414 199, 17 грн. Також, відповідач зазначає про те, що виплата повністю всієї суми чистого прибутку товариства, спрямованого на дивіденди, одному акціонеру державі, як того вимагає позивач, буде грубим порушенням прав інших акціонерів власників акцій відповідача та суперечитиме Законам України "Про акціонерні товариства", "Про управління обєктами державної власності", Конституції України.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 13.04.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Пархоменко Н.В., Чередка А.Є. та призначено до розгляду у судове засідання на 11.05.2017.

Ухвалами апеляційного господарського суду від 11.05.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.05.2017), розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 30.05.2017.

У судовому засіданні 30.05.2017 оголошено перерву на 13.06.2017.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 13.06.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2017).

У судовому засіданні 13.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства", створено відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області № 12/134-АО від 12 грудня 1995 року шляхом перетворення державного Українського науково-дослідного інституту технології машинобудування у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 26 листопада 1994 року № 699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів", Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про господарські товариства" (п. 1.1 Статуту товариства, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 24.05.2011 року; а.с. 41-52, т. 1).

Відповідно до п. 1.2. Статуту товариства Публічне акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями, яке здійснює свою діяльність згідно з Законами України "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими нормативними актами України, положеннями цього Статуту, а також внутрішніми правилами, процедурами, регламентами, прийнятими відповідно до Статуту.

Статутний капітал товариства становить 1 322 330, 00 грн. та поділений на 5 289 320 штук простих іменних акцій номінальною вартістю по 0,25 грн. кожна (п.п. 4.1., 4.2. Статуту). Акції товариства існують у бездокументарній формі (п. 4.3. Статуту товариства).

Відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах на 31.12.2015, складеної 29.05.2017 депозитарною установою: АБ "УКРГАЗБАНК" (надана позивачем на виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 11.05.2017) Держава Україна є власником простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" у кількості 1 865 303 штуки; частка у статутному капіталі товариства становить 35, 2655% (а.с. 117, т. 1).

07.10.2015 року Фонд державного майна України (продавець) та Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський завод прокатних валків" (покупець) уклали договір № КПП-632 купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" за конкурсом (а.с. 11-14, т. 1).

Предметом цього договору є пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" у кількості 1 865 303 штуки простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 35,266 % статутного капіталу товариства, номінальною вартістю однієї акції 0,25 гривень та номінальною вартістю пакета акцій 466 325, 75 грн. (згідно до змін (уточнень) до плану розміщення акцій товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15 червня 2015 року № 861), який за результатами конкурсу продано за 570 000, 00 грн. (п. 1 договору).

Підпунктом 5 пункту 10 договору купівлі-продажу пакета акцій передбачено, що у межах корпоративних прав, придбаних за договором купівлі-продажу пакета акцій товариства, укладеним за результатами конкурсу, покупець зобовязаний забезпечити виконання визначених нижче зобовязань щодо основних напрямків розвитку і функціонування товариства, зокрема, до 01 липня 2016 року спрямування за підсумками фінансово-господарської діяльності товариства у 2015 році частини чистого прибутку (за наявності) в розмірі не менше як 50 відсотків на виплату дивідендів та перерахування до державного бюджету дивідендів, нарахованих на придбаний у процесі приватизації пакет акцій, яким володіла до його продажу держава в особі Фонду державного майна.

Забезпечення виконання зобовязань покупця, що визначені пунктом 10 цього договору, здійснюється покупцем відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" шляхом внесення пропозицій щодо включення відповідного питання до порядку денного загальних зборів та/або засідань наглядової ради товариства, участі покупця у загальних зборах та/або засіданнях наглядової ради товариства та голосування за рішення, необхідні для виконання таких завдань (п. 11. договору).

Відповідно до пункту 4 договору купівлі-продажу пакета акцій право власності на пакет акцій товариства переходить до покупця від дати сплати повної ціни придбаного пакета акцій.

Права покупця на участь в управлінні товариством, одержання доходу тощо реалізуються від дати зарахування пакета акцій, які придбаваються за цим договором, на рахунок покупця у депозитарній установі (п. 5. договору).

Суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України (ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності").

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними підприємствами, господарськими структурами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Статтею 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено перелік повноважень Фонду державного майна України. Так, у сфері управління корпоративними правами держави Фонд державного майна України здійснює управління корпоративними правами держави, що перебувають у сфері його управління; проводить моніторинг сплати дивідендів до Державного бюджету України господарськими товариствами, що належать до сфери його управління; проводить моніторинг фінансово-економічних показників діяльності господарських товариств, які належать до сфери його управління.

З наведеного вбачається, що Фонд державного майна України є органом управління корпоративними правами держави, зокрема, щодо спірних правовідносин, у Публічному акціонерному товаристві "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування".

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, наведеним в оскаржуваному рішенні суду, про наявність у Фонду державного майна України, як суб'єкта, що здійснює управління корпоративним правами держави, які належать до сфери його управління, права на захист порушених корпоративних прав держави.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права, зокрема, на отримання дивідендів.

За приписами статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства", дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства (ч. 3 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").

Порядок виплати частини чистого прибутку такому акціонеру як держава визначає стаття 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Також, пункт 6.5. Статуту Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" встановлює, що товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язане спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів.

За положеннями частини пятої статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів. Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 228 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб'єкти господарювання), у розмірі 75 відсотків.

Тобто, у випадку неприйняття загальними зборами акціонерного товариства у строк, визначений частиною пятою ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", рішення про виплату дивідендів, обовязок виплати частини чистого прибутку виникає на підставі закону, при цьому законодавчо визначається, з якої частки чистого прибутку (базового нормативу) має розраховуватись належна державі сума дивідендів, як акціонеру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 228 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" затверджено не сам розмір чистого прибутку акціонерного товариства, який має сплачуватись на користь держави у випадку неприйняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів, а розмір чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

З вказаного базового нормативу (розмір чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів) повинна вираховуватись сума дивідендів залежно від кількості акцій належних державі у товаристві.

Загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" не прийняли у строк, визначений частиною пятою ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (до 1 травня 2016 року) рішення про виплату дивідендів та визначення їх розміру, тому відповідач зобовязаний сплатити до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному виходячи з базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2015 році, - 75 відсотків, з урахуванням належної державі кількості акцій Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" 35,266%.

Розмір чистого прибутку Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" за результатами 2015 року становить 1 566 000, 00 грн., що підтверджується Звітом про фінансові результати (Звітом про сукупний дохід) товариства за 2015 рік, Звітом про власний капітал за 2015 рік та іншою фінансовою звітністю товариства, уточненою за результатами аудиту (а.с. 53-65, т. 1).

Отже, на виплату загального фонду дивідендів всім акціонерам товариства згідно затвердженого базового нормативу має бути спрямовано 75% від суми чистого прибутку, отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2015 році, тобто 1 174 500, 00 грн. (1 566 000, 00 грн. х 75%).

Оскільки держава володіла лише частиною акцій Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування", а саме у кількості 1 865 303 штук простих іменних акцій, що становить 35, 266% статутного капіталу товариства, їй, відповідно, має сплачуватись не вся сума чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, а лише частина, з урахуванням пропорції кількості акцій, належних державі. Тобто, дана сума складає 414 199, 17 грн. (1 174 500, 00 грн. х 35,266%).

Відтак, на виконання Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 228 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" відповідач мав сплатити до державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2015 році 414 199, 17 грн.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 228 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" на користь держави підлягає сплаті частина чистого прибутку товариства у розмірі 75 відсотків.

Даною постановою затверджений розмір частини чистого прибутку, що має бути спрямований на виплату дивідендів на користь усіх акціонерів відповідача.

Виплата повністю всієї суми частини чистого прибутку товариства, що спрямовується на виплату дивідендів, одному акціонеру - державі, як того вимагає позивач, призведе до порушення прав інших акціонерів - власників акцій Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування", оскільки кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права, зокрема, на отримання дивідендів, а також суперечитиме положенням Конституції України, Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

Відповідно до частини сьомої ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів належить кожному власнику акцій цього товариства. Законодавством переважне право на отримання частини прибутку надано лише власникам привілейованих акцій. Усі власники простих акцій мають рівні права на отримання дивідендів, якщо загальними зборами акціонерів прийнято рішення про спрямування прибутку (частини прибутку) на їх виплату. При цьому прибуток (частина прибутку) розподіляється між усіма акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій.

Враховуючи вищевикладене, та те, що чинним законодавством не передбачена обов'язковість виплати дивідендів державі, як власнику корпоративних прав, пропорційно її частки, незалежно від виплати таких дивідендів іншим акціонерам, нарахування і виплата частини прибутку товариства (дивідендів) лише державі, яка не є власником привілейованих акцій, є порушенням прав інших акціонерів товариства, власників простих іменних акцій.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо сплати частини чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2015 році (а.с. 20-28, т. 1).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідач не надав доказів сплати дивідендів, нарахованих на корпоративні права держави, наявність заборгованості у розмірі 414 199, 17 грн. не спростував.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог частково, а саме у сумі 414 199, 17 грн.

За наведеного, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати, понесені позивачем за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 року у справі № 904/271/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 року у справі № 904/271/17 залишити без змін.

Повна постанова складена 15.06.2017

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко