Постанова № 67195668, 14.06.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Справа № 924/80/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Демидюк О.О. ,

суддя Юрчук М.І.

при секретарі Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 23.05.2017р. №14

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання", м.Славута Славутського району Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької області

від 06.04.17 р. у справі № 924/80/17 (суддя Яроцький А.М. )

за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Славутського району електромереж, м.Славута Хмельницької області

до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання", м.Славута Хмельницької області

про стягнення 512 267,44 грн., з яких 355 542,67 грн. основний борг, 45 672,62 грн. інфляційні нарахування, 8 419,58 грн. - 3% річних, 102 632,57 грн. пеня (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.04.2017р. у справі №924/80/17 позов Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Славутського району електромереж до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" про стягнення 512267,44грн., з яких 355542,67грн. основний борг, 45672,62грн. інфляційні нарахування, 8419,58 грн. - 3% річних, 102632,57грн. пеня, - задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" на користь ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Славутського району електромереж 355542,67грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання, 8419,58грн. - 3% річних, 45481,27грн. пені та 6823,87грн. судового збору.

У решті позову відмовлено.

Видано наказ.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об'єднання" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм чинного законодавства;

- стверджує, що прослідковується однобічність судового розгляду, неповнота та неправильність з'ясування обставин справи, які мають значення по даній справі. При вирішенні спору суд застосував законодавство, яке не могло бути застосоване. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є необ'єктивними, а отже вищезазначене рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення 355542,67грн. - плати за перевищення договірних величин споживання, 8419,58грн. - 3% річних, 45481,27грн. - пені та 6823,87грн. судового збору;

- зауважує, що при винесенні рішення, суд не звернув увагу і не врахував обставини, які мають важливе значення для справи, зокрема, на судових засіданнях відповідач неодноразово вказував на відсутність нижченаведених підстав для стягнення 355542,67грн. - плати за перевищення договірних величин споживання, 8419,58грн. - 3% річних, 45481,27грн. - пені та 6823,87грн. судового збору;

- обґрунтовує, що рішення в частині стягнення 355542,67грн. - плати за перевищення договірних величин споживання, 8419,58грн. - 3% річних, 45481,27грн. - пені та 6823,87грн. судового збору, прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема ст.ст.216, 217, 230, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.258, 261, 267, 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, постанови КМУ від 11.01.2005р. №20, та процесуального права, зокрема ст.ст.4-2, 43, 83, 84, 104 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження усіх істотних обставин справи та підлягає скасуванню;

- зазначає, що в оскаржуваному рішенні в частині розгляду питання щодо застосування до заявлених вимог позивача про стягнення плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії однорічної позовної давності, місцевий суд не врахував жодного аргументу, доводу чи доказу відповідача, не зазначивши мотивів такого неврахування, чим порушив вимоги ст.4-2, 43, 84 ГПК України, що призвело до прийняття неправильного рішення. Звертає увагу, що суд при винесенні рішення не врахував положення п.1 ч.2 ст.258 ЦК України - позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

- покликається на те, що суд першої інстанції також не врахував доводи відповідача, застосував норми матеріального права, які не підлягають застосуванню (ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", ст.257 ЦК України), хоча мав би застосувати наведені відповідачем норми права;

- вважає, що плата за перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі 355542,67грн. є штрафною санкцією та звертає увагу на те, що відповідно до тверджень позивача, викладених в позовній заяві, перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі - 355542,67грн. відбулось у лютому 2015 року (на суму 116213,83грн.) відповідно до рахунку №883 від 28.02.2015р., у грудні 2015 року (на суму 239328,84грн.) відповідно до рахунку №883 від 28.12.2015р.. Таким чином, у грудні, лютому 2015 року позивач знав про перевищення договірних величин споживання електроенергії, однак позовну заяву подав у січні 2017 року з пропуском однорічного терміну, встановленого ЦК України. Тому, вимога про стягнення плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі 355542,67грн. підлягає відмові у задоволенні;

- додає, що вищенаведені твердження також підтверджуються судовою практикою, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2008р. по справі № 29/21-08-415;

- зауважує, що окрім того, суд не врахував, що відповідач вчасно подав заявки на коригування договірних величин споживання електроенергії: 19.02.2015р. (просив змінити договірну величину з 382тис.кВт/год на 510404кВт/год), 19.11.2015р. (просив змінити договірну величину з 220тис.кВт/год на 421254кВт/год) - докази є в справі. Позивачем не надано доказів існування заборгованості у відповідача по договору на момент подачі вищенаведених заявок на коригування договірних величин споживання електричної енергії. Таким чином, немає підстав для нарахування штрафних санкцій за перевищення договірних величин споживання електроенергії для відповідача по договору;

- покликається на те що, в оскаржуваному рішенні, в частині розгляду питання зменшення розміру пені, плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії, місцевий суд не врахував жодного аргументу, доводу чи доказу відповідача, не зазначивши мотивів такого неврахування, чим порушив вимоги ст.550, 551 ЦК України, ст.4-2, 43, 84 ГПК України, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зокрема, суд не врахував, що відповідач погасив заборгованість по Договору в повному обсязі. Також суд не взяв до уваги складний фінансовий стан відповідача, що підтверджується звітом про фінансові результати та балансом, які є в матеріалах справи. Обґрунтовує, що стягнення суми пені, плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 3% річних, зумовить неможливість вчасно виплачувати заробітну плату працівникам, погашати заборгованість за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників;

- додає, що окрім того, КП "Славутське ЖКО" створене на підставі рішення Славутської міської ради, є комунальною власністю територіальної громади міста ОСОБА_2, головною метою діяльності якого є забезпечення надання населенню, підприємствам, організаціям, установам всіх форм власності житлово-комунальних послуг на території м. Славути. Стягнення пені, 3% річних, інфляційних, плати за перевищення договірної величини споживання електроенергії призведе КП "Славутське ЖКО" до банкрутства і до неможливості та припинення надавати житлово-комунальні послуги (послуги з теплопостачання, послуги з вивезення побутових відходів, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), що призведе до відключення систем теплозабезпечення житлового фонду та соціальних об'єктів (шкіл, дитячих садків, лікарні та ін.), виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, накопичення побутових відходів, порушення чистоти, благоустрою у місті ОСОБА_2, виникнення аварійних ситуацій, антисанітарних умов, спричинить руйнуванню об'єктів життєзабезпечення, відповідно порушаться нормальні умови життя і господарської діяльності людей, а значить виникне загроза їх здоров'ю та спричинення матеріальних втрат;

- просить також врахувати, що сплата пені, 3% річних, інфляційних втрат, плати за перевищення договірної величини споживання електроенергії в даному випадку, зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й можливість постачання теплової енергії населенню;

- звертає увагу на судову практику щодо зменшення розміру пені, плати за перевищення договірної величини споживання електроенергії на підставі ст.233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (справи №924/1807/14, №924/771/14, №924/645/14, №924/943/14, №924/572/14, №924/443/14, №5023/3165/12, №921/167/13-г, №924/885/13, №924/917/13, №9/5025/742/12, №9/5025/512/12, №9/5025/511/12, №924/34/13-г), просить відмовити у стягненні пені з підприємства, плати за перевищення договірної величини споживання електроенергії на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п. З ст. 83 ГПК України, шляхом звільнення від оплати;

- обґрунтовує, що суд стягнув пеню, 3% річних на заборгованість за спожиту електроенергію по договору, яка виникала не з вини відповідача, так як вищевказана заборгованість була погашена за рахунок несвоєчасно виділених державою для відповідача коштів на відшкодування пільг та субсидій за надані КП "Славутське ЖКО" житлово-комунальні послуги, що підтверджується актами взаєморозрахунків підписаних між сторонами по справі, які додано позивачем з позовною заявою, зведеними реєстрами актів звіряння заборгованості, довідкою від 06.02.2017р., погодженою управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради та фінансовим управлінням виконавчого комітету Славутської міської ради;

- звертає увагу на те, що відразу ж після надання Державою коштів на погашення пільг та субсидій відповідач погасив заборгованість по договору в сумі 3514283,08грн.. Враховуючи вищевикладене та те, що державою невчасно відшкодовується пільги та субсидії, вимоги позивача про відшкодування відповідачем пені, 3% річних за порушення строків оплати безпідставні, незаконні та необґрунтовані, так як невчасне виконання відповідачем зобов'язань виникло не з його вини і без умислу;

- просить взяти до уваги той факт, що позивачем не подано докази завдання збитків саме порушенням строку сплати заборгованості відповідачем по договору. Окрім того, не доведено наявність вини та умислу відповідача у простроченні зобов'язання з оплати за поставлену електроенергію по договору чи при завданні таких збитків (у разі їх наявності).

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/80/17 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2017р. відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 23.05.2017р..

У відповідності до розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 22.05.2017р. №01-04/615 у зв'язку із тимчасовою непрацездатність судді-члена колегії по справі №924/80/17 - ОСОБА_2 у період з 22.05.2017р. по 26.05.2017р. включно, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/80/17.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.05.2017р., у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_2 і проведеної автоматичної зміни складу колегії суддів по справі №924/80/17, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.05.2017р. у справі №924/80/17 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

22.05.2017р. до суду від скаржника надійшли доповнення від 19.05.2017р. №850 до апеляційної скарги з додатками, а саме: копія договору про закупівлю електричної енергії за державні кошти №883 від 04.06.2015р.; копії платіжних доручень; копія протокол переговорів комітету з конкурсних торгів та представником учасника від 19.05.2015р. №9/15; копія додаткової угоди до договору №883 від 04.06.2015р., копії рахунків за 2015 рік; копія акту звірки розрахунків між Славутським РЕМ і КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" станом на 01.01.2016р.; копія акту звірки розрахунків між Славутським РЕМ і КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" станом на 01.02.2017р.; витяг з Єдиного реєстру податкових накладних з копією податкових накладних за лютий та грудень 2015 року; копія договору про закупівлю електричної енергії за державні кошти №833 від 29.02.2016р.; протокол переговорів комітету з конкурсних торгів та представника учасника №8 від 15.02.2016р..

Також, у доповненнях до апеляційної скарги скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- відповідач є комунальною власністю територіальної громади міста ОСОБА_2, який забезпечує потреби цієї територіальної громади, відповідно зобов'язаний здійснювати закупівлю товарів робіт і послуг із дотриманням норм Закону України "Про здійснення державних закупівель" (ОСОБА_1 №1197-VII), що діяв на момент виникнення позовних вимог. Саме, відповідно до норм Закону №1197-VІІ між відповідачем та позивачем було укладено договір, згідно із п.1.1 договору учасник (позивач) зобов'язаний протягом 2015 року поставити замовнику (відповідачу) товари зазначені в п.1.3 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари (послуги) та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору. Підтвердженням договірних відносин саме за вищевказаним договором є також призначення платежу в платіжних дорученнях відповідача за 2015 рік, які підтверджують умови виконання цього договору в частині здійснення оплати (додаток №2);

- стверджує, що відповідач фактично використав протягом 2015 року електроенергію у кількості 3340089 кВт.год., що є значно меншим за обсяг 4877490 кВт.год., встановлений договором. Отже в 2015 році у відповідача перевищення договірних величин споживання електроенергії відсутнє;

- не погоджується з висновком суду першої інстанції, який плату за перевищення договірних величин споживання електроенергії, визнав господарською операцію. Зауважує, що відповідно до ст.1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XVI (ОСОБА_1 №996 - XVI) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

- вказує, що в бухгалтерському обліку позивача та відповідача заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за 2015 рік за договором відсутня, так як відсутня сама господарська операція. Відсутність даної господарської операції підтверджено Актами звірки розрахунків між Славутським РЕМ і КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" станом на 01.01.2016р. та станом на 01.02.2017р.;

- додає, що факт відсутності заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за 2015 рік через відсутність господарської операції у позивача та відповідача, підтверджується і податковим обліком;

- зазначає, що судом зовсім не враховано, що відповідно до п.5 Закону №996-XVI господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, тобто визнання господарської операції, що на думку позивача здійснювалася у 2015 році в звітному 2017 році суперечить чинному законодавству, а отже неможливо. Вважає, що якби відповідачем дійсно було збільшено договірні обсяги споживання електричної енергії, та враховуючи здійснення обліку господарських операцій позивачем за 2015 рік, про який доведено вище, плату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії можна розцінювати лише як господарську санкцію стягнення якої можливе лише в межах строку позовної давності про що відповідач обґрунтовував у апеляційній скарзі;

- констатує, що стосується стягнення пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, суд не врахував, що при підписанні актів звірки взаєморозрахунків Позивач погодився на оплату за спожиту електричну енергію згідно Порядку за рахунок субвенцій з державного бюджету, тим самим змінив порядок і строк проведення розрахунків поставлену відповідно до Договору, а відповідач вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В подальшому, ухвалою суду розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.06.2017р.. Крім того, ухвалою суду про відкладення розгляду апеляційної скарги запропоновано відповідачу надати до Рівненського апеляційного господарського суду письмові обґрунтування неможливості подання додаткових доказів, долучених до доповнень від 19.05.2017р. №850 до апеляційної скарги з додатками, суду першої інстанції при розгляді даної справи; докази направлення доповнення від 19.05.2017р. №850 до апеляційної скарги з додатками позивачу (фіскальний чек підприємства поштового зв'язку, опис вкладення до поштового відправлення). Також, позивачу запропоновано надати до Рівненського апеляційного господарського суду документально обґрунтований відзив на апеляційну скаргу з врахуванням доповнення від 19.05.2017р. №850 до неї, документи на підтвердження своїх доводів чи заперечень; податкові накладні за 2015 рік, у яких відображені господарські операції позивача та відповідача за вказаний період.

09.06.2017р. на виконання ухвали суду від Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" надійшли пояснення від 08.06.2017р. №963 по справі з додатками (доданими документами). Також, у вказаних поясненнях відповідач виклав відповідні обґрунтування неможливості подання додаткових доказів, долучених до доповнень від 19.05.2017р. №850 до апеляційної скарги з додатками.

Також, в судовому засіданні представником відповідача подано клопотання від 13.06.2017р. про долучення до матеріалів справи податкових накладних за 2015 рік, податкових накладних за 2016 рік, витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №305671, довідки щодо обліку господарських операцій купівлі-продажу електричної енергії за 2016р. по КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" відповідно до первинних документів.

Представник скаржника в судовому засіданні 23.05.2017р. підтримала доводи апеляційної скарги, враховуючи доповнення від 19.05.2017р. №850 до апеляційної скарги, та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 06.04.2017р. у справі №924/80/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач в судове засідання 13.06.2017р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника останнього.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2011р. між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" (постачальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", та Комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (споживач) укладено договір №883 про постачання електричної енергії (далі - договір), згідно з п.1 якого, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю _ кВт., а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (а.с.10-13, т.1).

У відповідності до п.2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Пунктами 2.2.2., 2.2.3 договору сторонами встановлено, що постачальник зобовязаний постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу); повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх в дію.

Споживач, в свою чергу, зобов'язується виконувати умови договору, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п.п.2.3.1, 2.3.3 договору).

Також, споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору (п. 3.2.1 договору).

ОСОБА_3 до п.4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

За змістом п.4.2.2 договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000кВт/год і більше.

Згідно п.4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої НКРЕ від 04.05.2006р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 04.07.2006р. за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (п.4.2.4 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 30 вересня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченого ПКЕЕ процедури (п. 5.5 договору).

ОСОБА_3 до п.7.1 договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ відповідно до додатку 2 "Перелік місць установки розрахункових електролічильників". У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка 10 "Порядок розрахунків".

У відповідності до п.7.6 договору, у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформляється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

Пунктом п.9.4 договору сторони визначили, зокрема, що договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір від 01.04.2011р. №883 про постачання електричної енергії підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

ОСОБА_3 до заявки абонента №883 на покупку товарної продукції (електроенергії) для КП "Славутське ЖКО" на 2015р. та додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2015р." до договору від 01.04.2011р. №883 про постачання електричної енергії, відповідач визначив договірні величини споживання електричної енергії у лютому 2015р. - 382тис.кВт/год. та у грудні 2015р. - 220тис.кВт/год (а.с.15, 207, т.1).

Пунктом 1 Додатку 10 "Порядок розрахунків" до договору від 01.04.2011р. №883 про постачання електричної енергії сторони погодили, що споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 25 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку.

На виконання своїх умов договору від 01.04.2011р. №883 про постачання електричної енергії позивач, постачав відповідачу (споживачу) електричну енергію, відповідно до актів про використану електричну енергію, рахунками-фактурами за лютий 2015р., грудень 2015р., за період з січня по грудень 2016р., актами взаєморозрахунків за січень 2016р. - грудень 2017р., рапортами (а.с.21-37, 43-53, 57-133, 178-180,214, 215-217, т.1).

Зокрема, у лютому 2015 року відповідачем фактично спожито 510404кВт/год. електроенергії та у грудні 2015р. - 421254кВт/год. електроенергії, згідно рахунків-фактур №883 від 28.02.2015р. та від 28.12.2015р. (а.с.36-37, т.1).

Таким чином, позивач вказує, що зазначені вище фактично спожиті обсяги електроенергії призвели до перевищення договірних величин споживання визначених у заявці абонента на 2015рік та додатку №5 до договору від 01.04.2011р., зокрема у лютому 2015р. перевищення склало 128404кВт/год. на суму 116213,83грн. та у грудні 2015р. - 201254кВт/год. на суму 239328,84грн..

Загалом заборгованість за перевищення договірних величин станом на 01.01.2017р. становить 355542,67грн. - двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

В подальшому, з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №75 від 13.12.2016р., у якій містилась вимога про сплату 355542,67грн. з доданими рахунками фактурами (а.с.54-55, т.1).

Однак, у письмовій відповіді №2181 від 21.12.2016р. на вказану претензію відповідач повідомив позивача про погашення боргу у випадку відшкодування державою заборгованості з пільг та субсидій за житлово-комунальні послуги. Окремо КП "Славутське ЖКО" повідомлено, що останнім вчасно подано заяви на корегування договірних величин споживання електричної енергії, з огляду на що безпідставним є нарахування штрафних санкцій за перевищення договірних величин, проте доказів підтвердження вчасного подання заяв суду не надано (а.с.56, т.1).

За вказаних обставин та у зв'язку з щомісячним порушенням Комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об'єднання" своїх зобов'язань щодо вчасної оплати за спожиту активну електроенергію за період з січня по грудень 2016 року, що підтверджується підписаними актами взаєморозрахунків, Публічне акціонерне товариства "Хмельницькобленерго" в особі Славутського району електромереж звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до останнього про стягнення 513580,82грн., з яких 355542,67грн. основного боргу, 43187,63грн. інфляційні нарахуваннь, 10822,55грн. - 3% річних та 104027,97грн. пені (а.с.2-5, т.1).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.01.2017р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі №924/80/17 та призначено її до розгляду.

У письмових поясненнях від 07.02.2017р. №236 відповідач заперечив щодо заявлених позовних вимог. Стверджує, що 355542,67 грн. не є основним боргом по договору та віднесено сторонами до господарських санкцій та згідно позицій ВГС України викладених у постановах від 13.06.2013р. №27/5005/970/2012, від 06.11.2013р. №5023/4584/12, від 14.07.2014р. №910/25286/13 за своєю правовою природою є штрафною санкцією. З огляду на викладене, до вимоги про стягнення плати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, на думку відповідача, має застосовуватись позовна давність в один рік. У зв'язку з пропуском позовної давності відповідач у стягненні 355542,67грн. боргу та 104027,97грн. пені просить суд відмовити. Останній вказує, що пеня обрахована за період з 01.12.2015р. по 31.01.2017р., порушує однорічний строк позовної давності. Окремо відповідач зазначив, що заявки на коригування договірних величин споживання електроенергії надіслані позивачу вчасно - 19.02.2015р. та 19.11.2015р., а тому перевищення договірної величини споживання електричної енергії не відбулось. Відповідач стверджує, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є неправомірним оскільки борг погашається за рахунок несвоєчасно виділених державою коштів на відшкодування пільг та субсидій, що свідчить про відсутність вини відповідача у завданні збитків, при цьому відповідачем визнано заборгованість з постачання електричної енергії шляхом підписання актів взаєморозрахунків, актів звіряння заборгованості та довідки від 06.02.3017р. На думку відповідача, відповідно до п.7 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій затвердженого постановою КМУ від 11.01.2005р. №20 сторони шляхом підписання актів звіряння змінили порядок та строк проведення розрахунків по договору, який належить обраховувати з моменту перерахування територіальними органами Казначейства грошових коштів з державного бюджету, що на думку останнього, узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеною в постановах від 30.09.2014р. №3-114гс14, від 09.09.2014р. №3-101гс14, від 01.07.2015р. №3-322гс та позицією ВГС України викладеною 12.01.2016р у справі №903/860/15. Відповідач у письмових поясненнях відзначив, що стягнення збитків вплине на можливість постачання теплової енергії населенню, спричинить звільнення працівників та підвищить збитковість підприємства. Окремо останній наводить перелік судової практики про зменшення розміру пені на підставі ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України, просить у стягненні судового збору та усіх нарахувань відмовити. До письмових пояснень додано копії заяв на коригування від 19.02.2015р. та від 19.11.2015р., зведених реєстрів за період з 01.02.2016р. по 01.02.2017р., довідки від 06.02.2017р., балансу від 30.09.2016р., рішення №46 від 25.01.2007р..

02.03.2017р. до господарського суду Хмельницької області позивачем надано уточнений розрахунок, в якому визначено пеню в сумі 102632,57грн., інфляційні втрати в сумі 45672,62грн. та 3% річних в сумі 8419,58грн., копії листа від 10.06.2016р., актів звірки розрахунків від 01.01.2016р. та від 01.02.2017р., постанови Верховного суду України від 15.05.2012р., рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., рішення господарського суду Волинської області від 14.11.2016р. №903/665/16, а також заперечення на письмове пояснення. У запереченні позивач стверджує, що з аналізу п.п.6.16 та 8.1 Правил плата за перевищення договірних величин є спеціальним способом визначення вартості спожитої електричної енергії із застосування подвійного тарифу, а не санкцією як вважає відповідач, з посиланням на вказані пункти Правил, умови укладеного між сторонами договору та ОСОБА_1 України "Про електроенергетику" вказує, що в постачальника наявне право на отримання від споживача підвищеної оплати на електричну енергію за обсяг перевищення договірних величин, як вартості спожитої електричної енергії.

02.03.2017р. та 16.03.2017р. до господарського суду Хмельницької області відповідачем подано письмові доповнення до письмового пояснення, в яких останній зазначив, що не визнає пеню, 3% річних та інфляційні нарахування та при цьому констатує невірність проведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат. Окремо подано заяву про застосування строків позовної давності, яку обґрунтовано тим, що борг виник у лютому та грудні 2015р., а позовну заяву подано у 2017р. Відповідач просить суд зменшити розмір пені в порядку ч.3 ст.83 ГПК України.

10.03.2017р. до господарського суду Хмельницької області позивачем подано письмові заперечення, в яких останній обґрунтовує правильність проведених інфляційних нарахувань та просить у застосуванні строків позовної давності відмовити. До заперечень додано акт звірки, копії рахунків-фактури №883 від 01.12.2016р. та претензії №75 від 13.12.2016р..

ОСОБА_3 до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як розяснено у п.п.3.10, 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК;

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.04.2017р. у справі №924/80/17 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, надалі предметом спору є вимога про стягнення з відповідача 512267,44грн., з яких 355542,67грн. основний борг, 45672,62грн. інфляційні нарахування, 8419,58грн. - 3% річних, 102632,57грн. пеня.. Повернуто позивачу з Державного бюджету 19,69грн. переплаченого судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.04.2017р. у справі №924/80/17 позов задоволено частково (а.с.232-237, т.1).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

ОСОБА_3 до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

ОСОБА_3 до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

ОСОБА_3 до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

ОСОБА_3 до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_3 до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Визначаючи правову природу укладеного сторонами договору, встановлено, що такий має ознаки договору поставки, за яким, відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

ОСОБА_3 ч. ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.265 ГК України, відповідно до якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно п.1.2 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (далі - Правила) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Згідно п.6.16. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 (із змінами) обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

ОСОБА_3 до підп.7 п.8.1 Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.

У відповідності до п.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці спожитої і договірної величини.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2011р. між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", та Комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об'єднання" укладено договір №883 про постачання електричної енергії, за умовами якого позивач продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю _кВт., а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Водночас, судом при апеляційному перегляді даної справи встановлено, що відповідач є комунальною власністю територіальної громади міста ОСОБА_2, який забезпечує потреби цієї територіальної громади, відповідно зобов'язаний здійснювати закупівлю товарів робіт і послуг із дотриманням норм Закону України "Про здіснення державних закупівель" (ОСОБА_1 №1197-VII).

У відповідності до п.9.4 договору від 01.04.2011р. №883 про постачання електричної енергії, договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, однак, як свідчать матеріали справи позивачем змінено істотні умови вказаного договору, коли у 2015 році, згідно Закону "Про здійснення державних закупівель" останній виступив учасником процедури закупівель електричної енергії при цьому узгодив істотні умови майбутнього договору на 2015 рік, про що складено відповідний протокол переговорів комітету з конкурсних торгів та представником учасника від 19.05.2015р., а в подальшому укладено договір про закупівлю електричної енергії за державні кошти №883 від 04.06.2015р., відповідно до якого договір від 01.04.2011р. №883 про постачання електричної енергії є лише додатком №1 до договору про закупівлю електричної енергії за державні кошти №833 від 04.06.2015р..

Зокрема, 04.06.2015р. між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю електричної енергії за державні кошти №833 від 04.06.2015р. (далі - договір №833), який підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Згідно до норм Закону №1197-VII, 04.06.2015р. між відповідачем (замовник) та позивачем (учасник) було укладено договір про закупівлю електричної енергії за державні кошти №833 від 04.06.2015р. (далі - договір №833), згідно із п.1.1 якого, учасник зобов'язаний протягом 2015 року поставити замовнику товари зазначені в п.1.3 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари (послуги) та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до п.1.3 договору №833 "Найменування товару (послуги)": електрична енергія за кодом ДК 016:2010 - 35.11.1: ЛОТ 1 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (електроенергія, що відпускається гуртожиткам (які підпадають під визначення "населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку"); ЛОТ 2 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (електроенергія, що відпускається населенню, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційним організаціям, крім гуртожитків); ЛОТ 3 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (електроенергія, яка використовується у межах зон доби для зовнішнього освітлення населених пунктів II клас); ЛОТ 4 -35.11.10-00.00 - енергія електрична (електроенергія, яка використовується в інші години доби для зовнішнього освітлення населених пунктів II клас); ЛОТ 5 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (електроенергія для непромислових споживачів (VII група) II клас, що використовується у нічні години); ЛОТ 6 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (електроенергія для непромислових споживачів (VII група) II клас, що використовується у денні години); ЛОТ 7 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (електроенергія для непромислових споживачів (VII трупа) II клас, що використовується у години пік); ЛОТ 8 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (електроенергія для непромислових споживачів (VII група) II клас, що використовується цілодобово); ЛОТ 9 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (електроенергія для промислових та прирівняних до них споживачів з приєднаною потужністю до 750 кВА (II група) II клас.

Слід зазначити, що на підтвердження договірних відносин саме за вищевказаним вище договором №833 є також і відмітки про призначення платежу у платіжних дорученнях відповідача за 2015 рік, які підтверджують умови виконання такого договору.

Пунктом п.1.5 договору №833 сторони зазначили, що відповідно ст.631 Цивільного кодексу України, умови договору можуть застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.

Згідно п.6.1.1 договору №833, замовник зобов'язаний дотримуватись обсягів споживання електричної енергії і величин використання електричної потужності, визначених п.1.3. цього договору.

Як вже зазначалось, у відповідності до п.1.3 договору №833, кількість товарів (послуг) на 2015 рік складала : 5863753,0769 кВт.год.: ЛОТ 1 - 940408 кВт.год.; ЛОТ 2 - 979592 кВт.год.; ЛОТ 3 - 1263340 кВт.год.; ЛОТ 4 - 66160 кВт.год.; ЛОТ 5 - 8094 кВт.год.; ЛОТ 6 -9105 кВт.год.; ЛОТ 7 - 5058 кВт.год.; ЛОТ 8 - 469084,7232 кВт.год.; ЛОТ 9 -2122911,3537 кВт.год.. Попередньо даний обсяг погоджено між комітетом з конкурсних торгів відповідача та представником позивача, а також на підтвердження цього складено протокол переговорів комітету з конкурсних торгів та представника учасника від 19.05.2015р. №9/15.

09.09.2015р. згідно з укладеною між сторонами додатковою угодою №1 до договору №833, абз.3 п.1.3 викладено в новій редакції, зокрема, кількість товарів (послуг) склала: 4877490 кВт.год.: ЛОТ 1 - 754000 кВт.год.; ЛОТ 2 - 780000 кВт.год.; ЛОТ 3 - 890000 кВт.год.; ЛОТ 4 - 51000 кВт.год.; ЛОТ 5 - 7450 кВт.год.; ЛОТ 6 - 8380 кВт.год.; ЛОТ 7 - 4660 кВт.год.; ЛОТ 8 - 432000 кВт.год.; ЛОТ 9 -1950000 кВт.год.

Як свідчать матеріали справи, відповідач фактично використав протягом 2015 року електроенергію у кількості 3340089 кВт.год., відповідно до рахунків фактур за 2015 рік, що є значно меншим за обсяг 4877490 кВт.год., встановлений договором №833.

Враховуючи вищевикладене, у 2015 році за відповідачем перевищення договірних величин споживання електроенергії відсутнє.

При цьому, плата за перевищення договірних величин споживання електроенергії є господарською операцію.

У відповідності до ст.1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІV (ОСОБА_1 №996 - XVI) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

ОСОБА_3 до ч.2 ст.3 ОСОБА_1 №996 XVI, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, а фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку (якими є позивач) - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, що є специфічним первинним документом податкового обліку, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, як вбачається з доданих до матеріалів справи відповідних податкових накладних за 2015-2016 роки у бухгалтерському обліку позивача та відповідача заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за 2015 рік за договором №833 відсутня. При цьому, відсутня і сама господарська операція, яка б свідчила про те, що за відповідачем у лютому 2015р. перевищення споживання електроенергії склало 128404 кВт/год. на суму 116213,83грн. та у грудні 2015р. - 201254 кВт/год. на суму 239328,84грн..

Однак, у вказаних податкових накладних відображена господарська операція за звітний період лише по постачанню електричної енергії, згідно первинних документів - фактично виставлених рахунків.

Слід також врахувати, що відповідно до п.5 ОСОБА_1 №996 - XVI господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, тобто визнання господарської операції.

Крім того, відсутність даної господарської операції підтверджено Актами звірки розрахунків між Славутським РЕМ і КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" станом на 01.01.2016р. та станом на 01.02.2017р..

Водночас, слід зазначити, що згідно положень ОСОБА_1 №996 - XVI здійснення господарських операцій відображаються відповідним бухгалтерським обліком у дохідній частині (нарахування) продавця, постачальника, а підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи що фіксують факти здійснення господарських операцій, які в подальшому відображаються в зведених облікових документах - ОСОБА_3 звірки взаєморозрахунків.

Відносно стягнення з відповідача на користь позивача відповідних сум пені, 3% річних, інфляційних нарахувань за порушення умов договору №833 від 01.04.2011р. суд приходить до висновку про відмову у їх задоволенні, з оглядку на наступне.

У 2016 році взаємовідносини між позивачем (учасник) і відповідачем (замовнику) здійснювалися відповідно до умов договору про закупівлю електричної енергії за державні кошти №833 від 29.02.2016р., який долучено до матеріалів справи (далі - договір 2016р.), який укладено відповідно до положень Закону України "Про здіснення державних закупівель", згідно п.1.1 якого, учасник зобов'язаний протягом 2016 року поставити замовнику товари зазначені в п.1.3 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари ( послуги) та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до п.1.3 договору "Найменування товару (послуги)": Енергія електрична за кодом ДК 016:2010 - 35.11.1 (Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5) (електроенергія): ЛОТ 1 - за кодом ДК 016:2010 -35.11.10-00.00 - енергія електрична (Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 -09310000-5) (електроенергія, що відпускається гуртожиткам (які підпадають під визначення "населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку"); ЛОТ 2 - за кодом ДК 016:2010 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5) (електроенергія, що відпускається населенню, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційним організаціям, крім гуртожитків); ЛОТ 3 - за кодом ДК 016:2010 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5) (електроенергія, яка використовується у межах зон доби для зовнішнього освітлення населених пунктів II клас); ЛОТ 4 за кодом ДК 016:2010 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5) (електроенергія, яка використовується в інші години доби для зовнішнього освітлення населених пунктів II клас); ЛОТ 5 - за кодом ДК 016:2010 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5) (електроенергія для непромислових споживачів (VII група) II клас, що використовується у нічні години); ЛОТ 6 - за кодом ДК 016:2010 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5) (електроенергія для непромислових споживачів (VII група) II клас, що використовується у денні години); ЛОТ 7 - за кодом ДК 016:2010 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5) (електроенергія для непромислових споживачів (VII група) II клас, що використовується у години пік); ЛОТ 8 - за кодом ДК 016:2010 - 35.11.10-00.00 - енергія електрична (Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5) (електроенергія для непромислових споживачів (VII група) II клас, що використовується цілодобово); ЛОТ 9 - за кодом ДК 016:2010 - 35.11.10-00.00 енергія електрична (Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5) (електроенергія для промислових та прирівняних до них споживачів з приєднаною потужністю до 750 кВА (II група) II клас).

Кількість товарів (послуг): 5866546,9600 кВт.год.: ЛОТ 1 - 940500 кВт.год.; ЛОТ 2 -980000 кВт.год.; ЛОТ 3 - 1264587,96 кВт.год.; ЛОТ 4 - 66200 кВт.год.; ЛОТ 5 8094 кВт.год.; ЛОТ 6-9105 кВт.год.; ЛОТ 7 - 5060 кВт.год.; ЛОТ 8 - 470000 кВт.год.; ЛОТ 9 - 2123000 кВт.год.

Також, на підтвердження договірних відносин саме за вищевказаним договором 2016р. є призначення платежу у платіжних дорученнях відповідача за 2016 рік, які підтверджують умови виконання цього договору в частині здійснення оплати.

Слід також врахувати, відповідно до п.1.4 договору 2016р., за яким зобов'язання за цим договором виникають у разі наявності бюджетних призначень на закупівлю товарів (робіт або послуг) зазначених в п.1.3. та в залежності від фактично виділених бюджетних асигнувань можуть бути відкориговані в порядку встановленому умовами даного договору.

Отже, всі істотні умови договору 2016р. були погоджені та підтримані, як позивачем так і відповідачем, про що складений протокол переговорів комітету з конкурсних торгів та представника учасника №8 від 15.02.2016р..

Крім того, бюджетними асигнуваннями в даних договірних відносинах є субвенції з Держаного бюджету (відшкодування державою пільг і житлових субсидій наданих населенню за житлово-комунальні послуги), які відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, що затверджений постановою №20 від 11.01.2005р. (далі - Порядок), за даними відповідача автоматично перераховуються органами казначейства позивачу на поточні рахунки за спожиту електроенергію із спеціальним режимом використання, а розрахунки проводяться на підставі актів звіряння, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів. ОСОБА_3 залучені до матеріалів справи.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного слід також враховувати, що при підписанні актів звірки взаєморозрахунків позивач погодився на оплату за спожиту електричну енергію згідно Порядку за рахунок субвенцій з державного бюджету, тим самим змінив порядок і строк проведення розрахунків за поставлену відповідно до договору електричну енергію, а відповідач вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З урахуванням наведеного та враховуючи зібрані по справі відповідні докази в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду за наслідком розгляду даної справи дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Водночас, враховуючи висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, заява відповідача про застосування у справі строків позовної давності у справі не розглядається, оскільки в даному випадку відсутні факти порушення договірних зобов'язаннь між сторонами..

Згідно з ч.1 ст.32, ч.1 ст.33 та ч.2 ст.34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ОСОБА_3 до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків, визначитись чи потребуються спеціальні знання для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" підлягає задоволенню, в свою чергу, керуючись п.3 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Хмельницької області від 06.04.2017р. у справі №924/80/17 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання", м.Славута Славутського району Хмельницької області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 06.04.2017р. у справі №924/80/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Славутського району електромереж (30000, Хмельницька обл., м.Славута, вул.Я.Мудрого, 15, ідентифікаційний код 22764809) на користь Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (30000, Хмельницька обл., м.Славута, вул.Миру, 14А, ідентифікаційний код 34432514) 8452грн. 41грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

5. Справу №924/80/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Юрчук М.І.

Віддрук. прим.:

1 до справи,

2 позивачу (30000, Хмельницька обл., м.Славута, вул.Я.Мудрого, 15),

3 відповідачу (30000, Хмельницька обл., м.Славута, вул.Миру, 14А),

4 в наряд.