Постанова № 67195543, 13.06.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа № 907/864/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.В. Зварич

Я.О. Юрченка

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

та представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги та представництва №АБВП16-02/22 від 22.02.2016);

відповідача 1:не з'явився (в режимі відеоконференції),

відповідача 2: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( далі - ФГВФО) на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Чернявської О.С., вих. №195 від 21.03.2017 (вх.№01-05/1624 від 04.04.2017)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2017

у справі № 907/864/16

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Ужгород

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Чернявської О.С., м. Київ

відповідача 2: Всеукраїнської громадської організації "Українська правнича група", м. Перечин Перечинського району Закарпатської області

про: солідарне стягнення з відповідачів 17 051,57 грн заборгованості за договором оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013, нарахованої за період з 27.02.2016 по 04.04.2016, та зобов'язання відповідача 1 внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Авант-Банк", якими включити до реєстру вимоги ФОП ОСОБА_4 щодо сплати 46 497, 25грн заборгованості за договором оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ФОП ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідачів - ПАТ Авант-Банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Чернявської О.С. та ВГО «Українська правнича група" про солідарне стягнення з відповідачів 17 051,57 грн заборгованості за договором оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013 за період з 27.02.2016 по 04.04.2016 та про зобов'язання відповідача 1 внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Авант-Банк", якими включити до реєстру вимоги ФОП ОСОБА_4 щодо сплати 46 497, 25грн заборгованості за договором оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за договором оренди від 27.03.2013 №Ужг-1303, укладеним ПАТ «Авант-Банк» та ФОП ОСОБА_5, банку було передане в оренду нежитлове приміщення площею 82,9 кв.м, розташоване на АДРЕСА_1 у м. Ужгород, приміщення 12, строком до 27.02.2016. В подальшому на підставі договору дарування нерухомого майна № 653 від 13.08.2014 позивач отримала право власності на орендоване майно, у зв'язку з чим відповідно до п.14.4 договору та додаткової угоди № 3 від 01.10.2014 до цього договору відбулась заміна сторони орендодавця у зобов'язанні. Додатковою угодою №4 від 01.09.2015 сторони зменшили розмір щомісячної орендної плати до 11 000грн, яка встановлювалась на період з 01.10.2015 по 27.02.2016.

З грудня 2015 року по 27.02.2016 банк не сплатив орендної плати та не компенсував витрати на оплату комунальних послуг, акти виконаних робіт (наданих послуг), які були надіслані банку для підпису, ним не підписані.

Позивач стверджує, що на підставі ч. 4 та п.2 ч. 6 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п.п. 5.1, 5.4, 5.8 договору оренди листами вих.№АБВП16-02/22-1 від 26.02.2016 та вих.№АБВП16-02/22-3 від 27.02.2016, які отримані банком 29.02.2016 та 01.03.2016, він заявив кредиторську вимогу щодо оплати заборгованості по договору оренди. При цьому зазначає, що не вказував конкретної суми заборгованості у кредиторській вимозі оскільки не володів інформацією про рух коштів на рахунку, відкритому у відповідача, а також через те, що банк не повертав підписаними акти виконаних робіт (наданих послуг). Вказує, що 04.04.2016 відповідач 1 звільнив орендоване приміщення. 13.04.2016 позивач вкотре надіслав йому рахунки на оплату з квитанціями на оплату комунальних послуг.

Зазначає, що відповідно до проведеного ним розрахунку сума заборгованості відповідача 1 за період з грудня 2015 року по 26.02.2016 (до моменту початку процедури ліквідації банку) становить 46 497,25грн, після початку процедури ліквідації - 17 051,75грн.

Вказує, що листом №3897 від 21.07.2016 банк повідомив ФОП ОСОБА_4, що вона не заявляла свої кредиторські вимоги. В подальшому 15.08.2016 позивач заявою просив внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, яким включити до реєстру вимоги його щодо сплати заборгованості за договором оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013 та подати їх на затвердження Фонду, у відповідь на яку позивача повідомлено, що спори щодо акцептування вимог кредиторів вирішуються у судовому порядку.

Поряд з тим, позивач вказує, що відповідач 2 - ВГО "Українська правнича група" поручився за належне виконання банком договору оренди тому несе солідарну відповідальність за зобов'язаннями орендаря. Зазначає, що листом №01-04/16 від 02.11.2016 відповідач 2 підтвердив той факт, що перевіривши зміст договору оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013, він поручився за належне виконання баком його зобов'язань щодо сплати орендної плати, однак вказав на відсутність підстав для погашення в солідарному порядку заборгованості через ненадання актів виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2017 у справі № 907/864/16 (суддя Васьковський О.В.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача1 - ПАТ "Авант-Банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Чернявської О.С. на користь ФОП ОСОБА_4 17 051,57 грн заборгованості за договором оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013 за період з 27.02.2016 по 04.04.2016. Зобов'язано відповідача 1 внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Авант-Банк", якими включити до реєстру вимоги позивача щодо сплати заборгованості за договором оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013 в сумі 46 497, 25грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 553, 554, 559, 629, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 193, 283, 286 ГК України, ст.ст. 45, 46, 49 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При частковому задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на підставі постанови Правління НБУ від 29.01.2016 №44 виконавчою дирекцією ФГВФО ПАТ «Авант-Банк» прийнято рішення №96 від 29.01.2016 про запровадження у банку тимчасової адміністрації. В подальшому у банку введено процедуру ліквідації. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №2021 від 06.10.2016 повноваження ліквідатора ПАТ «Авант-Банк» делеговано Чернявській О.С. З моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації його діяльність регулюється ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», норми якого є спеціальними. Суд вказав, що відповідно до ч.5 ст. 45 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Суд встановив, що позивач звернувся до банку листами від 26.02.2016 та 27.02.2016 про невідкладне виконання умов договору оренди та сплати заборгованості, в яких було вказано періоди прострочення та докази на підтвердження наявності заборгованості. Ці листи за змістом та правовою суттю оцінені судом як докази пред'явлення позивачем у визначений законом строк вимоги до банку, що ліквідується. Суд також встановив наявність заборгованості банку за договором оренди у сумі 63 548,82грн, з яких 46 497,25грн - до початку процедури ліквідації банку та 17 051,75грн після її початку, за період з 27.02.2016 по 04.04.2016, яка не спростована банком. Відтак суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача та дійшов висновку про їх задоволення. Водночас суд відмовив у задоволенні позову до відповідача 2 з огляду на те, що строк поруки не встановлено і на момент звернення позивача з позовом у відповідача 2, як поручителя, відсутні будь-які зобов'язання за договором поруки у зв'язку з тим, що така припинилася через сплив шестимісячного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителя.

ПАТ «Авант-Банк» (відповідач 1) не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. Скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Відтак просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вказує, що опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" здійснено 02.03.2016. Стверджує, що у встановлений ст. 45 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 30-денний строк з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку позивач не заявив кредиторських вимог щодо заборгованості по орендній платі. Вказує, що листом за вих. № АБВП16-02/22-1 від 26.02.2016 позивач просив виконати умови договору та сплатити заборгованість за договором оренди, а листом за вих. № АБПВ16-02/22-4 від 22.03.2016 офіційно заявив кредиторську вимогу про виплату 5 657, 21 грн залишку коштів на рахунку №260088010013188, який було відкрито на підставі договору банківського рахунку №РКО-Ю/11/260088010013188. 02.06.2016 ФГВФО було затверджено реєстр кредиторів, позивачу було акцептовано суму в розмірі 5 657,21грн, про що позивач був повідомлений.

Посилаючись на ст. 49 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою встановлено, що ФГВФО припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей згідно з ч. 2 ст. 45 цього Закону, і будь-які вимоги, які надійшли після цього строку, вважаються погашеними, апелянт вказує, що у встановлений цією статтею строк позивач не подав заяви з своїми кредиторськими вимогами, як і не зазначив про поважність причин пропуску такого строку. Оскільки ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачений особливий порядок задоволення вимог кредиторів згідно з встановленою черговістю та неприпустимість задоволення кредиторських вимог поза межами ліквідаційної процедури, вимоги позивача про включення до реєстру його вимог щодо сплати 46 497,25грн орендної заборгованості є незаконними та безпідставними.

Скаржник вважає необґрунтованою заборгованість в сумі 17 051,57грн, нараховану за період з 27.02.2016 по 04.04.2016, оскільки з 26.02.2016 відділення банку закрито, строк дії договору закінчився 27.02.2016, тому нарахування орендної плати є незаконним.

Скаржник також зазначає, що лист про погодження ВГО «Українська правнича група» (відповідачем 2) виступити поручителем по виконанню банком договору оренди, датований 02.11.2016. Станом на цю дату відділення банку було вже закрито. Стверджує, що банку не було відомо ні про укладення договору поруки з відповідачем 2, ні про підстави та мотиви, за якими відповідач 2 погодився виступати поручителем, крім того, банку не було надано примірнику договору поруки. Апелянт вважає, що позивач пред'явив позов до відповідача 2 з метою розгляду даної справи Господарським судом Закарпатської області, у зв'язку з чим банком було подано до суду першої інстанції клопотання по передачу справи з одного господарського суду до іншого, однак таке клопотання судом не було задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 16.05.2017.

Ухвалою суду від 19.04.2017 задоволено клопотання представника скаржника ОСОБА_6 про її участь в судовому засіданні 16.05.2017 в режимі відеоконференції, за проведення якої відповідальним визначено Київський апеляційний господарський суд.

В судовому засіданні 16.05.2017 оголошено перерву до 30.05.2017.

23.05.2017 позивач подав апеляційному суду заяву про зменшення позовних вимог (вх.№01-04/3516/17 від 25.05.2017), в якій вказує про допущення механічної описки, що вплинула на розмір заявлених позовних вимог, та просить стягнути 17 051,57грн заборгованості за період з 27.02.2016 по 04.04.2016 та зобов'язати відповідача 1 внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Авант-Банк", якими включити до реєстру вимоги ФОП ОСОБА_4 щодо сплати 41 137,36грн заборгованості за договором оренди.

Ухвалою від 30.05.2017 продовжено на 15 днів строк розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено на 13.06.2017.

В судове засідання 13.06.2017 представник скаржника не з'явився (в режимі відеоконференції), про що повідомив відповідальний працівник Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_7

Представник позивача підтримав свої доводи, з урахуванням заяви від 25.05.2017, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_5 (орендодавець) та ПАТ "Авант - Банк" (орендар) уклали договір оренди №Ужг-1303 від 27.07.2013, згідно з п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 82,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Ужгород, АДРЕСА_1, приміщення 12. Приміщення надається в оренду за цим договором з метою розміщення відділення ПАТ "Авант - Банк" для надання банківських послуг (п.2.1 договору).

Строк оренди за цим договором складає 2 роки 11 місяців та обчислюється з моменту підписання обома сторонами акту(п.4.2 договору оренди).

Відповідно до п. 5.1 договору за об'єкт орендар сплачує щомісячно 12 000,00грн орендної плати без ПДВ.

Згідно з п. 5.4 договору орендна плата сплачується у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця з 20 числа, але не пізніше 25-го числа кожного місяця, наступного за місяцем фактичної оренди, згідно з наданим рахунком-фактурою.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що орендар самостійно сплачує комунальні послуги (водопостачання, теплопостачання, електропостачання, постачання газу, телефонні послуги) відповідно до підписаних договорів з постачальниками цих послуг або компенсує орендодавцю вартість витрат на оплату вказаних послуг на підставі виставлених йому рахунків постачальниками послуг та показників лічильників.

Факт передачі приміщення в оренду підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 28.03.2013 , який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

13.08.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про те, що власником нежитлового приміщення площею 82,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Ужгород, АДРЕСА_1, приміщення 12, є ОСОБА_8( т.1, а.с. 28) .

Додатковою угодою №3 від 01.10.2014 до договору оренди №Ужг-1303 від 27.07.2013 змінено сторону договору (орендодавця) з ФОП ОСОБА_5 на ФОП ОСОБА_8

Додатковою угодою №4 від 01.09.2015 до договору оренди №Ужг-1303 від 27.07.2013 сторони домовились зменшити розмір орендної плати до 11 000,00грн. Відповідно до п. 3 вказаної угоди вона набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01.10.2015 по 27.02.2016.

На підставі постанови Правління Національного Банку України № 44 від 29.01.2016 «Про віднесення ПАТ «Авант-Банк» до категорії неплатоспроможних» рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №96 від 29.01.2016 розпочато процедуру виведення ПАТ «Авант-Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 29.01.2016 по 28.02.2016 (т. 1, а.с. 142).

На підставі постанови Правління Національного Банку України № 109 від 25.02.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №262 від 26.02.2016 припинено здійснення тимчасової адміністрації банку з 26.02.2016 та розпочато процедуру ліквідації з 26.02.2016 по 25.02.2018 включно. Уповноваженою особою Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Авант-Банк», призначено ОСОБА_9 (т.1, а.с. 143,144).

Листом від 26.02.2016 вих. №АБВП16-02/22-1 позивач звернувся до банку та уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_9, в якому вказав, що 27.02.2016 закінчується строк дії договору оренди №Ужг-1303 та запропонував 27.02.2016, але не пізніше 04.03.2016, повернути орендоване майно, а також вказав про наявність заборгованості по орендній платі та некомпенсованих витратах на комунальні послуги за період з грудня 2015 року по 27.02.2016. Пославшись на ч. 4 та п. 2 ч. 6 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивач просив невідкладно виконати умови договору оренди та сплатити заборгованість за цим договором. Як вбачається з цього листа, до нього він додав акти виконаних робіт, рахунки на оплату орендної плати та комунальних послуг. Лист підписаний представником позивача адвокатом ОСОБА_2(т. 1, а.с. 30-33).

В доповнення до вказаного листа від 26.02.2016 листом від 27.02.2016 вих. №АБВП16-02/22-3 позивач повідомив, що слід вважати його заяву від 26.02.2016 адресовану уповноваженій особі ФГВФО ОСОБА_9 на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк». Лист підписаний представником позивача адвокатом ОСОБА_2. До листа додав документи, які підтверджують повноваження представника ( т. 1, а.с. 34,35).

Наказом уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації банку ОСОБА_9 №79 від 29.02.2016 припинено діяльність мережі відділень ПАТ «Авант-Банк». Згідно з додатком до цього наказу дата закриття відділення «Закарпатська Регіональна Дирекція ПАТ «Авант-Банк», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгород - 21.03.2016( т. 1, а.с. 130,131).

Згідно з актом приймання-передачі орендованого приміщення 04.04.2016 відділенням «Закарпатська Регіональна Дирекція ПАТ «Авант-Банк» було здійснено передачу орендованого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгород . Акт підписаний позивачем та вручений представнику банку ОСОБА_10 для передачі ОСОБА_9, про свідчить його підпис на акті (т. 1, а.с. 36).

У розрахунку, доданому до позовної заяви, позивач вказав заборгованість відповідача за договором оренди за період з грудня 2015 по 04.04.2016( у розрахунку помилково вказано по 07.04.2016) в сумі 63548,82грн, з якої 46 600,00грн заборгованість з орендної плати за період з грудня 2015 року по 04.04.2016 та 16 948,82 заборгованість по комунальних витратах за січень -лютий 2016року ( т. 1, а.с.112).

У поданому апеляційному суду розрахунку заборгованості вказано, що заборгованість банку перед позивачем за період з грудня 2015 року до 27.02.2016 становить 41 137,36 грн( 32 241,37грн заборгованість з орендної плати та 8 895,99грн компенсації витрат по комунальних платежах), та за період з 27.02.2016 по 04.04.2016 -17051,57грн(14 358,62грн орендна плата та 2 692,95грн комунальні послуги), що разом становить 58 188,93грн (т.2, а.с. 10).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується банком, що банк не включив заборгованості за договором оренди, яка виникла до початку процедури ліквідації, до реєстру акцептованих вимог кредиторів, затверджених рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 02.06.2016 № 899, та не сплатив заборгованості за період з 27.02.2016 по 04.04.2016 ( після початку ліквідації і до звільнення приміщення).

В матеріалах справи наявний лист відповідача 2 - ВГО «Українська правнича група» вих.№01-04/16 від 02.11.2016, адресований представнику позивача адвокату ОСОБА_2, в якому відповідач 2 повідомляє, що ним розглядались документи щодо змісту договору оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013 (з моменту набуття позивачем права власності на об'єкт оренди) та після перевірки змісту цього договору організація погодилась поручитися за належне виконання орендарем умов договору щодо сплати оренди, оскільки зміст договору є чітким. Водночас, відповідач 2 зазначив, що оскільки позивачем не надані копії актів виконаних робіт, підстави для солідарного стягнення заборгованості за договором оренди відсутні (т.1, а.с. 86).

Крім того, свідоцтвом про реєстрацію шлюбу від 28.04.2015 сер. І-ФМ № 127928 підтверджено, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_11 та ОСОБА_8 прізвище дружини є ОСОБА_4( т.2, а.с. 22).

Дослідивши матеріали справи, доводи скаржника, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013 , укладеного банком з ФОП ОСОБА_5 (орендодавець) , банку було передано 28.03.2013 в оренду нежитлове приміщення площею 82,9 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з метою розміщення відділення ПАТ "Авант - Банк", строком 2 роки 11 місяців. Орендар мав сплачувати орендодавцю орендну плату у розмірі 12 000,00грн в місяць та вартість комунальних послуг не пізніше 25-го числа кожного місяця, наступного за місяцем фактичної оренди, згідно наданого рахунку-фактури.

В подальшому власником орендованих приміщень стала позивач, у зв'язку з чим додатковими угодами №3 та №4 до договору оренди замінено орендодавця на позивача та зменшено з 01.10.2015 розмір орендної плати до 11 000,00грн.

Під час дії вказаного договору на підставі постанови Правління НБУ про віднесення ПАТ «Авант-Банк» до категорії неплатоспроможних» рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 29.01.2016 у ПАТ «Авант-Банк» введено тимчасову адміністрацію строком на один місяць - з 29.01.2016 по 28.02.2016.

Водночас, матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем 1 (банком), що з грудня 2015 року банк не сплачував орендної плати та комунальних послуг за договором оренди.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 N 4452-VI (далі - Закон N 4452-VI) є спеціальним законом, який регулює виведення неплатоспроможних банків з ринку та їх ліквідацію.

Відповідно до ст. 2 Закону N 4452-VI кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону N 4452-VI початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку Фонд має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.

Приписами п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону N 4452-VI визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону N 4452-VI обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку в тому числі, щодо витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті.

З аналізу вказаних норм закону випливає, що введення в банку у січні 2016 року тимчасової адміністрації не могло бути підставою для припинення виконання зобов'язань за договором оренди.

На підставі постанови Правління НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» з 26.02.2016 припинено здійснення тимчасової адміністрації банку та розпочато процедуру ліквідації з 26.02.2016 по 25.02.2018. Уповноваженою особою Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Авант-Банк», призначено ОСОБА_9

Наслідки початку процедури ліквідації банку визначені статтею 46 Закону N 4452-VI, частиною 2 якої встановлено, зокрема, що з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Разом з тим, відповідно до частини 5 ст. 45 Закону N 4452-VI протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

02.03.2016 опубліковані в газеті «Голос України» відомості про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Авант-Банк».

Не погоджуючись з рішенням суду, скаржник посилається на те, що у встановлений законом строк позивач не звертався з кредиторськими вимогами.

Апеляційний суд відхиляє ці доводи скаржника як необгрунтовані з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що листами від 26.02.2016 та від 27.02.2016 позивач звернувся до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку ОСОБА_9 про сплату заборгованості за договором оренди, додав акти виконаних робіт, рахунки на оплату орендної плати та комунальних послуг.

Згідно з ч.1 ст. 48 Закону N 4452-VI Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

За приписами ч.1 ст. 49 Закону N 4452-VI Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Частиною 2 названої статті встановлено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що листи позивача від 26.02.2016 та від 27.02.2016 про сплату заборгованості за договором оренди, з якими позивач звернувся під час процедури ліквідації банку та до закінчення 30-денного строку, встановленого ч.5 ст. 45 Закону N 4452-VI, до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку за змістом та своєю суттю є кредиторськими вимогами, в заяві вказані підстава та період заборгованості, до заяви додані відповідні акти та рахунки на оплату. Закон не встановлює спеціальних вимог щодо форми чи змісту заяви про кредиторські вимоги і в силу закону банк повинен був розглянути ці вимоги позивача, оскільки отримав такі вимоги та мав всі необхідні документи для їх розгляду. Проте, Фонд безпідставно не розглянув вимоги позивача та не включив заборгованість до реєстру вимог кредиторів, при цьому він не заперечує факту несплати орендної плати та комунальних послуг з грудня 2015 року.

Апеляційний суд також відхиляє посилання скаржника на закриття 26.02.2016 відділення банку та необґрунтованість заборгованості в сумі 17 051,57грн за період з 27.02.2016 по 04.04.2016, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно з додатком до наказу уповноваженої особи Фонду ОСОБА_9 №79 від 29.02.2016 дата закриття відділення «Закарпатська Регіональна Дирекція ПАТ «Авант-Банк», яке розташоване в орендованих приміщеннях - 21.03.2016, приміщення повернені позивачу згідно з актом -04.04.2016.

Згідно з частиною 6 ст. 49 Закону N 4452-VI Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону N 4452-VI оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом. До цих витрат належать, зокрема, витрати, пов'язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку.

Як зазначено вище, від початку процедури ліквідації банку і по 04.04.2016 в орендованих приміщеннях було розміщене відділення банку та знаходилося майно банку, що свідчить про те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість в сумі 17 051,57грн пов'язана з утриманням і збереженням майна банку.

Процедура ліквідації банку не завершена. Отже, банк вправі упродовж процедури ліквідації банку здійснити у встановленому порядку оплату витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації.

Поряд з тим, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про ненадання позивачем договору поруки, укладеного з відповідачем 2 -ВГО «Українська правнича група». Лист відповідача 2 - ВГО «Українська правнича група» від 02.11.2016, адресований представнику позивача про згоду виступити поручителем по виконанню банком договору оренди, на думку колегії суддів, не можна брати до уваги, оскільки станом на цю дату договір оренди припинив свою дію і орендовані приміщення були вже звільнені.

Відтак апеляційний суд вважає, що у задоволення вимог щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача 2 суд першої інстанції правомірно відмовив.

Апеляційний суд вважає необгрунтованими доводи скаржника щодо незадоволення судом першої інстанції його клопотання по передачу справи з одного господарського суду до іншого, оскільки справа була прийнята Господарським судом Закарпатської області до свого провадження з додержанням правил територіальної підсудності, встановлених ст. 15 ГПК України, і в силу ч.3 ст.17 ГПК України не підлягала передачі іншому суду.

Інші доводи скаржника відхиляють як такі, що не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що скаржником не доведено та не подано доказів наявності підстав для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги.

Водночас, колегія суддів вважає, що при вирішенні спору місцевий суд не перевірив розрахунку позивача та дійшов помилкового висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити вимоги позивача щодо сплати заборгованості за договором оренди в сумі 46 497,25 грн, в той час як заборгованість відповідача до початку процедури ліквідації становила 41 137,36грн згідно з уточненим розрахунком позивача, який перевірений апеляційним судом.

Отже, в цій частині рішення суду першої інстанції належить змінити та задоволити вимогу позивача про зобов'язання відповідача внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити вимоги позивача до реєстру щодо сплати заборгованості за договором оренди частково в сумі 41 137,36грн, а в решті -відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Крім того, рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №2065 від 22.05.2017 "Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" з 25.05.2017 відсторонено Чернявську Олену Степанівну від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію та відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Авант-Банк", делеговані Фондом, та призначено з 25.05.2017 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Авант-Банк", визначені законом, Кічуку Олегу Івановичу.

Отже, станом на момент винесення постанови апеляційним судом відповідачем 1 слід вважати Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Кічука О.І.

Судовий збір сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2017 у справі № 907/864/16 змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Публічному акціонерному товариству "Авант-Банк", ідентифікаційний код 36406512, місцезнаходження: 02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради,7, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Кічука Олега Івановича внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Авант-Банк" та включити до реєстру вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ідент. номер НОМЕР_1, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, АДРЕСА_2, про сплату 41 137,36 грн заборгованості за договором оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013. У включенні до реєстру заборгованості за договором оренди №Ужг-1303 від 27.03.2013 на суму 5359,89грн відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 14.06.2017.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

суддя О.В.Зварич

суддя Я.О. Юрченко