Постанова № 6719304, 07.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2009 р.                                                                       справа № 2а-7883/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Хріпуновій С.Ю.

представника позивача Білецької О.О.,

представник відповідача 2                     Романенка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання дій, акту перевірки від 22.04.2009 року неправомірними та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001792304 від 28.04.2009р.,

встановив

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІ-У», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання дій, акту перевірки від 22.04.2009 року неправомірними та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001792304 від 28.04.2009р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПА у м. Севастополі проведено планову перевірку структурного підрозділу, на підставі якої винесено спірне рішення про застосування штрафних санкцій за порушення п. 1, п.2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вважає перевірку неправомірною, оскільки відповідачем 1 не надано наказ керівника податкового органу про проведення такої перевірки із зазначенням підстав її проведення, тобто, проведення даної перевірки в частині перевірки дотримання вимог Законодавства про РРО було незаконним, а дії співробітників податкового органу по її проведенню та складанню за результатами акту – протиправними.

Щодо встановлених перевіркою фактів та порушень, відносно яких прийнято рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій, позивач вважає, що його спеціалізований реєстратор розрахункових операцій, а саме MINI – 600.02 МЕ, діє відповідно до встановленого законодавством порядку, оскільки він зареєстрований, опломбований та внесений до Державного реєстру РРО, призначений для реалізації фіскальних функцій та здійснює реєстрацію розрахункових операцій щодо обігу готівки, а відтак відсутні підстави для застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій. Позивач також зауважує, що ліцензійними умовами провадження організації діяльності проведення азартних ігор визначене поняття гральний автомат, яке не містить вказівки на те, що гральний автомат має виконувати фіскальні функції, а іншого виду гральних автоматів законодавець не визначає, тому вважає, що відсутні підстави для заборони використання підприємством в господарській діяльності гральних автоматів, не устаткованих фіскальною функцією, тим більш, що відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО, а не за використання у господарській діяльності грального автомата, не устаткованого фіскальною функцією.

Просить суд визнати дії посадових осіб ДПА у м. Севастополі щодо проведення планової перевірки від 07.04.2009 р. та складання за її результатами акту перевірки – протиправними в зв’язку з їх неправомірністю, визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001792304 від 28.04.2009 р.

Представником відповідача - Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області - надано судові заперечення, в яких представник посилається на те, що перевірка позивача проведена в спосіб, порядок та в межах повноважень визначених чинним законодавством, оскільки перевірка включена до плану перевірок та посадові особи діяли в межах повноважень відповідно до оформлених направлень на перевірку. Також відповідач посилається на норми Закону, які свідчать про необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій саме при здійсненні розрахункових операцій, тобто приймання від покупця готівкових коштів, платіжних чеків, жетонів тощо, крім того відповідач зазначає, що гральний автомат має забезпечувати одноразове занесення, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій. Щодо порушення позивачем фіскалізації гральних автоматів, то відповідач посилається на те, що є комп’ютерно-касові системи моделей «Фіскал», модифікації 2160.04.02, включені до Державного реєстру РРО, затвердженого в редакції наказів ДПАУ від 01.07.2008 р. № 430 та від 10.09.2008 р. № 581, сфера застосування якого – зали гральних автоматів, фіскалізація гральних автоматів та реєстратор розрахункових операцій МІНІ-600.02 МЕ, включений до Державного реєстру РРО, затвердженого в редакції наказів ДПАУ від 01.07.08 р. №430 та від 10.09.08 р. №581, який застосовуються при наданні послуг в гральних закладах (сфера застосування – зали гральних автоматів) але не забезпечує фіскалізацію кожного грального автомату. Вважає, що МІНІ – 600.02 МЕ не відповідає вимогам щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами.

У судовому засіданні представник позивача, що діє за довіреністю, підтримав позов, просив його задовольнити.

Представник Державної податкової адміністрації у м. Севастополі у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, заяв про відкладення та розгляд справи без його участі не надходило.

Суд вважає за можливе відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розглянути справу за відсутності представника відповідача – ДПА у м..Севастополі на підставі наявних матеріалів.

Представник Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав, посилаючись на заперечення, просив у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 09.11.2005 року, включене до ЄДРПОУ за номером 33792358, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську.

Судом встановлено, що відповідно до направлень № 0347/000347 від 06.04.2009 р. та №0348/000348 від 06.04.2009р. виданих ДПА у м. Севастополі головному державному податковому ревізору – інспектору Мацигайло М.А. та головному державному податковому ревізору – інспектору Собуляк Є.О. з 06.04.2009 року по 30.04.2009 року доручено провести планову перевірку ТОВ «КСІ-У» з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.1995 р. № 265\95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23.03.1996 р. № 98\96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19.12.1995 р. № 481\95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (а.с. 10).

07.04.2009 р. ДПА у м. Севастополі проводилася перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У», за результатами якої складено акт №0177/05/15/23/33792358 від 22.04.2009 р. (11-12).

Перевіряючи законність та обґрунтованість перевірки, проведеної Державною податковою адміністрацією у м. Сімферополі 07.04.2009 року суд встановив наступне.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до зазначеної норми Закону плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до зазначеної норми Закону плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності передбачених законом обставин, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" .

Судом встановлено, що перевірка ТОВ «КСІ-У» була запланована податковим органом відповідно до положень ст.16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", таким чином, на зазначений вид перевірки не поширюється порядок проведення позапланових перевірок у частині отримання дозволу за рішенням суду.

В той же час, відповідно до положень ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначена перевірка є позаплановою, таким чином, на неї не розповсюджуються вимоги щодо проведення планових перевірок у розумінні зазначеного Закону, та, відповідно, за наявності плану проведення перевірок, видання наказу керівника податкового органу про проведення перевірки не має сенсу.

Крім того, відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання) наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п. 1.3. зазначеного Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, судом встановлено, що планова виїзна перевірка, за результатами якої було складено спірний акт перевірки, здійснена посадовцями податкового органу відповідно до вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», тобто на законних підставах, її результати оформлені у встановленому законом порядку; при цьому складанням зазначеного акту будь - яких порушень законних прав та інтересів позивача з боку відповідача судом не встановлено.

Складений за результатами перевірки акт - це документ, що підтверджує факт проведення перевірки та її результатів, є носієм інформації про виявлені податковим органом порушення податкового законодавства, носить суто інформаційний характер та сам по собі не тягне будь-яких правових наслідків для позивача.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що в даному випадку оскаржувані дії про проведенню перевірки та акт, складений за її наслідками, не порушують будь-яким чином законні права та інтереси позивача, тому у цій частині у задоволенні позову необхідно відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги у частині визнання недійсним рішення №0001792304 від 28.04.2009 року, суд керується наступним.

Судом встановлено, що даним спірним рішенням до позивача на підставі вищезазначеного акту перевірки та відповідно до п. 1,2 ст. 3 Закону України № 265\95-ВР від 06.07.1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно з п. 1,2 ст. 17 Закону України № 265\95-ВР від 06.07.1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3500,00 грн.(а.с.13).

Згідно наданого представником відповідача у судове засідання розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки №0177/05/15/23/33792358 від 22.04.2009 року (а.с.41) застосована сума штрафу - 3500,00 грн. поєднує у собі наступні суми штрафу:

- штраф у сумі 100,00 грн. (п’ятикратний розмір суми покупки, яка не проведена через РРО - 20 грн. х5 = 100,00 грн.) за не проведення розрахункової операції через РРО на повну суму наданої послуги гри на гральному автоматі (п.1,2 ст. 3 Закону України № 265);

- штраф у сумі 3400,00 грн. (20 НМДГ, помножених на кількість автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи – 340,00 грн. х 10 = 3400,00 грн.) за проведення розрахункових операцій через гральні автомати, який не зареєстрований в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи – 10 гральних автоматів ( п.1, 2 ст. 3 Закону України № 265).

Відповідно до п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Судом встановлено, що під час перевірки податковим органом встановлено факт непроведення розрахункової операції через РРО на повну суму наданої послуги гри на гральному автоматі у розмірі 20,00 грн.

Зазначена обставина підтверджується актом перевірки, прийнятим судом до уваги як доказ у справі, із якого вбачається, що на олному із гральних автоматів була здійснена ставка на 20 гривень та відповідна купюра введена до автомату, але зазначена розрахункова операція через РРО не проведена. Розрахунковий документ не виданий.

Жодного доказу на спростування зазначеної обставини позивачем суду не надано.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність прийняття спірного рішення у частині застосування штрафу у сумі 100,00 грн.

Аналізуючи правомірність прийняття даного спірного рішення у частині застосування штрафу у сумі 3400 грн., суд керується наступним.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Як передбачено вимогами абз. 2 ст. 2 зазначеного Закону, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

На підставі ч. 1 ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

У відповідності з ч. 3 ст. 3 наведеного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Крім того, наказ Державної Податкової Адміністрації України від 10.09.2008 р. № 581, який був чинним на момент проведення перевірки, не містить у переліку жодного ігрового автомату або пристрою для грального автомату (для грального бізнесу), через який можливо здійснювати розрахункові операції.

Відповідно до п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Судом встановлено, що позивач відповідно до вимог чинного законодавства застосовує зареєстрований під заводським ПА № 62200164, фіскальний № 0515003964, опломбований апарат РРО МІНІ 600.02 МЕ з роздрукуванням розрахункових документів, що зазначено відповідачем – ДПА у м. Севастополі в акті перевірки та в реєстраційному посвідченні №0515003964 видане ДПІ у м. Краматорську.

Тому, суд вважає, що висновок зазначений у акті перевірки від 22.04.2009 року про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є необґрунтованим.

Суд вважає, що відповідачем – ДПІ в м. Краматорськ не доведено у повній мірі правомірності прийняття спірного рішення відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку із чим відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати недійсним та скасувати рішення №0001792304 від 28 квітня 2009 року у частині застосування штрафу у сумі 3400 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» до Державної податкової адміністрації у м. Сімферополі, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання дій, акту перевірки від 22.04.2009 року неправомірними та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001792304 від 28.04.2009р. – задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001792304 від 28.04.2009р. у частині застосованого штрафу у сумі 3400 грн.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 07 липня 2009 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 13 липня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаенко Ю.А.