Ухвала суду № 67192425, 15.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2017 рокусправа № 331/2236/17(2-а/331/104/2017)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Юрко І.В. Чумака С. Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2017 року по справі № 331/2236/17 (2-а/331/104/2017) за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в якому просив:

- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи на посаді судді період: з 19.04.1977 р. по 21.05.1979 р. проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР - 02 роки 01 місяць 02 дні; половину строку за денною формою навчання у вищому юридичному навчальному закладі (Харківський юридичний інститут) з 01.09.1981 р. по 01.07.1985 р. - 01 рік 11 місяців 00 днів; роботу на посаді слідчого з 01.08.1985 р. по 24.08.1989 р. - 04 роки 00 місяців 23 дні; в.о. арбітра арбітражного суду Запорізької області з 04.06.1992 р. по 17.05.1993 р. - 00 років 11 місяців 13 днів; безпосередньо на посаді судді господарського суду Запорізької області з 18.05.1993 р. по 13.10.2016 р. - 23 роки 04 місяці 25 днів, загалом станом на 13.10.2016 - 32 роки 04 місяці 03 дні;

- зобов'язати відповідача на підставі поданої заяви, подання № 10 від 13.10.2016 Господарського суду Запорізької області про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначити йому щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % заробітної плати судді відповідно до довідок Господарського суду Запорізької області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснювати відповідні нарахування і виплати зазначених коштів, починаючи з 14.10.2016 року.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що наразі відсутні правові підстави для зарахування до стажу судді періодів роботи на посаді слідчого та виконуючого обов'язки арбітра арбітражного суду Запорізької області та призначення довічного грошового утримання у розмірі 90 %.

Розгляд справи відбувся в порядку скороченого провадження, отже за приписами ст.183-2 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.05.1993 року по 13.10.2016 року ОСОБА_1 працював на посаді судді Господарського суду Запорізької області, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с. 8-10).

Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» № 1515-VІІІ від 08 вересня 2016 року позивач був звільнений з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Господарського суду Запорізької області про звільнення від 13.10.2016 року відраховано суддю Гончаренка С.А. зі складу Господарського суду Запорізької області 13.10.2016 року у зв'язку з виходом у відставку (а.с. 5 зворот).

Позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Одночасно відповідачу було надано оформлене Господарським судом Запорізької області подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 10 від 13.10.2016 р. та розрахунок стажу судді, який дає право на відставку (а.с. 6-7), з якого встановлено, що такий стаж становить 32 роки, 04 місяці 03 дні.

Листом Управління пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя №246/Г-9 від 16.12.2016 року позивачу було повідомлено, що йому було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% від заробітної плати судді, оскільки стаж на посаді судді складає 23 роки (а.с. 5).

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з вимогою призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % від заробітної плати судді.

Також апеляційним судом на підставі послужного списку щодо позивача встановлено, що з 01.08.1985 по 24.08.1989 проходив службу в ОВС саме на посаді слідчого.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що крім безпосереднього стажу роботи на посаді судді 23 роки 04 місяці 25 днів, позивач має також стаж роботи, який входить до суддівського стажу, що дає право на відставку, та складається з: періоду проходження строкової військової служби (в Збройних Силах СРСР); половини строку за денною формою навчання у вищому юридичному навчальному закладі (Харківський юридичний інститут); робота на посаді слідчого; в.о. арбітра арбітражного суду Запорізької області, а тому довічне грошове утримання позивача, як судді у відставці, має становити 90 % від заробітної плати судді.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та з цього приводу зазначає наступне.

Частиною 1 ст.126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Відповідно до ч.1 ст.120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI) (в редакції, чинній на час звільнення позивача у відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до ст.135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

У відповідності до положень ч.1 ст.135 Закону №2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Частиною 3 ст.141 Закону №2453-VI (в редакції, Закону №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №1-8/2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 11 «Перехідних положень» Закону №2453-VI (в редакції, від 07.07.2010) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.43 Закону України від 15.12.1992р. №2862-ХІІ «Про статус суддів», який діяв до набрання чинності Законом №2453-VI від 07.07.2010р., судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років (абзац 2 цієї статті).

Положеннями пп.3-1 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008р. №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Отже, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом №2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, робота на посаді арбітрів, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.

На правильність правових висновків суду вказує і чинна на сьогодні норма пп. «з» п.33 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» на підставі якої п.34 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» було доповнено абзацом такого змісту «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що до роботи на посаді суді має бути зараховано: період з 19.04.1977 р. по 21.05.1979 р. проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР - 02 роки 01 місяць 02 дні; половину строку за денною формою навчання у вищому юридичному навчальному закладі (Харківський юридичний інститут) з 01.09.1981 р. по 01.07.1985 р. - 01 рік 11 місяців 00 днів; роботу на посаді слідчого з 01.08.1985 р. по 24.08.1989 р. - 04 роки 00 місяців 23 дні; в.о. арбітра арбітражного суду Запорізької області з 04.06.1992 р. по 17.05.1993 р. - 00 років 11 місяців 13 днів; безпосередньо на посаді судді господарського суду Запорізької області з 18.05.1993 р. по 13.10.2016 р. - 23 роки 04 місяці 25 днів, загалом станом на 13.10.2016 - 32 роки 04 місяці 03 дні.

Оскільки сукупний стаж позивача, що дає право на відставку, становить більше 32 років, то він має право на призначення довічного грошового утримання в розмірі 90 %.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2017 року по справі № 331/2236/17 (2-а/331/104/2017) - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточної та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.Ю. Чумак